Ухвала суду № 137156316, 05.06.2026, Новоселицький районний суд Чернівецької області

05.06.2026

Справа № 720/660/16-ц

Провадження № 6/720/39/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Ляху Г.О.

з участю секретаря Княгницької Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Новоселиця заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача у виконавчому листі та видача дублікту виконавчого листа, -

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника звернувся до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі та видачі його дубліката, посилаючись на те, що 12 травня 2016 року Новоселицьким районним судом було ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором та судові витрати. 09 червня 2016 року на підставі цього рішення видано виконавчий лист, який був скерований на виконання до виконавчої служби. Постановою державного виконавця № 59297092 виконавчий лист було повернуто стягувачу, однак АТ КБ «ПриватБанк» виконавчий лист не отримало, останній втрачено. 22 серпня 2025 року АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Капіталресурс» уклали договір про відступлення права вимоги № 8-22-08/2025, відповідно до якого ТОВ «Капіталресурс» набуло статусу нового кредитора та отримало право вимоги за вказаним судовим рішенням. Просив суд замінити стягувача у виконавчому листі щодо примусового виконання рішення суду від 12 травня 2016 року по справі № 720/660/16-ц щодо ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості на ТОВ «Капіталресурс» та видати його дублікат.

В судове засідання представник заявника не з`явився, однак надав суду клопотання, в якому заяву підтримав та просив провести розгляд справи у його відсутності.

Боржник ОСОБА_1 , а також стягувач АТ КБ «Приватбанк» будучи належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з`явилися без поважних для суду причин, що відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України не є перешкодою для розгляду даної заяви.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12 травня 2016 року Новоселицьким районним судом було ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором та судові витрати .

09 червня 2016 року на підставі цього рішення видано виконавчий лист, який був скерований на виконання до виконавчої служби. Постановою державного виконавця № 59297092 виконавчий лист було повернуто стягувачу, однак АТ КБ «ПриватБанк» виконавчий лист не отримало та останній втрачено.

22 серпня 2025 року АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Капіталресурс» уклали договір про відступлення права вимоги № 8-22-08/2025, відповідно до якого ТОВ «Капіталресурс» набуло статусу нового кредитора та отримало право вимоги за вказаним судовим рішенням з ОСОБА_1 ..

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема й виконавчі листи, що видаються судами.

За змістом ст. 15 Закону сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом. У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Згідно з ч. 5 ст. 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

У контексті наведених положень Закону слід зазначити, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження представляє собою процес, який починається з моменту набрання судовим рішенням законної сили і завершується настанням відповідних обставин, передбачених статтею 39 цього Закону.

При цьому виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, за якого кожен з учасників має можливість реалізувати обсяг вимог наданих йому судовим рішенням.

До того ж цей Закон не пов`язує початок реалізації цих прав з ухваленням державним виконавцем рішення про початок примусового виконання рішення на підставі виконавчого документа, а навпаки, прямо передбачає можливість виправлення невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, судом за заявою стягувача (абзац другий частини четвертої статті 4 Закону).

У рішенні Європейського суду з прав людини «Матківська проти України» від 12 березня 2009 року (заява № 38683/04) зазначено про те, що судовий розгляд і виконавче провадження це перша та друга стадії загального провадження, які стосуються тривалості провадження; виконання рішення є другим етапом судового провадження, а також що реалізоване право знаходить свою ефективну реалізацію саме у момент виконання.

Отже, заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, (процесуальне правонаступництво) можливе на будь-якій стадії процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те, що права та обов`язки АТ КБ «Приватбанк» перейшли до ТОВ «Капіталресурс», суд дійшов висновку про необхідність заміни стягувача у виконавчому листі щодо примусового виконання рішення суду від 12 травня 2016 року.

Саме такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 20 листопада 2013 року по справі № 6-122 цс13.

Щодо видачі дубліката виконавчого документа слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Новоселицького ВДВС перебувало виконавче провадження № 59297092, яке відкрите на підставі виконавчого листа № 720/660/16-ц від 09 червня 2016 року.

25 червня 2019 року постановою державного виконавця Новоселицького районного ВДВС на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» повернуто виконавчий лист № 720/660/16-ц від 09 червня 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 32445 гривень 74 копійки та судового збору у розмірі 1378 гривень.

Заявник в обґрунтування підстав втрати виконавчого документа зазначив, що зазначений виконавчий лист № 720/660/16-ц від 09 червня 2016 року до стягувача не надходив, при цьому на виконанні не перебуває.

Відповідно до п.17.4 Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно з діючого законодавства, дублікатом є документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта.

Дублікат видається судом, який ухвалив рішення, після розгляду заяви про видачу дубліката. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого документа суд повинен перевірити, чи не було воно виконано за втраченим документом, адже за повністю виконаним рішенням дублікат виконавчого документа не видається.

Заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна містити необхідні відомості для вирішення питання видачі дубліката виконавчого листа. У таких заявах потрібно зазначати назви сторін виконавчого провадження, підстави для видачі дубліката виконавчого листа; посилання на докази, якими підтверджувались би втрата виконавчого листа.

Звернувшись із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, заявником наведено достатні підстави вважати, що оригінал виконавчого документа знижено.

Згідно з ч.1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Сферою регулювання ст. 6 Конвенції є також виконання судового рішення. Зокрема Європейський суд з прав людини зазначає, що п. 1 ст. 6 Конвенції («Право на справедливий суд») гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своїй постанові від 25.09.2015р. за № 8 «Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» вказав, що заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна містити необхідні відомості для вирішення питання видачі дубліката виконавчого листа. У таких заявах потрібно зазначати назви сторін виконавчого провадження, підстави для видачі дубліката виконавчого листа; посилання на докази, якими підтверджувались би втрата виконавчого листа.

На підставі ст.ст. 1, 5, 15, 26 Закону України «Про виконавче провадження», суд керуючись ст. 442, п. 17.4 Перехідних Положень ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Замінити стягувача у виконавчому листі, виданого на виконання рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 12 травня 2016 року у цивільній справі № 720/660/16-ц за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» на товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс».

Видати представнику товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» дублікат виконавчого листа відповідно до рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 12 травня 2016 року у цивільній справі № 720/660/16-ц року за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Чернівецького апеляційного суду.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ляху Г.О.