Ухвала суду № 137153824, 30.05.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/5579/26

Провадження №1-кс/751/1949/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2026 року місто Чернігів

Слідчий суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова

ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 ,

слідчого у кримінальному провадженні ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_6 у режимі відеоконференції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшої слідчої слідчого відділу Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026270340001247 від 29 травня 2026 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, із вищою освітою, військовослужбовця, розлученого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого

ч. 4 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старша слідча Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_7 звернулася до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого

ч. 4 ст. 186 КК України, строком на 60 діб, із визначенням розміру застави.

Із клопотання вбачається, що слідчим відділом Чернігівського районного управління ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026270340001247 від

29 травня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Як зазначає слідча у клопотанні, досудовим розслідуванням встановлено, що 28 травня 2026 року приблизно о 20 годині 00 хвилин ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись в приміщенні кімнати приватного будинку за адресою:

м. Чернігів, вул. Євгена Лоскота, буд. 34, усвідомлюючи, що згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на даний час, маючи злочинний умисел на заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, діючи умисно, після спільного вживання алкогольних напоїв з ОСОБА_10 , з дивану, на якому останній знаходився, відкрито викрав мобільний телефон марки «Samsung» модель «Galaxy A14 4/128 GB», вартістю 4 000 гривень, що належить ОСОБА_10 , чим заподіяв останньому матеріальну шкоду на вказану суму.

В обґрунтування клопотання слідча указує на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років. Вважає, що на даний час існує необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , оскільки є достатньо підстав вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Слідча вважає, що з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, контролю за місцем перебування підозрюваного, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого у кримінальному провадженні, необхідно застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з визначенням розміру застави.

У судовому засіданні слідчий та прокурор висловили доводи на підтримання клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з посиланням на обставини, викладені у клопотанні, і на матеріали, які були долучені до клопотання, та просили його задовольнити. Прокурор указав на обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_5 , та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб та визначити йому заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник адвокат

ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчої про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Захисник указала на те, що заявлені у клопотанні ризики не підтверджені належними доказами. Промила врахувати, що ОСОБА_5 раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки, є військовослужбовцем, на місці проходження військової служби характеризується позитивно, а тому вважає, що достатнім запобіжним заходом буде нічний домашній арешт. Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника. Зазначив, що визнає факт викрадення мобільного телефону. Із ОСОБА_10 його познайомив побратим, в той день він був в гостях у потерпілого, вони вживали алкогольні напої, слухали музику на телефоні, телефон був у рюкзаку, я ким він пішов з квартири.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, а також документи надані прокурором та стороною захисту, заслухавши позиції сторін кримінального провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов до такого висновку.

Частиною другою ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026270340001247 від 29 травня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

29 травня 2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Того ж дня, ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Щодо наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення слідчий суддя приймає до уваги рішення Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі-Браво проти Італії», де високий суд зазначив, що не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена, серед іншого, у рішеннях по справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», термін «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» та «Мюррей проти Сполученого Королівства» факти, що підтверджують «обґрунтовану підозру», не повинні бути такого самого рівня, як факти, на яких має ґрунтуватись обвинувальний вирок чи навіть пред`явлення обвинувачення.

Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що докази, які вказують на наявність обґрунтованої підозри, містяться у зібраних органом досудового розслідування та долучених до матеріалів клопотання доказах, у тому числі: - протоколі допиту потерпілого ОСОБА_10 від 29 травня 2026 року; - протоколі допиту свідка ОСОБА_11 від 29 травня 2026 року; - протоколі слідчого експерименту за участю потерпілого

ОСОБА_10 від 29 травня 2026 року; - протоколі затримання

ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України; - речових доказах.

При цьому слідчий суддя враховує, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що повідомлена

ОСОБА_5 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, є обґрунтованою для даної стадії кримінального провадження.

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від

27 червня 1980 року «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Водночас, відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню всіх обставин справи та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню всіх обставин справи та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, з огляду на долучені до матеріалів судового провадження матеріали, враховує тяжкість кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, дані, які характеризують особу ОСОБА_5 , його вік, соціальні зв`язки, сімейний стан, склад сім`ї, майновий стан, а також стан здоров`я.

З огляду на те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, при цьому враховуючи, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, є доведеними, зважаючи на характер інкримінованого кримінального правопорушення, на дані про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_5 може вчинити дії щодо переховування від органу досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на потерпілого у цьому кримінальному провадженні, з огляду на що, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та заявленим у судовому засіданні, слідчий суддя вважає доведеним необхідність застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому слідчий суддя вважає, що підстави для застосування більш м`якого запобіжного заходу відсутні, в даному випадку застосування більш м`якого запобіжного заходу не перевищує суспільного інтересу в справі, який полягає у повному та неупередженому здійсненні кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків у кримінальному провадженні та запобігання процесуальних ризиків.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості, мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи, про що неодноразово зазначав ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях по справах «Лабіта проти Італії», «Летельє проти Франції», «Маріянчук та інші проти України».

Крім того, варто зазначити, що застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.

При визначенні ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями статей 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішень у справах «W проти Швейцарії» та «Мангурас проти Іспанії», де високий суд зазначив, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини даних конкретного кримінального правопорушення та дані про особу ОСОБА_5 його матеріальний стан, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов`язків, передбачених

ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків.

Доведеність винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалося, оскільки це є предметом встановлення в ході досудового розслідування і судового провадження кримінального провадження по суті обвинувачення.

Керуючись ст. 29 Конституції України, статтями 176-178, 181-186,

193-197, 205, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшої слідчої слідчого відділу Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026270340001247 від 29 травня 2026 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме до 28 липня 2026 року включно, з подальшим його утриманням в Державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор».

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 гривень, яка може бути внесена як підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на депозитний рахунок (одержувач: ТУ ДСАУ у Чернігівській області; код ЄДРПОУ 26295412; банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ; розрахунковий рахунок UA128201720355289002000005960).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі, протягом її дії.

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, негайно звільнити підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного

ОСОБА_5 , у разі внесення застави, наступні обов`язки:

-прибувати за кожною процесуально вмотивованою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у визначений ними час;

-не відлучатися із м. Чернігова без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_10 та свідком ОСОБА_11 з приводу обставин даного кримінального провадження, за винятком участі в процесуальних діях в присутності слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;

-здати на зберігання, у разі наявності, до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівської області, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, а інші документи, які дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, за наявності, здати на зберігання органу, який їх видав.

Визначити термін дії зазначених обов`язків до 28 липня 2026 року.

У разі внесення застави, з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`являвся за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою яка перебуває під вартою, у той же строк з дня отримання копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1