Ухвала суду № 137160256, 05.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 червня 2026 року Справа №160/1100/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., розглянувши у письмовому провадженні звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 у справі №160/1100/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №160/1100/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

08.04.2025 рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,0796;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 16.07.2024 індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,0796;

- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

11.11.2025 року постановою Третього апеляційного адміністративного суду апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 в адміністративній справі №160/1100/25 залишено без задоволення, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 р. залишено без змін.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 в адміністративній справі №160/1100/25 набуло законної сили 11.11.2025.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2026 роз`яснено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що при здійсненні індексації та перерахунку пенсії ОСОБА_1 має застосовувати коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017, 2018 роки, який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення, тобто у розмірі 6188,89 грн.

За заявою представника позивача ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду у цій справі та зобов`язано ГУ УПФУ в Дніпропетровській області подати до суду звіт про виконання рішення суду у справі №160/1100/25.

25.05.2026 представник Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернувся до суду із звітом про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 у справі № 160/1100/25, в якому зазначила, що покладені судом зобов`язання виконані Головним управлінням. В частині виплати доплати в розмірі 19 693,39 грн, що виникла на виконання рішення суду за період з 01.07.2024 по 30.06.2026, представник зазначає, що на виконання Постанови № 821 Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень позивачці було проведено часткову виплату доплати за рішенням суду в сумі 18 587,47 грн. Решта заборгованості буде виплачена згідно з вищезазначеним Порядком після надходження відповідного фінансування. Залишок невиплачених коштів за рішенням суду становить 1 105,92 грн. Отже, невиплата грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки Головне управління не має юридичної можливості виконати судове рішення в частині виплати коштів, нарахованих за рішенням суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2026 питання щодо розгляду звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення суду у справі №160/1100/25 призначено до розгляду на 05.06.2026 без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Станом на 05.06.2026 будь-яких пояснень або заперечень від позивача, представника позивача до суду не надходило.

Розглянувши звіт про виконання судового рішення, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.

Суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду (частина перша статті 382-2 КАС України).

Відповідно до положень статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Суд на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, накладеного на керівника суб`єкта владних повноважень, на суму штрафу, який було накладено за такі самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.

Ухвалу суду про накладення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами статті 149 цього Кодексу.

З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму штрафу без додаткового судового рішення нараховується пеня у розмірі три відсотки річних з урахуванням індексу інфляції.

Якщо суб`єктом владних повноважень є колегіальний орган і суд зобов`язав подати звіт про виконання судового рішення його членів, за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення суд, враховуючи індивідуальні дії або бездіяльність кожного з членів такого колегіального органу, своєю ухвалою може накласти штраф на членів, які в межах своїх повноважень, завдань чи функцій не забезпечили виконання судового рішення.

У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, суд своєю ухвалою встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на кожного з членів колегіального органу, які не подали зазначений звіт.

Суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.

У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Отже, з вказаних законодавчих положень вбачається, що судом можуть бути вжиті заходи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду.

Поряд з тим, суд зауважує, що такі заходи судового контролю підлягають застосуванню у разі неподання звіту суб`єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини невиконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення суду позивачу здійснено перерахунок пенсії відповідно до резолютивної частини рішення суду, що підтверджується протоколом перерахунку пенсії позивача згідно якого, розмір пенсії станом на 16.07.2024 становив 4972,49 грн: розмір пенсії за віком (ст.27) (9542,75 х 0,43750) 4174,95 грн; доплата за понаднормовий стаж (ст. 28, частина перша, абзац другий) (за 13 років) 203,32 грн; підвищення за ст. 29, частиною третьою (20%) - 594,22 грн. Індивідуальний коефіцієнт для обчислення (після оптимізації) 0,84948. Показник середньої заробітної плати 6188,89 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 = 11233,64 грн. Середньомісячний заробіток для обчислення 11233,64 х 0,84948 = 9542,75 грн. З 01.11.2025 був проведений перерахунок по стажу, та розмір пенсії становив 5202,55 грн: розмір пенсії за віком (ст. 27) (9542,75 х 0,45833) 4373,73 грн; доплата за понаднормовий стаж (ст. 28, частина перша, абзац другий ) (за 15 років) 234,60 грн; підвищення за ст. 29, частиною третьою (20%) - 594,22 грн.

На виконання рішення суду за період з 01.07.2024 по 30.06.2026 позивачці нараховано доплату в розмірі 19 693,39 грн, залишилася не виконаною частина судового рішення щодо виплати нарахованої доплати у розмірі 18 587,47 грн.

У звіті відповідач зазначає, що відповідна виплата буде здійснена після виділення пенсійному органу відповідних коштів на погашення заборгованості.

Щодо виплати перерахованої пенсії позивачу, суд враховує, що органи Пенсійного фонду України фінансують види пенсійних виплат за рахунок коштів Державного бюджету у межах виділених асигнувань.

Таким чином, нарахована позивачу сума доплати по пенсії має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно із підпунктами 4-5 пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №28-2 від 22.12.2014, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує ведення бухгалтерського обліку з виконання доходів і видатків, кошторису видатків на утримання управління Фонду та своєчасно складає і в установленому порядку подає затверджену звітність головним управлінням Фонду.

Тобто, пенсійні виплати здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.

Виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від територіального органу Пенсійного фонду України.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.

Згідно із пунктами 20, 29 Бюджетного кодексу України, взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства.

У постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19 зазначено, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Проте, судом не встановлено умислу відповідача спрямованого на невиконання рішення суду, тому підстави для накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу відсутні.

Зокрема суд враховує, що у постанові від 24.07.2023 у справі №420/6671/18 Верховний Суд зазначив, що фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Водночас стягнення з суб`єкта владних повноважень (територіального органу Пенсійного фонду України) коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб`єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Постановою Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №804/2076/17 встановлена наступна позиція Верховного Суду: "Сам факт відсутності певного результату не може бути достатнім підтвердженням того, що суб`єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб`єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи".

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, невиконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

На підставі вищевикладеного, суд зазначає, що докази, надані відповідачем щодо вжиття ним заходів задля виконання рішення суду у цій справі є достатніми і вичерпними, відповідач не ухиляється від обов`язку виплатити утворену заборгованість унаслідок перерахунку пенсії та її виплата буде здійснена після надходження додаткових коштів, у зв`язку з чим суд вважає наведені відповідачем обставини, які ускладнюють виконання судового рішення обґрунтованими, у зв`язку з чим, звіт підлягає прийняттю.

При цьому, оскільки на теперішній час суду не надано доказів щодо повного відновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне встановити новий строк для подання звіту та зобов`язати відповідача надати суду письмові пояснення.

При встановленні нового строку для подання звіту судом враховується, що фактичне виконання рішення пов`язано із виділенням коштів Державного бюджету на такі цілі і не залежить від особистого волевиявлення відповідача.

Керуючись ст.ст. 241-243, 248, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року у справі № 160/1100/25.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області новий строк для подання звіту про виконання рішення суду у справі №160/1100/25 в частині виплати нарахованої доплати, який становить три місяці, з дати отримання копії цієї ухвали.

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.ст. 294-297 КАС України.

Суддя Н.Є. Сліпець