Постанова № 137152847, 03.06.2026, Чортківський районний суд Тернопільської області

Копія

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року Справа № 608/1283/26

Номер провадження3/608/468/2026

Суддя Чортківського районного суду Тернопільської області Яковець Н. В. , розглянувши матеріали, які надійшли від Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 648203 від 23 квітня 2026 року, складеного поліцейським Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області сержантом поліції Соколовським М. В., вбачається, що 23 квітня 2026 року о 17 год. 00 хв. в с. Шманьківчики по вул. Шевченка водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом SOKMOTOLTD безномерний в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки за допомогою технічного приладу газоаналізатора «Драгер 6810», результат огляду позитивний - 0,45 проміле, водій ОСОБА_1 з результатом згідний, в медичний заклад не направлявся, від керування транспортним засобом відсторонений, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, від нього надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає, що зупинка транспортного засобу, а саме трицикла SOKMOTO потужністю 2,5 кВт є незаконною, а тому всі подальші дії працівників поліції після незаконної зупинки транспортного засобу та його переслідування в посадці лісу є незаконними, докази, що отримані після незаконної зупинки повинні вважатись незаконними і недопустимими. Так, 23.04.2026 року близько 17 год. він перебував у лісі між с. Шманьківчики та селищем Заводське, по власних потребах, разом із матір`ю збирав опале сухе гілля для опалення будинку, в якому проживає із сином як одинокий батько. В цей момент його переслідував екіпаж Групи Оперативного Реагування, проте не маючи при собі військово-облікового документу, він був вимушений швидко залишити ліс та повернутись до свого місця проживання. Працівники підрозділу повідомили йому щодо зупинки про те, що він нібито рухаючись не вмикає поворот у лісі та не має відповідних документів на трицикл, на що ОСОБА_1 пояснив, що трицикл має 2.5 кВт, документів не потрібно. Крім того, наголосив, що ліс - це не зареєстрована дорожня смуга відповідною дорожньою розміткою як - дорога, траса чи автомагістраль. Працівники даного підрозділу відповідного порушення не зафіксували на відеофіксацію.

ОСОБА_1 твердо заперечив щодо вживання алкогольних напоїв, хоча при даних обставинах міг відмовитись, але без вагань погодився на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці газоаналізатором Драгер 6810. При проходженні продуття наданого мундштука, який був встановлений працівником ГОР, йому вказали, що результат 0.45 проміле, хоча на відео не зафіксували даний показник. До протоколу про адміністративне правопорушення додано результат проведеного тесту за допомогою приладу Драгер 6810 від 23 квітня 2026 року. Роздруківка результатів тесту містить фактичні дані про те, що прилад проходив останнє калібрування 05 серпня 2025 року, також перед проходженням тесту він вживав тютюнові вироби. Тому вважає, що з цих підстав результат тесту не є належним та допустимим доказом.

На відеозаписі працівників ГОР він не відмовився їхати в мед заклад і вказав, що не має вибору, на що вони беззаперечно почали складати протокол. Також посилається на те, що усі відеофайли надані суду в копіях файлів фіксації події правопорушення, не підписані електронним цифровим підписом відповідного суб`єкта владних повноважень, тому не можуть враховуватись судом в якості допустимих та достатніх електронних доказів на підтвердження його провини за ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 наголошує на тому, що він та працівники ГОР вживали при освідченні засоби тютюнового та іншого пристрою куріння, що могло вплинути на його показник у мундштуку та відмінність у рапорті часу та дати і температури зовнішнього середовища. Згідно видруківки даного газоаналізатора Драгер 6810 наданої до матеріалів протоколу серії ЕПР1 № 648203 від 23.04.2026 складеного о 17 год 52 хв. 28 сек. містяться ряд виправлень, а саме в даті його дня народження та році проходження огляду на місці стану алкогольного сп`яніння надуманого працівниками ГОР, а саме складання протоколу та моменту фіксації надуманого "правопорушення" 23.04.2026 року о 17 год. 00 хв., а на долучених файлах із нагрудної камери працівників 'ТОР" о 14 год. 23 хв. та 14 год. 26 хв. Також в протоколі зазначено місце вчинення адміністративного правопорушення та складання протоколу с. Шманьківчики вул. Шевченка, а це не є дійсністю, так як це його адреса проживання.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.

Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 2.9 "а" ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно із п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно із ч.ч. 2-4 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначено відповідною Інструкцією, яку затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції № 1452/735 від 9 листопада 2015 року огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно п. 3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху, транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.

Відповідно до п. 1.10 Розділу 1 Правил, механічний транспортний засіб це транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

До транспортних засобів відноситься і велосипед, який у абзаці шістнадцятому пункту 1.10 Правил дорожнього руху визначений як транспортний засіб, крім крісел колісних, що приводиться в рух мускульною силою людини, яка знаходиться на ньому.

Наведені положення законодавства свідчать, що в залежності від того, яким чином транспортні засоби приводяться в рух, вони поділяються на механічні, які приводяться в рух за допомогою двигуна, та немеханічні, які приводяться в рух за допомогою мускульної сили людей (велосипеди тощо) або тварин (гужові вози, сани тощо) або в складі з механічним транспортним засобом (причепи, напівпричепи).

Механічні транспортні засоби за правилами п. 2.13 Правил дорожнього руху, в залежності від порядку посвідчення права керування ними, класифіковані за категоріями: А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт; А - мотоцикли, у тому числі з боковим причепом, та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом 50 куб. см і більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше; В1 - квадро- і трицикли, мотоколяски та інші триколісні (чотириколісні) мототранспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кілограмів; В - автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, - восьми, состав транспортних засобів з тягачем категорії В та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів; С1 - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких становить від 3500 до 7500 кілограмів (від 7700 до 16500 фунтів), состав транспортних засобів з тягачем категорії С1 та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів; С - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких перевищує 7500 кілограмів (16500 фунтів), состав транспортних засобів з тягачем категорії С та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів; D1 - призначені для перевезення пасажирів автобуси, у яких кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, не перевищує 16, состав транспортних засобів з тягачем категорії D1 та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів; D - призначені для перевезення пасажирів автобуси, у яких кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, більше 16, состав транспортних засобів з тягачем категорії D та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів; ВЕ, С1Е, СЕ, D1E, DE - состави транспортних засобів з тягачем категорії В, С1, С, D1 або D та причепом, повна маса якого перевищує 750 кілограмів; Т - трамваї та тролейбуси.

До транспортних засобів належать і електричні транспортні засоби.

Відповідно до вимог Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023, який набрав чинності 23.03.2023 внесено зміни до Закону України «Про автомобільний транспорт».

Згідно з ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

У статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» також закріплено законодавче визначення електробуса, електробуса з подовженим запасом ходу, електромобіля, електромобіля вантажного, електромобіля легкового, легкого персонального електричного транспортного засобу, низькошвидкісного легкового електричного транспортного засобу.

Зокрема, легким персональним електричним транспортним засобом є колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину.

Низькошвидкісним легким електричним транспортним засобом є колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Таким чином, аналіз наведених законодавчих положень свідчить, що електроскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка є транспортними засобами, що поділяються на дві категорії, а саме: легкий персональний електричний транспортний засіб та низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, п. 1 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 5 ч. ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Перебуваючи на проїзній частині особа, відповідно до Правил дорожнього руху є учасником дорожнього руху і тому відповідно до пунктів 1.3 - 1.5 Правил дорожнього руху зобов`язана неухильно виконувати вимоги цих Правил, розраховувати на те, що інші учасники виконують ці Правила, а їх дії або бездіяльність не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

У постанові Верховного Суду від 15.03.2023 у справі № 127/5920/22 вказано, що джерелом підвищеної небезпеки слід вважати діяльність, що здійснюється з тим чи іншим залученням/використанням предметів матеріального світу та/або природних (фізичних) процесів, які за певних умов часу та місця в силу своїх якісних та кількісних характеристик об`єктивно створюють в процесі володіння ними (незалежно від факту їх експлуатації) підвищену порівняно із звичайними життєвими обставинами небезпеку завдання шкоди; використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Крім того, чинне законодавство не містить вказівки на те, що пристрій визнається транспортним засобом лише в разі присвоєння пристрою номерного знаку чи за наявності посвідчення водія в особи, яка ним керує.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 керував трициклом SOKMOTOLTD, який має двигун потужністю 2500 Вт, за допомогою якого він приводиться в рух, а також призначений для перевезення людей та вантажу, відтак є електричним транспортним засобом, яке охоплюється поняттям «транспортний засіб», а відтак ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Відповідно до роздруківки тестування на алкоголь 23 квітня 2026 року о 17 год. 39 хв. ОСОБА_1 проходив огляд на стан алкогольного сп`яніння, результат тесту 0,45 проміле.

Згідно акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів вбачається, що у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, ОСОБА_1 проходив огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння, результат 0,45 проміле, від підпису відмовився.

Згідно направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.04.2026 ОСОБА_1 направляється на огляд до КНП «Чортківська ЦМЛ» Чортківської міської ради, огляд не проводився.

Згідно відеозаписів, які містяться на DVD-R диску, вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом по лісовій дорозі, його зупинили працівники поліції через те, що він не включив покажчик повороту. Посилання відповідача на незаконність зупинки через те, що він керував в лісі не заслуговують на увагу, оскільки згідно з Правилами дорожнього руху, дія ПДР поширюється на всі дороги та інші ділянки місцевості, незалежно від їх призначення, покриття, якщо вони використовуються для руху транспортних засобів, в тому числі і лісова, і польова дороги.

Також з відеозапису вбачається, що у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння у водія працівниками поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою технічного приладу «Драгер» (свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки чинне до 05 серпня 2026 року), на що він погодився; встановлено позитивний результат (0,45 проміле), в медичний заклад для проходження медичного огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння їхати відмовився.

Доводи ОСОБА_1 щодо порушення процедури огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння не впливають на правильність висновків суду та не є обставинами, які виключають його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки спростовуються відеозаписом.

На переконання суду, його доводи зводяться до формальних неточностей, які із врахуванням наявних в матеріалах справи доказів не спростовують висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому відсутні підстави для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суддя приходить до переконання, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується вище наведеними доказами у їх сукупності.

Накладаючи адміністративне стягнення, суд у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу винного, ступінь його вини, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, та вважає, що на нього слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно з ч. ч. 1 і 2 ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

У відповідності до вимог ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягають стягненню 665,60 гривень судового збору на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 9, 33, 40-1, 130, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України (рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106).

Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу (34 000 гривень), а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Чортківський районний суд Тернопільської області.

Суддя:/підпис/

Згідно з оригіналом

Постанова набрала законної сили «____» _____ 2026 року.

Оригінал постанови знаходиться в матеріалах справи № 608/1283/26, яка зберігається в Чортківському районному суді Тернопільської області.

Строк пред`явлення постанови до виконання до «03» вересня 2026 року.

Суддя Н. В. Яковець

Копію постанови видано «_____»_______202__ року.

Секретар: