Рішення № 137157323, 04.06.2026, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/165/26

Провадження № 2/935/696/26

РІШЕННЯ

Іменем України

04 червня 2026 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді Василенка Р.О., зі секретарем Криворучко Я.В., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінасова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, у якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 321820764 від 15.02.2022 у розмірі 15621,27 грн., судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що 15.02.2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінасова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 321820764 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV4D42Q. Відповідач ініціював укладення кредитного договору, оформивши заявку на сайті первісного кредитора. Згідно умов кредитного договору, первісний кредитор виконав свій обов`язок перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер грошові кошти в розмірі 3700 грн., проте в подальшому відповідач збільшила суму кредиту до 11700 грн.

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого, клієнт зобов`язується відступити фактору право вимоги, а фактор зобовязується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Відповідно до додаткової угоди № 27 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, слідує, що сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2022 року включно, а додатковою угодою № 31 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, то ТОВ «Таліон Плюс» та «ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2023 включно. 31.12.2023 також ТОВ «Таліон Плюс» та «ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 32 до договору факторингу № 238/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої сторони домовились продовжити строк дії договору до 31 грудня 2024, у зв`язку з чим погодили зміни до п.8.2 договору, замінивши в ньому попередню дату новою 31 грудня 2024. Також підписали реєстр прав вимоги № 175 від 05.05.2022, за яким від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідача.

30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» уклали договір факторингу № 30/1023-01, за яким ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» має право розпоряджатися правом вимоги та підписали реєстр прав вимоги № 1 від 30.10.2023 до договору факторингу, за яким відступлено право вимоги до відповідача.

11.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено договір фактрингу № 11/07/25-Е, за яким до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 15621,27 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в позовній заяві просить розгляд справи проводити без участі представника позивача, тому суд розглянув справи без участі представника позивача.

Відповідач у судове засідання не з`явилася про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті суду, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, на засадах змагальності та в межах позовних вимог, дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що 15.02.2022 року відповідач ОСОБА_1 підписала кредитний договір № 321820764 з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з використанням одноразового ідентифікатора MNV4D42Q.

Відповідно до п. 2.1 цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 12000 грн 00 коп. (дванадцять тисяч грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

Згідно з п. 2.3. договору кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 3700 грн 00 коп. (три тисячі сімсот грн. нуль коп.) одразу після укладення договору, який має бути повернено до 17.03.2022 р.

Відповідно до п. 3.6. договору позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.

В пункті 8.3. договору вбачається, що за умови якщо позичальник не скористається умовами зменшення витрат та загальної вартості кредиту за договором на умовах пункту 8.5. договору, то зобов`язання позичальника по сплаті процентів за весь строк дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 766,50 (сімсот шістдесят шість цілих п`ять десятих) відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,10 відсотків в день від суми залишку кредиту що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) уклали договір факторингу № 28/1118-01, додаткову угоду № 19 від 28.11.2019, додаткову угоду № 26 від 31.12.2020, додаткову угоду № 27 від 31.12.2021, додаткову угоду № 31 від 31.12.2022, додаткову угоду № 32 від 31.12.2023, та відповідно до реєстру прав вимоги до договору факторингу клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників клієнта, зокрема щодо ОСОБА_1

30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» уклали договір факторингу № 30/1023-01 та відповідно до реєстру прав вимоги №1 від 30.10.2023, вбачається, що клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати (сплатити) клієнту суму фінансування в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором, зокрема щодо ОСОБА_1

11.07.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено договір факторингу № 11/07/25-Е та згідно реєстру боржників до цього договору до позивач перейшло право вимоги до ОСОБА_1 .

Відповідно до інформації наданої АТ КБ «ПриватБанк» повідомлено, що на ім`я ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). Проведено зарахування коштів на рахунок ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 на платіжну карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) було зарахування коштів на суму 11700 UAH за період 15.02.2022-23.02.2022 р. В підтвердження зарахування коштів надано виписку по рахунку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ).

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за кредитним договором № 321820764 ОСОБА_1 станом на 30.10.2023 має заборгованість в розмірі 15621,27 грн., яка складається з: 11700 грн- тіло кредиту, 3921,27 грн відсотки за кредитом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно зі ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом ч. 3 ст.12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

У ч. 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

В ході розгляду справи ухвалою суду витребувано докази з банківської установи, так АТ КБ «ПриватБанк» надав суду виписки за картковими рахункоми клієнта ОСОБА_2 , в яких зазначені необхідні реквізити, вказані відомості становлять банківську таємницю, у виписках зазначено про зарахування коштів в загальній сумі 10000 грн., вказані документи відповідає критеріям належності та достовірності, яким повинні відповідати засоби доказування у цивільному процесі.

Також, суд звертає увагу на те, що кредитний договір підписаний ОСОБА_1 електроннним одноразовим ідентифікаторм MNV4D42Q, суд вважає, що наявні докази свідчать про отримання цих коштів від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», оскільки договір підписаний та кошти отримані відповідачем саме в тому розмірі в якому зазначено в договорі та на рахунок відповідача, а виписки по рахункам є належними доказами, які підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують запис про операцію та є підтвердженням виконаних за день операцій.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 321820764 від 15.02.2022 в розмірі 15621,27 грн, вказана сума заборгованості відповідачем не оспорювалась, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами, в тому числі й щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено перелік витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі є витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зроблено висновки, що «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін».

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку, а також документи, що свідчать про фактичне надання таких послуг.

До матеріалів справи долучено договір про надання правової допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, додаток №1 до договору від 20.08.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, а також акт прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025 з переліком наданих послуг у розмірі 7 000 грн.

Враховуючи критерій реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи, з урахуванням її складності, суд вважає, що стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу слід зменшити до 4 000 грн.

Згідно з ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 грн.

Враховуючи викладене вище на підставі ст.ст. 512,526, 1049,1054 ЦК України та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 133, 141, 259, 263-265-268, 274, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЕЙС» заборгованість за кредитим договором № 321820764 від 15.02.2022 у розмірі 15621,27 грн. (п`ятнадцять тисяч шістсот двадцять одну) гривню 27 коп, судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 коп та витрати на правничу професійну допомогу в розмірі 4 000 грн.

В іншій частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄРДПОУ 42986956, місцезнаходження: м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд.6, каб 13.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Роман ВАСИЛЕНКО