Рішення № 137157092, 04.06.2026, Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 161/26756/25

Номер провадження 2/167/498/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2026 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Требика В.Б.,

з участю:

секретаря судового засідання Герасимчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

ТОВ «ФК «Сіті Колект» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 28300 грн.

Позов обґрунтовується тим, що 12 лютого 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3455398 (далі договір № 3455398), за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 5000 грн. і зобов`язався повернути його, а також сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за договором виконало та надало відповідачу кредит в обумовленому в договорі розмірі. У порушення умов договору ОСОБА_1 свої зобов`язання по погашенню кредиту належним чином не виконував, унаслідок чого станом на дату подання позовної заяви утворилася заборгованість в розмірі 28300 грн., з яких: 5000 грн. тіло кредиту, 23300 грн. проценти. На підставі договору відступлення прави вимоги від 26 жовтня 2023 року № 26102023 право вимоги за вказаним вище договором позики перейшло до ТОВ «ФК «Профіт», а на підставі договору факторингу від 9 вересня

2025 року № ДО-20250909/001 таке право перейшло до позивача.

Представник позивача ТОВ «ФК «Сіті Колект», будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (про що свідчить довідка про доставку електронного документу), в судове засідання не з`явився. До позовної заяви додано клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «ФК «Сіті Колект».

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. 1 червня 2026 року до суду від імені ОСОБА_1 надійшла заява про визнання позову в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту. Посилається на те, що є військовослужбовцем, а тому згідно положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» підлягає звільненню від сплати нарахованих кредитодавцем відсотків.

Процесуальні дії у справі

29 грудня 2025 року ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

24 лютого 2026 року ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області справу передано за підсудністю до Рожищенського районного суду Волинської області.

8 квітня 2026 року відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

12 лютого 2023 року ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 уклали договір

№ 3455398, який відповідачем підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором К448. Відповідно до умов цього договору товариство зобов`язалося надати відповідачу кредит на суму 5000 грн. (п. 1.2) строком на 360 днів з періодичністю платежів кожні 30 днів (п. 1.3) на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 2,00% в день (п. 1.4.1). Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору за стандартною процентною ставкою складає 41000 грн. (п. 1.6.1) (арк. спр. 15-24).

За змістом п. 3.1 договору № 3455398 нарахування процентів здійснювалося на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

ТОВ «Лінеура Україна» надало кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту з використання реквізитів платіжної картки

№ НОМЕР_1 (п. 2.1).

Перед укладенням договору ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту, чим підтвердив ознайомлення з інформацією про умови кредитування, орієнтовну загальну вартість кредиту, а також про наслідки в разі невиконання зобов`язань за договором (арк. спр. 24 на звороті-26).

Реквізити договору містять інформацію про його підписання відповідачем електронним підписом (одноразовим ідентифікатором К448) та достатні дані щодо особи ОСОБА_1 , зокрема номер паспорта, дату та орган його видачі, адресу проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків, електронну адресу, номер рахунка ( НОМЕР_1 ).

Згідно з копією листа ТОВ «Пейтек Україна» від 28 лютого 2024 року

№ 20240228-1819 12 лютого 2023 року о 13:53 на картку № НОМЕР_1 було перераховано кошти в сумі 5000 грн. (арк. спр. 30 на звороті).

Реквізити банківської карти № НОМЕР_1 у листі ТОВ «Пейтек Україна» співпадають із банківськими реквізитами карти, вказаними у договорі № 3455398.

Відповідно до розрахунку, наданого ТОВ «Лінеура Україна», у ОСОБА_1 наявна заборгованість за договором № 3455398 у розмірі 28300 грн. з яких: 5000 грн. тіло кредиту, 23300 грн. проценти (арк. спр. 26 на звороті-30).

ТОВ «Лінеура Україна» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди клієнта (п. 5.1.3).

26 жовтня 2023 року ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Профіт» уклали договір відступлення прав вимоги № 26102023, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» за плату відступило ТОВ «ФК «Профіт» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаних у реєстрі боржників (арк. спр. 34-35).

9 вересня 2025 року ТОВ «ФК «Профіт» та ТОВ «ФК «Сіті Колект» уклали договір факторингу № ДО-20250909/001, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Профіт» зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги, а ТОВ «ФК «Сіті Колект» зобов`язується прийняти належні ТОВ «ФК «Профіт» права грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Про що також був складений акт приймання-передачі документації від 9 вересня 2025 року (арк. спр. 36-38).

Згідно платіжної інструкції від 17 вересня 2025 року № 1 ТОВ «ФК «Сіті Колект» сплатило на користь ТОВ «ФК «Профіт» кошти згідно договору факторингу

від 9 вересня 2025 року № ДО-20250909/001 (арк. спр. 38 на звороті).

Відповідно до реєстру боржників та витягу з реєстру боржників до договору факторингу від 9 вересня 2025 року № ДО-20250909/001 від ТОВ «ФК «Профіт»

до ТОВ «ФК «Сіті Колект» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором

№ 3455398 на загальну суму 28300 грн. (арк. спр. 39-40).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Стосовно правонаступництва за зобов`язаннями.

Згідно з ст. 512 ЦК кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 1077 ЦК передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджуються та сторонами не оспорюються факти переходу права грошової вимоги від ТОВ «Лінеура Україна»

до ТОВ «ФК «Профіт» та від ТОВ «ФК «Профіт» до ТОВ «ФК «Сіті Колект» за договором № 3455398.

Стосовно стягнення заборгованості за договором.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положенням ст. 610 ЦК передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Приписами ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Суд установив, що відповідач ОСОБА_1 та ТОВ «Лінеура Україна»

12 лютого 2023 року уклали договір № 3455398 в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем). Відповідно до умов договору ТОВ «Лінеура Україна» надало відповідачу кошти в сумі 5000 грн. строком на 360 днів з періодичністю платежів кожні 30 днів, а останній зобов`язався повернути кошти та сплатити проценти за користування ними, розмір яких визначений договором.

12 лютого 2023 року кредитні кошти перераховані відповідачу.

У подальшому позивач ТОВ «ФК «Сіті Колект» набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 3455398.

Зважаючи на те, що позивачем доведено факт отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 5000 грн., яка ним не сплачена, що не заперечується відповідачем, а тому позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 5000 грн. слід задовольнити.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за відсотками.

Як вбачається з позовної заяви позивач окрім основної суми боргу просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за відсотками в розмірі 23300 грн.

Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності, у тому числі банками, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

В матеріалах справи міститься довідка форми № 5, видана військовою частиною (номер військової частини) від 21 травня 2026 року № 3166, з якої убачається, що ОСОБА_1 з 13 липня 2021 року по теперішній час проходить військову службу за контрактом у військовій частині (номер військової частини ) Національної гвардії України (арк. спр. 101).

У листі Міністерства оборони України від 9 жовтня 2020 року № 321/6192 наведено перелік документів, що підтверджують статус військовослужбовця, серед яких є довідка форми № 5. Будь-який інший документ, який підтверджував би проходження служби в особливий період у Збройних Силах України, не передбачений нормативними документами.

Згідно з пп. 3 п. 4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20 травня 2014 року статтю 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено пунктом 15, в якому зазначено, що військовослужбовцям та військовозобов`язаним з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Пунктом І Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» дію підпункту 3 пункту 4 цього Закону поширено на військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів і військовозобов`язаних з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.

За матеріалами справи судом встановлено, що договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту був укладений між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 12 лютого 2023 року, проценти нараховувалися за період з 13 лютого 2023 року по 26 жовтня 2023 року.

Враховуючи, що нарахування процентів за договором № 3455398 відбувалося в період проходження ОСОБА_1 військової служби, однак відповідно п. 15

ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» такі проценти не повинні були нараховуватися, то вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за процентами в розмірі 23300 грн. до задоволення не підлягає.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 141 ЦПК стягненню із відповідача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог також підлягають документально підтверджені судові витрати позивача в справі у сумі 428,04 грн., оскільки позовні вимоги задоволені судом на 17,67%.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Із копій договору про надання правової допомоги від 17 жовтня 2025 року № 25 (арк. спр. 48-49), заявки на надання правової допомоги від 25 листопада 2025 року № 671 (арк. спр. 51), витягу з акта про надання правової допомоги № 671 від 26 листопада 2025 року (арк. спр. 51 на звороті), платіжної інструкції від 1 грудня 2025 року № 711 (арк. спр. 50 на звороті), свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю

від 12 березня 2012 року № 691 (арк. спр. 49), судом встановлено, що адвокатом

Бацюк О.М. надавалася правнича допомога ТОВ «ФК «Сіті Колект» у цій справі. Така допомога полягала наданні усної послуги (з вивченням документів) (витрачений час 2 год., вартість 3000 грн.), складанні позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду (витрачений час 3 год., вартість 9000 грн.).

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд враховує, що ця справа є малозначною, в даній категорії справ усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, обсяг наданих доказів не є великим, участі в судовому засіданні представник позивача не брав. Отже, оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, витрачений час, значення справи для сторони, враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково, на думку суду витрати на професійну правничу допомогу саме в розмірі 4000 грн. є співмірними по відношенню до обставин, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 141, 259, 265 ЦПК, суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву ТОВ «ФК «Сіті Колект» задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Колект» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 12 лютого 2023 року № 3455398:

5000 (п`ять тисяч) гривень тіла кредиту, а також 428 (чотириста двадцять вісім) гривень

4 (чотири) копійки судового збору та 4000 (чотири) тисячі гривень витрат на професійну правничу допомогу.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» (місцезнаходження: м. Київ, проспект Соборності, 30А, офіс 321, ідентифікаційний код юридичної особи 43950742).

Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Суддя: В.Б. Требик