Рішення № 137155826, 26.05.2026, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/6201/25

провадження № 2/619/148/26

РІШЕННЯ

іменем України

26 травня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Пруднікової О.В.,

за участю секретаря судового засідання Вишневської О.П.,

розглянувши цивільну справу за позовом Державного підприємства «Харківська лісова науково-дослідна станція» до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа Державне агентство лісових ресурсів України, про усунення перешкод у користуванні майном, встановив:

Короткий зміст позовних вимог.

Адвокат Муха А.І., який діє в інтересах Державного підприємства «Харківська лісова науково-дослідна станція» звернувся до суду з позовом, в якому просить: усунути перешкоди Державному підприємству «Харківська лісова науково-дослідна станція» (село Черкаська Лозова, Харківський район, Харківська область, 62340, код ЄДРПОУ 00994058) у користуванні землями державної власності лісового фонду шляхом скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок із присвоєними кадастровими номерами № 6322083000:04:003:0152 площею 2 га, № 6322083000:04:003:0153 площею 2 га, № 6322083000:04:003:0154 площею 2 га, № 6322083000:04:003:0155 площею 2 га, № 6322083000:04:003:0156 площею 2 га з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо даної земельної ділянки.

В обґрунтування позову посилається на те, що рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 18 червня 2018 року у справі № 619/3263/17 встановлено факт незаконної реєстрації земельних ділянок лісогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні ДП «ХАРКІВСЬКА ЛІСОВА НАУКОВО ДОСЛІДНА СТАНЦІЯ» державної власності та призначені для ведення лісового господарства за іншими фізичними особами та вирішено: Визнати недійсним розпорядження голови Дергачівської районної державної адміністрації від 07.04.2009 року № 318 «Про передачу земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства. Визнати недійсними та скасувати державні акти на право власності на земельні ділянки із присвоєними кадастровими номерами №6322083000:04:003:0152, №6322083000:04:003:0154, № 6322083000:04:003:0156, №6322083000:04:003:0153, №6322083000:04:003:0155; витребувати з володіння власників на користь держави в особі Державного агенства лісових ресурсів земельні ділянки площею по 2 га, які розташовані на території Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області із присвоєними кадастровими номерами № 6322083000:04:003:0152, № 6322083000:04:003:0154, №6322083000:04:003:0156, № 6322083000:04:003:0153, № 6322083000:04:003:0155. 15.01.2025 перевіркою відомостей державного земельного кадастру встановлено, що скасування державної реєстрації земельних ділянок із кадастровими номерами № 6322083000:04:003:0152, № 6322083000:04:003:0153, № 6322083000:04:003:0154, № 6322083000:04:003:0155, № 6322083000:04:003:0156 не відбулось. ДП "Харківська лісова науково дослідна станція" звернулась до суду із встановленням порядку виконання судового рішення та просила в порядку виконання останнього прийняти рішення про скасування державної реєстрації вказаних земельних ділянок. У задоволенні даної заяви судом відмовлено. Рішення набрало законної сили. Відповідно до Постанови КМУ № 1051 від 17.10.2012 року «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» встановлено, що Рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора можуть бути оскаржені до Держгеокадастру або до суду. Рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора можуть бути оскаржені до Держгеокадастру та його територіальних органів протягом 30 календарних днів з дня доведення до відома особи рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. Відповідно до п. 228 Порядку встановлено, що за результатами розгляду скарги Держгеокадастр та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:- скасування рішення про державну реєстрацію земельної ділянки або про відмову в державній реєстрації земельної ділянки, прийнятого з порушенням вимог законодавства, та проведення державної реєстрації земельної ділянки;- внесення відомостей (змін до них) про об`єкт Державного земельного кадастру та виправлення технічної помилки, допущеної державним кадастровим реєстратором;- скасування рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, прийнятого з порушенням вимог законодавства; Так, на теперішній час вказані земельні ділянки обліковуються у Державному земельному кадастрі з іншим цільовим призначенням та категорією використання. При цьому ГУ Держгеокадастру уникає вчинення дій, направлених на поновлення становища, що існувало до незаконної державної реєстрації даних земельних ділянок підпорядкованими посадовими особами. Така ситуація фактично є перешкодою у володінні, розпорядженні та користуванні земельною ділянкою, яка фактично є землями лісогосподарського призначення, з боку належного розпорядника - Харківської обласної військової адміністрації та постійного користувача - ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція». Таким чином ДП "Харківська ЛНДС" звертається до суду із позовною заявою про усунення перешкод у користуванні майном та скасування державної реєстрації останніх.

Аргументи учасників справи.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Чернявський А.В. просив відмовити у задоволенні позовної заяви.

Відзив обгрунтований тим, що позивачем не надано будь-яких доказів вчинення дій власником земельної ділянки щодо приведення у відповідність із судовим рішенням її цільового призначення. Натомість, позивач вважає що фізичні особи, які вже не є власниками земельної ділянки, та Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, яке відповідно до Положення надає адміністративні послуги згідно із законом у відповідній сфері, тобто здійснює реєстрацію чи скасування реєстрації земельних ділянок, створюють перешкоди у користуванні та розпорядженні майном. Водночас, протиправні дії щодо незміни цільового призначення земельної ділянки на виконання рішення суду, яке наводить позивач у позовній заяві, вчинені самим власником майна, який жодним чином не вчиняв дій про зміну цільового призначення земельної ділянки. Таким чином, а ні фізичні особи відповідачі, а ні Головне управління Держгеокадастру у Харківській області не можуть бути відповідачами по даній справі, оскільки вони не є тими, хто створює перешкоди у користуванні та розпорядженні майном, оскільки приведення цільового призначення земельної ділянки у відповідність до судового рішення можливе було і у позасудовий порядок. У свою чергу, Харківська обласна військова адміністрація не була позбавлена як власник та розпорядник спірної земельної ділянки можливості приймати відповідні рішення та розробляти проекти про зміну цільового призначення та приведення у відповідність до рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 18.06.2018 у справі № 619/326/17 правового статусу спірних земельних ділянок. Щодо скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами № 6322083000:04:003:0152, № 6322083000:04:003:0154, №6322083000:04:003:0156. № 6322083000:04:003:0153, № 6322083000:04:003:0155 зазначає, що скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі може бути здійснено на підставі рішення суду, водночас, для ухвалення такого судового рішення має бути протиправна поведінка Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у вигляді створення перешкод у користуванні чи розпорядженні майном. Водночас, згідно з обставинами даної справи, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області не може нести тягар відповідальності за бездіяльність власника та розпорядника майна Харківської обласної військової адміністрації, яка навіть не залучена до участі у справі.

Участь у справі сторін та інших учасників справи.

Представник позивача Державного підприємства «Харківська лісова науково-дослідна станція» - адвокат Муха А.І. підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися, причину неявки не повідомили, про місце, дату та час судового засідання за зареєстрованим місцем проживання були належним чином повідомлені, шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення. Також ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомлялися за допомогою оголошення, яке розміщено на сторінці веб-сайту суду офіційного веб-порталу «Судова влада України».

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Чернявський А.В. у судове засідання не з`явився, зазначивши у відзиві, що розгляд справи просить проводити без його участі та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник третьої особи Державного агентства лісових ресурсів України в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином через систему «Електронний суд», про що свідчить довідка про доставку документу 17.04.2026, з заявами до суду не звертався, пояснення не надсилав.

У зв`язку з неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які не повідомили про причини неявки та не подали відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 447558274 від 14.10.2025, 31.08.2017 року частка земельної ділянки з кадастровим номером 6322083000:04:003:0152 на підставі договору купівлі-продажу №3034 від 08.08.2009 року зареєстрована за ОСОБА_1 та частка за ОСОБА_2 (а.с. 51-52).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 447557932 від 14.10.2025, 31.08.2017 року частка земельної ділянки з кадастровим номером 6322083000:04:003:0153 на підставі договору купівлі-продажу №3030 від 31.08.2009 року зареєстрована за ОСОБА_1 та частка за ОСОБА_2 (а.с. 57-58).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 447557725 від 14.10.2025, 31.08.2017 року частка земельної ділянки з кадастровим номером 6322083000:04:003:0154 на підставі договору купівлі-продажу №3047 від 08.08.2009 року зареєстрована за ОСОБА_1 та частка за ОСОБА_2 (а.с. 60-61).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 447557540 від 14.10.2025, 31.08.2017 року частка земельної ділянки з кадастровим номером 6322083000:04:003:0155 на підставі договору купівлі-продажу №3039 від 08.08.2009 року зареєстрована за ОСОБА_1 та частка за ОСОБА_2 (а.с. 63-64).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 447557085 від 14.10.2025, 31.08.2017 року частка земельної ділянки з кадастровим номером 6322083000:04:003:0156 на підставі договору купівлі-продажу №3043 від 08.08.2009 року зареєстрована за ОСОБА_1 та частка за ОСОБА_2 (а.с. 66-67).

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 18.06.2018 у справі № 619/3263/17 за позовною заявою заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі: Державного агенства лісових ресурсів України, Державного підприємства «Харківська лісова науково-дослідна станція» визнано недійсним розпорядження голови Дергачівської районної державної адміністрації від 07.04.2009 року № 318 «Про передачу земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 »; визнати недійсними та скасувати державні акти на право власності на земельну ділянку: серії ЯЕ № 492928, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі Управління Держкомзему у Дергачівському районі Харківської області 07.07.2009 року за № 010969300224; серії ЯЕ № 492929, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі Управління Держкомзему у Дергачівському районі Харківської області 03.07.2009 року за № 010969300220; серії ЯЕ № 492930, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі Управління Держкомзему у Дергачівському районі Харківської області 03.07.2009 року за № 010969300222; серії ЯЕ № 492931, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі Управління Держкомзему у Дергачівському районі Харківської області 03.07.2009 року за № 010969300223; серії ЯЕ № 492932, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі Управління Держкомзему у Дергачівському районі Харківської області 03.07.2009 року за № 010969300219; витребувано з володіння ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь держави в особі Державного агенства лісових ресурсів земельні ділянки площею по 2 га, які розташовані на території Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області вартістю 1333600 грн. кожна з кадастровими номерами 6322083000:04:003:0152; 6322083000:04:003:0153; 6322083000:04:003:0154; 6322083000:04:003:0155; 6322083000:04:003:0156 (а.с. 28-33).

З листа начальника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 21.01.2025 вбачається, що Головним управлінням в межах компетенції та в порядку, передбаченому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», було розглянуто повідомлення адвоката Мухи А.І. про виявлення помилки фізичною або юридичною особою, відповідно до документу, що підтверджує правильну редакцію зазначення відповідних відомостей, а саме рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 18.06.2018 року по справі № 619/3263/17 та повідомлено, що у резолютивній частині рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 18.06.2018 року по справі № 619/3263/17 відсутні будь-які зобов`язання Головного управління вчинити дії, в тому числі виправити відомості згідно отриманого повідомлення про виявлення помилки фізичною або юридичною особою, відповідно до документу (а.с. 75).

Мотиви, з яких виходить суд, застосовані норми права та висновки суду.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Аналіз норм процесуального права, а також норм статей 4, 15, 16 ЦК України дає підстави стверджувати, що захисту в суді підлягає не будь яке право особи, а саме порушене.

Звертаючись до суду з позовом, особа повинна довести як те, що її права були дійсно порушеними, так і особу, яка їх порушила.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 12 червня 2013 року в справі №6-32цс13.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів (частина третя 152 ЗК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) зроблено висновок, що «Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19) та багатьох інших.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19, пункт 63), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19, пункт 98)».

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об`єднань у діяльність державного кадастрового реєстратора забороняється, крім випадків, встановлених цим Законом (частина сьома статті 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

Згідно з частиною першою статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття поземельної книги на таку ділянку.

Відповідно до частини десятої статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», в редакції станом на час звернення до суду з даним позовом, державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Частиною другою статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав на земельні ділянки здійснюється у передбачений законом спосіб.

При цьому поняття перешкод у реалізації прав користування і розпорядження є загальним поняттям і може включати не лише фактичну відсутність доступу до земельної ділянки та можливості використати її за цільовим призначенням, а й будь-які інші неправомірні дії порушника прав, а також рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, договори, інші правочини, у зв`язку з якими розпорядження і користування майном ускладнене або повністю унеможливлене.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 зазначено, що під ефективним захистом порушених інтересів держави слід розуміти захист, який здійснюється з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача. Тобто, при обранні способу захисту ключовим повинна виступати можливість відновлення порушених інтересів держави.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 18.06.2018, у справі № 619/3263/17, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 26.12.2018, залишеними без змін постановою Верховного Суду від 02.09.2020 витребувано з володіння ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь держави в особі Державного агенства лісових ресурсів земельні ділянки площею по 2 га, які розташовані на території Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області вартістю 1333600 грн. кожна з кадастровими номерами 6322083000:04:003:0152; 6322083000:04:003:0153; 6322083000:04:003:0154; 6322083000:04:003:0155; 6322083000:04:003:0156.

Разом з тим, перевіркою відомостей державного земельного кадастру встановлено, що скасування державної реєстрації земельних ділянок не відбулось, вказані земельні ділянки обліковуються у Державному земельному кадастрі з іншим цільовим призначенням та категорією використання.

При цьому ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є належними відповідачами у справі, оскільки саме вони зареєстровані власниками спірних земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позовної заяви сплачений судовий збір в сумі 12 112,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням.

У зв`язку з тим, що позовні вимоги задоволено у повному обсязі, суд стягує солідарно з відповідачів на користь позивача судовий збір у розмірі 12 112,00 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 82, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов Державного підприємства «Харківська лісова науково-дослідна станція» до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа Державне агентство лісових ресурсів України, про усунення перешкод у користуванні майном - задовольнити.

Усунути перешкоди Державному підприємству «Харківська лісова науково-дослідна станція» (село Черкаська Лозова, Харківський район, Харківська область, 62340, код ЄДРПОУ 00994058) у користуванні землями державної власності лісового фонду шляхом скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок площею по 2 га із кадастровими номерами № 6322083000:04:003:0152, № 6322083000:04:003:0153, № 6322083000:04:003:0154, № 6322083000:04:003:0155, № 6322083000:04:003:0156 з одночасним припиненням усіх речових прав ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судові витрати в сумі 12 112 (дванадцять тисяч сто дванадцять) гривень 00 копійок на користь Державного підприємства «Харківська лісова науково-дослідна станція».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім`я) сторін:

Позивач: Державне підприємство «Харківська лісова науково-дослідна станція», місцезнаходження: 62340, Харківська область, Харківський район, с. Черкаська Лозова, код ЄДРПОУ 00994058;

відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, місцезнаходження: 61165, м. Харків, вул. Космічна, буд. 21, поверх 8-9, код ЄДРПОУ 39792822;

відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;

третя особа: Державне агентство лісових ресурсів України, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд 9А. код ЄДРПОУ 37507901.

Суддя О. В. Пруднікова