Постанова № 137157960, 05.06.2026, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/1294/26

Провадження № 3/375/698/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року селище Рокитне

Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Банах-Кокус О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області матеріали справи, які надійшли від відділення поліції № 1 Білоцерківського районного управління поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною 3 статті 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

20 травня 2026 року близько 20 год 00 хв ОСОБА_1 перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , порушив правила тримання собак, а саме: допустив вихід собак бійцівських порід за межі домолодіння. Внаслідок чого останні покусали ОСОБА_2 в області рук, заподіявши їй тілесні ушкодження, чим спричинено шкоду здоров`ю потперпілої.

Такі дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано за частиною 3 статті 154 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що 20 травня 2026 року будучи вдома ввечері займався городніми роботами. Зателефонував у будинку телефон і він пішов до телефону, ворота на город прикрив, але не закрив на засув. Поки говорив по телефону вітер відкрив ворота і собаки, які були відв`янані вибігли на город. В цей час на своєму городі була сусідка ОСОБА_2 , собаки її покусали. Почувши крики він вийшов на подвір`я побачив що ворота на город відкриті. Вибігши на город побачив, що собаки кусають сусідку, забрав їх у двір. Після цього допоміг ОСОБА_3 промити рани, з її телефона залелефонував до її дочки, остання приїхала і відвезла матір до лікарні. На даний час собаки знаходяться у безпечному місці, вигуюються лише під наглядом. Провину свою визнає, тому що не закрив ворота.

У судове засідання з`явилася потерпіла ОСОБА_2 . Пояснила, що 20 травня 2026 року близько 20 години перебуваючи на власному городі поблизу свого будинку АДРЕСА_2 на неї напали дві собаки і покусали її. Собаки належать сусіду ОСОБА_1 , просила суд притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, також просила конфіскувати собак.

Вирішуючи питання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог статті 245, 280 КУпАП України суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з`ясувати, чи було вчинене правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до Закону України № 1684-ІХ від 158 липня 2021 року стаття 154 КУпАП викладена в новій редакції. Зокрема, стаття 154 КУпАП доповнено частиною третьою. Дана стаття в редакції вказаного Закону введена в дію з 8 листопада 2021 року.

Частиною 3 статті 154 КУпАП України передбачена відповідальність за тримання собак і котів у місцях, де заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників чи в невідведених для цього місцях, якщо ці дії спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людей або їх майну, а так само їх повторне протягом року вчинення, тобто за дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну.

Аналізуючи статтю 154 КУпАП в редакціях, що діяли відповідно до та починаючи з 8 листопада 2021 року, вбачається, що законодавець дещо розширив коло правопорушень, за які настає відповідальність на підставі частини 1 статті 154 КУпАП, а також на підставі частини 2 та 3 статті 154 КУпАП за наявності відповідних кваліфікуючих ознак - відповідно, повторність вчинення протягом року та спричинення заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну.

При цьому, такі кваліфікуючі ознаки, в редакції статті 154 КУпАП, що діяла до 8 листопада 2021 року, були об`єднані в одну частину - частину 2 статті 154 КУпАП та за вчинення таких правопорушень законодавцем визначався однаковий рівень відповідальності.

В редакції статті 154 КУпАП, що діє, починаючи з 8 листопада 2021 року, рівень відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених частиною 1 статті 154 КУпАП, за наявності таких кваліфікуючих ознак, була розмежована, а тому частина 2 статті 154 КУпАП з 8 листопада 2021 року фактично була розділена на дві частини - частину 2 (за ознакою повторності вчинення протягом року) та частину 3 (за ознакою спричинення заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну).

Разом з тим, ні Законом України № 1684-ІХ від 15 липня 2021 року, ні будь-яким іншим законом, не внесені відповідні зміни щодо компетенції органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 154 КУпАП, а тому розгляд справ про адміністративні правопорушення за частиною 3 статті 154 КУпАП наразі чітко не віднесений до компетенції будь-якого органу.

В той же час, суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

При цьому, з комплексного та системного аналізу норм Кодексу України про адміністративні правопорушення вбачається, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, які є більш суспільно-небезпечними за своїми наслідками, а також за наявності кваліфікуючих ознак та вищого рівня відповідальності, відноситься до компетенції суддів районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.

Крім того, санкція частини 3 статті 154 КУпАП передбачає, накладення штрафу з конфіскацією тварин.

Згідно із статтею 41 Конституції України конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 29 КУпАП конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду.

Враховуючи, що частина 2 статті 154 КУпАП підвідомча суду, а після внесення змін до процесуального закону, частина 3 статті 154 КУпАП не внесена до будь-якої підвідомчості, тому слід вважати за можливе віднести частини 3 статті 154 КУпАП до підвідомчості суду.

Подія та склад адміністративного правопорушення та наявність вини у діях ОСОБА_1 доводяться матеріалами, поданими уповноваженим органом, де міститься:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 974054 від 30.05.2026;

- рапорт поліцейського від 21.05.2026 щодо обставин вчинення правопорушення;

- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 21.05.2026;

- фотоматеріали;

- копія паспорта та РНОКПП ОСОБА_1 ;

- виписка із медичної карти № 3072 ОСОБА_2 від 27.05.2026.

Відповідно до виписки з медичної картки хворого від 27 травня 2026 року встановлено, що ОСОБА_2 звернулася до лікаря за медичною допомогою після укусу собаки, була госпіталізована в хірургічне відділення, так як на обох кистях передпліччя визначаються множинні рани з нерівними краями, де було проведено оперативне ПХО верхніх кінцівок, тобто з випискою з медичної карти підтверджено наявність укушених ран у ОСОБА_2 наслідок укусу собаки 20 травня 2026 року.

Дослідивши надані суду докази суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 встановлений склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 154 КУпАП, оскільки він не належно закрив ворота, що призвело до вільного вибігу собак на сусідній город, тобто порушив правила утримання та вигулу собак, що спричинило заподіяння шкоди здоров`ю ОСОБА_2 , та його вина у вчиненні адміністративного правопорушення доведена.

Крім того санкцією частини 3 статті 154 КУпАП передбачено додаткове стягнення у виді конфіскації тварини.

Відповідно до статті 313 КУпАП, постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, та грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, виконуються державними виконавцями в порядку, встановленому законом.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, постанов судів у справах про адміністративне правопорушення.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статиті 26 Закону України «Про виконавче провадження», під час пред`явлення виконавчого документа до виконання подаються у разі виконання рішення про конфіскацію майна згідно з постановою суду - копія протоколу вилучення майна, що підлягає конфіскації, або довідка про відсутність такого майна.

Враховуючи вказані вище норми чинного законодавства України, до протоколу про адміністративне правопорушення де санкцією статті передбачено стягнення у виді конфіскації майна (тварини), особою, яка його склала, зобов`язана долучити протокол вилучення майна (тварини), що підлягає конфіскації, або довідку про відсутність такого майна (тварини).

Отже, накладаючи адміністративне стягнення в межах частини 3 статті 154 КУпАП необхідно врахувати, що в матеріалах справи відсутній протокол опису тварини, яка підлягає конфіскації, матеріали справи не містять жодних відомостей про огляд та вилучення тварини - собаки, місця та особи (організації) у якої перебуває тварина, відсутність відповідних документів перешкоджає виконанню судового рішення в частині конфіскації тварини.

Крім того, положеннями статті 265-5 КУпАП передбачено, що за наявності підстав вважати, що власником тварини вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді конфіскації тварини, особа, уповноважена на складання протоколу про адміністративні правопорушення відповідно до статей 88-1, 89 та 154 цього Кодексу, тимчасово вилучає тварину до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення. Про тимчасове вилучення тварини складається протокол або робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Разом із тим, матеріали справи не містять відомостей про тимчасове вилучення собаки у ОСОБА_1 .

На підставі статті 33 КУпАП суд при накладенні адміністративного стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність ОСОБА_2 , відповідно до статті 34, 35 КУпАП судом не встановлено.

Відтак, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суддя враховує вищенаведені міркування, а також характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, відсутність обтяжуючих та пом`якшуючих обставин, застосовує до правопорушника адміністративне стягнення у межах санкції, передбаченої частиною 3 статті 154 КУпАП, у виді штрафу без конфіскації тварини.

Таке адміністративне стягнення, на переконання суду, є достатньою мірою відповідальності з метою виховання правопорушника, і є необхідним для попередження допущення ним нових правопорушень.

Крім того, згідно статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

Керуючись статтями 33, 154, 251, 256, 268, 278, 280, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення за частиною 3 статті 154 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень, без конфіскації тварин.

Реквізити для сплати штрафу: (рахунок отримувача: UA638999980313070106000010842; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; код класифікації доходів бюджету: 21081100).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп.

Реквізити для сплати судового збору: (рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.

Частиною 1 статті 307 КУпАП, встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 статті 307 цього Кодексу (п`ятнадцять днів з дня вручення постанови), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя О.В. Банах-Кокус