Ухвала суду № 137157682, 05.06.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/8609/25

Провадження № 2/361/3094/25

05.06.2026

У Х В А Л А

05 червня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої судді Гізатуліної Н.М.

за участю секретаря судового засідання Ковандри А.В.

представника позивача адвоката Ковальова Є.Ф.

представника відповідачки адвоката Денисенка Є.М.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду заяву представника позивача Ковальова Євгена Федоровича про затвердження мирової угоди у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини,

УСТАНОВИВ:

Адвокат Ковальов Є.Ф. від імені та в інтересах ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав зазначений позов та просив суд визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 01 серпня 2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 28 жовтня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Розгляд справи неодноразово відкладався з різних підстав.

02 червня 2026 року Вх. № 28624 адвокат Ковальов Є.Ф. через систему «Електронний суд» подав заяву про затвердження мирової угоди.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Ковальов Є.Ф. просив суд задовольнити подану ним заяву та затвердити мирову угоду. Представник відповідачки адвокат Денисенко Є.М. підтримав заяву представника позивача та просив суд затвердити мирову угоду.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про дату та час повідомлений належним чиним, що підтверджується матеріалами справи. Суд враховує заяву представника третьої особи про розгляд справи у їх відсутність.

Суд дослідивши матеріали справи, заяву про затвердження мирової угоди, зміст мирової угоди, дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст. 2 Цивільного кодексу України (далі ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до положень ч.7 ст.49 ЦПК України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦПК України сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно із ч. 1 ст. 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє ( ч.5 ст. 207 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 208 ЦПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою.

Частиною 4 ст. 207 ЦПК України визначено, що укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Отже, вирішуючи питання щодо затвердження мирової угоди, суд має з`ясувати чи не суперечать умови мирової угоди, зокрема, вимогам закону.

Суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана відповідно до її умов, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 27 листопада 2024 року у справі № 185/8179/22 зазначено, що «мирова угода є юридичним документом, який створюється сторонами процесу і затверджується судом з метою вирішення спору шляхом досягнення взаємної згоди. Загальний наслідок укладення мирової угоди полягає в тому, що сторони приймають умови, які для них є прийнятними, замість того, щоб покладати вирішення спору на суд. Тому припинення судового процесу та закриття провадження у справі, за змістом частини четвертої статті 207 ЦПК України, є безальтернативним результатом затвердження судом мирової угоди. За своїм змістом процедура закінчення розгляду справи укладенням мирової угоди складається з декількох послідовних дій, що вчиняються сторонами та судом: 1) сторони справи укладають мирову угоду; 2) сторони повідомляють суд про укладання мирової угоди, подавши до суду спільну письмову заяву про це; 3) суд роз`яснює сторонам наслідки укладення сторонами мирової угоди; 4) суд перевіряє: чи не обмежені представники сторін вчинити дії з укладання мирової угоди; чи мирова угода укладається сторонами на підставі взаємних поступок; чи стосується мирова угода лише прав та обов`язків сторін; якщо у мировій угоді сторони вийшли за межі предмета спору, то чи мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб; 5) суд постановляє ухвалу, якою: затверджує мирову угоду; вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету; закриває провадження у справі. Затвердження мирової угоди змістовно є сукупністю процесуальних дій і рішень суду та сторін справи, які становлять системну послідовність».

Разом з тим, відповідно до статті 7 Сімейного кодексу України та статті 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється найкращим інтересам дитини.

У справах, що стосуються прав та інтересів малолітніх дітей, суд зобов`язаний перевірити, чи відповідають умови мирової угоди принципу забезпечення найкращих інтересів дитини та чи не порушують вони її прав.

Судом із змісту мирової угоди встановлено, що її умови виходять за межі предмета спору у цій справі, так як, крім питання визначення місця проживання малолітньої дитини, вони визначають умови участі у вихованні дитини, порядок спілкування, виїзд дитини закордон та переміщення.

У п. 5.2 мирової угоди зазначено, що у провадженні Дніпровського районного суду м. Києва на розгляді перебуває справа № 755/19403/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею, відповідач самостійно або через свого представника протягом 10 календарних днів, з моменту набрання чинності ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області про затвердження мирової угоди зобов`язується подати заяву про залишення позову без розгляду у справі № 755/19403/25. У разі не подачі заяви ОСОБА_1 залишає за собою право самостійно або через свого представника звернутись до Дніпровського районного суду м. Києва з відповідною заявою.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення без розгляду заяви.

Верховний Суд у постанові від 20 травня 2024 року у справі № 202/16597/23 дійшов висновку про те, що залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.

Тобто, подача заяви про залишення без розгляду позову є виключно диспозитивним правом позивача, яке передбачене нормами ЦПК України.

Подача заяви про залишення без розгляду позову відповідачем нормами ЦПК не передбачена.

З огляду на частину 3 статті 160 Сімейного кодексу України якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

За відсутності у мировій угоді, яка надана до суду сторонами на затвердження застереження щодо зміни умов після досягнення дитиною відповідного віку, така угода фактично встановлює невизначений у часі порядок проживання дитини без урахування майбутньої зміни її обсягу цивільної дієздатності.

Домовленості батьків щодо місця проживання дитини не можуть обмежувати право дитини, передбачене статтею 160 СК України, зокрема її право після досягнення чотирнадцяти років самостійно визначати місце проживання.

Суд встановивши, що умови мирової угоди суперечать вимогам закону та інтересам дитини, дійшов висновку про те, що у задоволенні заяви представника позивача про затвердження мирової угоди слід відмовити.

Керуючись статтями 2, 4 , 5, 13, 43, 49, 207, 208, 255, 256, 260, 261 ЦПК України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені заяви представника позивача ОСОБА_4 про затвердження мирової угоди у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини відмовити.

Роз`яснити сторонам право подати на затвердження суду мирову угоду з урахуванням вимог законодавства України.

Розгляд справи відкласти на 04 серпня 2026 року 10 год. 30 хв.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М. Гізатуліна