Рішення № 137160214, 05.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 рокуСправа №160/1671/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши у місті Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2 Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача-1 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2 Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, з вимогами:

-визнати протиправним рішення № 912140806808 від 16.09.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 09.09.2024 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки, та здійснити виплату з урахуванням раніше проведених платежів.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку по Cписку № 2. Зазначає, що 09.09.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про переведення його з пенсії за Списком № 2, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування", надавши всі необхідні

документи. Листом за вих. № 0400-010223-8/188837 від 18.09.2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача, що рішенням № 912140806808 від 16.09.2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області відмовило йому в перерахунку пенсії з підстав відсутності права на перехід з одного виду пенсії на інший. Зокрема, в оскаржуваному рішенні зазначено, що позивач отримує пенсію за віком за Списком № 2 згідно Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування" з 02.03.2015 року по теперішній час. Враховуючи вищевказане здійснити перерахунок пенсії відповідно до наданих

документів немає підстав.

Такі дії відповідача позивач вважає протиправними, які порушують його право на гарантоване державою пенсійне забезпечення, у зв`язку із чим звернувся із цим позовом до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).

Цією ж ухвалою відповідачам було надано строк для подання письмового відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Згідно з довідкою Дніпропетровського окружного адміністративного суду «Про доставку електронного листа», документ в електронному вигляді «ст. 262 ч.5 «Ухвала про відкриття спрощеного провадження» (без повідомлення сторін)» від 27.01.2025 року по справі №160/1671/25 надіслано одержувачу Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в його електронний кабінет і доставлено до цього кабінету 28.01.2025 року.

Згідно з довідкою Дніпропетровського окружного адміністративного суду «Про доставку електронного листа», документ в електронному вигляді «ст.262 ч.5 «Ухвала про відкриття спрощеного провадження» (без повідомлення сторін)» від 27.01.2025 року по справі №160/1671/25 надіслано одержувачу Головному управлінню Пенсійного фонду України в Київській області в його електронний кабінет і доставлено до цього кабінету 28.01.2025 року.

Відповідачами у встановлений судом строк письмових заперечень проти позову, пояснень чи доказів щодо заявлених позовних вимог, на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові, не надано, як і заяви про визнання позову.

Згідно із ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 02.03.2015.

У зв`язку з досягненням пенсійного віку позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою від 09.09.2024 про переведення його з пільгової пенсії за віком за Списком №2, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до цього ж Закону, застосувавши при розрахунку її розміру показник середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки.

Відповідно до пункту 4.2. Порядку №22-1, заява позивача розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області.

Листом за вих. № 0400-010223-8/188837 від 18.09.2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області № 912140806808 від 16.09.2024 року йому в перерахунку пенсії з підстав відсутності права на перехід з одного виду пенсії на інший. Зокрема, в оскаржуваному рішенні зазначено, що позивач отримує пенсію за віком за Списком № 2 згідно з Законом України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування" з 02.03.2015 року по теперішній час. Враховуючи вищевказане здійснити перерахунок пенсії відповідно до наданих

документів немає підстав.

Позивач не погодившись із рішенням № 912140806808 від 16.09.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, та звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року за № 1058-IV № 1058-IV, з наступними змінами та доповненнями.

Статтею 8 даного Закону передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Частиною 3 ст. 4 цього ж Закону визначено складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч.2 ст. 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Відповідно п. 4-3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

В цій справі спірним питанням є належність до одного чи різних видів пенсій «за віком» та «за віком на пільгових умовах» для цілей визначення показника «середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії».

Переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені законодавством.

Пенсія за віком на пільгових умовах є різновидом пенсії за віком зі зменшенням загального пенсійного віку, що унеможливлює призначення позивачу пенсії за віком на загальних підставах повторно у зв`язку з досягненням загального пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.05.2021 року у справі №185/1473/17, від 15.05.2020 року у справі №334/13/16-а, від 27.03.2020 року у справі №335/8983/17.

Для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови надання пенсій (пенсій за віком). Втім, вид пенсії відповідає та порядок її призначення здійснюється на умовах, що визначені Законом №1058-IV. Оскільки заява позивача до Управління фактично стосувалась призначення того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була призначена, то вона не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону № 1058-IV із застосуванням нового показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06.12.2021 року у справі №185/951/17, від 30.11.2023 року у справі №580/3792/23, від 18.06.2024 року у справі №280/4122/23.

В ухвалах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23.07.2024 року у справі №560/19931/23, та від 22.07.2024 року у справі №460/147/24 з посиланням саме на постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.11.2023 року у справі №580/3792/23 відмовлено у відкритті касаційного провадження.

В цій справі зазначено, що незалежно від закону, на підставі якого позивачу призначена пенсія за віком на пільгових умовах (зі зниженням пенсійного віку), застосування таких пільгових умов не змінює виду пенсії в обох законах (Закон №1058-IV та Закон №1788-XII) видом пенсії є саме «пенсія за віком». Отже, позивач фактично просив повторно призначити йому той самий вид пенсії і у зв`язку з цим здійснити перерахунок її розміру. Водночас, як для такого призначення, так і, відповідно, для перерахунку немає правових підстав.

Також суд наголошує на тому, що спірне в цій справі питання було предметом розгляду Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, яка у постанові від 22.10.2024 року у справі №300/5450/23 сформувала наступні правові висновки:

1) статтею 13 Закону 1788-XII для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови для призначення пенсії за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку;

2) пільгова пенсія за віком, призначена з урахуванням положень Закону 1788-XII, призначається та виплачується в порядку та на умовах, що визначені Законом №1058-IV, а тому особи, які отримують таку пенсію, не мають права на перехід на пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону №1058-IV після досягнення ними пенсійного віку.

Отже, позивач не врахував, що визначальним є не закон, на підставі якого особа звертається за призначенням пенсії, а вид пенсії, який така особа отримує, адже саме з видом пенсії законодавство пов`язує порядок розрахунку її розміру та можливість проведення нового розрахунку. В свою чергу позивачу раніше було призначено саме пенсію за віком. В зв`язку з цим відсутні підстави для використання іншого показнику середньої заробітної плати по Україні, оскільки відсутня зміна виду пенсії.

Таким чином, незалежно від закону, за яким позивачу призначено пенсію за віком, вид такої пенсії є тотожним (йдеться про пенсію «за віком»), що є підставою для відмови у позові.

Враховуючи вищевикладене, рішення № 912140806808 від 16.09.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області є правомірним, отже в задоволенні позовної заяви належить відмовити повністю.

Щодо розподілу судових витрат.

В зв`язку з відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до відповідача-1 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд.26, м.Дніпро, Дніпропетровська область, 49094; ЄДРПОУ 21910427), відповідача-2 Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (вул. Саєнка Андрія, буд.10, м.Фастів, Київська область, 08500; ЄДРПОУ 22933548) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева