Рішення № 137155841, 04.06.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа №638/25805/25

Провадження № 2/638/4510/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року м.Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючого Зінченка О.В., за участю секретаря судового засідання Плахотничої В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №07.05.2025-100001739 від 07.05.2025 у розмірі 66400 грн, судові витрати покласти на відповідача.

Позов обґрунтований тим, що 07.05.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 07.05.2025-100001739, відповідно до умов якого ТОВ «Споживчий центр» надав позичальнику кредит в сумі 20 000 грн строком на 217 днів на споживчі потреби із процентною ставкою 0,5% процентів за 1 день користування кредитом.

Кредитний договір укладено з відповідачем у електронній формі, шляхом його підписання одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», який має силу договору, укладеного в письмовій формі та підписаний сторонами. ТОВ «Споживчий центр» виконало умови кредитного договору та надало відповідачу грошові кошти в розмірі 20 000 грн шляхом перерахування на його банківську картку.

Позивач зазначає, що відповідач взяті на себе зобов`язання за умовами договору порушив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, що складає 66400 грн, з яких 20000 грн заборгованість по тілу кредиту, 31000 грн заборгованість по процентам, 1800 грн комісія (пов`язана із наданням кредиту); 3600 грн додаткова комісія (за обслуговування кредитної заборгованості); неустойка 10000 грн, у зв`язку з чим позивач звертається до суду за захистом своїх прав.

Позивач разом з позовом подав заяву в якій просив розглядати справу без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судові засідання не з`являється, про дату та час судового розгляду повідомлялась судом завчасно та належним чином, шляхом направлення на його адресу реєстрації судової повістки, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Відзиву щодо заявлених позовних вимог або будь-яких заяв від відповідача до суду не надходило.

В подальшому, відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України судом розміщено оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про виклик відповідача до суду, однак остання в судове засідання на вказану в оголошенні дату не з`явилась, жодних заперечень проти позову, заяв про розгляд справи без її участі до суду не надіслала, про причини неявки суд не повідомила.

Частиною 11 статті 128 ЦПК України передбачено, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, отже суд, з урахуванням положень ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача розглядає справу в заочному порядку.

Під час розгляду справи судом встановлено наступне.

07.05.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 шляхом акцептування останнім пропозиції позивача (оферти) укладено договір про надання кредиту №07.05.2025-100001739, відповідно до умов якого ТОВ «Споживчий центр» надав позичальнику кредит в сумі 20 000 грн на строком на 217 днів на споживчі потреби із процентною ставкою 0.5% процентів за 1 день користування кредитом.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Договір №07.05.2025-100001739 про надання кредиту підписаний відповідачем електронним цифровим підписом, та пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку.

ТОВ «Споживчий центр» виконало умови кредитного договору та надало відповідачу грошові кошти в розмірі 20 000 грн шляхом перерахування на його банківську картку.

07.05.2025 на платіжну карту за № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 був зарахований платіж у розмірі 20000 грн. Факт отримання кредитних коштів відповідачем підтверджено випискою руху коштів по картці ОСОБА_1 від 14.04.2026, наданою АТ «Універсал Банк».

Виписка по особовому рахунку відповідача свідчить, що умови укладеного сторонами кредитного договору позивачем були виконані, та доводить користування відповідачем кредитними коштами та неналежне виконання ним своїх обов`язків з погашення кредиту.

Позивач вказує, що відповідачем зобов`язання за кредитним договором не виконуються, в зв`язку з чим виникла заборгованість в сумі 66400 грн, з яких:

- 20000 грн заборгованість по тілу кредиту;

- 31000 грн заборгованість по процентам;

- 1800 грн комісія (пов`язана із наданням кредиту);

- 3600 грн додаткова комісія (за обслуговування кредитної заборгованості);

- 10000 грн неустойка.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме: пропозицією про укладання кредитного договору (оферта), підтвердженням укладання кредитного договору №07.05.2025-100001739 від 07.05.2025 року, довідкою-розрахунком заборгованості за договором про надання кредиту №07.05.2025-100001739 від 07.05.2025, випискою руху коштів по картці ОСОБА_1 від 14.04.2026.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Виходячи з викладеного, а також з урахуванням того, що відповідачем не надано суду доказів того, що ним хоч у якомусь обсязі виконано свої зобов`язання за кредитним договором, не спростовано розміру заборгованості належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що твердження позивача про наявність заборгованості відповідача за кредитними договорами є обґрунтованими, а тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

Стосовно вимог позову про стягнення з відповідача неустойки, суд зазначає, що такі вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на положення п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, відповідно до якого в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX в Україні введено воєнний стан, дія якого триває на теперішній час.

Щодо доводів позивача, про застосування спеціального законодавства при стягненні неустойки (пені, штрафів), а саме Закону України «Про споживче кредитування» з посиланням на п. 6 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування", суд зазначає, що відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанова ВП ВС від 22.06.2021 у справі №334/3161/17 (пункт 17), постанова ВП ВС від 18.01.2022 у справі №910/17048/17 (пункт 78) та постанова ВП ВС від 29.06.2022 у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Відтак, оскільки п. 6 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" суперечить п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України суд застосовує приписи ЦК України.

Таким чином, в задоволенні вимог про стягнення неустойки належить відмовити.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з викладеного, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог.

Керуючись ст. 141, 258, 259, 263-265, 273, 280-282, 284, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 56400 (п`ятдесят шість тисяч чотириста) грн 45 коп.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 2059 (дві тисячі п`ятдесят дев`ять) грн 04 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На заочне рішення відповідачем протягом 30 днів, з дня його проголошення, до Шевченківського районного суду м. Харкова може бути подана письмова заява про його перегляд.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його складання мають право подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня вручення їм повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ: 37356833; адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд 133А.

Представник позивача: Медведєва Наталія Олександрівна, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд 133А, діє на підставі довіреності від 05.09.2025 № 0509/25-01.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя О. В. Зінченко