Рішення № 137160043, 05.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 рокуСправа №160/8736/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АІКОН» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України №13405168/37438131 від 30 жовтня 2025 року про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість ТОВ «АІКОН»;

- зобов`язати Державну податкову службу України врахувати таблицю даних платника податку на додану вартість ТОВ «АІКОН», подану 06.08.2024 №9222191903;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області забезпечити відображення врахованої таблиці даних платника податку на додану вартість ТОВ «АІКОН» у відповідних інформаційних системах та електронному кабінеті платника податків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «АІКОН» у встановленому порядку подало до контролюючого органу таблицю даних платника податку на додану вартість. Разом з тим, відповідачем прийнято рішення №13405168/37438131 від 30 жовтня 2025 року про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, яке, на переконання позивача, є протиправним, оскільки не містить належного обґрунтування конкретних підстав для такого неврахування. У зв`язку з цим позивач просить суд визнати таке рішення протиправним та скасувати його.

Ухвалою від 10 квітня 2026 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «АІКОН» про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження задовольнив. Прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене провадження в адміністративній справі. Повідомив сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Роз`яснено відповідачу про його право подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України.

21.04.2026 від Державної податкової служби України надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у їх задоволенні. Відзив обґрунтований тим, що рішення про неврахування таблиці даних платника ПДВ прийнято в межах повноважень та відповідно до Порядку №1165. Також ДПС вказує, що саме по собі рішення про неврахування таблиці не створює для позивача негативних правових наслідків, позивач має право подати таблицю повторно з належними документами, а вимога до ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо відображення таблиці в інформаційних системах є необґрунтованою, оскільки позивач не довів порушення його прав.

22.04.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому підтримав позовні вимоги, та просить позов задовольнити у повному обсязі.

24.04.2026 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у їх задоволенні. Відзив обґрунтований тим, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення стало те, що придбання товарно-матеріальних цінностей, невластивих при ведені задекларованого виду діяльності та/або придбання товарно-матеріальних цінностей в обсягах (об`ємах) неспіввідносних з обсягами виконаних робіт (наданих послуг).

21.04.2026 від представника Державної податкової служби України надійшло клопотання, в якому відповідач просить суд здійснювати розгляд справи у відкритому судовому засіданні за участю представника ДПС.

24.04.2026 від ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшла заява про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 27 квітня 2026 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд у задоволенні клопотання Державної податкової служби України (вх. №23509/26 від 21.04.2026) та заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вх. №24231/26 від 24.04.2026) про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі № 160/8736/26 відмовив.

Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АІКОН» є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивач, як платник податків перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АІКОН»» подано таблицю даних платника податку на додану вартість від 06.08.2024 № 9222191903.

Комісією ГУ ДПС в Донецькій області винесено рішення щодо неврахування таблиці даних платника ПДВ від 12.08.2024 11615679/37438131, з підстав: наявність в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04.11.2024 року у справі № 200/5970/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АІКОН» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення задоволено, а саме:

- визнано протиправним та скасоване рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Донецькій області №11615679/37438131 від 12.08.2024 року про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2025 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року по справі № 200/5970/24 залишено без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року по справі №200/5970/24 залишено без змін.

Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області зроблено висновок, оформлений протоколом засідання комісії від 24.10.2025 № 618 щодо скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 12.08.2024 року № 11615679/37438131 за реєстраційним номером таблиці даних платника податку 9222191903 від 06.08.2024 року з урахуванням Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.11.2024 по справі №200/5970/24, Постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2025 по справі №200/5970/24 та листа управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 20.10.2025 №11145/04-36-05-03-11.

30.10.2025 комісією Державної податкової служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення № 13405168/37438131 про неврахування таблиці даних платника податку згідно з рішенням від 06.08.2024 № 11572532/37438131, підставою неврахування таблиці даних визначено: виявлення відсутності інформації про діяльність підприємства, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку у поясненні поданого до таблиці даних платника податку: недотримання п. 14 Порядку; придбання товарно-матеріальних цінностей, невластивих при ведені задекларованого виду діяльності, та/або придбання товарно-матеріальних цінностей в об`ємах (обсягах) неспіввідносних з обсягами виконаних робіт (наданих послуг).

Вважаючи рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 року (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі ПК Укрїни), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 20.1.45 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Згідно з пунктом 61.1 статті 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Згідно з пунктом 71.1 статті 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За приписами пунктів 74.1, 74.3 статті 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі Порядок №1165) (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку №1165, таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі - Державний класифікатор), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Відповідно до пункту 12 Порядку №1165, платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

Пунктом 13 Порядку №1165 передбачено, що у таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

За приписами пунктів 14-17 Порядку №1165, таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в електронний кабінет технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу, Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (додаток 6).

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування. У разі прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, що стала підставою для неврахування таблиці даних платник податку, а саме: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 18 Порядку, таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли: така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 року застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 року) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12); зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та Р, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D>0,02, Р.

Пунктом 19 Порядку передбачено, що комісії контролюючих органів приймають рішення про неврахування таблиці даних платника податку (додаток 7), врахованої відповідно до пунктів 16 та/або 18 цього Порядку, комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, врахованої відповідно до рішення про задоволення скарги щодо рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, що надсилається платнику податку в електронний кабінет технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі, з дотриманням вимог Кодексу, Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо:

стосовно платника податку прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку (додаток 4), визначених у пунктах 1-5 додатка 1;

до контролюючого органу надійшла податкова інформація щодо невідповідності інформації, зазначеної в таблиці даних платника податку, видам економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності, кодам товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодам послуг згідно з Державним класифікатором, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України, яка свідчить про надання платником податку недостовірної інформації в таблиці даних платника податку.

У рішенні про неврахування таблиці даних платника, у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, що стала підставою для неврахування таблиці даних платника податку, а саме: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, з аналізу наведених правових норм вбачається, що рішення про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку повинно містити чітку підставу для такого неврахування.

30.10.2025 комісією Державної податкової служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення № 13405168/37438131 про неврахування таблиці даних платника податку згідно з рішенням від 06.08.2024 № 11572532/37438131, підставою неврахування таблиці даних визначено: виявлення відсутності інформації про діяльність підприємства, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку у поясненні поданого до таблиці даних платника податку: недотримання п. 14 Порядку; придбання товарно-матеріальних цінностей, невластивих при ведені задекларованого виду діяльності, та/або придбання товарно-матеріальних цінностей в об`ємах (обсягах) неспіввідносних з обсягами виконаних робіт (наданих послуг).

Суд зазначає, що оскаржене рішення відповідача є актом індивідуальної дії.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Конституційний Суд України у рішенні від 08.06.2016 №3-рп/2016 зазначив, що принцип правової визначеності не виключає визнання за органом державної влади певних дискреційних повноважень у прийнятті рішень, однак у такому випадку має існувати механізм запобігання зловживанню ними. Цей механізм повинен забезпечувати, з одного боку, захист особи від свавільного втручання органів державної влади у її права і свободи, а з другого - наявність можливості у особи передбачати дії цих органів.

В даному випадку, наведений механізм полягає в обов`язку податкового органу визначити, чому подана платником податку інформація не прийнята, яка конкретно інформація, зазначена платником податку в таблиці даних платника податку є, на думку податкового органу, недостовірною.

Проте зазначення відповідачем у спірному рішенні таких підстав, як те, що придбання товарно-матеріальних цінностей, невластивих при ведені задекларованого виду діяльності, та/або придбання товарно-матеріальних цінностей в об`ємах (обсягах) неспіввідносних з обсягами виконаних робіт (наданих послуг), не дають можливості встановити суті порушення та можливості його виправити позивачем, що свідчить про те, що вказане рішення не конкретизовано.

Суд зауважує, що наявність у формі рішення рядка "інше" зобов`язує комісію контролюючого органу у доступній формі викласти чіткі і конкретні мотиви неврахування таблиці даних платника податку.

Водночас, у спірному рішенні не наведено числові показники, періоди придбаного та реалізованого товару, про придбання товарно-матеріальних цінностей, невідповідних видам діяльності, чи їх придбання в обсягах, які не відповідають обсягам наданих послуг/виконаних робіт.

На необхідність зазначення в рішенні про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість конкретної податкової інформації та доведення її наявності під час судового розгляду справи неодноразово вказував Верховний Суд, зокрема, у своїй постанові від 20.04.2023 у справі №380/4746/22 та від 31.05.2023 у справі №280/1255/20.

Суд звертає увагу, що сам по собі аналіз господарської діяльності позивача та податкова інформація, не є безумовною підставою для неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, поданої позивачем, оскільки вона має бути підтверджена відповідними доказами.

Однак, спірне у справі рішення не має жодної конкретизації, що свідчить про його необґрунтованість та невідповідність Порядку №1165, яким передбачено те, що рішення про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку повинно містити чітку підставу для такого неврахування.

Щодо підстав для неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, які містяться у графі "інше" оскаржуваного рішення, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання контролюючим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про невідповідність оскарженого рішення критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, суд вважає, що рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 30.10.2025 року № 13405168/37438131 є протиправним та підлягає скасуванню.

Разом з тим, вимога позивача про зобов`язання Головне управління ДПС у Дніпропетровській області забезпечити відображення врахованої таблиці даних платника податку на додану вартість ТОВ «АІКОН» у відповідних інформаційних системах та електронному кабінеті платника податків задоволенню не підлягає, оскільки скасування оскаржуваного рішення про неврахування таблиці даних платника ПДВ є належним та достатнім способом захисту порушеного права позивача.

Відображення відповідної інформації в інформаційних системах контролюючого органу та електронному кабінеті платника є похідним наслідком скасування протиправного рішення та врахування таблиці даних платника податку, а тому не потребує окремого судового зобов`язання ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За умовами частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи встановлені судом обставини, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності при безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково.

Щодо розподілу витрат у вигляді судового збору.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається, позивач звернувся до суду засобами підсистеми "Електронний суд" та надав до суду докази сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Отже, відшкодуванню підлягає судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі у розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 139, 241, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.10.2025р. № 13405168/37438131.

Зобов`язати Державну податкову службу України врахувати таблицю даних платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «АІКОН», подану 06.08.2024 за №9222191903.

У задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АІКОН» (код ЄДРПОУ 37438131) 2662,40 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 05.06.2026 року.

Суддя Н.Є. Калугіна