Рішення № 137159183, 05.06.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/4762/26

Провадження № 2/711/2859/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Булгакової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Кошубінської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за оплату житлово-комунальних послуг,-

ВСТАНОВИВ:

Представник ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» за довіреністю Блізнецов М.Є. звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії) та гарячого водопостачання (постачання гарячої води) у розмірі 10 453,12 грн., інфляційні втрати у розмірі 923,24 грн., 3% річних у розмірі 328,59 грн. та судовий збір у розмірі 3 328,00 грн.

Позов обґрунтував тим, що ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» на підставі відповідної ліцензії та рішення Черкаського міськвиконкому № 520 від 24.05.2000 забезпечує тепловою енергією населення, організації та підприємства всіх форм власності у м. Черкаси, в тому числі надає послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії) та гарячого водопостачання (постачання гарячої води) в будинку АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 у вказаному будинку. У будинку АДРЕСА_1 встановлений будинковий лічильник загального обліку теплопостачання, тому відповідно до пункту 10 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 690 від 05.07.2019, у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об`єму) квартири. У період до встановлення будинкового лічильника обліку теплопостачання нарахування за послугу здійснювалися згідно п. п. 32-44 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 690 від 05.07.2019, а саме у разі відсутності будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги пропорційно опалюваній площі (об?єму) квартири та з урахуванням температури повітря зовнішнього середовища, відповідно до Методики розподілу, затвердженої Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 315 від 22.11.2018. У квартирі АДРЕСА_3 не квартирний лічильник теплової енергії, тому згідно пункту 24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 № 830 розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності пропорційно опалювальній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу, затвердженої Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 315 від 22.11.2018. У квартирі АДРЕСА_3 встановлено лічильник обліку гарячого водопостачання, тому згідно пункту 20 вищевказаних правил, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Відповідно до пункту 26 Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1182 від 11.12.2019 обсяги спожитої у будівлі гарячої води та обсяги теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) визначаються та розподіляються між споживачами відповідно до Методики розподілу. Відповідач своєчасно та не в повному обсязі з листопада 2019 року не вносила плату за отримані послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії) та гарячого водопостачання постачання гарячої води), внаслідок чого утворилась заборгованість, яка на 01.04.2026 складає 10 453,12 грн. Крім того, згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов?язання, на вимогу кредитора зобов?язаний сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Розмір 3% річних з простроченої суми відповідно до розрахунку становить 328,59 грн., а інфляційна складова боргу 923,24 грн. На підставі викладеного вище, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії), гарячого водопостачання (постачання гарячої води), інфляційну складову боргу, 3% річних та сплачений судовий збір.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.05.2026, вказану справу передано для розгляду судді Булгаковій Г.В.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12.05.2026 відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. 29.05.2026 ОСОБА_2 , який представляє інтереси позивача на підставі довіреності від 12.08.2025, подав заяву, у якій підтримав позовні вимоги та просив розглядати справу без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила; відзив на позовну заяву не подала; клопотань про відкладення розгляду або про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило.

Відповідно до частини 8 статті 178, частини 4 статті 223 та частини 1 статті 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, та застосувавши норми матеріального і процесуального права, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» на підставі ліцензії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 374 від 30.11.2012, а також рішень виконавчого комітету Черкаської міської ради № 520 від 24.05.2000 та № 1480 від 31.10.2007, є виконавцем послуг з централізованого опалення (постачання теплової енергії) та гарячого водопостачання (постачання гарячої води) у будинку АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 у вказаному будинку, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (витяг № 470294182 від 27.03.2026)

Згідно з розрахунком заборгованості за адресою: АДРЕСА_4 , відповідач своєчасно та в повному обсязі з листопада 2019 року не вносила плату за послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії) та гарячого водопостачання (постачання гарячої води), внаслідок чого утворилась заборгованість, яка на 01.04.2026 року складає 10 453,12 грн.

На час розгляду справи суду не надано доказів, що свідчать про погашення вказаної заборгованості або обґрунтованих заперечень щодо її розміру.

Правовідносини між сторонами, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин, регламентуються такими правовими нормами.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (стаття 14 ЦК України).

Основні засади організаційних, господарських відносин між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання комунальних послуг, і фізичною, особою, яка отримує послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005, які на час розгляду справи по суті хоч і втратили чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 85 від 02.02.2022, проте період, за який виникла заборгованість у відповідача, підпадає під їх регулювання.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

До житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (пункт 2 частини 1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ).

Споживачем житлово-комунальних послуг являється фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Статтями 7, 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов`язки споживачів й виконавця комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно з законодавством і умовами договорів, а обов`язком споживача - є укладення договору про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, а також оплата наданих житлово-комунальних послуг за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Обов`язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Згідно з частинами 1, 3 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не передбачено договором або законом.

Обов`язок утримання майна, включаючи сплату житлово-комунальних послуг, покладається законом на власника незалежно від факту його реєстрації чи проживання у приміщенні (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 757/29813/17-ц та від 25.06.2020 у справі № 520/16591/16-ц).

Аналізуючи встановлені обставини у сукупності з наведеними нормами права, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_1 як власник квартири АДРЕСА_3 , в силу вимог статті 322 ЦК України несе тягар утримання належного їй майна та зобов`язана оплатити надані позивачем послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії), гарячого водопостачання ( постачання гарячої води).

Суд зауважує, що відсутність між сторонами оформленого у письмовому вигляді договору про надання житлово-комунальних послуг не звільняє відповідачку від обов`язку оплати фактично наданих та спожитих послуг. Зазначена правова позиція є сталою та викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15, Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 751/3840/15-ц, а також Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 522/2625/16-ц.

Нарахування заборгованості проведено позивачем згідно з встановленими тарифами та відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 315 від 22.11.2018.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача, а також не надано актів-претензій щодо якості послуг або доказів ненадання таких послуг у спірний період. Таким чином, оскільки обов`язок з оплати комунальних послуг відповідачем належним чином не виконано, вимоги позивача про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії) та гарячого водопостачання (постачання гарячої води) у розмірі 10 453,12 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, оскільки зобов`язання з оплати комунальних послуг є грошовим, на нього поширюється дія частини 2 статті 625 ЦК України, як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Згідно з наданими розрахунками, позивачем на суму основної заборгованості нараховано інфляційні втрати у розмірі 923,24 грн. та 3% річних у розмірі 328,59 грн.

Враховуючи, що факт прострочення виконання грошового зобов`язання підтверджується матеріалами справи, а наданий позивачем розрахунок є обґрунтованим та відповідає вимогам закону, суд приходить до висновку, що нараховані суми інфляційних втрат та 3% річних також підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» підлягає стягненню заборгованість за отримані послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії), гарячого водопостачання (постачання гарячої води), разом з інфляційними втратами та 3% річних за період прострочення, у загальному розмірі 11 704,95 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено повністю, то з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 3 328,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76-81, 141, 259, 265, 268, 273, 274, 277, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за оплату житлово-комунальних послуг - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження та РНОКПП в матеріалах справи відсутні) на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» (ЄДРПОУ 00204033, місцезнаходження: просп. Хіміків, 76, м. Черкаси) заборгованість за послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії), гарячого водопостачання ( постачання гарячої води) у розмірі 10 453,12 грн., інфляційні втрати у розмірі 923,24 грн., 3% річних у розмірі 328,59 грн. та судовий збір у розмірі 3 328,00 грн., а всього 15 032,95 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Г. В. Булгакова