Рішення № 137160317, 28.05.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року м. Житомир справа № 240/34245/23

категорія 111030200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гуріна Д.М.,

секретар судового засідання Скорик С.В.,

за участю: представника позивача - Сачка А.В.,

представника відповідача - Лафицького О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 20.11.2023 №0218932407 в частині визначення суми податкового зобов`язання 9296079,30 грн та 899797,55 грн штрафної санкції;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській обласні від 20.11.2023 №0218902407 в частині визначення суми податкового зобов`язання 774673,27 грн та 74983,13 грн штрафної санкції.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 14.05.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2024, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 20.11.2023 №0218932407 в частині визначення суми податкового зобов`язання 9296079,30 грн та 899797,55 грн штрафної санкції. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській обласні від 20.11.2023 №0218902407 в частині визначення суми податкового зобов`язання 774673,27 грн та 74983,13 грн штрафної санкції.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.08.2025 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області - задоволено частково. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2024 у справі №240/34245/23 - скасовано. Справу №240/34245/23 направлено на новий розгляд до Житомирського окружного адміністративного суду.

Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій Верховний Суд зазначив, що суди не з`ясували, чи реалізовано в межах звітного періоду саме ті ТМЦ, вартість яких віднесена позивачем до складу витрат підприємця у звітному періоді в той час, як з`ясування цих обставин має суттєве значення для вирішення спору в цій частині.

Перебування ж іншого товару на складі, по-перше, не підтверджено належними і допустимими доказами, а по-друге, як уже було зазначено, вартість придбаного, але нереалізованого товару не може бути включена до складу витрат підприємця до моменту фактичної реалізації такого товару. Саме цей факт є свідченням того, що витрати безпосередньо пов`язані з отриманням доходу від підприємницької діяльності.

15.09.2025 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2025 справа передана для розгляду головуючому судді Гуріну Д.М.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №240/34245/23 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено підготовче засідання у справі на 16.10.2025 11:00 із повідомленням учасників справи.

03.10.2025 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив вх. №73753/25, відповідно до змісту якого відповідач заперечує проти заявлених вимог та просить відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування відзиву вказує, що підставою для винесення оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Житомирській області від 20.11.2023 №0218932407 в частині визначення суми податкового зобов`язання у розмірі 9 296 079,30 грн та 899 797,55 грн штрафної санкції та від 20.11.2023 №0218902407 в частині визначення суми податкового зобов`язання у розмірі 774 673,27 грн та 74 983,13 грн штрафної санкції, слугували висновки акта планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 , згідно з якими контролюючий орган дійшов висновку про завищення витрат, що безпосередньо пов`язані з отриманням доходів, в сумі 51 644 884,98 грн, в результаті чого занижено чистий оподатковуваний дохід на загальну суму 51 644 884,98 грн, що призвело до заниження в періоді з 01.11.2018 по 31.12.2022 податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, в сумі 9 296 079,30 грн, (в тому числі за 2020 рік в сумі 859 500,36 грн, за 2021 рік в сумі 4 837 388,73 грн, за 2022 рік в сумі 3 599 190,21 грн).

Таким чином, позивачем порушено пп.16.1.2 п.16.1 ст.16, п.44.1 ст.44, п.177.2, пп.177.4.1, пп.177.4.5 п.177.4 п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України, підпункту 1 п.3 розділу IV Інструкції, пп.5, пп.6 п.6 Порядку №481 та Порядку №261.

Податкове повідомлення-рішення від 20.11.2023 №0218902407 в частині визначення суми податкового зобов`язання 774 673,27 грн та 74 983,13 грн штрафної санкції, стосується військового збору та є похідним, оскільки розраховане, зважаючи на збільшену суму чистого доходу.

Враховуючи вищевикладене, ГУ ДПС вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підтверджені належними доказами, а податкові повідомлення-рішення від 20.11.2023 №0218932407, №0218902407 прийняті на підставі та у межах повноважень є законним, обґрунтованим та відповідають вимогам чинного законодавства.

07.10.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про виклик свідка вх. №74258/25.

Відповідно до довідки у справі від 16.10.2025 у зв`язку із клопотанням представника позивача про відкладення підготовчого судового засідання, судове засідання, призначене на 16.10.2025 на 11:00 у справі №240/34245/23 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відкладено на 20.11.2025 о 12:00.

Відповідно до довідки у справі від 20.11.2025 у зв`язку із відрядженням головуючого судді судове засідання, призначене на 20.11.2025 на 12:00 у справі №240/34245/23 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відкладено на 04.12.2025 на 10:30.

25.11.2025 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів вх. №84237/25.

Відповідно до протоколу судового засідання від 04.12.2025 підготовче засідання відкладено на 22.01.2026 на 14:30.

22.01.2026 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи додаткових доказів. вх. №5171/26.

Відповідно до протоколу судового засідання від 22.01.2026 підготовче засідання відкладено на 05.02.2026 на 12:00.

04.02.2026 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи додаткових доказів вх. №8061/26.

Відповідно до довідки у справі від 05.02.2026 у зв`язку із клопотанням представника позивача про відкладення розгляду справи підготовче засідання, призначене на 05.02.2026 на 12:00 у справі №240/34245/23 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відкладено на 12.02.2026 на 14:30.

12.02.2026 у підготовчому засіданні суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 26.02.2026 на 12:00.

Відповідно до довідки у справі від 26.02.2026 у зв`язку із клопотаннями представників сторін про відкладення розгляду справи судове засідання призначене на 26.02.2026 на 12:00 у справі №240/34245/23 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відкладено на 26.03.2026 на 11:00.

26.03.2026 у судовому засіданні суд постановив протокольну ухвалу про зняття з розгляду питання про допит свідка ОСОБА_2 та оголошено перерву в судовому засіданні до 16.04.2026 до 15:30.

16.04.2026 на адресу суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі вх. №27702/26.

Відповідно до протоколу судового засідання від 16.04.2026 оголошено перерву в судовому засіданні до 14.05.2026 до 11:00.

Відповідно до довідки у справі від 14.05.2026 адміністративна справа №240/34245/23 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в судовому засіданні не слухалась в зв`язку з оголошенням повітряної тривоги у місті Житомирі. Наступне судове засідання призначено на 28.05.2026 на 11:00.

18.05.2026 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи вх. №35914/26.

27.05.2026 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи додаткових доказів вх. №38851/26.

У судовому засіданні 28.05.2026 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, з підстав, що зазначені у позовній заяві та додаткових поясненнях по суті заявлених вимог.

У судовому засіданні 28.05.2026 представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні з підстав, що зазначені у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1, п.77.4 ст.77, ст.82, пп.69.35 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, ст.13 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями), наказу ГУ ДПС від 18.08.2023 №1889-п та на виконання плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік була проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі єдиного внеску) за період з 01.11.2018 по 31.12.2022, відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку №1 до першого примірника акта перевірки.

Про проведення виїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 проінформовано письмовим повідомленням №234/06-30-24-07 від 18.08.2023 з копією наказу ГУ ДПС від 18.08.2023 №1889-п «Про проведення планової виїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 », яке вручено 22.08.2023 уповноваженому представнику Косому Олександру Семеновичу (довіреність від 07.06.2022 НРТ №328383 посвідчена приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Стражніком Т.О. за реєстровим номером №5502).

Направлення ГУ ДПС від 11.09.2023 №3518, №3519, на проведення планової документальної виїзної перевірки були вручені уповноваженому представнику Косому О.С. (довіреність від 07.06.2022 НРТ №328383 посвідчена приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Стражніком Т.О. за реєстровим номером №5502), про що отримано розписку від 11.09.2023.

За результатами перевірки складено акт планової перевірки від 06.10.2023 №16354/06-30-24-07/ НОМЕР_1 , який направлено засобами поштового зв`язку 06.10.2023 та отримано платником 31.10.2023.

Згідно висновків акта перевірки було встановлено наступні порушення:

- пп.16.1.2 п.16.1 ст.16, п.44.1 ст.44, п.177.2, пп. 177.4.1, пп.177.4.5 п.177.4 п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України, підпункту 1 п.3 розділу IV Інструкції, пп.5, пп.6 п.6 Порядку №481 та Порядку №261, ФОП ОСОБА_1 в річних податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2018-2022 роки (додатку Ф2 до них), внаслідок завищення витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, в сумі 51 644 884,98 грн, що призвело до заниження чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 51 644 884,98 грн, в результаті чого ФОП ОСОБА_1 було занижено в даному періоді податок на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, в сумі 9 296 079,30 грн, (в тому числі за 2020 рік в сумі 859 500,36 грн, за 2021 рік в сумі 4 837 388,73 грн, за 2022 рік в сумі 3 599 190,21 грн);

- пп.162.1.1 п.162.1 ст.162, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.1.3 п.164.1 ст.164, пп.1.1 та пп.1.2 п. п.161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, ФОП ОСОБА_1 в періоді з 01.11.2018 по 31.12.2022, внаслідок заниження чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 51 644 884,98 грн, що відповідно призвело до заниження в даному періоді військового збору на загальну суму 774 673,27 грн (в тому числі за 2020 рік в сумі 71 625,03 грн, за 2021 рік в сумі 403 115,72 грн, за 2022 рік в сумі 299 932,52 грн).

На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомленнярішення від 20.11.2023 №0218932407, №0218902407 на загальну суму 11 045 533,25 грн.

Позивач, не погодившись з винесеними контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями від 20.11.2023 №0218932407 в частині визначення суми податкового зобов`язання 9 296 079,30 грн та 899 797,55 грн штрафної санкції та від 20.11.2023 №0218902407 в частині визначення суми податкового зобов`язання 774 673,27 грн та 74 983,13 грн штрафної санкції, звернувся до суду з цим позовом.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Податковим кодексом України. Надаючи правову оцінку спірним правовим відносинам, суд дійшов наступних висновків.

Стосовно визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.11.2023 №0218932407 в частині визначення суми податкового зобов`язання 9 296 079,30 грн та 899 797,55 грн штрафної санкції, суд зазначає наступне.

Згідно висновків акта перевірки від 06.10.2023 ГУ ДПС в Житомирській області зокрема встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 пп.16.1.2 п.16.1 ст.16, п.44.1 ст.44, п.177.2, пп.177.4.1, пп.177.4.5 п.177.4 п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України, підпункту 1 п.3 розділу IV Інструкції, пп.5, пп.6 н.6 Порядку №481 та Порядку №261, ФОП ОСОБА_1 в річних податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2018-2022 роки завищено витрати, безпосередньо пов`язані з отриманням доходів, в сумі 51 644 884,98 грн, що призвело до заниження чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 51 644 884,98 грн, в результаті чого було занижено в даному періоді податок на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, в сумі 9 296 079,30 грн, (в тому числі за 2020 рік в сумі 859 500,36 грн, за 2021 рік в сумі 4 837 388,73 грн, за 2022 рік в сумі 3 599 190,21 грн.

Так, в періоді, що перевірявся, з 01.11.2018 по 31.12.2022 ФОП ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність на загальній системі оподаткування, особливості оподаткування доходів від обрання якої встановлено статтею 177 Податкового кодексу України, та сплачував до бюджету самостійно розраховані авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.

Перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов`язаних із здійсненням діяльності, відображених у додатках Ф2 графах 5, 6, 7, 8 до податкових декларацій встановлено їх завищення на суму 51 644 884,98 грн.

Перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, відображених у колонках 5, 6, 7, 8 рядка 1 розділу І додатку Ф2 до річних податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2018 - 2022 роки «Вартість документально підтверджених витрат, пов`язаних з господарською діяльністю» було встановлено їх завищення в періоді з 01.11.2018 по 31.12.2022 на загальну суму 51 644 884,98 грн, в тому числі: в 2020 році в сумі 4 775 002,02 грн; в 2021 році в сумі 26 874 381,81 грн; в 2022 році в сумі 19 995 501,15 грн.

Розбіжності між даними платника та даними перевірки за період з 01.01.2020 по 31.12.2022 графі 5 «Вартість придбаних ТМЦ, що реалізовані або використані у виробництві продукції» в сумі 51 644 884,98 грн виникла в зв`язку тим, що підприємцем, на думку контролюючого органу, неправильно визначалась собівартість реалізованого товару, а саме до складу витрат ТМЦ включено весь придбаний та оплачений товар, який не був реалізований та знаходився у залишку.

Перевіркою достовірності відображених показників у поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи за період з 01.11.2018 по 31.12.2022 встановлено відображення у колонках 5, 6, 7, 8 рядка 1 розділу І додатку Ф2 до річної податкової декларації про майновий стан і доходи за 2018-2022 роки «Вартість документально підтверджених витрат, пов`язаних з господарською діяльністю» показників за період з 01.11.2018 по 31.12.2022 у загальній сумі 207 480 639,60 грн. Встановлено, що на формування цих показників основний вплив мали витрати на закупку товару, оплату праці, нарахування ЄСВ на фонд оплати праці, плата за банківське розрахунковокасове обслуговування, орендної плати, плата за обслуговування ЕККА.

ФОП ОСОБА_1 в додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи за період з 01.11.2018 по 31.12.2018 в складі витрат було задекларовано їх вартість в загальній сумі 7 358,40 грн, в т.ч.: в графі 5 «Вартість придбаних ТМЦ, що реалізовані або використані у виробництві продукції» - 7 358,40 грн, в графі 6 «Витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату» - 0,00 грн та в графі 7 «Інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг» - 0,00 грн.

ФОП ОСОБА_1 в додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 в складі витрат було задекларовано їх вартість в загальній сумі 443 663,39 грн, в т.ч.: в графі 5 «Вартість придбаних ТМЦ, що реалізовані або використані у виробництві продукції» - 421 439,72 грн, в графі 6 «Витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату» - 0,00 грн та в графі 7 «Інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг» - 22 223,67 грн.

ФОП ОСОБА_1 в додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 в складі витрат було задекларовано їх вартість в загальній сумі 47 472 533,43 грн, в т.ч.: в графі 5 «Вартість придбаних ТМЦ, що реалізовані або використані у виробництві продукції» - 47 427 285,50 грн, в графі 6 «Витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату» - 40 567,96 грн та в графі 7 «Інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг» - 4 679,90 грн.

ФОП ОСОБА_1 в додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 в складі витрат було задекларовано їх вартість в загальній сумі 76 802 840,00 грн, в т.ч.: в графі 5 «Вартість придбаних ТМЦ, що реалізовані або використані у виробництві продукції» - 75 993 403,00 грн, в графі 6 «Витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату» - 709 437,00 грн та в графі 7 «Інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг» - 100 000,00 грн.

ФОП ОСОБА_1 в додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 в складі витрат було задекларовано їх вартість в загальній сумі 82 754 244,38 грн, в т.ч.: в графі 5 «Вартість придбаних ТМЦ, що реалізовані або використані у виробництві продукції» - 80 316 392,30 грн, в графі 6 «Витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату» - 757 165,94 грн та в графі 7 «Інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг» - 1 680 686,07 грн.

Перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов`язаних із здійсненням діяльності, відображених у додатках Ф2 графах 5, 6, 7, 8 до податкових декларацій встановлено їх завищення на суму 51 644 884,98 грн, в т.ч.: за період з 01.01.2020 по 31.12.2022, в графі 5 «Вартість придбаних ТМЦ, що реалізовані або використані у виробництві продукції» встановлено завищення на суму 51 644 884,98 грн, в т.ч. в: 2020 році на суму 4 755 002,02 грн, в 2021 році на суму 26 874 381,81 грн, в 2022 році на суму 19 995 501,15 грн.

Розбіжності між даними платника та даними перевірки за період з 01.01.2020 по 31.12.2022 графі 5 «Вартість придбаних ТМЦ, що реалізовані або використані у виробництві продукції» в сумі 51 644 884,98 грн виникла в зв`язку тим, що підприємцем неправильно визначалась собівартість реалізованого товару, а саме до складу витрат ТМЦ включено весь придбаний та оплачений товар, який не був реалізований та знаходився у залишку.

ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 було отримано дохід від реалізації ТМЦ в сумі 44 359 783,04 грн, а в додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи в складі витрат в графі 5 «Вартість придбаних ТМЦ, що реалізовані або використані у виробництві продукції» задекларовано собівартості реалізованих ТМЦ в сумі 47 427 285,50 грн.

ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 було отримано дохід від реалізації ТМЦ в сумі 51 576 212,11 грн, а в додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи в складі витрат в графі 5 «Вартість придбаних ТМЦ, що реалізовані або використані у виробництві продукції» задекларовано собівартості реалізованих ТМЦ в сумі 75 993 403,00 грн.

ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 було отримано дохід від реалізації ТМЦ в сумі 63 338 339,84 грн, а в додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи в складі витрат в графі 5 «Вартість придбаних ТМЦ, що реалізовані або використані у виробництві продукції» задекларовано собівартості реалізованих ТМЦ в сумі 80 316 392,30 грн.

ФОП ОСОБА_1 за період з 01.11.2018 по 31.12.2022, на думку контролюючого органу, має право включити до складу витрат витрати (колонка 5 (вартість придбаних ТМЦ, що реалізовані або використані при надані послуг) додатку Ф2 декларації про майновий стан і доходи)), до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат.

Так, за результатами перевірки встановлено порушення підпункту 1 п.3 розділу IV Інструкції, а саме ФОП ОСОБА_1 у розрахунку податкових зобов`язань додатка Ф2 до податкової декларації за 2018-2022 роки не визначено суму понесених витрат від провадження кожного окремого виду економічної діяльності.

Таким чином, в порушення вимог пп.16.1.2 п.16.1 ст.16, п.44.1 ст.44, п.177.2, пп.177.4.1, пп.177.4.5 п.177.4 п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України, підпункту 1 п.3 розділу IV Інструкції, пп.5, пп.6 п.6 Порядку №481 та Порядку №261, ФОП ОСОБА_1 завищено суму документально підтверджених витрат, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності та відображених у колонках 5 рядка 1 розділу І додатку Ф2 до річних податкових деклараціях про майновий стан і доходи за періоді з 01.11.2018 по 31.12.2022 на загальну суму 51 644 884,98 грн, в тому числі за 2020 рік в сумі 4 775 002,02 грн, за 2021 рік в сумі 26 874 381,81 грн, за 2022 рік в сумі 19 995 501,15 грн.

Вказане завищення витрат призвело до того, що перевіркою правильності визначення суми чистого оподатковуваного доходу, відображеного в колонці 9 рядка 3 розділу І додатку Ф2 до річних податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2018-2022 роки «Сума чистого оподатковуваного доходу» встановлено його заниження в періоді з 01.11.2018 по 31.12.2022 на загальну суму 51 644 884,98 грн, в тому числі за 2020 рік в сумі 4 775 002,02 грн, за 2021 рік в сумі 26 874 381,81 грн, за 2022 рік в сумі 19 995 501,15 грн.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.11.2018 по 31.12.2022 в сумі 1 010 225,41 грн на підставі таких документів: договорів з покупцями та постачальниками, додаткових угод та доповнень до них, рахунків, рахунків-фактур, видаткових накладних на придбання та реалізацію товарноматеріальних цінностей, податкових накладних на придбання та реалізацію товарноматеріальних цінностей (послуг, робіт), банківських виписок про рух коштів на розрахункових рахунках, товарнотранспортних накладних на транспортування товарів, актів прийняття передачі виконаних робіт, банківських квитанцій, фіскальних чеків РРО, товарних чеків, книг нарахування заробітної плати, відомостей на виплату заробітної плати, книг обліку розрахункових операцій, касових стрічок, декларацій акцизного податку встановлено заниження задекларованих суб`єктом господарювання показників у колонці 9 рядка 1 розділу І додатку Ф2 до річних податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2018 - 2022 роки «Сума чистого оподатковуваного доходу» на загальну суму 51 644 884,98 грн, в тому числі за 2020 рік в сумі 4 775 002,02 грн, за 2021 рік в сумі 26 874 381,81 грн, за 2022 рік в сумі 19 995 501,15 грн.

Як наслідок вказане призвело до того, що перевіркою правильності визначення податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, відображеного у колонці 6 рядка 10, колонці 6 рядка 10.7 розділу ІІ річних податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2018-2022 роки «Сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті самостійно», колонці 3 рядка 22.1 розділу ІV річних податкових декларації про майновий стан і доходи за 2018 - 2022 роки «Сума податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету самостійно платником податків за результатами звітного (податкового) року» встановлено його заниження в періоді з 01.11.2018 по 31.12.2022 на загальну суму 51 644 884,98 грн, в тому числі за 2020 рік в сумі 4 775 002,02 грн, за 2021 рік в сумі 26 874 381,81 грн, за 2022 рік в сумі 19 995 501,15 грн, чим порушено пп.16.1.2 п.16.1 ст.16, п.44.1 ст.44, п.177.2, пп.177.4.1, пп.177.4.5 п.177.4 п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України , підпункту 1 пункту 3 розділу IV Інструкції, пп.5, пп.6 п.6 Порядку №481 та Порядку №261.

Як наслідок, контролюючий орган дійшов висновків про те, що ФОП ОСОБА_1 завищено витрати, безпосередньо пов`язані з отриманням доходів, в сумі 51 644 884,98 грн, в результаті чого занижено чистий оподатковуваний дохід на загальну суму 51 644 884,98 грн, що призвело до заниження в періоді з 01.11.2018 по 31.12.2022 податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, в сумі 9 296 079,30 грн, в тому числі за 2020 рік в сумі 859 500,36 грн, за 2021 рік в сумі 4 837 388,73 грн, за 2022 рік в сумі 3 599 190,21 грн.

Що свідчить про порушення позивачем пп.16.1.2 п.16.1 ст.16, п.44.1 ст.44, п.177.2, пп.177.4.1, пп.177.4.5 п.177.4 п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України, п.п.1 п.3 розділу IV Інструкції, пп.5, пп.6 п.6 Порядку №481 та Порядку №261.

Суд не погоджується із такими доводами контролюючого органу, враховуючи наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до приписів пп.16.1.2 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Відповідно до ст.4 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких принципах: повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; автономність - кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв`язку з чим особисте майно та зобов`язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства; послідовність - постійне (з року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку у державному секторі, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності; безперервність - оцінка активів та зобов`язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати й надалі; нарахування - доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми; єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюються в єдиній грошовій одиниці; інших принципах, визначених міжнародними стандартами або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі залежно від того, які з наведених стандартів застосовуються підприємством.

Відповідно до п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з статтею 138 Податкового кодексу України однією зі складових витрат, які враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, є витрати операційної діяльності, які включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п.п.164.1.1 та 164.1.3 п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, визначено у статті 177 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України.

Відповідно до п.177.1 ст.177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Пунктом 177.2 статті 177 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Перелік, витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, визначено п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, до яких зокрема належать:

- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат;

- витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, обов`язкові виплати;

- суми податків, зборів, які пов`язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов`язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця;

- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням і господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Підпунктами 177.4.5, 177.4.6 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України передбачено, що не включаються до складу витрат підприємця, витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою-підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею, документально не підтверджені витрати.

Зазначені у цій статті підприємці мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов`язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат. При цьому амортизації підлягають: витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів; витрати на самостійне виготовлення основних засобів.

При цьому, згідно аналізу ст.177 Податкового кодексу України для віднесення фізичною особою-підприємцем витрат, до витрат безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів та зменшення оподатковуваного доходу на суму таких витрату необхідно щоб такі витрати були: документально підтверджені; фактично понесені (оплачені); понесені в межах господарської діяльності та пов`язані із отриманням доходу від підприємницької діяльності.

Отже, об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб, є чистий оподатковуваний дохід, який визначається як різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з отриманням доходу у межах здійснюваної фізичною особою-підприємцем господарською діяльністю.

За правилами Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73 витрати - це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Відповідно до п.5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» (далі - ПСБО 16 «Витрати»), затверджених наказом Мінфіну від 31.12.1999 №318 передбачено, що витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно із зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

За правилами пункту 6 П(C)БО "Витрати" 16 витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводять до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

При цьому, відповідно до п.7 П(С)БО 16 «Витрати» передбачено, що витрати знаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Порядок та підстави формування витрат звітного періоду затверджено Порядком ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, що затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України 16.09.2013 №481. Відповідно до п.6 Порядку у графі 6 Книги відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов`язані з отриманням доходу за підсумками дня.

Платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та податкових зобов`язань, однак факт не ведення чи ведення з порушеннями Книги обліку доходів і витрат не позбавляє платника податків відносити такі суми до витрат.

Тобто, за правилами Податкового кодексу України підставою для віднесення до складу витрат сум витрат, понесених на придбання товарів (робіт, послуг), є сукупність таких умов, як реальне (фактичне) придбання товарів (робіт, послуг), використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності, а також документальне підтвердження понесених витрат.

Витрати фізичної особи-підприємця, що враховуються при обчисленні чистого оподаткованого доходу, на суму якого нараховується єдиний соціальний внесок, а також податковий кредит, мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому всі витрати мають бути здійснені в межах господарської діяльності такого платника.

Податковий орган дійшов висновку, що ФОП ОСОБА_1 не повинен був включати до складу витрат ТМЦ весь придбаний та оплачений товар, який не був реалізований та знаходився у залишку.

Відтак, встановлені контролюючим органом порушення щодо формування витрат призвели до донарахування ФОП ОСОБА_1 податку на доходи фізичних осіб та військового збору, з прийняттям рішення про застосування штрафних санкцій.

За результатами перевірки на підставі наданих первинних документів встановлено, що ФОП ОСОБА_1 за період за період з 01.01 2020 по 31.12.2022, до складу собівартості документально підтверджених витрат, пов`язаних із здійсненням діяльності, відображених у додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи, включено вартість витрат на придбання товарів, доходи від реалізації яких підприємцем ще не отримано, в сумі 51 644 884,98 грн.

При розрахунку відповідачем здійснено віднімання від складу витрат податкового періоду вартість товарів, які є залишками на кінець звітного періоду, що є порушенням у формі неправильного застосування статті 177 Податкового кодексу України, оскільки вказаною нормою не передбачено обов`язок платника податків формувати у складі витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, витрати лише того періоду, коли визнані доходи від реалізації товарів, робіт, послуг.

Статтею 177 Податкового кодексу України не передбачено обов`язок платника податків формувати у складі витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, витрати лише того періоду, коли визнані доходи від реалізації товарів, робіт, послуг.

Згідно з пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Податкового кодексу України платник податків має право обирати самостійно метод ведення обліку доходів і витрат. Частиною 3 статті 2 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996-XIV) встановлено, що суб`єкти підприємницької діяльності, яким відповідно до законодавства і надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і витрат, ведуть бухгалтерський облік і подають фінансову звітність у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку і звітності.

Таким чином, при розрахунку чистого доходу фізична особа-підприємець на загальній системі оподаткування не враховує витрати, пов`язані з отриманням доходу поточного року, оплата яких відбувається у наступному. Такі витрати будуть враховані при обчисленні чистого оподатковуваного доходу у тому звітному періоді, коли їх фактично поніс платник податку.

Це означає, що факт понесення витрат та їх відображення у звітності має здійснюватись на підставі фактичної сплати грошових коштів.

Для врахування фізичною особою-підприємцем витрат при обчисленні об`єкта оподаткування необхідно доведення безпосередньо зв`язку таких витрат з господарською діяльністю платника податків та підтвердження первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена законодавством.

Так, витрати на придбання ТМЦ зазначені позивачем в Декларації з податку на доходи фізичних осіб за 2020-2022 роки відповідають вищезазначеним положенням Податкового кодексу України та первинним документам, які надавались до перевірки.

За наведеного, висновки податкового органу щодо невірного включення позивачем до складу витрат певних сум від придбання товарно-матеріальних цінностей, які не були реалізовані на кінець відповідного звітного періоду (2020-2022 роки) суперечать наведеним вище правовим нормам.

При цьому господарські операції, внаслідок яких понесено витрати за 2020-2022 роки на суму 51 644 884,98 грн спричинили реальні зміни майнового стану платника податків ФОП ОСОБА_1 , були фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського і податкового обліку, що відображають реальність таких операцій в розумінні пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом №996-XlV.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону №996-XIV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

В розумінні статті 1 Закону №996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує Ті здійснення; господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства

Згідно із положеннями ч.ч.1, 2, 3 ст.9 вказаного Закону бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні містити встановлені обов`язкові реквізити.

Порядок створення, прийняття і відображення в бухгалтерському обліку первинних документів встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення №88).

В розумінні п.2.1 Положення №88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

На виконання постанови Верховного Суду від 14.08.2025 під час нового розгляду справи судом досліджено чи реалізовано в межах звітного періоду ТМЦ, вартість яких віднесена позивачем до складу витрат підприємця у звітному періоді.

На підтвердження реалізації в межах звітного (перевіряємого) періоду саме тих ТМЦ, вартість яких віднесена позивачем до складу витрат підприємця у звітному періоді, у матеріалах справи містяться наступні докази: копії видаткових накладних та ТТН за серпень - грудень 2020 року (Том №21 а.с.18-250, Том №22 а.с.1-250, Том №23 а.с.1-127, 160-176, Том №25 а.с.234-250), копії видаткових накладних та ТТН за січень 2021 року (Том №23 а.с.136-143), копії видаткових накладних та ТТН за березень 2021 року (Том №23 а.с.144-159), розшифровки продажів по РРО 2020 - копії видаткових накладних за липень - грудень 2020 року (Том №23 а.с.181-250, Том №24 а.с.1-35), копії чеків z-звітів (Том №24 а.с.36-250, Том №25 а.с.1-146, Том №30 а.с.227-235), копії видаткових накладних та ТТН за січень 2021 року (Том №25 а.с.147-154), копії видаткових накладних та ТТН за березень 2021 року (Том №25 а.с.155-179), копії видаткових накладних та ТТН за квітень 2021 року (Том №25 а.с.180-219), копії видаткових накладних та ТТН за червень 2021 року (Том №25 а.с.220-223), копії видаткових накладних та ТТН за листопад - грудень 2021 року (Том №25 а.с.224-233, Том №30 а.с.131), копії видаткових накладних та ТТН за січень - лютий, квітень - грудень 2022 року (Том №26 а.с.1-250, Том №27 а.с.1-130, Том №30 а.с.107-130), розшифровки продажів по РРО 2021 - копії видаткових накладних та ТТН за січень - грудень 2021 року (Том №27 а.с.131, Том №27 а.с.132-250, Том №28 а.с.1-250, Том №29 а.с.1-32, Том №30 а.с.158-206, 236-248, Том №31 а.с.1-27, 74-77, Том №32 а.с.32-250, Том №33 а.с.1-97), розшифровки продажів по РРО 2022 - копії видаткових накладних та ТТН за січень - грудень 2022 року (Том №29 а.с.33, Том №29 а.с.34-250, Том №30 а.с.1-71, 132-157, 207-226, Том №31 а.с.28-73, 78-250, Том №32 а.с.1-31), звіти РРО (Том №30 а.с.227-235).

Також, представником позивача надано зведені дані в таблиці, де відображено систематизовані дані первинних документів, що підтверджують обсяги реалізації позивачем товарів у 2020-2022 роки, суми нарахованих податкових зобов`язань та фактичну собівартість реалізованої продукції (Том №30 а.с.97).

Отже, загальний обсяг реалізації за звітні періоди: 2020 рік - 57 490 961,00 грн; 2021 рік - 92 121 710,00 грн; 2022 рік - 97 354 427,46 грн.

Вказані суми реалізації товарів підтверджуються даними наданими до суду, а саме: Z-звітів РРО (Том №23 а.с.181, Том №24 а.с.36-250, Том №25 а.с.1-146, Том №27 а.с.131, Том №29 а.с.33, Том №30 а.с.227-235) та банківськими виписками (Том №7, а.с. 236-250, Том №8 а.с. 1-250, Том №9 а.с. 1-13, Том №11 а.с. 121-250, Том №12 а.с.1-51).

У складі доходу виділено окремий рядок: акцизний податок та ПДВ, представником позивача пояснено, що ці суми були своєчасно задекларовані та сплачені до бюджету, що підтверджується податковою звітністю, наявною в матеріалах справи та не заперечується відповідачем.

Щодо структури витрат та собівартості, розрахунок собівартості в таблиці проведено за категоріями товарів (пиво, ЛГВ, вода), що дозволяє чітко відстежити розмір націнки по кожній групі (Том №30 а.с.97).

Представником позивач також наголошено на неправомірності формування та обрахунку націнки органами податкової служби під час перевірки, про що вже зазначалось раніше.

Також, представником позивача пояснено, що пиво та лікеро-горілчані вироби мають вищий відсоток націнки (від 2% до 6,87%), що зумовлено специфікою ринку та витратами на ліцензування. Водночас націнка води становить основну частку обороту з мінімальною націнкою в 1%, що є документально обґрунтованим показником для даного виду діяльності, оскільки умовами поставки спрямовані на отримання бонусних програм при збільшенні обсягів поставки товару, що у свою чергу дає позитивний результат господарської діяльності позивача.

Отже, сума «Разом» у нижньому рядку таблиці 203 737 081,1 грн, а саме: 47 427 285,57 грн за 2020 рік; 75 993 403,11 грн за 2021 рік; 80 316 392,37 грн за 2022 рік, - це фактична собівартість саме тих товарів, які були реалізовані у звітному періоді.

Вищевказані суми, не включають вартість товарів, що залишилися на складі (залишки), а отже, повністю відповідають вимогам ст.177 Податкового кодексу України щодо віднесення до витрат лише тих сум, що безпосередньо пов`язані з отриманням доходу.

Як наслідок, подані до суду первинні бухгалтерські документи та узагальнені дані в таблиці, спростовують висновки податкового органу про завищення позивачем витрат за оспорюваний період, оскільки розрахунок проведено на підставі фактичного відпуску товарів. Співставлення обсягів закупівлі та обсягів реалізації підтверджує реальність господарських операцій та правомірність сформованого об`єкта оподаткування.

Судом встановлено, що товар був фактично реалізований позивачем, а отриманий дохід відображений у податковому та бухгалтерському обліку підприємства. Під час розгляду справи позивачем надано належні та допустимі первинні документи, які підтверджують обставини реалізації товару, зокрема документи щодо відвантаження, оплати та відображення відповідних господарських операцій у бухгалтерському обліку. Отже, враховуючи підтвердження факту реалізації товару та відображення отриманого доходу у складі доходів підприємства, суд дійшов висновку, що позивач правомірно відніс вказані суми до складу доходу.

Тому, податкове повідомлення-рішення від 20.11.2023 №0218932407 в частині визначення позивачу суми податкового зобов`язання 9 296 079,30 грн та 899 797,55 грн штрафної санкції є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно протиправності податкового повідомлення-рішення від 20.11.2023 №0218902407 в частині визначення суми податкового зобов`язання 774 673,27 грн та 74 983,13 грн штрафної санкції, суд виходить з наступного.

Податкове повідомлення-рішення від 20.11.2023 №0218902407 в частині визначення податкового зобов`язання з військового збору у сумі 774 673,27 грн та штрафних санкцій у сумі 74 983,13 грн є похідним від висновків контролюючого органу щодо нібито заниження позивачем чистого оподатковуваного доходу. Оскільки судом встановлено, що позивачем дохід сформовано правомірно, а висновки податкового органу про його заниження не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, спірне податкове повідомлення-рішення в цій частині також є протиправним та підлягає скасуванню.

Частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 21920,00 грн. У зв`язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Задовольнити адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, Житомирська область, 10003, код ЄДРПОУ 44096781) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 20.11.2023 №0218932407 в частині визначення суми податкового зобов`язання у розмірі 9 296 079,30 грн та 899 797,55 грн штрафної санкції.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській обласні від 20.11.2023 №0218902407 в частині визначення суми податкового зобов`язання у розмірі 774 673,27 грн та 74 983,13 грн штрафної санкції.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 21920,00 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.М. Гурін

Повне судове рішення складене 05 червня 2026 року

28.05.26