Ухвала суду № 137158461, 05.06.2026, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ПОЛТАВИ

Справа № 641/3475/21

Провадження № 1-кп/553/205/2026

У Х В А Л А

Іменем України

05.06.2026м. Полтава

Подільський районний суд міста Полтави в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю прокурора ОСОБА_2 ,

представника потерпілого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Полтава, в режимі відеоконференції клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42012000000000223 від 13.12.2012 у частині обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Подільського районного суду міста Полтави перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч.5 ст. 191 КК України.

Так, відповідно до обвинувального акту, у період березня - червня 2010 року ОСОБА_7 , будучи відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 539-р від 17.03.2010, наказу Міністра промислової політики України № 120к від 26.03.2010, службовою особою - заступником Міністра промислової політики України - головою Агентства з питань оборонно-промислового комплексу, вчинив особливо тяжке кримінальне правопорушення проти власності з використанням наданих йому службових повноважень за наступних обставин.

У період з березня 2010 року по 22.06.2010 під час проведення Казенним підприємством «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені Морозова» процедури закупівлі товарів за державні кошти ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 за попередньою змовою між собою умисно заволоділи державними коштами шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становище в особливо великих розмірах.

Так, згідно статті 10 Закону України «Про державну службу» основними обов`язками державних службовців є в тому числі додержання Конституції України та інших актів законодавства України, забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державих органів відповідно до їх компетенції безпосереднє виконання покладених на них службових обов`язків, сумлінне виконання своїх службових обов`язків.

Відповідно до статті 4 Положення про Агентство з питань оборонно- промислового комплексу (далі Агентство), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 793 від 27.08.2008 Агентство бере участь в тому числі у організації виготовлення та випробування озброєння, військової та спеціальної техніки, зокрема в рамках міжнародних договорів, розробленні та здійсненні заходів щодо захисту інтересів держави під час зовнішньоекономічної діяльності, пов`язаної з міжнародною передачею товарів військового призначення та подвійного використання, підприємствами, установами і організаціями оборонно-промислового комплексу,

які належать до сфери управління Міністерства промислової політики України, здійсненні заходів з підвищення ефективності використання і розвитку експортного потенціалу підприємства військово-промислового комплексу, забезпечення ефективного використання виробничого потенціалу оборонно-промислового комплексу. Агентство має право перевіряти стан дотримання на підприємствах, які належать до сфери управління Мінпромполітики, законодавства з питані, що належать до компетенції Агентства, голова Агентства несе пересоналну відповідальність перед Кабінетом Міністрів України за виконання покалдених на Агентство завдань, підписує накази організаційно розпорядчого характеру, організовує контроль за їх виконанням.

Статутом Казенного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені Морозова» встановлено, що вказане підприємство належить до сфери управління Міністерства промислової політики України.

Відповідно до пункту 8 статті 77 Господарського кодексу України порядок розподілу та використання прибутку (доходу) казенного підприємства визначається фінансовим планом, який затверджується у порядку, встановленому статтею 75 цього Кодексу для державних комерційних підприємств.

У березні 2010 року генеральний конструктор Казенного шідприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені Морозова» ОСОБА_10 під час засідання у Агентстві з питань оборонно-промслового комплексу Міністерства промислової політики України за адресою: місто Київ, вулиця Сурикова, будинок № 3, повідомив голові вказаної установи ОСОБА_7 про потребу Казенного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені Морозова» у придбанні нового обладнання з метою забезпечення своєчасного виконання ззобовязань по контракту з поставки БТР-4Е у кількості 420 штук до Мінісстерства оборони Іраку, укладеному між останнім та Державним підпрнємєством «Прогрес».

Потребу казенного підприємства у придбанні додаткового обладнання з метою своєчасного виконання зобов`язань за міжнародним контрактом з Міністерством оборони Іраку, намір керівництва казенного підприємства здійснити закупівлю обладнання за державні кошти та витратити останні на його оплату, ОСОБА_7 вирішив використати для особистого збагачення та розробив злочинний план, спрямований на заволодіння грошовими коштами цього підприємства з використанням всупереч інтересам служби свого службового становища та службової залежності від нього, підконтрольності йому головного конструктора Казенного підприємства «Харківське конструкторське бюро імені Морозова» ОСОБА_10 .

На себе ОСОБА_7 поклав функцію організатора, об`єднуючого інших співучасників на вчинення незаконного заволодіння грошовими коштами Казенного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені Морозова» та координуючого їх дії під час цього, шляхом розробки плану дій, залучення до його виконання інших співучасників - синів ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , розподілу між співучасниками обов`язків, а також функцію виконавця, до обов`язків якого входило з використанням наданих йому службових повноважень заступника Міністра промислової політики України - голови Агентства з питань обороно-промислового комплексу та підконтрольності йому головного конструктора Казенного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені Морозова» ОСОБА_10 , примусити останнього підписати контракт на поставку нового обладнання саме з підконтрольною йому компанією «NORIS GRUP (SWITZERLAND) AG», перерахувати за цим контрактом на її банківській рахунок державні грошові кошти та не поставляти нове обладнання Казенному підприємтву «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені Морозова».

Згідно злочинного плану незаконного заволодіння грошовими коштами Казенного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені Морозова», розробленого ОСОБА_7 , з метою полегшення вчинення вказаного кримінального правопорушення і його маскування під виглядом законної господарської діяльності, приховання грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, ним було прийнято рішення використати підконтрольну йому іноземну компанію «NORIS GRUP (SWITZERLAND) AG», зареєстровану у місті Цюріх Швейцарської Конфедерації та головним розпорядником якої був його син ОСОБА_9 , і досягнути підписання керівництвом Казенного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені Морозова» контракту на поставку устаткування саме з цією компанією, перерахування державних коштів в якості оплати поставки на її рахунок та не постачати устаткування, про що повідомив залученим до виконання зазначеного плану синам ОСОБА_9 та ОСОБА_5 .

У червні 2010 року (більш точну дату слідством не встановлено) у місті Києві

ОСОБА_7 повідомив решті співучасників про спільний план з заволодіння державними коштами Казенного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені Морозова» шляхом підписання контракту на поставку обладнання саме з підконтрольною компанією ««NORIS GRUP (SWITZERLAND) AG», перерахування за цим контрактом Казенним підприємством «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені Морозова» грошових коштів на банківський рахунок підконтрольного іноземного підприємства та не виконання зобов`язань з поставки обладнання, попросив прийняти участь у його реалізації та отримав їх згоду. З метою реалізації спільного плану ОСОБА_7 , виконуючи функцію організатора, чітко визначив роль кожного учасника групи щодо виконання спільного злочинного плану.

На активного співвиконавця ОСОБА_5 , ОСОБА_7 поклав функції щодо приготування для проекту контракту на поставку обладнання між компанією «NORIS GRUP (SWITZERLAND) AG» та Казенним підприємством «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені Морозова», а також підписання цього контракту від імені директора компанії «NORIS GRUP (SWITZERLAND) AG» Лії Хааг, доставляння контракту особисто директору казенного підприємства ОСОБА_10 для підписання від імені Казенного підприємства та контроль перерахування підприємством грошових коштів на банківський рахунок компанії «NORIS GRUP (SWITZERLAND) AG».

ОСОБА_9 , згідно розподілу ролей, забеспечував можливість виконання іншим учасникам іноземної компанії «NORIS GRUP (SWITZERLAND) AG» під час підписання контракту на поставку обладення між компанією «NORIS GRUP (SWITZERLAND) AG» та Казенним підприємством «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені Морозова», а саме використання назви компанії, даних про місцезнаходження та директора компанії, номера банківського рахунку для складання тексту контракту, використання печатки компанії для посвідчення контракту та використання банківського рахунку компанії для зарахування на нього грошових коштів з банківського рахунку Казенного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машпнобудування імені Морозова», а також забезпечував шляхом контролю адміністративно - господарської діяльності «NORIS GROUP (SWITZERLAND) AG», розпорядження коштами банківського рахунку компанії після зарахування на нього коштів з банківського рахунку казенного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені Морозова» на виконання вищевказаного контракту, що давало можливість використання грошових коштів, здобутих в результаті реалізації злочинного плану ОСОБА_7 , на їх розсуд.

19-20 червня 2010 року, перебуваючи у місті Києві, ОСОБА_7 , будучи заступником Міністра промислової політики України - Головою Агентства з питань оборонно-промислового комплексу, являючись службовою особою, яка відповідно до статті 10 Закону України «Про державну службу» зобов`язана додержуватися Конституції України та інших актів законодавства України, забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань державних органів відповідне до їх компетенції, безпосередньо сумлінно виконувати покладені на нього службові обов`язки, і відповідно до статті 7 Положення про Агентство з питань оборонно-промислового комплексу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 793 від № 27.08.2008 несе персональну відповідальність перед Кабінетом Міністрів України за виконання покладених на Агентство завдань, підписує накази оргашзаційно- розпорядчого характеру, організує контроль за їх виконанням, діючи на виконання зазначеного вище злочинного плану, з корисливих мотивів, умисно, використовуючи своє службове становище, надані службові повноваження всупереч інтересам служби та в порушення вимог пункту 8 статті 77 Господарського кодексу України, відповідно до якого порядок розподілу та використання прибутку (доходу) казенного підприємства визначається за фінансовим планом, за відсутності у фінансовому плані Казенного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені Морозова» на 2010 рік передбачення розходів на придбання основних засобів, та в порушення вимог статті 3 Положення про Агентство з питань оборонно-промислового комплексу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №793 від № 27.08.2008, згідно яких Агентство бере участь в тому числі і в організації виготовлення та випробування озброєння, військової та спеціальної техніки, зокрема в рамках міжнародних договорів, розробленні та здійсненні заходів щодо захисту інтересів держави під час зовнішньоекономічної діяльності, пов`язаної з міжнародною передачею товарів військового призначення та подвійного використання, підприємствами; установами і організаціями оборонно-промислового комплексу, які належать до сфери управління Мінпромполітики, здійсненює заходи, з підвищення ефективності використання і розвитку експортного потенціалу підприємств-військово-промислового комплексу, забезпечує ефективне використання виробничого потенціалу оборонно-промислового комплексу, Агенство має право

перевіряти стан дотримання на підприємствах, які належать до сфер управління Мінпромполітики, законодавства з питань, що належать до компетенції Агентства та навмисно самоусунувшись від виконання зазначених завдань Агентства, зателефонував головному конструктору вказаного Казенного підприємства

ОСОБА_10 , не обізнаному про злочинні наміри ОСОБА_7 , та запропонував йому укласти міжнародний контракт на поставку нового обладнання з компанією «NORIS GROUP (SWITZERLAND) AG» ОСОБА_7 запевнив ОСОБА_10 в тому, що діяльність вказаної компанії ним контролюється та виступив гарантом виконання компанією зобов`язань з поставки обладнання у найкоротший час.

Продовжуючи дії, спрямовані на заволодіння державними коштами Казенного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені Морозова», з метою забезпечення підписання головним конструктором вказаного казенного підприємста ОСОБА_10 контракту на поставку обладнання з компанією «NORIS GROUP (SWITZERLAND) AG», 21.06.2010 приблизно о 8 годині, знаходячись у тому ж місці, ОСОБА_7 повторно зателефонував головному конструктору вказаного казенного підприємства ОСОБА_10 , не обізнаному про злочинні наміри ОСОБА_7 , та повідомив йому про те, шо ОСОБА_5 чекає його біля в`їзду на територію Казенного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені Морозова» для зустрічі з приводу підписання контракту на поставку обладнання з компанією «NORIS GROUP (SWITZERLAND) AG».

ОСОБА_5 на виконання своєї частини спільного злочинного плану з метою надання для підписання проекту контракт на поставку обладнання з компанією «NORIS GROUP (SWITZERLAND) AG» головному конструктору казенного підприємства ОСОБА_10 будучи скоординованим ОСОБА_7 щодо місця та часу зустрічі з останнім, 21.06.2010 приблизно о 09 годині прибув до в`їзду на територію Казенного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені Морозова» за адресою: місто Харків, вулиця Плеханівська, будинок 126, де зустрівся з ОСОБА_10 . Під час зустрічі, на яку

ОСОБА_10 запросив свого знайомого, заступника директора Концерну «Бронетехніка України» ОСОБА_12 , та доручив останньому поселити ОСОБА_5 в готелі у місті Харкові та отримати у нього контракт на поставку обладнання з компанією «NORIS GROUP (SWITZERLAND) AG», передати його у приймальню Казенного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені Морозова».

Виконуючи покладену ОСОБА_7 функцію щодо надання головному конструктору казенного підприємства ОСОБА_10 для підписання проекту контракту на поставку обладнання з компанією «NORIS GROUP (SWITZERLAND) AG», діючи з метою незаконного заволодіння грошовими коштами Казенного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені Морозова», ОСОБА_5 , того ж дня приблизно після 18 год. 34 хв, знаходячись у кімнаті № 805 готелю «Чичиков» за адресою: місто Харків, вулиця Гоголя, будинок № 6/8, підписав від імені члена ради директорів компанії «NORIS GROUP (SWITZERLAND) AG» Лії Хааг контракт № 210610-ХКБМ від 21.06.2010 між компанією «NORIS GROUP (SWITZERLAND) AG» та Казенним підприємством «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені Морозова» та завірив виконаний ним підпис відбитком печатки компанії «NORIS GROUP (SWITZERLAND) AG»

Після підписання вказаного контракту, ОСОБА_5 передав його

ОСОБА_12 , який не був обізнаний про злочинний намір ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , з метою подальшої його передачі до приймальні Казенного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені Морозова», чим фактично використав, шляхом надання, підписаний контракт як засіб для незаконного заволодіння грошовими коштами Казенного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені Морозова».

Вказаний контракт на прохання ОСОБА_5 було передано

ОСОБА_12 до приймальні Казенного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені Морозова», де отримано секретарем головного конструктора цього підприємства ОСОБА_13 не обізнаною про злочинний намір ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_14 та в подальшому від імені Казенного підприємства Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені Морозова» було підписано ОСОБА_10 .

Предметом контракту виступало обладнання агрегатний станок з поворотним столом Hidromat НВ 32\16 виробництва фірми Pfiffner (Швейцарська конфедерація) та токарно-фрезерувальний центр Mazak QT Nexus 250 MSY 2 (Японія), яке Казенне підприємство «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені Морозова» придбавало у іноземної компанії «NORIS GROUP (SWITZERLAND) AG» за ціною контракту склала 3 000 000 доларів

США. Відповідно до умов контракту фактична відправка товару повинна здійснитися протягом 90 календарних днів з часу отримання продавцем, компанією «NORIS GROUP (SWITZERLAND) AG» 50 відсотків передоплати, тобто 1 500 000 доларів США.

Виконуючи покладену ОСОБА_7 функцію щодо контролю зарахування грошових коштів Казенного підприємства Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені Морозова» на банківський рахунок компанії «NORIS GROUP (SWITZERLAND) AG» на виконання вказівок останнього, діючи з метою заволодіння ними ОСОБА_5 , вранці 22.06.2010, знаходячись, у місті Харкові, зателефонував ОСОБА_12 щодо підписання ОСОБА_10 вказаного контракту та виконання оплати за контрактом, звернувся до ОСОБА_12 з вимогою про надання документального підтвердження здійснення перерахування Казенним підприємством «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені Морозова» грошових коштів на банківський рахунок компанії ««NORIS GROUP (SWITZERLAND) AG» на що отримав пропозицію ОСОБА_12 отримати такі документи у приміщенні банку.

Продовжуючи реалізацію злочинного плану та дотримуючись вказівок ОСОБА_7 , того ж дня приблизно о 12:00 ОСОБА_5 , знаходячись у приміщенні Акціонерно товариства Бакн «Меркурій» за адресою: місто Харків, вулиця Петровського будинок

№ 23, від невстановленого працівника зазначеного банку отримав платіжне доручення Казенного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені Морозова» № 15 від 22.06.2010.

Відповідно до нього Казенне підприємство «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені Морозова» згідно контракту № 210610-ХКБМ від 21.06.2010 перерахувало на банківський рахуноккомпанії «NORIS GROUP (SWITZERLAND) AG»

№ НОМЕР_1 , відкритий у банку «ЕFG Bank» у місті Цюрих Швейцарської конфедерації, власником та головним розпорядником якого був ОСОБА_9 , грошові кошти з розмірі 1500 000 доларів США, що еквівалентно 11 800 000 грн.

В результаті вчинення вказаних вище дій, об`єднаних спільним злочинним наміром, вищевказані грошові кошти у розмірі 1 500 000 доларів надійшли 22.06.2010 на банківський рахунок компанії «NORIS GROUP (SWITZERLAND) AG» і в подальшому ОСОБА_9 , як розпорядником рахунку цієї компанії № CН5508667000000545523 були використані на розсуд учасників злочинної групи, для особистого збагачення.

Обладнання на адресу казенного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені Морозова» відповідно до умов договору не поставлено, грошові кошти казенному підприємству «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені Морозова» не повернуто, компанія «NORIS GROUP (SWITZERLAND) AG» станом на теперішній час перебуває у стадії ліквідації.

Таким чином, в результаті вчинення вказаних дій, які організовувались та координувались ОСОБА_7 , група у складі ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 за попередньою змовою між собою заволоділа чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби, грошовими коштами в особливо великому розмірі у сумі 1 500 000 доларів США, що по курсу становить 11 800 000 грн. та використала їх на свій розсуд.

Зазначені дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України як пособництво у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заявив клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, оскільки згідно обвинувального акту протиправні дії ОСОБА_5 вчинив у період з березня по червень 2010 року. Строк притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, станом на день подання клопотання становить більше 15 років з часу вчинення інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення. Строк притягнення сплинув 30.06.2025.

В судовому засіданні ОСОБА_5 підтримав клопотання та просив звільнити його від кримінальної відповідальності за ч.5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України на підставі п. 5 ч. 1 ст. 49 КК України та закриття

кримінального провадження № 42012000000000223 від 13.12.2012 за ч.5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Представник потерпілого покладався при розгляді клопотання на розсуд суду.

Заслухавши клопотання захисника обвинуваченого, думку сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Законність відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, полягає у тому, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Публічність, згідно зі ст. 25 КПК України, передбачає, що прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.

Пункт 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, передбачає, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Однією з підстав звільнення від кримінальної відповідальності є закінчення строків давності, відповідно до ст. 49 КК України.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме як пособництво у заволодінні чужим майном, шляхом золовживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Станом на час розгляду справи, санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Частиною другою ст. 12 КК України встановлено, що особливо тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п`ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.

Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 49 КК особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минуло п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

З даного приводу Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 05.04.2021 року у справі №328/1109/19 висловив таку правову позицію.

Згідно з ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п`ятнадцять років, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років.

Для застосування зазначеної норми обов`язково має бути підтверджено факт ухилення особи від досудового слідства або суду, що є обставиною, яка виключає благополучне закінчення строків давності, і зупиняє диференційований строк, передбачений ч. 1 ст. 49 КК України. При цьому час, який минув із дня вчинення кримінального правопорушення до дня, коли особа почала ухилятися від слідства або суду, не втрачає свого значення, а зберігається і зараховується до загального строку давності, що продовжує спливати. Тобто, у цьому випадку закон передбачає загальний строк давності притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які ухиляються від слідства чи суду оскільки факт свідомого ухилення особи від відповідальності свідчить про те, що вона все ще є суспільно небезпечною, тож це зумовлює необхідність більш суворого підходу до неї при вирішенні питання про давність притягнення до кримінальної відповідальності.

Відповідно до усталеної судової практики, під ухиленням від слідства або суду з погляду застосування ст. 49 КК України слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, що змушує правоохоронні органи вживати заходи, спрямовані на розшук і затримання правопорушника (нез`явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). Зупинення перебігу строку давності можливе тільки щодо певної особи, обізнаної про те, що стосовно неї проводиться слідство. При з`ясуванні, які дії особи мають визнаватись юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду, треба враховувати, крім усього іншого, кримінально процесуальний статус особи, що вчинила злочин. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов`язана з`являтись до правозастосовних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов`язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов`язку.

Разом з цим, положення ч. 2 ст. 49 КК України можуть розумітися неоднозначно. Недостатньо конкретний нормативний зміст цих положень обумовлений перш за все тим, що на початку другого речення вказаної норми вжите словосполучення «У цих випадках», а на початку третього «У цьому разі».

Не викликає сумніву, що вживання словосполучення «У цих випадках» у другому реченні поєднує між собою ситуації, передбачені першим і другим реченнями (положеннями) ч. 2 ст. 49 КК України. Таке поєднання означає: ухилення особи від досудового розслідування або суду має своїм наслідком зупинення перебігу давності; перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання.

Водночас нормативний зміст другого речення (положення) зазначеної норми не містить конкретної вказівки щодо строків давності, на які необхідно орієнтуватись після відновлення її перебігу.

Вживання словосполучення «У цьому разі» у третьому реченні (положенні) ч. 2 ст. 49 КК України в свою чергу поєднує між собою ситуації, передбачені усіма трьома її реченнями (положеннями). При цьому таке поєднання не несе в собі елементу невизначеності, оскільки встановлені у третьому реченні строки давності не можуть розглядатись як диференційовані.

Проаналізувавши вказані норми закону України про кримінальну відповідальність, об`єднана палата виходить з такого кримінально-правового змісту ч. 2 ст. 49 КК України: ухилення особи від досудового розслідування або суду має своїм наслідком зупинення перебігу давності; перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання; у разі ухилення особи від досудового розслідування або суду і наступного її з`явлення із зізнанням чи затримання - встановлені ч. 1 ст. 49 КК України диференційовані строки давності до уваги не беруться; щодо такої особи застосовуються визначені ч. 2 ст. 49 КК України загальні строки давності - п`ять років у разі вчинення нею кримінального проступку і п`ятнадцять років - у раз вчинення нею злочину будь-якого ступеня тяжкості.

Судом встановлено, що 10.07.2013 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України.

10.07.2013 постановою слідчого Генеральної прокуратури України підозрюваного ОСОБА_5 оголошено у розшук.

13.02.2014 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчинені злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

13.02.2014 Печерським районним судом м. Києва ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

19.05.2015 постановою заступника Генерального прокурора України продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42012000000000223 до 9 місяців.

Відповідно до інформації Державної прикордонної служби України від 10.02.2012 № 08/3-35вих 12, від 16.10.2014 № 0.254-11697/0/15-14, від 23.08.2016 № 0.64-17654/0/15-16 ОСОБА_5 29.06.2011 перетнув кордон в аеропорту Бориспіль та здійснив виліт рейсом 181 Київ-Пекін до Пекіна і по даний час в Україну не повертався та перебуває за межами України.

Під час здійснення досудового розслідування 08.10.2014 від Укрбюро Інтерполу надійшло повідомлення про затримання 27.09.2014 на території Королівства Нідерландів ОСОБА_5 у зв`язку з його розшуком ГУ МС України в м. Києві за вчинення цього злочину та допитано з приводу його розшуку.

Відповідно до листа Міністерства безпеки та юстиції Королівства Нідерландів ОСОБА_5 , компетентними органами Французької Республіки надано статус біженця, у зв`язку з чим його з-під варти звільнено та видачі (екстрадиції) він не підлягає.

Як вбачається з листа Шевченківського РУ УМВС України в м. Києві, який надійшов до Генеральної прокуратури України вх. № 117816-16 від 15.04.2015 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрювого у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, заведено ОРС «Розшук» № 10-3777 від 27.08.2013. В теперішній час проводиться проводяться оперативно розшукові заходи спрямовані на встановлення місця знаходження та затримання останнього.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11.05.2021 в справі № 641/6688/17 задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань обласної прокуратури та вирішено здійснювати спеціальне судове провадження по кримінальному провадженню № 42012000000000223 від 13.12.2012 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

03.10.2022 обвинувачений ОСОБА_5 звернувся до суду із заявою про проведення судового засідання у режимі відеоконференції, посилаючись на те, що отримав статус біженця та проживає в Республіці Франція.

Разом з тим, матеріали справи не містять даних про те, що розшук обвинуваченого ОСОБА_5 припинено,а заведена ОРС «Розшук» № 10-3777 від 27.08.2013 закрита.

Таким чином, враховуючи те, що у цьому кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 з 10.07.2013 застосовуються заходи ,визначені ст.281 КПК України ,що свідчить про те,що останній ухилявся від досудового розслідування та суду ,а тому строк притягнення до кримінальної відповідальності не сплив.

За таких обставин, суд вважає, що у клопотанні захисника слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49 КК України, ст. ст. 100, 122, 284 - 288, 314, 369 - 372, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42012000000000223 від 13.12.2012 у частині обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Полтави протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Подільського районного суду міста Полтави ОСОБА_1