Рішення № 137158301, 01.06.2026, Зіньківський районний суд Полтавської області

Справа № Справа № 530/2744/24

Номер провадження 2/530/35/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2026 м. Зіньків

Зіньківський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Ситник О. В., за участі секретаря судового засідання Тараненко Т.І. розглянувши в судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Краяни", третя особа на стороні позивача: Зіньківська міська рада, про визнання права на земельну частку пай, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Зінченко Г.В. 26.12.2024 року звернувся до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Краяни", третя особа на стороні позивача: Зіньківська міська рада, у якому просить визнати, що нині покійний батько позивача - ОСОБА_2 за життя мав право на земельну частку (пай) члена Колективного сільськогосподарського підприємства імені Енгельса Зіньківського району Полтавської області у розмірі 3,01 умовних кадастрових гектарів та визнати за позивачем ОСОБА_1 , в порядку спадкування право на земельну частку (пай) члена Колективного сільськогосподарського підприємства імені Енгельса Зіньківського району Полтавської області у розмірі 3,01 умовних кадастрових гектарів на території Зіньківської міської ради.

В обґрунтування позову позивач ОСОБА_1 вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя ОСОБА_2 з 1981 року працював у колгоспі імені Енгелься Зіньківського району Полтавської області та був прийнятий в члени колгоспу протоколом №1 від 18 січня 1981 року. В 1992 році колгосп імені Енгелься Зіньківського району Полтавської області був реорганізований в Колективне сільськогосподарське підприємство імені Енгельса, яке в 2000 році було реорганізоване у Сільськогосподарський багатофункціональний кооператив «Краяни», що в подальшому було реорганізоване у Сільськогосподарське товартиство з обмеженою відповідальністю «Краяни» та є правонаступником Колгоспу імені Енгельса Зіньківського району Полтавської області, Колективного сільськогосподарського підприємства імені Енгельса та Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу «Краяни». ОСОБА_2 працював у колгоспі імені Енгельса та після його реорганізації у Колективному сільськогосподарському підприємстві імені Енгельса і був членом колгоспу імені Енгельса та Колективного сільськогосподарського підприємства імені Енгельса, в 1995 році він звільнився з роботи у зв`язку із різким погіршенням стану здоров`я і ІНФОРМАЦІЯ_1 він раптово помер. Однак із членів Колективного сільськогосподарського підприємства імені Енгельса рішенням загальних зборів колективного сільськогосподарського підприємства його не виключали.

Згідно листа Головного управління держгеокадастру у Полтавській області від 22.06.2021 року №1152/6-21, державний акт на право колективної власності на землю серії ПЛ № 27, був виданий Колективному сільськогосподарському підприємству імені Енгельса 12 лютого 1996 року та зареєстрований в книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №1. Таким чином на момент видачі Колективному сільськогосподарському підприємству імені Енгельса державного акта на право колективної власності на землю ОСОБА_2 був живим , та членом Колективного сільськогосподарського підприємства імені Енгельса, а отже мав право на земельну частку (пай) члена колективного сільськогосподарського підприємства.

ОСОБА_2 не було включено до списку громадян членів колективного сільськогосподарського підприємства, які мають право на земельну частку (пай), що додається до державного акта на право колективної власності на землю і на його ім`я не було виготовлено сертифікат на право на земельну частку (пай) і державний акт на право власності на землю (земельну частку (пай)) йому не видавався. Таким чином невнесення ОСОБА_2 до списку членів колективного сільськогосподарського підприємства, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, який станом на момент видачі Колективному сільськогосподарському підприємству імені Енгельса державного акта на право колективної власності на землю являвся його членом, не могло позбавити його права на земельну частку (пай) члена Колективного сільськогосподарського підприємства імені Енгельса Зіньківського району Полтавської області, а отже після його смерті належне йому право на земельну частку пай підлягало спадкуванню за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку; коли з тих чи інших причин він не отримав сертифікат на право на земельну частку (пай).

Згідно довідки виконавчого комітету Зіньківської міської ради від 16.07.2021 року №258, на момент смерті ОСОБА_2 був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 і разом з ним проживала та вела спільне господарство його мати, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На момент смерті ОСОБА_2 він не робив ніяких заповітів. Таким чином його мати ОСОБА_3 - спадкоємець першої черги спадкування, прийняла спадщину після смерті свого сина ОСОБА_2 , так-як фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, однак прийнявши спадщину вона не одержала свідоцтва про право на спадщину після смерті сина ОСОБА_2 .

Таким чином відсутність свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_2 на земельну частку (пай) члена колективного сільськогосподарського підприємства імені Енгельса на яку за життя він мав право, як член колективного сільськогосподарського підприємства, не позбавляє спадкоємців, права на спадщину після померлого в зазначеній її частині.

В подальшому ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданого державним нотаріусом Зіньківської державної нотаріальної контори 10 жовтня 2016 року, на підставі заповіту посвідченого Першотравневою сільською радою Зіньківського району Полтавської області 14 грудня 2009 року зареєстрованого в реєстрі за №59, спадкоємцем майна ОСОБА_3 є позивач ОСОБА_1 . Таким чином позивач вважає що він успадкував за заповітом після померлої ОСОБА_3 , все спадкове майно, що належало їй на момент смерті та окрім іншого, й успадковане нею після ОСОБА_2 належне йому право на земельну частку (пай) члена Колективного сільськогосподарського підприємства імені Енгельса Зіньківського району Полтавської області. площею 3,01 умовних кадастрових гектарів.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_2 , з невідомих причин не було включено до списку громадян членів колективного сільськогосподарського підприємства імені Енгельса, які мають право на земельну частку (пай), що додається до державного акта на право колективної власності на землю Колективного сільськогосподарського підприємства імені Енгельса на його ім`я не було виготовлено сертифіката на право на земельну частку (пай), а тому позивач не має можливості оформити своє право на спадщину в зазначеній її частині.

Оскільки ОСОБА_2 за його життя колишнім КСП ім. Енгельса не було включено до списку громадян членів колективного сільськогосподарського підприємства ім. Енгельса, які мають право на земельну частку (пай), що додається до державного акта на право колективної власності на землю і на його ім`я не було виготовлено сертифікат на право на земельну частку (пай) і державний акт на право власності на землю (земельну частку (пай)) йому не видавався, належним способом захисту порушеного права є саме визнання права на земельну частку (пай).

Все вищевикладене й стало підставою звернення до Зіньківського районного суду Полтавської області з даною позовною заявою про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.

27.12.2024 ухвалою судді Зіньківського районного суду Полтавської області відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання.

15.01.2025 від Зіньківської міської ради Полтавської області надійшов відзив на позовну заяву в якому проти задоволення вимог позивача заперечували.

Ухвалою суду від 13.03.2026 року закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду.

В судове засідання сторони не з`явилися, від сторони позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують. Від сторони відповідача заяв, клопотань, заперечень до суду не надходило, про час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. Від представника третьої особи Зіньківської міської ради надійшов відзив на позовну заяву в якому проти задоволення вимог позивача заперечували та повідомлення, що вільні земельні ділянки резервного фонду за межами населених пунктів на території Зіньківської міської територіальної громади відсутні.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до наступного висновку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 13). За життя ОСОБА_2 з 1981 року працював у колгоспі імені Енгелься Зіньківського району Полтавської області та був прийнятий в члени колгоспу протоколом №1 від 18 січня 1981 року (а.с. 17). В 1992 році колгосп імені Енгелься Зіньківського району Полтавської області був реорганізований в Колективне сільськогосподарське підприємство імені Енгельса (протокол №2 від 19.11.1992 року), яке в 2000 році було реорганізоване у Сільськогосподарський багатофункціональний кооператив «Краяни» (протокол №3 від 19.11.2000. року), що в подальшому було реорганізоване у Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Краяни» (протокол №1 від 12.02.2002 року) та є правонаступником Колгоспу імені Енгельса Зіньківського району Полтавської області, Колективного сільськогосподарського підприємства імені Енгельса та Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу «Краяни», що підтверджується архівною довідкою від 07.06.2021 року №122 (а.с. 18).

Батько позивавача ОСОБА_2 працював у Колгоспі імені Енгельса та після його реорганізації у Колективному сільськогосподарському підприємстві імені Енгельса і був членом колгоспу імені Енгельса та Колективного сільськогосподарського підприємства імені Енгельса, а в 1995 році він звільнився з роботи у зв`язку із різким погіршенням стану здоров`я і ІНФОРМАЦІЯ_1 він раптово помер. Однак із членів Колективного сільськогосподарського підприємства імені Енгельса рішенням загальних зборів колективного сільськогосподарського підприємства його не виключали. Згідно листа Головного управління держгеокадастру у Полтавській області від 22.06.2021 року №1152/6-21, державний акт на право колективної власності на землю серії ПЛ № 27, був виданий Колективному сільськогосподарському підприємству імені Енгельса 12 лютого 1996 року та зареєстрований в книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №1 (а.с. 20). Таким чином на момент видачі Колективному сільськогосподарському підприємству імені Енгельса державного акта на право колективної власності на землю мій батько ОСОБА_2 був живим та членом Колективного сільськогосподарського підприємства імені Енгельса, а отже мав право на земельну частку (пай) члена колективного сільськогосподарського підприємства.

ОСОБА_2 не було включено до списку громадян членів колективного сільськогосподарського підприємства, які мають право на земельну частку (пай), що додається до державного акта на право колективної власності на землю і на його ім`я не було виготовлено сертифікат на право на земельну частку (пай) і державний акт на право власності на землю (земельну частку (пай)) йому не видавався , причини не відомі. (а.с. 55-78).

Таким чином невнесення нині покійного ОСОБА_2 до списку членів колективного сільськогосподарського підприємства, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, який станом на момент видачі Колективному сільськогосподарському підприємству імені Енгельса державного акта на право колективної власності на землю являвся його членом, не могло позбавити його права на земельну частку (пай) члена Колективного сільськогосподарського підприємства імені Енгельса Зіньківського району Полтавської області, а отже після його смерті належне йому право на земельну частку пай підлягало спадкуванню за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку; коли з тих чи інших причин він не отримав сертифікат на право на земельну частку (пай).

Згідно довідки виконавчого комітету Зіньківської міської ради від 16.07.2021 року №258, на момент смерті ОСОБА_2 був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 і разом з ним проживала та вела спільне господарство його мати баба позивача, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 14).

На момент смерті ОСОБА_2 він не робив ніяких заповітів і був розлучений з колишньою дружиною ОСОБА_4 . Таким чином його мати ОСОБА_3 - спадкоємець першої черги спадкування, прийняла спадщину після смерті свого сина ОСОБА_2 , так-як фактично вступила в управління та володіння спадковим майном.( ЦК УРСР 1963 року)

Таким чином відсутність свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_2 на земельну частку (пай) члена колективного сільськогосподарського підприємства імені Енгельса на яку за життя він мав право, як член колективного сільськогосподарського підприємства, не позбавляє спадкоємців, права на спадщину після померлого в зазначеній її частині.

В подальшому ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 . Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданого державним нотаріусом Зіньківської державної нотаріальної контори 10 жовтня 2016 року, на підставі заповіту посвідченого Першотравневою сільською радою Зіньківського району Полтавської області 14 грудня 2009 року зареєстрованого в реєстрі за №59, спадкоємцем майна ОСОБА_3 є позивач - ОСОБА_1 (а.с. 16).

Таким чином ОСОБА_1 успадкував за заповітом після померлої ОСОБА_3 , все спадкове майно, що належало їй на момент смерті та окрім іншого, й успадковане нею після ОСОБА_2 належне йому право на земельну частку (пай) члена Колективного сільськогосподарського підприємства імені Енгельса Зіньківського району Полтавської області. площею 3,01 умовних кадастрових гектарів.

Однак у зв`язку з тим, що померлого ОСОБА_2 не було включено до списку громадян членів колективного сільськогосподарського підприємства імені Енгельса, які мають право на земельну частку (пай), що додається до державного акта на право колективної власності на землю Колективного сільськогосподарського підприємства імені Енгельса на його ім`я не було виготовлено сертифіката на право на земельну частку (пай), а тому позивач не має можливості оформити своє право на спадщину в зазначеній її частині.

Оскільки померлого ОСОБА_2 за його життя колишнім КСП ім. Енгельса не було включено до списку громадян членів колективного сільськогосподарського підприємства ім. Енгельса, які мають право на земельну частку (пай), що додається до державного акта на право колективної власності на землю, то на його ім`я не було виготовлено сертифікат на право на земельну частку (пай) і державний акт на право власності на землю (земельну частку (пай)) йому не видавався.

Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України, статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 1216, 1218 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до положень ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно із частиною другою статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1266 Цивільного кодексу України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Разом з тим незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

У постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 702/61/20 зазначено, що зверненню до суду з позовом має передувати вирішення питання про видачу нотаріусом або органом чи службовою особою, уповноваженою вчиняти нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Згідно з ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. З цієї норми випливає, що прийняття спадщини має важливе практичне значення: з ним пов`язана можливість оформлення права власності на спадкове майно шляхом видачі нотаріусом правовстановлюючого документа - свідоцтва про право на спадщину та реєстрації, у випадках, визначених законом, прав на неї.

Акт прийняття спадщини характеризується наступними ознаками: односторонній характер даного правочину, оскільки його здійснення залежить виключно від волі спадкоємця; безумовність та беззастережність передбачають, що не можна поставити факт прийняття спадщини у залежність від настання або ненастання якої-небудь умови, рівно як і не допускається часткове прийняття спадщини з відмовою від прийняття тієї її частини, що залишилася; прийняття спадкоємцем спадщини хоча б у частині свідчить про те, що спадкоємець прийняв її у цілому, незалежно від того, у чому полягає частина, що залишилася, і де вона знаходиться.

У постанові Верховного Суду від 11 березня 2020 року в справі № 210/1609/15-ц (провадження № 61-40313св18) вказано, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України). Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

Відповідно до ч. 3 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва», встановлено, що право на земельну частку (пай) може бути об`єктом купівліпродажу, дарування, міни, успадкування, застави. Документи, що підтверджують право особи-спадкоємця є сертифікат на право на земельну частку (пай) спадкодавця, який є правовстановлюючим документом, виданий районною (міською) адміністрацією, що засвідчує наявність у її власника лише однієї правомочності - права розпорядження земельною часткою (паєм), а не право власності, яке виражається у володінні, користуванні та розпорядженні. Тому, коли спадкодавець був наділений лише правом на земельну частку (пай), а не правом власності, то і до спадкоємця переходить лише право на земельну частку (пай), а не право власності.

Статтею 1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" визначено, що право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай). Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до статті 2 цього Закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай). За змістом статей 22, 23 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) особа набуває право на земельний пай за наявності таких умов: перебування в членах КСП на час паювання; включення до списку осіб,

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" № 7 від 16.04.2004, громадянин, включений до списку, який додається до Державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта.

Відповідно до пунктів 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними прав вимоги на відведення земельної частки (пай) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Згідно п. 3.5 Інформаційного листа Вищого ССУ з розгляду кримінальних та цивільних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Статтею 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власника земельних часток (паїв)» передбачено, що до осіб, які мають право на земельну частку (пай) відносяться громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Згідно ст. 2 цього Закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

За змістом статей 22, 23 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) особа набуває право на земельний пай за наявності таких умов: перебування в членах КСП на час паювання; включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; одержання КСП цього акта.

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. Зазначена правова позиція висловлена в Постанові Верховного Суду від 23.09.2021 року у справі N 563/1407/19. При вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин ЗК України, Указу Президента України від 08 серпня 1995 року N 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям". Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року N 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

З аналізу зазначених норм права можна зробити висновок про те, що особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві, була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Громадянин, якого помилково (безпідставно) не внесено до списку чи виключено з нього - додатку до державного акта на право колективної власності на землю, має до проведення розпаювання і видачі сертифікатів звернутися до загальних зборів членів КСП з питанням щодо внесення його до списку. Якщо землі вже розпайовані, то за згодою всіх власників сертифікатів має бути проведено перепаювання; у разі ж недосягнення згоди спір розглядається в судовому порядку. У такому випадку особа має звернутися до суду з позовом про визнання її права на земельну частку (пай) в КСП. У випадку, якщо особа не отримала сертифікат на земельну частку (пай) і не була включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, не зверталася до загальних зборів членів КСП з питанням щодо внесення його до списку чи до суду з позовом про визнання її права на земельну частку (пай) в КСП, вважається, що за життя така особа не реалізувала свого права на земельну частку. Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України 2003 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року.

У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. Правовідносини, що є предметом розгляду у цій справі, виникли до набрання чинності ЦК України, отже для вирішення цієї справи підлягають застосуванню норми ЦК УРСР. Відповідно до положень статті 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. У Постанові від 29 вересня 2021 року у справі № 181/257/19 Верховний Суд зазначив, що право особи на земельну частку (пай) виникає з моменту отримання сільськогосподарським підприємством державного акту про право колективної власності, в якому ця особа вказана як така, що має право на земельну частку (пай), це право є непорушним, строк на його реалізацію законодавством не встановлено, а відтак воно підлягає захисту без обмеження строком позовної давності.

Відповідно ст. 549 ЦК УРСР 1963 року, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, визнавалось, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління, або володіння спадковим майном.

Таким чином, батько позивача, ОСОБА_2 був членом КСП ім. імені Енгельса та набув право на земельну частку (пай), що підтверджується архівною довідкою КУ «Трудовий архів» виконавчого комітету Зіньківської міської ради відповідно до якої ОСОБА_2 працював в колгоспі з 1981 року по 1995 рік, в 1995 році був звільнений у зв`язку з погіршенням здоров`я, з членів КСП ім. імені Енгельса на час видачі державного акту на право колективної власності на землю Колективному сільськогосподарському підприємству імені Енгельса від 12 лютого 1996 року виключений не був.

Отже, належне право на земельну частку (пай) ОСОБА_2 після його смерті успадкувала його мати (баба позивача) ОСОБА_3 як спадкоємець за законом, ( шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, тому суд приходе до переконання , що спадщина після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 до держави не відійшла ) а після її смерті позивач ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом.

Також суд зазначає , що ОСОБА_2 раптово помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 35 років , тому не встиг оформити Сертифікат на право на земельну частку пай , на момент його смерті з ним проживала його мати ОСОБА_3 1925 року народження , якій на цей час було 70 років , спадщину вона прийняла фактично шляхом вступу в управління та володіння майном , юридично її не оформила , на момент смерті їй було 90 років а на момент смерті батька позивача по справі- ОСОБА_2 - позивачу ОСОБА_1 було всього 6 років. Спадщину він прийняв вже після смерті своєї баби , тому суд враховуючи всі ці обставини приходе до висновку про те, що враховуючи похилий вік ОСОБА_3 та молодий вік ОСОБА_1 вони не змогли оформити свої спадкові права.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, як кожен окремо, так і їх в сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову

Керуючись ст. ст. 3, 12, 13, 76 , 81 , 258, 263, 264, 354 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Краяни", третя особа на стороні позивача: Зіньківська міська рада, про визнання права на земельну частку пай - задовольнити.

Визнати, що ОСОБА_2 за життя мав право на земельну частку (пай) члена Колективного сільськогосподарського підприємства імені Енгельса Зіньківського району Полтавської області у розмірі 3,01 умовних кадастрових гектарів.

Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування право на земельну частку (пай) члена Колективного сільськогосподарського підприємства імені Енгельса Зіньківського району Полтавської області у розмірі 3,01 умовних кадастрових гектарів на території Зіньківської міської ради.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту проголошення, а учасниками, що не були присутні при його оголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО. В. Ситник