Ухвала суду № 137159971, 04.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

04 червня 2026 року Справа №160/172/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Маковська О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровської області, Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровської області, Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 (суддя Ремез К.І.), яке набрало законної сили 22.05.2025, адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 вересня 2024 року по 31 грудня 2024 року включно, обчисленої виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102, 00 грн.

Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 за період з 01 вересня 2024 року по 31 грудня 2024 року включно, у вигляді базового розміру посадового окладу судді в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2024 року 3 028, 00 грн. з урахуванням надбавки за вислугу років від посадового окладу, регіонального коефіцієнту 1,2, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

Зобов`язано Державну судову адміністрацію України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) здійснити фінансування Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 недоплаченої суддівської винагороди за період з 01 вересня 2024 року по 31 грудня 2024 року включно.

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №16/172/25, в якій заявник просить:

-зобов`язати Державну судову адміністрацію України (юридична адреса: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код в ЄДРПОУ 26255795, засоби зв`язку: (044) 277-76-16 E-mail: inbox@court.gov.ua) подати до суду звіт про виконання судового рішення, а саме: Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року по справі №160/172/25 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області та Державної судової адміністрації, про визнання протиправним дій та зобов`язання вчинити певні дії, протягом одного місяця з дня постановлення відповідної ухвали;

-зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (юридична адреса: 49027, м. Дніпро, пр-кт Д. Яворницького, 21-А, код в ЄДРПОУ 26239738, засоби зв`язку: 380567450701, E-mail: inbox@dp.court.gov.ua) подати до суду звіт про виконання судового рішення, а саме: Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року по справі № 160/172/25 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області та Державної судової адміністрації, про визнання протиправним дій та зобов`язання вчинити певні дії, протягом одного місяця з дня постановлення відповідної ухвали.

У зв`язку з перебуванням судді Ремез К.І. у відпустці по вагітності та пологах, матеріали заяви про встановлення судового контролю розподілено судді Маковській О.В.

В обґрунтування заяви зазначено, що заборгованість ТУ ДСА в Дніпропетровській області перед боржником за цим рішенням суду складає 126 575, 25 грн. з урахуванням передбачених законом податків та обов`язкових платежів (Лист ТУ ДСА від 10.06.2025 №2946/25). Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду №160/172/25 від 04.04.2025 не виконується тривалий час.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 01.05.2026 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю призначено до розгляду за правилами письмового провадження.

Встановлено Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Дніпропетровської області, Державній судовій адміністрації України 5-денний строк з дня отримання копії даної ухвали суду для подання пояснень з приводу заяви про встановлення судового контролю у справі №160/172/25.

Від Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області до суду надійшли заперечення на заяву позивача про встановлення судового контролю, в яких просить у задоволенні зави відмовити. В обгрунтування заперечень вказано, що Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, за організаційно-правовою формою є державним органом влади, фінансування якого здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України згідно із с.1 ст. 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII. Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 (далі Порядок №845) врегульовано порядок безспірного списання коштів з метою виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів. Згідно пунктів 3, 4 Порядку № 845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій). Відповідно до статті 3 Закону № 4901-VI, пункту 25 Постанови № 845, у разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою. Таким чином, виконання рішення, боржником у якому є державний орган, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та за окремою бюджетною програмою для забезпечення виконання рішення суду в порядку, встановленому Законом №4901-VI. Згідно з паспортом бюджетної програми ДСА України є головним розпорядником щодо бюджетної програми КПКВК 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя", відповідальними виконавцями за якою є територіальні управління ДСА України, апеляційні та місцеві спеціалізовані суди. При цьому, саме в межах бюджетної програми КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» передбачено бюджетні призначення та асигнування на виплату заборгованості за рішеннями судів, винесеними на користь суддів та працівників апаратів судів, яка стягується у безспірному порядку на підставі Закону № 4901-VI та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» від 03.08.2011 року № 845. Отже, оскільки у головного розпорядника бюджетних коштів ДСА України наявна окрема бюджетна програма для забезпечення виконання рішень суду (КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів»), виконання судових рішень на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя здійснюється саме з цієї бюджетної програми. Крім того, таке стягнення, на підставі пункту 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, Закону № 4901-VI, Постанови № 845 здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, який відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, не є органом примусового виконання. З урахуванням наведено, виконання Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2025, у справі №160/172/25 в частині здійснення виплат, повинно здійснюватися згідно із законодавством України за рахунок бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період. Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" за бюджетною Програмою затверджені видатки в розмірі 10,0 млн гривень, що розподілені між судами, органами та установами системи правосуддя. Кошторисом ТУ ДСА України в Дніпропетровській області на 2026 рік кошторисні призначення за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" складають лише 28 300,00 грн.(не достатньо для виконання рішень). Тобто у даному випадку зобов`язання територіальне управління виконати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 у справі № 160/172/25 при відсутності відповідного фінансування, є об`єктивно не можливим, що фактично позбавляє суд можливості здійснювати дієвий судовий контроль відповідно до ст. 382 КАС України. Згідно з частинами першою та третьою статті 378 КАС України за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Таким чином, стягувач та державний виконавець вправі (не позбавлені права) звернутися до суду зі заявою про встановлення способу та порядку виконання рішення суду шляхом стягнення зазначеної суми з Програми на користь позивача. Тобто встановити спосіб виконання судового рішення відповідно до Порядку № 845.

У запереченнях також вказано, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 по справі №160/172/25, в частині проведення нарахування суддівської винагороди судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 за період з 01 вересня 2024 року по 31 грудня 2024 року, відділом планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності ТУ ДСА України в Дніпропетровській області здійснено розрахунок суддівської винагороди. Загалом нарахованих, недоотриманих сум суддівської винагороди за період з 01.09.2024р. по 31.12.2024р., складає 126 575,25 грн. з урахування передбачених законом податків та обов`язкових платежів.

Від Державної судової адміністрації України до суду надійшли пояснення щодо встановлення судового контролю, в яких просить врахувати дані пояснення при розгляді заяви про встановлення судового контролю. В обгрунтування зазначено, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правом суду, а не його обов`язком. Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

У поясненнях також вказано, що відповідно до положень частини 2 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845. Згідно зі статтею 3 Закону виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Абзацом десятим пункту 25 Порядку передбачено, що у разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою. Виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, здійснюється згідно із законодавством України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя», головним розпорядником якої є ДСА України, у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період. У зв`язку з цим виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 у справі №160/172/25 можливо лише шляхом безспірного списання коштів у сумі, нарахованої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, за рахунок бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя».

ДСА України зазначає, що звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач посилається на невиконання рішення суду, при цьому помилково вважає, що ДСА України не вживає ніяких заходів для виконання рішення суду на користь ОСОБА_1 . Звертає увагу суду, що ДСА України листами від 03.03.2026 № 11-4560/26 та від 14.04.2026 № 11-8187/26 звернулась до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, в якому зазначала, що виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя здійснюється лише за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом безспірного списання відповідних сум Державною казначейською службою України з рахунку бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період, тому пропонувала внести зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у частині збільшення бюджетних призначень на суму 2 389,4 млн гривень та 2 409,7 млн гривень відповідно. У відповідь Міністерство фінансів України листами від 25.03.2026 № 08020-01- 2/8480 та від 22.04.2026 № 08020-09-6/11250 повідомило, що у період продовження дії воєнного стану наявні фінансові ресурси держави насамперед спрямовуються на виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканості державного кордону та захисту держави, забезпечення життєво необхідних потреб жителів, реалізації територіальної оборони та захисту населення, тому з урахуванням фінансового ресурсу державного бюджету ДСА України у Державному бюджеті України на 2026 рік за Програмою встановлено обсяг видатків в сумі 10,0 млн гривень (копії листів додаються). Слід звернути увагу, що ДСА України завжди вживала заходів, спрямованих на вирішення питання бюджетного фінансування задля виконання рішень судів, зокрема зверталась до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету з відповідними листами від 03.02.2025 № 11-2404/25, від 06.03.2025 № 11-4566/25, від 07.04.2025 № 11-6770/25, від 12.05.2025 № 11-9437/25, від 17.06.2025 № 11-12026/25, від 16.07.2025 № 11-14135 та від 10.11.2025 № 11-22383/25 (копії листів додаються). У відповідь Міністерство фінансів України повідомляло, що у період продовження дії воєнного стану наявні фінансові ресурси держави насамперед спрямовуються на виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканості державного кордону та захисту держави, забезпечення життєво необхідних потреб жителів, реалізації територіальної оборони та захисту населення та позиція Мінфіну з порушеного питання є незмінною (копії листів додаються). Також ДСА України було ініційоване питання та розроблений проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Державній судовій адміністрації України на 2025 рік» (лист від 02.10.2025 № 11-19638/25 до Прем`єр-міністра України) з метою отримання видатків для виплати коштів за рішеннями судів. Розгляд пропозиції ДСА України здійснювався Міністерством фінансів України, яке листом від 24.10.2025 № 08020-01-6/30697 повідомило, що у зв`язку із необхідністю належного фінансового забезпечення заходів, спрямованих на забезпечення державного суверенітету, підвищення обороноздатності і безпеки держави, не використані видатки можуть бути спрямовані лише на потреби Міністерства оборони України. Тобто, враховуючи вищезазначене, відсутні обставини, які б підтверджували наявність вини та недобросовісності у діях посадових осіб ДСА України, також позивачем не доведено, що за відсутності встановлення заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним.

Розглянувши заяву позивача про встановлення судового контролю, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною 2 статті 14 КАС України, встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 382 КАС України встановлено спосіб здійснення судового контролю за виконанням судового рішення.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Вказаною нормою КАС України передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 27.02.2020 у справі №0640/3719/18.

Верховний Суд в ухвалі від 18.04.2022 у справі №754/12702/14-а дійшов висновку, що судовий контроль в порядку норм статті 382 КАС України шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення може бути встановлено за таких умов: рішення суду ще не виконано, у тому числі у порядку його примусового виконання; існує обґрунтований і підтверджений доказами ризик його невиконання; існують підтверджені доказами обставини, які ставлять під сумнів виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, або дають підстави вважати, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, або що відповідач (його правонаступник) створює перешкоди для виконання такого рішення, має намір ухилення від цього обов`язку.

Суд зазначає, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується ухваленням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Конституційний Суд України у Рішенні від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Крім цього у Рішенні від 26 червня 2013 року №5-рп/2013 Конституційний Суд України зауважив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

У Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України наголосив, що забезпечення державою виконання судового рішення як невід`ємної складової права кожного на судовий захист закладено на конституційному рівні у зв`язку із внесенням Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02 червня 2016 року №1401-VIIIзмін до Конституції України та доповненням її, зокрема, статтею 129-1, частиною другою якої передбачено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Також, Конституційний Суд України, узявши до уваги статті 3, 8, частини першу, другу статті 55, частини першу, другу статті 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, дійшов висновку, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене рішення.

Таким чином, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, зокрема у формі зобов`язання боржника подати до суду відповідний звіт сприяє забезпеченню реалізації принципу виконуваності судового рішення (загальновідомо, що «рішення суду не має значення, якщо воно не виконується»), запобігає можливому зловживанню з боку боржника (наприклад, у формі уникнення оперативного та повного виконання рішення), гарантує дотримання законності (як у вимогах стягувача, так і у діях боржника), а також підвищує довіру громадян до суду та держави, в цілому.

Аналогічна правова позиція наведена в ухвалі Верховного Суду від 07 травня 2024 року по справі №160/5259/20.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних, підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 27 лютого 2020 року у справі № 0640/3719/18, від 11 червня 2020 року у справі №640/13988/19, від 20 вересня 2023 року у справі №9901/116/20.

Аналіз положень статті 382 КАС України свідчить про те, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які б свідчили про ухиляння відповідача від виконання судового рішення чи/або відсутність у нього наміру його виконувати.

В той же час, такі повноваження суду повинні бути реалізовані з урахуванням того, що контроль за виконанням судового рішення здійснює суд, що прямо передбачено ст..129-1 Конституції України, і запровадженні з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.

Так, в якості єдиної підстави для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по даній справі, позивачем зазначено невиплату нарахованої заборгованості.

Разом з тим, відповідачами у запереченнях на заяву про встановлення судового контролю зазначено, що нарахована заборгованість буде здійснена після надходження відповідних бюджетних асигнувань та надано вичерпний перелік заходів, які вчинено задля виконання рішення суду у даній справі.

З урахуванням наведеного, у суду відсутні підстави вважати, що відповідачами не буде виплачена нарахована на виконання рішення суду у даній справі заборгованість після надходження відповідного фінансування та, що за відсутності заходу судового контролю, рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

Таким чином, у поданій заяві про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення позивачем не наведено аргументів щодо необхідності вжиття на даний час процесуальних заходів у вигляді встановлення судового контролю та не надано відповідних доказів наявності об`єктивних обставин, які свідчать про ухилення відповідачів від виконання судового рішення чи/або відсутність у них наміру його виконувати.

Відповідно до ч.2 ст.382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

На підставі викладеного, суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по даній справі.

Керуючись ст.ст. 248, 382, 382-1 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровської області, Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.

Суддя О.В. Маковська