Ухвала суду № 137155711, 05.06.2026, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

05.06.2026

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні заяви захисника

про відвід слідчого судді

копія Справа № 401/3154/24 Провадження № 1-кс/401/407/26

04 червня 2026 року м. Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

захисника, адвоката ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

представника потерпілої особи, адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника, адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , про відвід слідчого судді Світловодського міськрайонного суду ОСОБА_7 від розгляду клопотання слідчого слідчого відділення ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області від 18 березня 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно громадянина Республіка Білорусь ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.190 КК України, яке подано у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено 09 травня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024121070000331, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні слідчого судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_7 перебуває клопотання слідчого СВ ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області від 18 березня 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.190 КК України, яке подано у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено 09 травня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024121070000331.

01 червня 2026 року в судовому засіданні захисником ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_3 заявлено відвід слідчому судді ОСОБА_7 . Свою заяву захисник обґрунтовує тим, що на розгляді у слідчого судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області перебуває клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12024121070000331 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України. Сторона захисту має сумніви у неупередженості слідчого судді ОСОБА_7 та вважає, що суддя має бути відведена, оскільки слідчий суддя ОСОБА_7 вже брала участь у цій справі 13 квітня 2026 року, розглядаючи скаргу захисника на повідомлення про підозру ОСОБА_6 , прийнявши рішення щодо відмови у задоволенні скарги. Таким чином, вважає, що у слідчого судді ОСОБА_7 вже склалося певне внутрішнє ставлення до цієї підозри, в той час як під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя має вирішити питання про законність та обґрунтованість підозри. При цьому, слідчий суддя ОСОБА_7 під час розгляду скарги на повідомлення про підозру допустила такі порушення: - п.3 ч.1 ст. 7 та ст. 10 КПК України - принцип рівності перед законом і судом; - п. 15 ч.1 ст. 7 та ст. 22 КПК України - принцип змагальності. Так, 13 квітня 2026 року слідчий суддя ОСОБА_7 надала перевагу стороні обвинувачення, що виразилось у прийнятті, дослідженні, наданні оцінки та викладенні у тексті ухвали доказів, поданих стороною обвинувачення без їх дослідження стороною захисту, позбавила захист можливості висловлюватись з приводу цих доказів захищатись від них, що спричинило порушення ст.ст. 6 та 13 ЄКПЛ. Вказані обставини, на думку заявника, свідчать про наявність обставин, що викликають сумнів у неупередженості слідчого судді ОСОБА_7 .

В судовому засіданні заявник ОСОБА_3 повністю підтримав доводи своєї заяви про відвід слідчому судді ОСОБА_7 , пославшись на обставини якими обґрунтовує свою заяву про відвід.

Прокурор в судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви про відвід, пославшись на те, що заявником не надано достатньо доказів про упередженість слідчого судді ОСОБА_7 , та відсутність передбачених кримінальним процесуальним законом підстав для відводу.

Представник потерпілої юридичної особи ТОВ "Транзпостач" - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначив про відсутність законних підстав для відводу слідчого судді та обґрунтованих доводів про його упередженість, що свідчить про затягування розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу.

Заслухавши думку заявника, прокурора, представника потерпілого, дослідивши заяву про відвід слідчого судді та матеріали клопотання, суд дійшов такого висновку.

Так, завданнями кримінального провадження згідно зі ст. 2 КПК України є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ч.1 ст.81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

Розгляд суддею заяви про відвід має на меті встановлення обставин, які б свідчили про неможливість учасника процесу, якому заявлено відвід, приймати у ньому участь та реалізовувати права та обов`язки, встановлені процесуальним законодавством, проте не пов`язується із розглядом справи по суті.

Розглянувши заяву про відвід слідчого судді, суд зазначає, що інститут відводу судді є однією з найважливіших гарантій забезпечення неупередженості та об`єктивності судового розгляду, проте він не може бути використаний як інструмент процесуального тиску або засіб вибору бажаного складу суду.

Обґрунтовуючи заяву про відвід, адвокат ОСОБА_3 посилається на те, що слідчий суддя вже висловив свою позицію щодо законності повідомлення про підозру під час розгляду скарги на повідомлення про підозру, що на думку захисника нібито свідчить про наявність сформованої позиції та сумніву у його неупередженості під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу.

Проте, на переконання суду, доводи заявника базуються на помилковому тлумаченні норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України визначено чіткий та вичерпний перелік обставин, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні. Зокрема, відповідно до пункту 4 частини 1 цієї статті, слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Стаття 76 КПК України містить вичерпний перелік обставин, що унеможливлюють повторну участь судді в кримінальному провадженні. Дана стаття не передбачає заборони слідчому судді розглядати клопотання про застосування запобіжного заходу в межах одного провадження лише на тій підставі що він раніше розглядав скарги на рішення, дії чи бездіяльність органу досудового розслідування.

Слідчий суддя, здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, зобов`язаний досліджувати обґрунтованість підозри на різних етапах досудового розслідування.

Варто зауважити, що предмети дослідження під час обрання запобіжного заходу (стаття 194 КПК України) та під час оскарження повідомлення про підозру (стаття 303 КПК України) є відмінними, оскільки ці два процесуальні інститути мають принципово різну нормативну природу та стандарти оцінки доказів.

При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, відповідно до вимог статті 194 КПК України, оцінює лише наявність «обґрунтованої підозри» як однієї з підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження. Ця оцінка є попередньою та має обмежений характер, вона не визначає винуватість особи та не дає остаточної відповіді на питання про законність процедури повідомлення про підозру в розумінні статті 303 КПК України. Слідчий суддя лише констатує, що наявні докази є достатніми, аби переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити інкриміноване кримінальне правопорушення.

Натомість, розгляд скарги на повідомлення про підозру в порядку пункту 10 частини 1 статті 303 КПК України передбачає здійснення судового контролю слідчим суддею, та дотримання органом досудового розслідування процесуальної процедури, регламентованої статтями 276-278 КПК України.

Таким чином, якщо при обранні запобіжного заходу слідчий суддя оцінює повідомлення про підозру як підставу для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, то під час розгляду скарги на повідомлення про підозру, як процесуальний акт, перевіряючи його відповідність критеріям законності, обґрунтованості та вмотивованості в цілому.

Диференціація цих понять підтверджується тим, що встановлення обґрунтованості підозри під час вирішення питання про запобіжний захід не створює преюдиції та не звільняє слідчого суддю від обов`язку повно та всебічно розглянути доводи скарги на повідомлення про підозру як самостійний об`єкт оскарження, і навпаки.

З огляду на викладене, виконання слідчим суддею своїх повноважень у межах статті 303 КПК України жодним чином не свідчить про упередженість чи наперед сформовану думку при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу, оскільки правова оцінка в цих випадках здійснюється за різними критеріями та з різною процесуальною метою.

Виконання слідчим суддею своїх безпосередніх процесуальних повноважень та обов`язків, передбачених нормами КПК України, не може розцінюватися як обставина, що свідчить про його упередженість чи зацікавленість у результатах справи.

Обґрунтовуючи заяву про відвід, захисник також посилається на те, що слідчий суддя ОСОБА_7 розглядаючи 13 квітня 2026 року скаргу захисника на повідомлення про підозру ОСОБА_6 , як на думку сторони захисту, допустила ряд грубих процесуальних порушень, надала перевагу стороні обвинувачення.

Оцінюючи вказані доводи, суд зазначає, що незгода сторони кримінального провадження з процесуальними діями чи рішеннями судді, або ухвалення суддею рішення не на користь цієї сторони, не є підставою для відводу у розумінні п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України. Згідно зі сталою та послідовною практикою Верховного Суду, процесуальні дії судді, а також ухвалені ним рішення у справі, навіть якщо сторона вважає їх помилковими, не можуть розглядатись як ознака упередженості.

Законність та обґрунтованість судового рішення, ухваленого слідчим суддею, є предметом перевірки суду апеляційної інстанції у встановленому законом порядку, а не предметом оцінки під час розгляду заяви про відвід.

Окрім цього, суд зауважує, що адвокатом ОСОБА_3 було подано апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді ОСОБА_7 від 13 квітня 2026 року, якою було відмовлено в задоволенні скарги на повідомлення про підозру ОСОБА_6 .

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 05 травня 2026 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_3 залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді ОСОБА_7 від 13 квітня 2026 року залишено без змін. (Том №3, а.с.24-29)

Таким чином, доводи захисника про нібито наявність грубих порушень як обставини, що викликає сумнів у безсторонності слідчого судді ОСОБА_7 , повністю спростовуються судовим рішенням суду апеляційної інстанції, яке набрало законної сили. Заявлення відводу з мотивів, яким уже надана вичерпна правова оцінка судом вищої інстанції, є очевидно безпідставним, та на переконання суду свідчить про штучність аргументів захисту, що порушує загальні засади судочинства та нівелює завдання кримінального провадження, а також негативно впливає на розумний строк кримінального провадження.

При дослідженні поняття «неупередженість» суд керується усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права в Україні.

Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод суд, який розглядає справу, має бути безстороннім і незалежним.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, викладеною, зокрема, в рішеннях у справах Фей проти Австрії, Ветштайн проти Швейцарії, існування безсторонності для цілей п.1 ст.6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності. Суб`єктивний критерій оцінює особисте переконання чи інтерес конкретного судді у даній справі (особиста безсторонність презумується, поки не доведено протилежне). Об`єктивний критерій визначає, чи існують реальні, підтверджені факти, які здатні викликати сумніви в безсторонності судді у розсудливого спостерігача.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі «Мікалефф проти Мальти», «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Для підтвердження критерію об`єктивної упередженості необхідно встановити конкретні фактичні дані, які б безсумнівно вказували на особисту зацікавленість судді або наявність упередженого ставлення до учасника, чого у цій заяві стороною захисту не наведено. Субєктивне сприйняття стороною захисту дій слідчого судді як упереджених, засноване виключно на факті відмови у задоволенні їхньої скарги, що не є обєктивним підтвердженням наявності обставин, які викликають обґрунтований сумнів у безсторонності суду.

Частиною п`ятою статті 80 КПК України передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим.

За таких обставин, наведені захисником ОСОБА_3 аргументи зводяться до суб`єктивного висловлення незгоди з процесуальними діями та рішенням слідчого судді від 13 квітня 2026 року під час розгляду його скарги на повідомлення про підозру, і не містять жодних належних, об`єктивних та підтверджених даних про наявність обставин, передбачених ст. 75 КПК України, які б перешкоджали слідчому судді брати участь у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, оскільки участь слідчого судді у розгляді різних клопотань у межах одного кримінального провадження є реалізацією його визначених законом функцій, що не суперечить принципу об`єктивності та неупередженості суду, суд дійшов обґрунтованого висновку, що заява захисника про відвід слідчому судді є повністю безпідставною, а тому у її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст.75, 81, 372, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви захисника, адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , про відвід слідчого судді Світловодського міськрайонного суду ОСОБА_7 від розгляду клопотання слідчого слідчого відділення ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області від 18 березня 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно громадянина Республіка Білорусь ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.190 КК України, яке подано у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено 09 травня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024121070000331.

Матеріали кримінального провадженняповернути слідчому судді ОСОБА_7 .

Повний текст ухвали складений і оголошений о 14 год. 00 хв. 05 червня 2026 року.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її проголошення.

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області ОСОБА_1

Згідно з оригіналом