Рішення № 137155477, 05.06.2026, Вільшанський районний суд Кіровоградської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

№ 384/153/26

№пр. 2/384/223/2026

05 червня 2026 року с-ще Вільшанка

Вільшанський районний суд

Кіровоградської області

в складі:

головуючого судді Сорокіної О.О.,

з участю секретаря судового засідання Сачко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Вільшанка у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-

в с т а н о в и в:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

В обґрунтування позову зазначає, що 23 листопада 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 72923647. Ознайомившись із запропонованими істотними умовами, Відповідач висловила своє повне та беззаперечне волевиявлення на укладення Договору на суму 9 500 грн шляхом його акцептування через введення унікального електронного підпису одноразовим ідентифікатором (SMS-кодом), що був згенерований системою, а саме: H1t9agbGk6 та направлений виключно на фінансовий номер телефону відповідача - НОМЕР_1 .

Деталізована хронологія правонаступництва:

1. Перша ланка: Відступлення від ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ТОВ «СІРОКО ФІНАНС». Що підтверджує № Витяг з Реєстру прав вимог № 04/05/23 до договору факторингу № 033-030423 від 03.04.2023 р. | м. Київ, 04 травня 2023 р.., право грошової вимоги щодо Відповідача перейшло до ТОВ «СІРОКО ФІНАНС». Згідно з умовами зазначеного Договору, перехід прав вимоги імперативно прив`язаний до дня підписання Сторонами відповідного Реєстру. Перехід права вимоги індивідуалізовано та підтверджує Витяг з Реєстру прав вимог № 04/05/23 до договору факторингу № 033-030423 від 03.04.2023 м. Київ, 04 травня 2023 року, де під порядковим номером №3548 ідентифіковано Відповідача з усіма необхідними атрибутами ( ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , Сума яка видавалась: 9 500 грн). Оплатність відступлення ключова ознака факторингу підтверджується Платіжною інструкцією яка додається до позову, згідно з якою ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» профінансувало Первісного кредитора.

2. Друга ланка: Відступлення від ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» до ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» (Позивача). В подальшому, на підставі Договору факторингу № 17/12/25-01 від 17.12.2025 р., Позивач став повноправним власником права вимоги. Перехід права зафіксовано в Реєстрі боржників (Додаток 1), де під порядковим номером №5730, фігурує Відповідач, та підтверджено Актом приймання-передачі від 17.12.2025 р. Реальність операції підтверджена Платіжною інструкцією № 14 від 17.12.2025 р. на суму 2 498 737,99 грн.

Загальна сума заборгованості становить 37 762,50 грн, з яких:

- Основна сума (тіло кредиту, фактично отримане на картку) 9 500 грн;

- Проценти за користування кредитом 6 887,50 грн;

- Комісія 21 375 грн.

У зв`язку з наведеним, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за договором позики №72923647 в розмірі 37 762 грн. 50 коп. та понесені позивачем судові витрати.

Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 23 квітня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у вказаній справі. Розгляд справи призначено на 14 травня 2026 року.

14 травня 2026 року розгляд справи відкладено на 05 червня 2026 року у зв`язку з неявкою учасників справи.

Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 05 червня 2026 року постановлено провести заочний розгляд справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Подав до суду клопотання, в якому просить справу слухати в його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила. Відзив на позовну заяву до суду не надіслала.

Згідно зі ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.191 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зі згоди позивача, відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 23 листопада 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (Позикодавець) та відповідачем (Позичальник) укладено договір №72923647, відповідно до умов якого позикодавець зобов`язується передати позичальникові у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково. Сума позики 9500 грн. Строк позики 30 днів. Дата надання позики 23.11.2022, дата повернення позики 23.12.2022, процентна ставка (фіксована) за день 2,5%, проценти за понадстроковое користування кредитом 2,70% в день, орієнтовна реальна річна процентна ставка 90465,53%, орієнтовна загальна вартість позики 16625,00 грн (а.с.14-17).

Вказаний договір підписаний відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «H1t9agbGk6».

Крім цього, 23 грудня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (Позикодавець) та відповідачем (Позичальник) укладено додаткову угоду №8309642 до договору позики №72923647 від 23.11.2022, відповідно до умов якої у зв`язку з виникненням у позичальника заборгованості за договором та зверненням до позикодавця з проханням про розстрочку погашення заборгованості, сторони домовилися про реструктуризацію погашення позичальником заборгованості, що утворилася на дату укладення цією додаткової угоди в сумі 20425 грн. 00 коп. на 46 днів (а.с.31-32).

09 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (Позикодавець) та відповідачем (Позичальник) укладено додаткову угоду №8419607 до договору позики №72923647 від 23.11.2022, відповідно до умов якої у зв`язку з виникненням у позичальника заборгованості за договором та зверненням до позикодавця з проханням про розстрочку погашення заборгованості, сторони домовилися про реструктуризацію погашення позичальником заборгованості, що утворилася на дату укладення цією додаткової угоди в сумі 22087 грн. 50 коп. на 54 днів (а.с.27-28).

21 лютого 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (Позикодавець) та відповідачем (Позичальник) укладено додаткову угоду №8716473 до договору позики №72923647 від 23.11.2022, відповідно до умов якої у зв`язку з виникненням у позичальника заборгованості за договором та зверненням до позикодавця з проханням про розстрочку погашення заборгованості, сторони домовилися про реструктуризацію погашення позичальником заборгованості, що утворилася на дату укладення цією додаткової угоди в сумі 24937 грн. 50 коп. на 90 днів (а.с.23-26).

Відповідно до договору факторингу №033-030423 від 03 квітня 2023 року, укладеного між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (Клієнт) та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» (Фактор), Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти такі Права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за відповідний реєстр за плату (а.с.49-55).

Згідно з витягом з Реєстру прав вимог №04/05/23 до договору факторингу №033-030423 від 03 квітня 2023 року, право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №72923647 від 23.11.2022 перейшло до ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» (а.с.62).

Відповідно до договору факторингу №17/12/25-01 від 17 грудня 2025 року, укладеного між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» (Клієнт) та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» (Фактор), Клієнт відступає Фактору Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та надає за плату Клієнту Фінансування за відступлення прав вимоги у порядку та у строки встановлені цим договором (а.с.64-72).

Згідно з Реєстром прав вимог №17/12/25 від 17 грудня 2025 року, право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №72923647 від 23.11.2022 перейшло до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» (а.с.79-81).

Відповідно до розрахунку суми заборгованості ОСОБА_1 за договором позики №72923647 від 23.11.2022, заборгованість відповідача станом на 04 травня 2023 року складає 37762 грн. 50 коп. (а.с.35-37).

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Згідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. ч. 1,3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вищевказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 2 ст. 1051 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

З огляду на викладене, враховуючи заявлені позивачем позовні вимоги та те, що ОСОБА_1 отримала у ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» кредитні кошти та взяла на себе зобов`язання по виконанню договору, однак на даний час не виконала їх, а також те, що за Договором факторингу №17/12/25-01 від 17 грудня 2025 року право грошової вимоги перейшло до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ», із ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №72923647 від 23 листопада 2022 року, що складає 37 762,50 грн, з яких: основна сума (тіло кредиту, фактично отримане на картку) 9 500 грн; проценти за користування кредитом 6 887,50 грн; комісія 21 375 грн.

Щодо вимог про стягнення витрат на правову допомогу та судового збору суд виходить з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 141 ЦПК України закріплено порядок розподілу судових витрат між сторонами.

Представник позивача просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 15000 грн. 00 коп.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки:

- договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»;

- за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

- як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

- адвокатський гонорар може існувати в двох формах: фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

- адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

- відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. п. 7, 48 постанови від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Так, на підтвердження здійснених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано копії наступних документів:

1) копію договору про надання правничої допомоги №ДО-20260202/001 від 02 лютого 2026 року, укладеного між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» та адвокатом Богомоловим Віктором Вікторовичем;

2) прайс-лист адвоката Богомолова Віктора Вікторовича від 02.02.2026;

3) копію заявки про надання правової допомоги №93 від 01.04.2026 на суму 15000 грн;

4) копію витягу з акту №93 про надання юридичної допомоги на суму 15000 грн.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надані відповідні письмові докази, а тому суд дійшов переконливого висновку про те, що позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн. 00 коп.

Ураховуючи предмет позову, обсяг позовної заяви та доказів, доданих до неї, оцінюючи пропорційність та співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт та наданих позивачу послуг з правничої допомоги, пов`язаність цих витрат із розглядом справи, кількістю підготовлених процесуальних документів, конкретні обставини справи, а також час, витрачений на їх виконання, надаючи оцінку рівня реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, керуючись, зокрема, такими критеріями, як обґрунтованість, пропорційність, співмірність їхнього розміру, виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає за доцільне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з 15000 грн до 7000 грн., які відповідають критерію реальності адвокатських витрат, встановлення їхньої дійсності та необхідності, критеріям пропорційності, справедливості, необхідності та розумності їхнього розміру, і ці витрати є співрозмірні з виконаною роботою. Саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу буде об`єктивним та справедливим.

Стягнення витрат на правову допомогу в такому розмірі забезпечуватиме баланс рівноваги між інтересами сторін у справі, відповідатиме принципу розумності та співмірності, визначеного як одним з основних критеріїв стягнення таких витрат.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, а тому із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» слід стягнути сплачений позивачем при подачі позовної заяви судовий збір в сумі 2 662 грн. 40 коп.

Судові витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (п. 4. ч. 2 ст. 133 ЦПК України), зокрема судові витрати, пов`язані з підготовкою та направленням документів боржнику, у розмірі 381,74 грн підлягають стягненню з відповідача, що підтверджується Договором про надання послуг/виконання робіт з друку, упаковки і розсилки документів, зберігання бланків, конвертів, іншої продукції №ДТ-СК-30102025 від 30.10.2025 (а.с. 110-115) та Додатком №3 до Договору від 28.01.2026 (а.с. 117).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» заборгованість за кредитним договором №72923647 від 23 листопада 2022 року, що складає 37 762 (тридцять сім тисяч сімсот шістдесят дві) грн 50 коп., з яких: основна сума 9 500 грн, проценти за користування кредитом 6 887,50 грн, комісія 21 375 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання до суду позовної заяви в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп., 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 381 (триста вісімдесят одна) грн 74 коп. витрат, пов`язаних з підготовкою та направленням документів, а всього 10044 (десять тисяч сорок чотири) грн. 14 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» (02154, м. Київ, проспект Соборності, 30-А, приміщення 321, код ЄДРПОУ 43950742).

Відповідач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.О. Сорокіна