Рішення № 137156464, 05.06.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/1716/25

Провадження № 2/727/692/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року Шевченківський районний суд міста Чернівці у складі:

головуючого судді Танасійчук Н.М.

за участю секретаря судового засідання Кремзелюк О.В.,

представника позивача Беціан М.О.

представника відповідача Сондей Я.А.

представника відповідача Марчука Д.П.

представника відповідача Філіпа М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької міської територіальної громади в особі Чернівецької міської ради , АТ «Чернівціобленерго», Чернівецької обласної організації Національної спілки художників України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди , --

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Чернівецької міської територіальної громади в особі Чернівецької міської ради про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Посилається на те, що 17.09.2024 року приблизно о 09.20хв на належний йому транспортний засіб марки OPEL VIVARO д.н.з. НОМЕР_1 , який був припаркований на вул. Головній 198 А впало дерево, внаслідок чого автомобіль був пошкоджений.

Позивач повідомив Чернівецьке РУП ГУНП в Чернівецькій області про факт заподіяння шкоди.

Відповідно до висновку експерта, вартість відновлювального ремонту вантажного автомобіля OPEL VIVARO д.н.з. НОМЕР_1 від падіння дерева становить 389 813, 13 грн., ринкова вартість до пошкодження автомобіля -264 145 грн, а його ринкова вартість після пошкодження -142 290 гр. Вартість матеріального збитку з технічної точки зору визначається у розмірі ринкової вартості автомобіля на момент пошкодження, що становить 264 145 грн.

Таким чином, згідно уточнених позовних вимог, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів спричинену матеріальну шкоду в розмірі 121 855 грн.

Крім того позивач зазначає, що внаслідок падіння дерева йому була завдана моральна шкода, яка полягає в моральних стражданнях, яких він зазнав внаслідок даного пошкодження. Позивач, позбавлений можливості використовувати повсякденно автомобіль, що спричинило зміну його ритму життя , відтак просить стягнути солідарно з відповідачів моральну шкоду в розмірі 10000грн.

Ухвалою суду від 10.02.2025 року відкрито загальне позовне провадження у справі.

Відповідач виконавчий комітет ЧМР надіслав до суду відзив у якому вказує про невизнання позовних вимог ОСОБА_1 . Свою позицію пояснює тим, що виконавчий комітет ЧМР не має обов`язку організації з благоустрою населених пунктів так як обов`язок утримання відповідної території покладається на суб`єкт господарювання, що експлуатують такі об`єкти. Оскільки дерево, падінням якого була завдана шкода позивачу росло на території трансформаторної підстанції, вважає, що відповідальною за спричинену шкоду має бути Чернівецька обласна організація Національної спілки художників, у віданні якої знаходиться зазначена ТП. Крім того звертає увагу на порушення позивачем правил паркування транспортних засобів та, при цьому, стверджує, що саме поведінка позивача призвела до наслідків у виді шкоди, оскільки він припаркував автомобіль біля сміттєвих контейнерів, що є забороненим. Вказував, що виконавчий комітет ЧМР є неналежним відповідачем та, з цих підстав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно надісланої відповіді на відзив від 08.05.2025 року представник позивача наполягає на відповідальності виконавчого комітету Чернівецької міської ради за спричинену шкоду, посилаючись на те, що земельна ділянка на якій росло дерево , що впало на транспортний засіб знаходиться у комунальній власності Чернівецької міської територіальної громади. Крім того заперечив щодо доводів відповідача - ЧМР з приводу порушення позивачем правил паркування , вказуючи, що обставини , які стосуються можливого порушення правил дорожнього руху, зокрема правил зупинки ( паркування) транспортного засобу , не можуть бути предметом розгляду в межах цивільного провадження , оскільки вони не мають відношення до предмета позову та не стосуються захисту цивільного права чи охоронюваного інтересу позивача. Вказує, що такі обставини належать до сфери адміністративно правових відносин та можуть розглядатися виключно в порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення. Також, наполягає на стягненні з відповідача моральної шкоди.

Представник Чернівецької міської ради надіслав до суду заперечення на відповідь на відзив в якому вказав що Виконавчий Комітет Чернівецької міської ради є неналежним відповідачем оскільки дерево яке впало на транспортний засіб позивача росло на території трансформаторної підстанції яка є у відданні Чернівецької обласної організації Національної спілки художників України, а отже зазначена організація є відповідальною за утримання території.

29.10.2025 року АТ «Чернівціобленерго» було надіслано до суду відзив, в якому вказано про те, що закрита трансформаторна підстанція № 671, яка розташована за адресою місто Чернівці вулиця Головна 200 не перебуває на балансі та у власності АТ «Чернівціобленерго». Вказує, що позивачем не надано жодного доказу який би підтверджував приналежність даної закритої трансформаторної підстанції АТ «Чернівціобленерго» у зв`язку з чим просить виключити їх із числа відповідачів у даній справі. Вказують, що трансформаторна підстанція про яку йде мова є власністю Чернівецької обласної організації Національної спілки художників України та додають відповідний скріншот з геоінформаційної системи.

14.11.2025 року представник позивача Беціан М.О. надіслала до суду відповідь на відзив в якій вказує, шо відповідальність за шкоду в цій справі покладається на обох відповідачів на Чернівецьку міську раду, відповідно до законодавства про благоустрій населених пунктів як власника земельної ділянки на якій розташоване дерево та на АТ «Чернівціобленерго» відповідно до правил охорони електричних мереж якими передбачено обов`язок власників електричних мереж видаляти аварійно-небезпечні дерева в охоронних зонах.

25.11.200255 року представник АТ «Чернівціобленерго» Сондей Я.А. надіслала до суду заперечення на відповідь на відзив, в якій вказує про те, що матеріали справи не містять жодного доказу який би підтверджував наявність хоча б одного з елементів складу цивільно-правової відповідальності відповідача АТ «Чернівціобленерго». Позивач обмежився наведенням загальних норм, що поширюються на операторів системи розподілу або на невизначене коло фізичних та юридичних осіб, однак не здійснив їх застосування до конкретних фактичних обставин цієї справи та не довів їх релевантності саме до АТ «Чернівцібленерго», тому вважає що АТ « Чернівціобленерго» є неналежним відповідачем у справі, відтак з цих підстав в задоволені позовних вимог до АТ «Чернівціобленерго» необхідно відмовити.

Представник відповідача - Чернівецької обласної організації національної спілки художників України Марчук Д.П.надіслав до суду відзив на позов в якому вказує про невизнання відповідачем вини у спричиненні шкоди позивачу, зокрема вказує, що згідно матеріалів позовної заяви подія 17 вересня 2024 року сталася за адресою вулиця Головна 198а біля трансформаторної підстанції. Разом з цим , трансформаторна підстанція №671 знаходиться за адресою вулиця Головна 198б, що є на протилежній стороні міжбудинкового проїзду від вулиці Головної 198а. Отже позивачем жодним чином не доведено місце події та наслідковий зв`язок з трансформаторною підстанцією №671. Посилався на п.п. 7 п. А ст. 30 Закону « Про благоустрій населених пунктів» , вказуючи , що саме до відання виконавчих органів сільських селищних міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів трудових і матеріальних технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, також, населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень, водойм, створення місць відпочинків громадян. Також звертав увагу на те, що з огляду на фотокопії з місця події, вбачаються порушення правил дорожнього руху допущені позивачем, зокрема правил паркування, що стало причиною завдання йому шкоди.

Крім того представник відповідача звертав увагу на ту обставину, що відповідно до наданого позивачам висновку експерта експертний огляд проводився 2 жовтня 2024 року. Разом з цим, подія відбулася 17 вересня 2024 року, тобто майже через місяць. В пункті третьому розділу «Обмеження достовірності дослідження» вказано, що висновок є достовірним за умови надання заявником інформації про те, що всі виявлені при обстеженні пошкодження складових дослідження автомобіля відносяться до отриманих 17 вересня 2024 року від падіння дерева є достовірними тобто експерт не досліджував стан транспортного засобу до події та після події так само як не перевіряв можливість пошкоджень між датою події 17 вересня 2024 року та датою проведення експертного огляду 2 жовтня 2024 року. Безпосередньо позивачем не надано доказів, а саме показів одометра під час події 17 вересня 2024 року з можливістю їх співставити з показами одометра під час експертного огляду 2 жовтня 2024 року. Вказане ставить під сумнів експертний висновок та його достовірність, в зв`язку із можливістю пересування транспортного засобу з 17 вересня 2024 року по 2 жовтня 2024 року. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог позивача до Чернівецька обласної організації національної спілки художників України.

В судовому засіданні представник позивача Беціан М.О. позовні вимоги підтримала надала пояснення аналогічні позовним вимогам, просила стягнути з відповідачів солідарно спричинену позивачеві матеріальну та моральну шкоду.

Представник відповідача ЧМР Філіп І.М. в судовому засіданні вказав, що вини Чернівецької міської ради у спричиненні позивачу матеріальних втрат немає, тому у них і не виникає обов`язку відшкодування шкоди. Звертав увагу на те, що власником трансформаторної підстанції на території якої росло дерево, падінням якого була спричинена шкода є Чернівецька обласна організація «Національна спілка художників України», яка і є відповідальною за нанесені збитки. Крім того звертав увагу суду на порушення позивачем правил дорожнього руху, вказуючи, що його поведінка , також, є винною та призвела до шкідливих наслідків. Просив визнати ЧМР неналежним відповідачем , що є наслідком відмови в задоволенні позову.

Представник відповідача АТ «Чернівціобленерго» Сондей Я.А. в судовому засіданні вказала, що власником ТП №671 є Чернівецька обласна організація Національної спілки художників України, при цьому посилалася на договір про надання послуг з електричної енергії та акт розмежування балансової належності. Також, посилаючись на норми законодавства та правові позиції, наполягала на тому, що саме власник об`єкту де росло дерево має нести відповідальність за спричинені позивачу збитки.

Представник відповідача Чернівецької обласної організація «Національної спілки художників України» Марчук Д.П. позов не визнав. Надав суду пояснення про те, що за адресою АДРЕСА_1 немає трансформаторних підстанцій. Трансформаторна підстанція № 671 знаходиться за адресою вул. Головна 198б, що є на протилежній стороні між будинкового проїзду від вул. Головна 198 а. Вважає, що позивачем не доведено місце події та наслідковий зв`язок з ТП 671. Крім того, також, вказував,що позивач не дотримався встановлених правил паркування транспортних засобів, залишивши автомобіль біля сміттєвих баків, що і стало причиною його пошкодження, тому вказував, що оскільки винна поведінка позивача призвела до спричинення йому шкоди, збитки відшкодуванню не підлягають.

Суд, дослідивши письмові докази встановив:

-згідно свідоцтва про реєстрацію права власності транспортного засобу, автомобіль Opel Vivaro номерні знаки НОМЕР_1 належить позивачу ОСОБА_1 ( а.с.16)

- згідно висновку експерта номер 81/24 за результатами проведення судової транспортно-товознавчої експертизи встановлено , що вартість відновлювального ремонту автомобіля Opel Vivaro 2006 року виготовлення внаслідок його пошкодження 17 вересня 2024 року від падіння дерева становить 389 813 грн 13 коп без ПДВ.

-ринкова вартість автомобіля Opel Vivaro 2006 року виготовлення до його пошкодження 17 вересня 2024 року від падіння дерева становить 264 145 грн

-вартість матеріального збитку заподіяного з технічної точки зору власнику автомобіля Opel Vivaro 2006 року виготовлення, внаслідок його пошкодження 17 вересня 2024 року від падіння дерева визначається в розмірі ринкової вартості цього автомобіля на момент пошкодження і становить 264 145 грн

-ринкова вартість автомобіля Opel Vivaro 2006 року виготовлення після його пошкодження 17 вересня 2024 року від падіння дерева в цінах станом на час виконання цієї експертизи становить 142 290 грн ( т. 1 а.с. 19-45)

-17.09.2024 року ОСОБА_1 надав поліці письмові пояснення в яких вказав, що 17 вересня 2024-го року близько 9:20 він залишив автомобіль Opel Vivaro номерні знаки НОМЕР_1 припаркованим по вулиці Головна 198а м. Чернівці. Коли повернувся до автомобіля , побачив, що в його присутності на транспортний засіб впало дерево розбивши лобове скло, пошкодило капот, ліве бокове скло, ліву стойку, передню ліву дверку, дах зам`яло, крила передні, чим завдало позивачу матеріальних збитків ( а.с.49)

- 17.09.2024 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до начальника Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області , в якій просив встановити відповідального і зобов`язати сплатити йому матеріальні збитки в сумі приблизно 1600 дол США завданих в результаті падіння на його автомобіль Opel Vivaro дерева по АДРЕСА_1 ( а.с.50)

- згідно відповіді Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради, наданої на адвокатський запит Ігоря Філіпчука, повідомляється про те, що згідно інформації департаменту урбаністики та архітектури міської ради земельна ділянка на якій росте дерево знаходиться у комунальній власності Чернівецької міської територіальної громади. Виходом на місце було встановлено, що дерево за адресою АДРЕСА_1 знаходиться в межах земельної ділянки, яка огороджена для обслуговування будівлі трансформаторної підстанції ( а.с.67-68)

-14 жовтня 2024 року департаментом інфраструктури та благоустрою міської ради був виданий ордер № 417 на видалення зелених насаджень, згідно якого дозволяється Чернівецькій обласній організації Національної спілки художників України( місто Чернівці вулиця Головна 200 поряд з ТП 671) згідно з актом обстеження зелених насаджень складеним 19 вересня 2024 року видалення двох дерев ( а.с.103-104)

- згідно витягу з інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 а знаходиться нежиле приміщення, назва -Національна спілка художників України ( а.с.183)

-згідно довідки, виданої АТ « Чернівціобленерго» закрита трансформаторна підстанція № 671 не є власністю товариства і не обліковується на балансі АТ Чернівціобленерго» ( т.2 а.с.16)

- В матеріалах справи наявний договір № 0151/9 про постачання електричної енергії Чернівецькій обласній організації Національної спілки художників України за адресою м. Чернівці вул. Головна 198А та акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін згідно якого споживачем зазначено про межу відповідальності за стан обслуговування електромереж установлюється на кабельних наконечниках ТП 671 АДРЕСА_1 . Споживачем є Чернівецька обласна організація Національної спілки художників України ( т.2 а.с.62 звор)

- Фотоілюстрації ( а.с. 51-65) підтверджують факт падіння дерева на належний позивачу автомобіль та спричинені пошкодження.

У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки)

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

У пункті 1 частини другої статті 18 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію.

Аналіз наведених норм, з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди. Разом з тим потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.

Виходячи з визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачеві.

Факт завдання позивачу шкоди не заперечувався сторонами та підтверджується наявними в матеріалах справи фотоілюстраціями ( а.с.51-65), висновком № 81/24 за результатами проведення судової транспортно-товознавчої експертизи, відповіді Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради, зверненням позивача до поліції.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

За приписами частини першої та другої статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Пунктом 5 частини другої статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.

Згідно з частиною сьомою статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.

Пунктом 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105 (далі Правила), передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об`єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.

Відповідно до пункту 5.5. Правил відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках їх власники або користувачі.

Підпунктом 7 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Тобто до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень.

Факт падіння дерева на належний позивачу автомобіль та завдання у зв`язку з цим транспортному засобу механічних пошкоджень підтверджуються наданими позивачем належними та допустимими доказами та представниками відповідачів не заперечується.

За загальним правилом шкода відшкодовується за наявності складу цивільного правопорушення, елементами якого є: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вину завдавача шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду (п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»).

На підставі наведеного, з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, суд доходить до висновку, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди. Разом із тим, потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.

Виходячи з визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачеві.

Одночасно усі представники відповідачів стверджували про те, що відповідачі, яких вони представляють, є неналежним, оскільки не є балансоутримувачами дерева, що впало на автобус.

У постанові Верховного Суду від 18 травня 2023 року акцентовано увагу, що гарантоване статтею 55 Конституції Україний конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд має пересвідчитися у належності особі, яка звернулася за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

За змістом ч.2 ст.48 ЦПК України відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача (схожі за змістом висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17). Якщо позовна вимога заявлена до особи, яка не є учасником спірних правовідносин (тобто, не до тієї особи, яка має відповідати за цією вимогою), така особа є неналежним відповідачем.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Визначення позивачем у позові складу сторін у справі має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.

За змістом наведених норм цивільного процесуального права, з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та принципу змагальності сторін, на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Таким чином, пред`явлення позовних вимог до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Розглядаючи доводи представників відповідачів та заявлені позовні вимоги про стягнення солідарно завданої шкоди з усіх відповідачів, суд доходить до висновку, що у спірних правовідносинах відсутні підстави для виникнення солідарної відповідальності відповідачів, а тому у даному спорі необхідно встановити хто є належним відповідачем у справі.

Так, рішенням Чернівецької міської ради від 29 червня 2023 року № 1282 були затверджені Правила благоустрою міста Чернівці ( які діяли на час настання шкоди) п.6.6. яких визначає, що прибирання на ділянках навколо вуличних кіосків, ринків, павільйонів, лотків, майстерень з ремонту годинників та взуття, трансформаторних підстанцій, теплопунктів, бойлерних та пересувних об`єктів торгівлі, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, розташованої та території об`єкта благоустрою (в тому числі в парках, скверах, майданчиках тощо) незалежно від форм власності, зобов`язані забезпечити їх власники, в тому числі шляхом належного прибирання прилеглої до тимчасової споруди території від сміття, характерного для цього об`єкта. Забороняється використовувати для складування тари та товарів на прилеглу до зазначених споруд територію.

Підпункт б п.2.9.9 вищезазначених Правил визначає, що відповідальність за утримання та належний догляд за зеленими насадженнями покладається на власників (орендарів) або балансоутримувачів земельних ділянок, на яких вони розташовані, зокрема:

б) на територіях підприємств, установ, організацій, а також на прилеглих до них ділянках і санітарно-захисних зонах на ці підприємства, установи, організації (окрім дерев алейної висадки, повздовж проїжджої частини вулиці);

Окрім того , відповідно до Правил охорони електричних мереж навколо трансформаторних підстанцій встановлюються охоронні зони , в межах яких повинні забезпечуватися умови безпечної експлуатації електромережевого обладнання та недопущення виникнення небезпеки для громадян і майна.

Як встановлено судом із відповіді Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради ( а.с. 67-68) виходом на місце було встановлено, що дерево за адресою АДРЕСА_1 знаходиться в межах земельної ділянки, яка огороджена для обслуговування будівлі трансформаторної підстанції. Сторонами не заперечувалася обставина, що дерево, падіння якого спричинило шкоду росло саме в межах огорожі трансформаторної підстанції.

Отже, оскільки судом встановлено, що згадана трансформаторна підстанція №671 на якій росло дерево, падіння якого спричинило шкоду позивачу, перебуває у власності Чернівецької обласної організації «Національна спілка художників», що підтверджується договором № 0151/9 про постачання електричної енергії та актом розмежування ( т. 2 а.с.62) , суд приходить до висновку, що між бездіяльністю саме цього відповідача щодо належного утримання території трансформаторної підстанції та завданою шкодою позивачу, існує прямий причинний зв`язок.

Належних і допустимих доказів на спростування своєї вини у завданні шкоди позивачу Чернівецька обласна організація «Національна спілка художників» суду не надала.

Представник відповідача Марчук Д.П. зазначає, що за адресою АДРЕСА_1 відсутні трансформаторні підстанції. Водночас в судовому засіданні представник ствердив, що на територіях суміжних землекористувачів та власників сусідніх об`єктів трансформаторні підстанції відсутні. За таких обставин неточності у зазначенні юридичної адреси мають формальний характер та не спростовують встановленого факту розташування спірної трансформаторної підстанції саме на території відповідача і не впливають на правильність висновків суду щодо належності відповідного об`єкта. Відтак доводи представника відповідача з даного приводу суд не приймає.

Положеннями частини 1 та пункту 1 частини 2 статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З огляду на викладене, зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Згідно з частиною 1 статті 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Отже, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Системний аналіз ст. 22, ч. 2 ст. 1192 та ст. 1194 ЦК України дозволяє дійти висновку, що реальними збитками, які підлягають відшкодуванню, є саме вартість відновлювального ремонту без урахування зносу - це ті збитки, які позивач мусить понести для відновлення свого порушеного права та втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі.

На обгрунтування розміру спричиненої шкоди, представник позивача надала висновок 81/24 за результатами проведення судової транспортно-товознавчої експертизи та, з урахуванням вимог уточненої позовної заяви просила стягнути спричинену матеріальну шкоду в розмірі 121 855 грн. Відповідач на спростування зазначеного розміру збитків жодних доказів не надав.

Разом з тим заслуговують на увагу доводи відповідачів з приводу того що позивач припаркував транспортний засіб з порушенням Правил Дорожнього руху. Як вбачається з наявних в матеріалах справи фотоілюстацій з місця події настання шкоди, транспортний засіб позивача припаркований безпосередньо поблизу сміттєвих контейнерів.

Згідно підпунктів 15.9 ПДР України, зупинка забороняється ближче 5 метрів від контейнерних майданчиків та /або контейнерів для збирання побутових відходів, місце розміщення або облаштування яких відповідає вимогам законодавства.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1193 ЦК України шкода, завдана потерпілому внаслідок його умислу, не відшкодовується.

Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

Під умислом потерпілого необхідно розуміти, зокрема, таку його протиправну поведінку, коли потерпілий не лише передбачає, але і бажає або свідомо допускає настання шкідливого результату.

Положення статті 1193 ЦК України про зменшення розміру відшкодування з урахуванням ступеня вини потерпілого застосовуються і в інших випадках завдання шкоди майну, а також фізичній особі, однак у кожному разі підставою для цього може бути груба необережність потерпілого (перебування у нетверезому стані, нехтування правилами безпеки руху тощо), а не проста необачність.

Питання про те, чи є допущена потерпілим необережність грубою (частина друга статті 1193 ЦК України), у кожному конкретному випадку має вирішуватись із урахуванням фактичних обставин справи (характеру дії, обставин завдання шкоди, індивідуальних особливостей потерпілого, його стану тощо).

Таким чином, враховуючи порушення правил стоянки пошкодженим транспортним засобом, суд приходить до висновку, що причиною пошкодження автомобіля позивача стала, в тому числі і особиста груба необережність водія, який здійснив стоянку транспортного засобу з порушенням Правил дорожнього руху України.

Водночас, суд враховує вину відповідача Чернівецької обласної організації Національної спілки художників України, яка не вжила заходів щодо видалення дерева, що росло на території трансформаторної підстанції

.З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що наведені обставини не звільняють відповідача Чернівецьку обласну організацію «Національної спілки художників України»від цивільно-правової відповідальності, вина якої у неналежному утриманні об`єктів благоустрою доведена, однак підлягає врахуванню судом при визначенні розміру відшкодування, що відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові від 07 березня 2024 року у справі №177/759/23.

Визначаючи розмір майнової шкоди, яка підлягає стягненню з Чернівецької обласної організації Національної спілки художників України на користь ОСОБА_1 , враховуючи факт наявності грубої необережності володільця транспортного засобу, суд приходить до висновку про зменшення розміру відшкодування до 80000 гривень, виходячи із засад розумності, пропорційності та справедливості.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (частина перша статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частинами першою-другою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Що стосується вимог позивача про стягнення моральної шкоди, суд зазначає таке:

У відповідності до п.1, ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.

Згідно з ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування (ч. ч. 3, 4 ст. 23 ЦК України).

Як було встановлено, внаслідок ДТП було пошкоджено належний позивачу автомобіль Opel Vivaro номерні знаки НОМЕР_1 . Вказані обставини є підставою для відшкодування йому моральної шкоди.

Враховуючи характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань позивача, ступінь вини відповідача, а також винну поведінку позивача, вимоги розумності та справедливості, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача та стягнення на його користь моральної шкоди в розмірі 5000 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 до відповідача Чернівецької обласної організації Національної спілки художників України є обгрунтованими та підлягають частковому задоволенню, зокрема 80000 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 5000 грн - моральних збитків.

В задоволенні позовних вимог до Чернівецької міської ради та АТ «Чернівці обленерго» належить відмовити, оскільки зазначені юридичні особи є неналежними відповідачами у справі, а матеріали справи не містять доказів того , що саме їхні дії чи бездіяльність перебувають у причинно наслідковому зв`язку із заподіяною позивачу шкодою.

Згідно положень ст. 141 ЦПК України із відповідача Чернівецької обласної організації Національної спілки художників України на користь позивача належить стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 2782.04 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 3, 4, 12, 13, 76-83, 130, 131, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Чернівецької міської територіальної громади в особі Чернівецької міської ради, АТ «Чернівціобленерго», Чернівецької обласної організації Національної спілки художників України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Чернівецької обласної організації Національної спілки художників України (ЄДРПОУ 02916648, м.Чернівці, вул.. Головна 198А) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , матеріальну шкоду у сумі 80 000 грн.

Стягнути з Чернівецької обласної організації Національної спілки художників України (ЄДРПОУ 02916648, м.Чернівці, вул.. Головна 198А) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , моральну шкоду у сумі 5 000 грн.

Стягнути з Чернівецької обласної організації Національної спілки художників України (ЄДРПОУ 02916648, м.Чернівці, вул.. Головна 198А) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2782,04 гривень.

Стягнути з Чернівецької обласної організації Національної спілки художників України (ЄДРПОУ 02916648, м.Чернівці, вул.. Головна 198А) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 вартість проведення експертизи № 81/24 від 10.10.2024 року у розмірі 5500,00 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівців протягом 30 - ти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 05.06.2026 р..

CУДДЯ: Танасійчук Н.М.