Ухвала суду № 137159707, 04.06.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

04 червня 2026 р. Справа № 120/7187/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника відповідача щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Примум" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Примум" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою суду від 20.05.2026 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.

На адресу суду 02.06.2026 та 03.06.2026 надійшло клопотання представника ГУ ДПС у Вінницькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Обґрунтовуючи заявлене клопотання представник зазначає, що спір між Товариством з обмеженою відповідальністю ПРИМУМ та ГУ ДПС у Вінницькій області виник у зв`язку з оскарженням податкового повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог законодавства у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО) в частині здійснення операцій з реалізації товарів через мережу Інтернет за допомогою операторів поштового зв`язку/логістичних операторів та подальшого переказу коштів за допомогою фінансових посередників без застосування РРО/ПРРО.

Представник зазначає, що кількість спорів зазначеної категорії постійно зростає, водночас зазначена категорія судових спорів є відносно новою, у зв`язку з чим їх розгляд у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін має значення для правозастосовчого підходу та формування судової практики. При цьому, вищезазначені судові справи, незалежно від суми позовних вимог (нарахованих штрафних (фінансових) санкцій) становлять значний суспільний інтерес, тому їх розгляд у спрощеному провадженні без повідомлення (виклику) сторін може призвести до формування негативної правової позиції.

З огляду на значення справи для податкового органу, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, відповідач вважає, що її слід розглядати за правилами загального позовного провадження.

Також представник відповідача зазначає, що зважаючи на системний характер порушень законодавства у сфері застосування РРО/ПРРО, справа має виняткове значення для відповідача та фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики при вирішенні подібних справ, що сприятиме правовій визначеності та передбачуваності як невід`ємної складової принципу верховенства права.

Вирішуючи клопотання представника відповідача про розгляд справи у загальному позовному провадженні суд зазначає таке.

Відповідно до п. 2, 4 ч. 4 ст. 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, у відповідності до процитованих норм за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у випадку оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень одночасно з вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб або у випадку оскарження рішення на підставі якого суб`єктом владних повноважень може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Подані матеріали свідчать, що предметом розгляду у цій справі є податкове повідомлення-рішення від 17.04.2026 №0111380705, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 418498,50 грн.

Отже, зазначена сума штрафних (фінансових) санкцій не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, відсутні підстави для розгляду цієї справи в порядку загального позовного провадження.

Щодо доводів представника відповідача, що кількість спорів зазначеної категорії постійно зростає, водночас зазначена категорія судових спорів є відносно новою, у зв`язку з чим їх розгляд у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін має значення для правозастосовчого підходу та формування судової практики. При цьому, вищезазначені судові справи, незалежно від суми позовних вимог (нарахованих штрафних (фінансових) санкцій) становлять значний суспільний інтерес, тому їх розгляд у спрощеному провадженні без повідомлення (виклику) сторін може призвести до формування негативної правової позиції, а також те, що зважаючи на системний характер порушень законодавства у сфері застосування РРО/ПРРО, справа має виняткове значення для відповідача та фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики при вирішенні подібних справ, що сприятиме правовій визначеності та передбачуваності як невід`ємної складової принципу верховенства права, суд зазначає таке.

Згідно з ухвалою суду про відкриття провадження у цій справі сторонам роз`яснено право подати відзив на позовну заяву, відповідь на відзив та заперечення на відповідь, таким чином надано можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, зокрема, подати відповідні письмові заяви по суті справи.

Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Аналогічні позиції підтримані та висловлені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі № 668/13907/13-ц та від 21 травня 2018 року у справі № 361/3009/16-ц.

На переконання суду, характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового розгляду в порядку загального позовного провадження для повного і всебічного встановлення всіх обставин справи. Крім того, суд зауважує, що позивачем ще не подано відповідь на відзив, відтак сторони ще не в повній мірі скористалися своїми правами на подання письмових заяв по суті справи. Разом з тим, саме лише бажання сторони у справі викласти свої аргументи під час публічних слухань, а не в письмових заявах, не зумовлюють необхідність призначення справи до розгляду в судовому засіданні з викликом її учасників.

Підсумовуючи, суд не вбачає підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження та на даній стадії не вбачає необхідності в призначенні судового засідання з викликом учасників справи для розгляду справи, а тому у задоволенні клопотання представника відповідача слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 260 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Вінницькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна