Ухвала суду № 137157123, 04.06.2026, Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 273/2224/25

Провадження №2/273/221/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2026 р. м. Баранівка

Баранівський районний суд Житомирської області, в складі головуючого судді Бєлкіної Д.С., за участю секретаря Стаднюк В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Баранівського районного суду Житомирської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Баранівського районного суду Житомирської області знаходиться цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Баранівського районного суду Житомирської області від 13.01.2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгялду у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін на 04.06.2026 року.

Представник позивача подала до суду клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, яке мотивоване тим, що станом на день подачі заяви про закриття провадження відсутня заборгованість по кредитному договору. Також просить повернути сплачений судовий збір.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в своїй позовній заяві просив проводити розгляд справи у відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належно за зареєстрованим місцем свого проживання. Причин своєї неявки суду не повідомив, будь-яких клопотань суд не подавав.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглянути за відсутності сторін.

У порядку визначеному ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши зміст клопотання представника позивача, матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини 1 статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Зміст спірних матеріальних правовідносин сторін становлять права та обов`язки, тому відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами. Отже відсутність спірного матеріального правовідношення, тобто відсутність предмета судового розгляду, тягне за собою припинення провадження у справі. Підстави припинення матеріального правовідношення як цивільного зобов`язання визначені Цивільним кодексом України. І лише за відсутності спору сторін щодо відповідних прав та обов`язків і відсутності з боку жодної із сторін дій, які свідчать про наявність між ними неврегульованих спірних питань, може йтися про закриття провадження в справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України - у зв`язку із відсутністю предмета спору.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а, відповідно, і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19); Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19 (провадження № 61-1807св20); Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20 (провадження № 61-9658св20) зазначено, що закриття провадження у справі через відсутність предмета спору можливе лише за умови, якщо предмет спору відсутній під час пред`явлення позову.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення "відсутність предмета спору" в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема, у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрито з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема, шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Подібного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах: від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20), від 09 вересня 2020 року у справі №750/1658/20 (провадження № 61-9658св20).

Тобто, за змістом пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Так, позивач просить закрити провадження у справі з підстав, передбачених п. 2 ч.1 ст. 255 ЦПК України, а саме через відсутність предмету спору, у зв`язку зі сплатою відповідачем боргового зобов`язання після пред`явлення позовної заяви, тобто після 22.12.2025.

Суд зазначає, що факт виконання відповідачем претензій майнового характеру на стадії судового розгляду не свідчить про відсутність предмету спору на момент звернення до суду з позовом. Провадження по справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судового рішення, за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

З матеріалів справи слідує, що на момент звернення до суду Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" з позовом спір існував.

З заяви про закриття провадження слідує, що її фактичний зміст свідчить про відмову позивача від позову, унаслідок задоволення його вимог відповідачем після пред`явлення позову.

Приймаючи до уваги зміст заяви представника позивача про закриття провадження у справі, суд дійшов висновку, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, яким передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом, оскільки позивач не підтримує позовні вимоги саме внаслідок обставин, що призвели до зникнення предмета спору та стадії судового розгляду.

Згідно з ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову, суд у відповідній ухвалі вирішує питання про поверненя позивачу з держаного бюджету 50% судового збору сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ч.3 ст.142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Суд звертає увагу на те, що заява представника позивача про закриття провадження у справі не містять клопотання про присудження судових витрат (судового збору) з відповідача на користь позивача.

З огляду на викладене суд не вирішує питання про стягнення сплаченого позивачем при зверненні до суду з позовом судового збору з відповідача. Разом з тим, суд вбачає підстави, які визначені ч. 1 ст. 142 ЦПК України для повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, оскільки позивач від позову відмовився.

При поданні позову позивачем Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" сплачено 2422,40 грн. судового збору.

Враховуючи відмову представника позивача від позову до початку розгляду справи по суті, суд вбачає підстави для повернення позивачу 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову, а саме 1211,20грн.

Керуючись ст.2, 206, 255, 256, 258-260 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача про закриття провадження у справі задовольнити.

Прийняти відмову представника позивача від позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Повернути з державного бюджету Товариству з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" 50% сплаченої суми судового збору у розмірі 1211 гривень 20 копійок згідно платіжної інструкції № СЦ00063726 від 22.12.2025.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або складення.

Учасник справи якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Бєлкіна Д.С.