Ухвала суду № 137154942, 05.06.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/1303/26

Провадження № 1-кп/185/1076/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2026 року

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні в період воєнного стану клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 січня 2026 року за № 12026041370000009, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Павлограда Дніпропетровської області, українець, громадянин України, який має середню освіту, не працюючий, який не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, не одружений, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

20 листопада 2020 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області, за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 70 КК України, до 5 років позбавлення волі (звільнився з місць позбавлення волі по відбуттю покарання 27 серпня 2025 року)

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2. ст. 289 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 (в режимі ВКЗ),

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ),

ВСТАНОВИВ:

Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області розглядається вказане кримінальне провадження.

05.06.2026 від прокурора надійшло до суду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 строком на 60 днів, на думку прокурора, лише запобіжний захід в виді тримання під вартою здатний забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків під час розгляду справи, в іншому випадку цілком ймовірно, що обвинуваченим можуть бути прийнято спроби переховування від суду, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, тому застосування альтернативних запобіжних заходів недоцільно.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 підтримав, просив його задовольнити.

Захисник ОСОБА_5 з думкою якого погодився обвинувачений ОСОБА_3 проти клопотання прокурора заперечували, просили застосувати більш м`який запобіжний захід.

Дослідивши клопотання, заслухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд дійшов наступного висновку.

Так, ухвалою суду від 13 квітня 2026 року обвинуваченому ОСОБА_3 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 11.06.2026.

Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання зазначеним спробам.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки у разі визнання ОСОБА_3 винуватим у вчиненні злочину, враховуючи тяжкість злочину, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від п`яти до восьми років, враховуючи непогашену та не зняту у встановленому законом порядку судимість за вчинення тяжких злочинів (20 листопада 2020 року судимий Павлоградським міськрайонним судом за вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, звільнився з місць позбавлення волі по відбуттю покарання 27 серпня 2025 року), перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання, ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

На користь зазначеного ризику свідчать слабкі соціальні зв`язки обвинуваченого, а саме: відсутність родини, відсутність на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних членів родини.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 будучи раніше судимим за вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, після звільнення з місця відбування покарання, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний корисливий злочин. Вищевказані обставини свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_3 перебуваючи на свободі, може вчинити інші кримінальні правопорушення.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування продовження строку запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

На час розгляду питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою ризики, які були підставою для обрання заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, не відпали.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Крім того, суд, на даному етапі розгляду провадження не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому, виходячи з характеру пред`явленого обвинувачення, даних про особу обвинуваченого, а також, з метою запобігання перешкодити встановленню істини по справі.

Суд вважає, що лише такий запобіжний захід спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі встановлені обставини у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри та обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2. ст. 289 КК України, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України: серед яких - переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, доцільно застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з залишенням без змін визначенего розміру застави у кримінальному провадженні, враховуючи положення п. 3 ч. 5 ст. 183 КПК України - 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 66 560 грн

На підставі викладеного та керуючись ст.177, 178, 183, 194, 331, 369 - 372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Задовольнити клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 03.08.2026 включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави в сумі 66 560,00 грн. (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят грн. 00коп.) у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору, направити начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення, строк дії ухвали закінчується 03.08.2026 о 23 год. 59 хв.

В задоволенні клопотання захисника - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Суддя ОСОБА_1