Ухвала суду № 137158575, 04.06.2026, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/221/19

Провадження № 6/541/70/2026

У Х В А Л А

іменем України

04 червня 2026 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання Циганової Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача,

встановив:

ТОВ ФК «Капіталресурс» звернувся до суду із заявою про заміну стягувача (боржник ОСОБА_1 , треті особи: АТ КБ «ПриватБанк», Миргородський відділ державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України). В обґрунтування заяви посилався на те, що між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б/н, згідно якого останній було надано грошові кошти (кредит) на споживчі цілі та встановлений графік повернення кредиту. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконувала, у зв`язку з чим АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості. Позов АТ КБ «ПриватБанк» було задоволено та на виконання рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області 27 травня 2019 року видано виконавчий лист № 2/541/426/2019 про стягнення з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором. 22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс» було укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, відповідно до якого ТОВ «Капіталресурс» набуло права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором відповідача. Таким чином, кредитора за договором було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «Капіталресурс». Станом на теперішній час ТОВ «Капіталресурс» позбавлено можливості направити на примусове виконання виконавчий лист № 2/541/426/2019, оскільки в ньому стягувачем зазначено попереднього кредитора АТ КБ «ПриватБанк». У зв`язку з цим ТОВ «Капіталресурс» не може реалізувати свої права як стягувача, що гарантовані законодавством України. Заявник просив замінити стягувача АТ КБ «ПриватБанк» на правонаступника ТОВ «Капіталресурс» у виконавчому листі № 2/541/426/2019, виданому 27 травня 2019 року Миргородським міськрайонним судом Полтавської області.

Представник заявника ТОВ ФК «Капіталресурс» в судове засідання не з`явився, в заяві просив розглядати справу без його участі.

Боржник, треті особи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином.

Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 11 березня 2019 року з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором в розмірі 23 073,47 грн, 1 921,00 грн судових витрат. На підставі вказаного рішення видано виконавчі листи (а.с. 44-45).

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс» було укладено договір факторингу № 8-22-08/2025 від 22 серпня 2025 року, відповідно до якого ТОВ «Капіталресурс» набуло права грошової вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором до боржника ОСОБА_1 .

З договору № 8-22-08/2025 від 22 серпня 2025 року про відступлення прав вимоги, укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс», вбачається, що відбулося відступлення прав грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боргових зобов`язань № 1 до договору.

Відповідно до витягу з реєстру боргових зобов`язань № 8 до договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22 серпня 2025 року ТОВ «Капіталресурс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором б/н від 28 вересня 2016 року (а.с. 61).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) зроблено висновки про те, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження (ст. 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах. Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник не позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження, оскільки виконавче провадження відкривається на підставі пред`явлення виконавчого документа до виконання, а ч. 5 ст. 442 ЦПК України передбачає можливість заміни стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 5 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 446 ЦПК України процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Виходячи із змісту цих норм, зокрема, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

У п. 9 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Заміна сторони виконавчого провадження внаслідок відступлення права вимоги до боржників можлива як під час виконання судового рішення, так і поза межами виконавчого провадження.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року по справі № 6-1355/10.

Відповідно до п. 10.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Указом Президента України № 64/2022 від 24лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє по теперішній час.

На підставі зазначеного, суд вважає за можливе заяву ТОВ «Капіталресурс» про заміну стягувача про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити, оскільки рішення суду не виконано.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 512, 515 ЦК України, ст. ст. 259, 260, 442, п. 17.4 ч.1 Розділу XIІІ Перехідних Положень ЦПК України суд

ухвалив:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа задовольнити.

Замінити стягувача Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» у виконавчому листі № 2/541/426/2019, виданому 27 травня 2019 року Миргородським міськрайонним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № б/н від 28 вересня 2016 року.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О. М. Вірченко