Рішення № 137154591, 05.06.2026, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/3614/26

Провадження № 2/211/4014/26

РІШЕННЯ

іменем України

05 червня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючої судді Ніколенко Д.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Автомобіліст-2» про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до голови правління Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Автомобіліст-2» Бешльова С.Г. та просить суд стягнути з Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Автомобіліст-2» на свою користь моральну шкоду в розмірі 36 000,00 грн, матеріальні витрати, понесені у зв`язку із захистом прав, у розмірі 14 452,30 грн, судові витрати.

Ухвалою від 06.04.2026 матеріали позову залишено без руху з пропозицією усунути недоліки позову п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

10.04.2026 копія ухвали отримана позивачем, недоліки усунуто 14.04.2026 шляхом пред`явлення позовних вимог до Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Автомобіліст-2».

Ухвалою від 14.04.2026 відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

24.04.2026 до суду позивачем подано клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 30.04.2026 ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву та 01.05.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву. Представник відповідача Горбачевська І.П. заперечувала проти задоволення позовних вимог, не визнаючи їх, просила відмовити в їх задоволенні у повному обсязі, вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

12.05.2026 позивачем подано клопотання про продовження процесуального строку для подання відповіді на відзив.

14.05.2026 позивачем подано клопотання про долучення додаткових доказів та додаткові письмові пояснення щодо відзиву відповідача.

15.05.2026 представником відповідача подано клопотання про долучена доказів.

19.05.2026 представником відповідача подано заперечення на письмові пояснення щодо відзиву відповідача.

01.06.2026 позивачем подано відповідь на відзив.

02.06.2026 позивачем подано клопотання про поновлення процесуального строку на подання відповіді на відзив.

Згідно ст. 279 ЦПК України суд проводить розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.

За правилами статей 2, 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

З матеріалів справи вбачається, що 12.06.2024 рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у цивільній справі №211/2935/24 за позовом Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Автомобілістів-2» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги позов було задоволено. Ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Автомобілістів-2» заборгованість за житлово-комунальні послуги, яка виникла за адресою: АДРЕСА_1 , за період з січня 2022 року по лютий 2024 року в сумі 24 005 гривень 75 копійок; стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Автомобілістів-2» судовий збір у сумі 3 028 гривень 00 копійок, тобто по 1 514 гривень 00 копійок з кожного (https://reyestr.court.gov.ua/Review/119663133).

Також 15.07.2024 Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у цивільній справі №211/2935/24 ухвалено додаткове рішення, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Автомобілістів-2» витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 гривень 00 копійок (https://reyestr.court.gov.ua/Review/120359930).

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 03.04.2025 апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задоволено, рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 червня 2024 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Автомобілістів-2» в задоволенні позову до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Також скасовано додаткове рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 липня 2024 року, відмовлено Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Автомобілістів-2» у стягненні з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу. Та вирішено питання щодо розподілу судових витрат: стягнуто з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Автомобілістів-2» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду у розмірі 4 542,00 грн (а.с. 13-17).

Встановленим судом фактам та обставинам відповідають правовідносини, які регулюються нормами ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Між сторонами виник спір щодо наявності правових підстав для відшкодування позивачу моральної та матеріальної шкоди, спричиненої, на його думку, незаконними діями Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Автомобілістів-2» щодо стягнення з нього, ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 заборгованості за житлово-комунальні послуги. Моральну шкоду позивач оцінює в розмірі 36 000,00 грн, матеріальну шкоду 14 452,30 грн, яка складається з 4 542,00 грн судовий збір, витрати на транспорт (паливо), поїдки по всім інстанціям, витрати на копіювання та друк документів, інші витрати, пов`язані із захистом прав.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли з підстав розгляду цивільної справи №211/2935/24 за позовом Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Автомобілістів-2» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Позивач вважає, що відповідачем має бути відшкодована матеріальна шкода в розмірі 14 452,30 грн, яка фактично не є матеріальної шкодою, а є судовими витратами у справі №211/2935/24, тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити повністю.

Ба більше, судові витрати у справі №211/2935/24 Дніпровським апеляційним судом було вирішено при ухваленні остаточного судового рішення - 03.04.2025.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Отже, моральну шкоду розуміють як втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Частинами 1-4 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як вбачається з постанови Дніпровського апеляційного суду від 03.04.2025 у справі №211/2935/24 підставою для скасування рішення суду першої інстанції стало обрання позивачем неналежного способу захисту, оскільки позов було пред`явлено до неналежних відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , якою є ОСОБА_3 , проте зловживання правом на позов Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Автомобілістів-2» встановлено не було.

Суд погоджується із запереченням відповідача, викладеним у відзиві на позов, та вважає, що позов ОСОБА_1 має ознаки завідомо безпідставного зловживання правом на позов, оскільки Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Автомобілістів-2» мав всі підстави для звернення до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_1 , так як він зареєстрований у спірній квартирі та є безпосереднім споживачем послуг, які надавалися ЖБК за період з січня 2022 року по лютий 2024 року.

Ураховуючи викладене, наявні підстави для відмови в задоволенні позову в повному обсязі.

Представником відповідача заявлено вимогу щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 статті 141 ЦПК України).

Згідно частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача.

Позивачем одночасно з поданням позову до суду було подано клопотання про звільнення його від сплати судового збору.

При ухваленні остаточного рішення у справі, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору та з огляду на те, що у задоволенні позову позивачу відмовлено, судовий збір має бути віднесений за рахунок держави.

Щодо вимоги представника відповідача про стягнення правової (правничої) допомоги та заперечення позивача.

Частиною 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження розміру судових витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано відповідні докази та представником відповідача заявлено вимогу про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 4 000,00 грн. Суд, виходячи з принципів розумності та справедливості, враховуючи заперечення позивача, який просить відмовити у стягненні правничої допомоги, беручи до уваги, що ОСОБА_1 не заявлено клопотання щодо звільнення його від сплати судових витрат, вважає за доцільне стягнути з позивача на користь відповідача понесені судові витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн. При прийнятті такого рішення судом враховані вимоги частин 4, 5 ст. 137 ЦПК України, складність справи, відсутність фактичних судових засідань за участю осіб, обсяг наданих адвокатських послуг та витрачений адвокатом час, виходячи з критерію розумності та спів розмірності. Суд вважає таку суму співмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи та з метою уникнення можливості неправомірного збагачення відповідача за рахунок позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 19, 76, 80, 81, 82, 89, 141, 247, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд-

ухвалив:

відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Автомобілістів-2» (код ЄДРПОУ 23024730, місцезнаходження юридичної особи: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Незалежності України, будинок 4) у рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Судовий збір віднести за рахунок держави.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 05 червня 2026 р.

Суддя Д.М. Ніколенко