Рішення № 137155797, 25.05.2026, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/1832/26

провадження № 2/619/1313/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

25 травня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Пруднікової О.В.

за участю секретаря судового засідання Вишневської О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-

встановив:

ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 3249104292-53620 від 10.03.2021 у розмірі 21 319, 88 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що 10.03.2021 між ТОВ "Фінансова Компанія «Інкасо Фінанс" та ОСОБА_1 укладено договір № 3249104292-53620. Згідно договору (загальний розмір) сума кредиту становить 3 500,00 грн; дата видачі кредиту 10.03.2021, дата повернення кредиту 30.03.2021 (включно), термін користування кредитом 20 діб. Нарахування процентів за договором здійснюється в межах строку надання кредиту, зазначеному у п. 2.3. договору, плата за користування кредитом встановлена в розмірі 1,9 % за кожен день користування кредитом. Підписанням Договору кредиту відповідач підтвердив, що він був ознайомлений з усіма його умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Правилами надання коштів у позику, передбачено що договір кредиту укладається в електронній формі та є електронним договором, підписання якого відбувається Позичальником, у відповідності до вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за допомогою Електронного підпису одноразовим ідентифікатором. 07.07.2021 було укладено договір №07-07/21 за умовами якого ТОВ "ФК «Інкасо Фінанс" відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3249104292-53620. 10.13.2023 було укладено договір № 10-03/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Цент» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3249104292-53620. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №3249104292-53620 від 10.03.2021, станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 21 319, 88 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3 232,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 18 087,88 грн.

Аргументи учасників справи.

Відповідач відзиву на позов не надав, з будь-якими клопотаннями та заявами до суду не звертався.

Участь у справі сторін та інших учасників справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, матеріали справи містять заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно і належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

10.03.2021 між ТОВ "ФК «Інкасо Фінанс" та ОСОБА_1 укладено договір позики №3249104292-53620 «проста позика» (а.с. 15-16).

Відповідно до п. 2.1. за цим договором товариство приймає на себе зобов`язання надати, а позичальник має право отримати та зобов`язаний повернути кредит та сплатити плату за користування кредитом, у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів, за фактичний строк користування кредитом, у порядку встановленому цим Договором.

Відповідно до 2.2. договору кредит надається в загальному розмірі (Сума кредиту) : 3500.00 грн.

Відповідно до п. 2.3., 2.4. договору строк користування кредитними коштами складає : 20 дiб, (двадцять діб ) та починається з 10.03.2021 (дата) та закінчується по (дата) 30.03.2021(включно). Цільове призначення кредиту (мета використання): придбання позичальником будь- яких товарів, робіт, послуг для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

За користування кредитом позичальник зобов`язаний сплатити товариству плату згідно Графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору (Додаток № 1 до цього Договору) (п.2.5. договору).

Згідно з п. 2.6. договору розмір фіксованої процентної ставки, встановлений цим Договором, не може бути збільшений без письмової згоди Позичальника.

Згідно з п. 2.7. договору плата за користування кредитом нараховується в процентному значенні, за фактичну кількість днів, користування кредитом, визначену у п.п. 2.3. цього Договору та починається у дату списання кредитних коштів з рахунку товариства й закінчується у дату зарахування суми кредиту та плати за користування кредитом на рахунок товариства.

Відповідно до п. 3.2. договору кредит надається одноразово шляхом перерахування коштів виключно на рахунок позичальника, зазначений позичальником при подачі заяви про надання кредиту та зазначений у розділі 10 (Реквізити сторін) цього договору.

Згідно з п. 9.2. цей договір укладається в електронній формі та є електронним договором, підписання якого відбувається, у відповідності до вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за допомогою Електронного підпису одноразовим ідентифікатором, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних позичальником, який прийняв пропозицію (оферту) укласти цей договір, надсилаються Товариству та призначені для ідентифікації підписувача цих даних.

Отже, сторонами погоджено всі істотні умови договору, зокрема умови кредитування та розмір процентів за користування кредитними коштами.

Згідно з даними додатку № 1 до Договору позики №3249104292-53620 від 10.03.2021 сторони узгодили графік розрахунків за цим договором (а.с. 16).

Вказаний договір підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором W3NXDMFF.

Крім того, відповідачем підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором W3NXDMFF паспорт споживчого кредиту продукту «Проста Позика» інформація, яка надається до укладення договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту продукту «Проста Позика» (а.с. 25).

Згідно з повідомленням директора ТОВ «УПР» 10.03.2021 17:15:56 перерахувало 3 500,00 на маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі іPay. ua 82710394 (зв. сторона а.с. 31) та довідкою ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» (а.с.31).

07.07.2021 між ТОВ " ФК «Інкасо Фінанс " та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір № 07-07/21 за умовами якого ТОВ " ФК «Інкасо Фінанс " відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3249104292-53620 (а.с.39-42).

Відповідно до платіжного доручення № 315590001 від 24.12.2021 ТОВ «Вердикт Капітал» перерахувало ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» 685 829, 32 грн за договором факторингу (а.с. 6, зв. сторона а.с. 6).

07.07.2021 між ТОВ " ФК «Інкасо Фінанс " та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено акт прийому-передачі реєстру боржників за договором №07-07/21 про відступлення (купівлю-продаж» прав вимоги від 07.07.2021 ( зв. сторона а.с. 9).

Відповідно до реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № 07-07/21 від 07.07.2021 під порядковим номером 333 зазначено, що ОСОБА_1 , є боржником: за кредитним договором № 3249104292-53620, заборгованості за тілом кредиту-3 500 грн, заборгованість за відсотками 1360 грн, загальна сума заборгованості 4860 грн ( а.с.8-9).

10.03.2023 було укладено договір № 10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Цент» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3249104292-53620 (а.с. 10-12).

10.03.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» " та ТОВ «Коллект Цент» було укладено акт прийому-передачі реєстру боржників в електронному вигляді, права вимоги за якими відступаються за договором №10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023 ( а.с. 17 та зв. сторона а.с. 17).

Відповідно до зміни в реєстрі боржників в друкованому (підписаному) вигляді до договору № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023 під порядковим номером 5756 зазначено, що ОСОБА_1 , є боржником: за кредитним договором № 3249104292-53620, заборгованості за тілом кредиту-3 232 грн, заборгованість за відсотками 18087,88 грн, загальна сума заборгованості 21 319,88 грн ( а.с.18-20).

Крім того, 04.02.2025 ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Цент» уклали додаткову угоду №7/7 до договору № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж» прав вимоги від 07.07.2021. Відповідно п.1.1. додаткової угоди внесено зміни до реєстру боржників в електронному вигляді (додаток № 1 до договору) (а.с. 13).

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» за кредитним договором № 3249104292-53620 станом на 07.07.2021 становить 4850,00 грн (а.с. 32).

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт Капітал» за кредитним договором № 3249104292-53620 станом 10.03.2023 становить: 21 319, 88 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3 232,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 13 261,56 грн; заборгованість з комісії 4826,32 грн (а.с. 33).

Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Коллект Центр» за кредитним договором № 3249104292-53620 станом 27.02.2026 становить: 21 319, 88 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3 232,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 18 087,88 грн (а.с. 34).

Мотиви, з яких виходить суд, застосовані норми права та висновки суду.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень частини першої статті 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст.639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Як свідчать матеріали справи, договір № 3249104292-53620 від 10.03.2021 укладено сторонами в електронній формі.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Електронну Комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилами ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно із ч. 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаним договором, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 21 319.88 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3232,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 18087,88 грн; заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 0,00 грн.; заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.,00 грн.; заборгованість за комісіями 0,00 грн.; інфляційні збитки 0,00 грн.; нараховані 3% річних 0,00 грн.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 сформовано правову позицію, згідно до якої кредитодавець відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно зчастиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за «користування кредитом», так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя). Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання, слід застосовувати як ст. 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Встановлені ст. 625 ЦК України проценти підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за ч. 2 ст. 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Суд враховує, що за договором факторингу було відступлено первісним кредитором новому кредитору саме заборгованість за кредитним договором. При цьому, заміна сторони у кредитному договорі не відбувалась, новий кредитор набув саме право вимоги від боржника виконання зобов`язання у відповідній сумі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ТОВ «Коллект Центр» вправі вимагати від відповідача сплати заборгованості за відсотками за користування кредитом згідно договору № 3249104292-53620 від 10.03.2021, яка нарахована первісними кредиторами ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» станом на дату відступлення ним права вимоги.

Нарахувавши відсотки за користування кредитом після отримання прав вимоги від первісного кредитора, ТОВ «Вердикт Капітал» вийшло за межі узгодженого сторонами кредитного договору строку. При цьому, отримавши право вимоги до відповідача ще у 2022 році, ТОВ «Вердикт Капітал» не вчинило дій щодо повернення боргу, а продовжило строк кредитування на власний розсуд, що призвело до нарахування непропорційно великої суми вартості кредиту. Такий механізм, на переконання суду, не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Коллект Центр» у частині стягнення заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги у розмірі 18 087,88 грн за кредитним договором №3249104292-53620 від 10.03.2021.

Щодо стягнення судового збору та витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 (справа № 379/1418/18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У позовній заяві ТОВ Коллект Центр просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 13 000 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Так, між ТОВ Коллект Центр та Адвокатське об`єднання «Лігал Ассістанс» укладено договір №01-07/2024 про надання правничої допомоги від 01.07.2024, заявка на надання юридичної допомоги № 1998 від 01.01.2026, витяг з акту №18 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026.

Відповідно до витягу з акту №18 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026 Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» надано ТОВ Коллект Центр правничу допомогу: надання усної консультації з вивченням документів 2 год 4 000, 00 грн, складання позовної заяви про стягнення боргу 3 год 9 000,00 грн, всього 13 000,00 грн.

Вирішуючи питання про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує те, що публічний інтерес до справи відсутній; справа належить до категорії незначної складності; має невелику ціну позову; справу розглянуто у порядку спрощеного провадження; правові позиції у цій категорії справ усталені; враховуючи критерій оцінки співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд дійшов висновку про зменшення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу з 13 000,00 грн до 2 000,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача судові витрати банку зі сплаті судового збору за подачу позову, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, тому з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: - 403, 60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 509,512, 525, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 1049, 1054 ЦК України, ст. 10, 12, 19, 81, 133, 137, 141, 211, 247, 258-260, 263-265, 280-282, 279, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр»- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» суму заборгованості за договором №3249104292-53620 від 10.03.2021 в розмірі 3 232 (три тисячі двісті тридцять дві) гривні 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір у розмірі 403 (чотириста три) гривні 60 копійок та витрати на професійну правничу допомогу 2 000 (дві тисячі) гривень.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня оголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306,

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О. В. Пруднікова