Вирок № 137155463, 05.06.2026, Яремчанський міський суд

Справа № 354/786/26

Провадження № 1-кп/354/141/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2026 року м.Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яремче у режимі відеоконференеції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026091110000054 від 02 травня 2026 року про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Татарів Надвірнянського району Івано-Франківської області, громадянина України, із професійно-технічною освітою, військовослужбовця, стрільця відділення охорони взводу охорони роти батальйону охорони в/ч НОМЕР_1 , неодруженого, на утриманні має одну неповнолітню дитину, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.246 КК України,-

за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 вчинив незаконну порубку дерев на території природно-заповідного фонду, що заподіяло істотну шкоду. Кримінальне правопорушення вчинене за наступних обставин.

27.11.2025 ОСОБА_3 призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу за призовом під час мобілізації на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію» до лав Збройних Сил України.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 27.11.2025 №339 солдата ОСОБА_3 призначено на посаду стрільця відділення охорони взводу охорони роти батальйону охорони даної військової частини та зараховано до списків особового складу і на всі види забезпечення зазначеної військової частини.

Відповідно до ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Проходячи військову службу у вищевказаній військовій частині солдат ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.ст.11, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і Законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків.

Відповідно до ч.3 ст. 1 Лісового кодексу України усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Згідно ч.1 ст.4 Лісового кодексу України до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара.

Відповідно до ч.1 ст.16 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

Згідно ч.1 ст.17 Лісового кодексу України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Відповідно до ч.2 ст.24 Лісового кодексу України збитки, завдані внаслідок порушення прав власників лісів, лісокористувачів та громадян, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до закону.

Статтею 65 Лісового кодексу України встановлено, що використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання.

Згідно п.1 ч.1 ст.67 Лісового кодексу України заготівля деревини (порубки) належить до спеціального використання лісових ресурсів.

Умови і механізм спеціального використання лісових ресурсів визначено Порядком спеціального використання лісових ресурсів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №761 від 23.05.2007.

Відповідно до ч.1 ст.68 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється на лісових ділянках, які виділяються для цієї мети, без надання земельних ділянок.

Згідно ч.1 ст.69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком або лісовим квитком, що видається безоплатно.

Умови і механізм видачі лісорубного або лісового квитка як спеціального дозволу на використання лісових ресурсів визначено Порядком видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №761 від 23.05.2007.

Відповідно до ч.1 ст.86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від, зокрема, незаконних рубок.

Згідно ч.5 ст.86 Лісового кодексу України забезпечення охорони і захисту лісів покладається на, зокрема, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ст.105 Лісового кодексу України особи, винні у незаконному вирубуванні дерев, несуть відповідальність за порушення лісового законодавства.

Згідно ст.100 Лісового кодексу України порядок охорони, захисту, використання та відтворення лісів на землях природно-заповідного фонду визначається відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України», Лісового кодексу України та інших актів законодавства.

Згідно ст.107 Лісового кодексу України громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» до природно-заповідного фонду України належать: природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища; штучно створені об`єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, пам`ятки природи, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об`єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність.

Згідно ст.21 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» забороняється проведення рубок головного користування та всіх видів поступових та суцільних рубок, вирубування дуплястих дерев, а також добування піску та гравію в річках та інших водоймах у заповідній зоні національних природних парків.

Однак, солдат ОСОБА_3 в порушення вимог вказаних нормативно-правових актів, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, 02.05.2026 в солдата ОСОБА_3 під час перебування у щорічній основній відпустці виник злочинний умисел на незаконну порубку дерев в лісовому масиві неподалік свого місця проживання у с. Татарів Ворохтянської селищної територіальної громади Надвірнянського району Івано-Франківської області, в якому постійне лісокористування та лісову охорону здійснює Татарівське природоохоронне науково-дослідне відділення Карпатського національного природного парку.

Цього ж дня, солдат ОСОБА_3 близько 10:00 год., реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконну порубку дерев, взявши з собою бензопилу марки «Husgvarna» червоного кольору, направився до виділу №10 кварталу 15 Татарівського природоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського національного природного парку.

Перебуваючи у вказаному виділі та кварталі Татарівського природоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського національного природного парку, що знаходиться в адміністративних межах с. Татарів Ворохтянської селищної територіальної громади Надвірнянського району Івано-Франківської області, солдат ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч встановленому порядку охорони, раціонального використання і відтворення лісових насаджень, як важливого елементу навколишнього природного середовища, без спеціального дозволу на використання лісових ресурсів, за допомогою принесеної із собою вищевказаної бензопили, шляхом повного відокремлення стовбура від кореня до ступеня припинення росту, здійснив незаконну порубку двох сухостійних дерев породи «Ялина європейська» з діаметрами пнів у корі біля шийки кореня - 32 см та 36 см чим спричинив навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів майнову шкоду на загальну суму 95941,80 гривень (дев`яносто п`ять тисяч дев`ятсот сорок одна гривня вісімдесят копійок).

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.246 КК України визнав повністю за обставин, що вказані в обвинувальному акті, підтвердив фактичні обставини, справи та вказав, що перебуваючи у відпустці у вказані в обвинувальному акті день та час, у лісовому масиві неподалік від місця свого проживання у с. Татарів Надвірнянського району Івано-Франківської області за допомогою належної йому бензопили марки «Husgvarna» вчинив незаконну порубку двох сухостійних дерев породи ялина та відразу після цього був затриманий на місці вчинення правопорушення. У вчиненому щиро розкаюється просить його суворо не карати, зазначене правопорушення вчинив через те, що перебуваючи на військовій службі, не мав можливості в установленому порядку виписати та підвезти дрова до свого домоволодіння, де немає газового опалення та під`їзду до будинку, а тому вирішив самостійно здійснити їх заготівлю. Також просив врахувати його майнове становище та у разі призначення покарання у виді штрафу надати можливість сплачувати його частково, підтвердивши, що має намір надалі проходити військову службу.

Обвинувачений ОСОБА_3 , визнавши свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.246 КК України за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма доказами по справі, що були зібрані в процесі досудового розслідування і підтверджують його винуватість у вчиненні інкримінованого правопорушення, відмовившись від їх дослідження в ході судового розгляду.

Представник потерпілого Ворохтянської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, направив до суду заяву, у кяій просив розгляд даного кримінального провадження здійснювати у його відсутності. Зазначив, що Ворохтянська селищна рада не має наміру подавати цивільний позов у даному кримінальному провадженні, а питання відшкодування завданої шкоди буде вирішуватись у цивільному порядку після постановлення вироку. Щодо обсягу доказів, які підлягають дослідженню у даному кримінальному провадженні та порядку їх дослідження повністю підтримує позицію сторони обвинувачення.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та вважає, що його дії слід кваліфікувати за ч.3 ст.246 КК України, як незаконна порубка дерев, вчинена на території природно-заповідного фонду, що заподіяло істотну шкоду.

Згідно з ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до вимог ст.ст.50, 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, його вік, матеріальний та сімейний стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, неодружений, але перебуває у фактичних шлюбних стосунках, на утриманні має одну неповнолітню дитину доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, з 27.11.2025 проходить військову службу за призовом під час мобілізації, за місцем проживання та проходження військової служби характеризується позитивно, зазначив, що страждає на варикозну хворобу вен.

До обставин, які пом`якшують покарання на підставі ст.66 КК України, суд відносить щире каяття.

Обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.

З огляду на зазначене, врахувавши суспільну небезпеку та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, його матеріальне становище, суд реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приходить до переконання про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі у мінімальному розмірі, визначеному санкцією ч.3 ст.246 КК України.

Разом з тим, враховуючи конкретні обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення та його наслідки, вищенаведені дані про особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому, негативно та критично ставиться до вчиненого та усвідомив протиправність своєї поведінки, проходить військову службу за призовом під час мобілізації у лавах ЗС України і має намір її продовжувати, позитивно характеризується як за місцем проходження військової служби, так і за місцем проживання, зважаючи на відсутність обставин, що обтяжують покарання, ураховуючи думку прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання із випробуванням, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства та вважає за можливе застосувати ст.75 КК України та звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Водночас, суд вважає, що з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_3 у період дії іспитового строку, відповідно до ч.1 ст.76 КК України, на нього слід покласти обов`язки, передбачені п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України.

Вказане покарання, на думку суду, відповідатиме вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, є відповідним вчиненому кримінальному правопорушенню, а також за своїм видом та розміром необхідним та достатнім для досягнення мети не лише кари за вчинене обвинуваченого, а й таким, що буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим так і іншими особами та буде відповідати принципам гуманності, справедливості, співмірності і індивідуалізації покарання і не ставитиме особистий і надмірний тягар для обвинуваченого.

Відповідно до положень ч.4 ст.76 КК України та ч.1 ст.163 КВК України, нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців - командирами військових частин.

Згідно п.1 розділу ІІІ наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Порядку здійснення командирами (начальниками) військових частин (установ) контролю за поведінкою військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням» від 17.09.2020 №337, командир (начальник) військової частини (установи) є відповідальним за здійснення організації контролю за поведінкою військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до п.4 розділу ІV наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Порядку здійснення командирами (начальниками) військових частин (установ) контролю за поведінкою військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням» від 17.09.2020 №337, у разі звільнення військовослужбовця, звільненого від відбування покарання з випробуванням, з військової служби до закінчення іспитового строку командир (начальник) військової частини (установи) через національного оператора поштового зв`язку України надсилає до уповноваженого органу з питань пробації, який територіально знаходиться за місцем постановки військовослужбовця на військовий облік, наказ про звільнення військовослужбовця з військової служби та його особову справу для здійснення подальшого нагляду. Уповноважений орган з питань пробації, у триденний строк після отримання особової справи військовослужбовця, звільненого від відбування покарання з випробуванням, надсилає письмове повідомлення про її отримання та поставлення військовослужбовця на облік.

Ураховуючи, що суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування призначеного покарання із встановленням іспитового строку, відповідно до ст.75 КК України, та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України, та приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_3 є військовослужбовцем, проходить військову службу за призовом під час мобілізації, суд уважає за необхідне контроль за його поведінкою у період іспитового строку покласти на командира (начальника) військової частини (установи), в якій обвинувачений проходить або у подальшому проходитиме військову службу, а у разі його звільнення з військової служби до спливу іспитового строку нагляд за його поведінкою протягом іспитового строку має бути покладений на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого.

Цивільний позов у кримінальну провадженні не заявлявся.

Заходи забезпечення кримінального провадження, а саме арешт, накладений ухвалою слідчого судді Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 06.05.2026 на речові докази -підлягає скасуванню.

Питання про долю речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання. Спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду (п.1 ч.2 ст.96-1 КК України).

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 06.05.2026 було накладено арешт на належну обвинуваченому ОСОБА_3 бензопилу марки «Husgvarna» червоного кольору, яка згідно з постановою слідчого від 02.05.2026 визнана речовим доказом у даному кримінальному провадженні. Вирішуючи долю вказаного речового доказу, суд вважає за необхідне застосувати положення ст.ст.96-1, 96-2 КК України, тобто спеціальну конфіскацію, оскільки зазначене майно було використане як знаряддя вчинення кримінального правопорушення.

У кримінальному провадженні наявні процесуальні витрати які, відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосовувався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 370, 373, 374, 381, 382, 394 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.246 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три роки).

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 1(один) рік.

Відповідно до п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України на ОСОБА_3 покласти наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до ч.4 ст.76 КК України, ч.1 ст.163 КВК України та наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Порядку здійснення командирами (начальниками) військових частин (установ) контролю за поведінкою військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням» від 17.09.2020 №337 контроль за поведінкою ОСОБА_3 у період іспитового строку покласти на командира (начальника) військової частини (установи), в якій останній проходить/проходитиме військову службу.

У разі звільнення ОСОБА_3 з військової служби до спливу іспитового строку нагляд за його поведінкою протягом іспитового строку покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 06.05.2026 на три стовбури сухостійних дерев породи ялина довжинами: 12,30 м, 7,30 м та приблизно 15 м та бензопилу марки «Husgvarna» червоного кольору, яка належить ОСОБА_3 -скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні:

-три стовбури сухостійних дерев породи ялина довжинами: 12,30 м, 7,30 м та приблизно 15 м, передані на відповідальне зберігання інспектору з охорони природи Татарівського ПОНДВ Карпатського національного природного парку ОСОБА_7 -передати у розпорядження Карпатського національного природного парку.

-бензопилу марки «Husgvarna» червоного кольору, яка належить ОСОБА_3 , передану на відповідальне зберігання в кімнату зберігання речових доказів відділення поліції №1(м. Яремче) Надвірнянського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській областіконфіскувати у дохід держави в порядку п.4 ч.1 ст.96-2 КК України.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової інженерно-екологічної експертизи №СЕ-19/109/26/6343-ФХЕД від 08.05.2026 у сумі 1925 (одна тисяча дев`ятсот двадцять п`ять) гривень 44 коп.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Яремчанський міський суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Головуючий суддя: ОСОБА_8