Рішення № 137152808, 04.06.2026, Чортківський районний суд Тернопільської області

копія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" червня 2026 р. Справа № 608/1139/26

Номер провадження2/608/717/2026

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Коломієць Н. З.

з участю секретаря Смаглій О. Р.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Чорткові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що 26 січня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання кредиту № 1503-1323 у розмірі 10 000 гривень на строк 365 днів, з базовим періодом 30 днів та стандартною відсотковою ставкою 0,99% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору та 0,85% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору до закінчення строку його дії.

Позивач через партнера АТ КБ «ПриватБанк» перерахувало кредитні кошти в розмірі 10 000 грн ОСОБА_1 на платіжну карту НОМЕР_1 .

Станом на 18 березня 2026 року ОСОБА_1 має заборгованість за вищевказаним кредитним договором у розмірі 13 518,90 гривень, яка складається з: заборгованості за кредитом 3686,10 грн; заборгованості за нарахованими процентами 5536,79 грн; заборгованості за процентами річних на підставі ст.. 625 ЦК України 4296,01 грн.

Позивач просить суд стягнути розмір заборгованості за вищевказаним кредитним договором та судовий збір.

Представник відповідачки ОСОБА_1 адвокат Квятковський Д. В. подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову повністю. Зазначив, що відповідачка позов не визнає, оскільки кредитного договору з позивачем не укладала, одноразового ідентифікатора для підписання договору не отримувала, грошових коштів від позивача не одержувала, а банківські виписки по всіх наявних у неї рахунках не містять зарахування 10 000,00 грн від ТОВ «Укр Кредит Фінанс», платіжна картка НОМЕР_1 . Позивач не довів належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами факту укладення договору саме відповідачкою. Надані позивачем матеріали не підтверджують укладення електронного договору. Позивач подав до суду роздруківку договору про відкриття кредитної лінії № 1503-1323, у якій зазначено персональні дані відповідачки, номер платіжного засобу НОМЕР_1 , електронну адресу zbut@ptech.com.us та одноразовий ідентифікатор A1115. Однак, сама наявність таких даних у роздруківці, сформованій позивачем, не підтверджує, що саме відповідачка створила заявку, пройшла ідентифікацію, отримала одноразовий ідентифікатор, ввела його в інформаційній системі та прийняла оферту.

У паспорті споживчого кредиту зазначено інший одноразовий ідентифікатор-A9517.

Проте позивач не надав суду доказів направлення, доставки, отримання та введення відповідачкою жодного з цих ідентифікаторів. В матеріалах справи відсутні SMS-логи, Viber/Telegram/e-mail-логи, журнали подій інформаційної системи, IP-адреси, дані пристрою, user-agent, час авторизації, час введення одноразового ідентифікатора, а також належне підтвердження проходження відповідачкою ідентифікації через BankID НБУ.

Представник відповідача зазначає, що наявні у неї банківські картки не збігаються з карткою НОМЕР_1 , на яку позивач нібито перерахував кошти.

У довідці Raiffeisen Bank за рахунком НОМЕР_2 зазначені картки НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 .

Виписка АТ КБ «ПриватБанк» підтверджує картку НОМЕР_6 , при цьому договір за цією карткою відкритий лише 26.05.2025, тобто після дати нібито укладення кредитного договору 26.01.2025.

Довідка АТ «Ощадбанк» підтверджує, що у ТВБВ № 10019/054 філії Тернопільського обласного управління АТ «Ощадбанк» на ім`я ОСОБА_1 рахунки відсутні.

Отже, позивач не надав суду належного доказу того, що картка НОМЕР_1 належить відповідачці, а також не надав доказу фактичного зарахування 10 000,00 грн саме на рахунок відповідачки. Сам факт існування платіжної квитанції з маскованим номером картки без ідентифікації отримувача, не підтверджує отримання відповідачкою кредитних коштів.

Позивачем відповіді на відзив не було подано.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розгляд справи проводити у його відсутності.

Представник відповідача, адвокат Квятковський Д. В. В судове засідання не з`явився. Подав письмову заяву про розгляд справи у відсутності сторони відповідача, позов не визнає повністю, просить відмовити у його задоволенні за недоведеністю позовних вимог.

Розглянувши справу, вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У позовній заяві позивач стверджує, що 26 січня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1503-1323. Договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора А1115. Відповідачкою під час укладення кредитного договору пройдено ідентифікацію шляхом використання системи BankID Національного банку (п.3.4 цього Договору).

Відповідно до умов договору: п.4.1 загальний розмір кредиту 10 000 гривень, строк кредитування 365 днів, дата повернення 25.01.2026 (п.4.12,) з базовим періодом 30 днів (п.4.8) та стандартною відсотковою ставкою 0,99% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних з дати укладення Договору та 0,85% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору до закінчення строку його дії (п.4.10).

Реквізити сторін: ОСОБА_1 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер особистого електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 .

Електронний підпис позичальника одноразовим ідентифікатором НОМЕР_7 (Розділ 13 Договору та п. 13.9 Правил відкриття кредитної лінії).

Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_1 : ОСОБА_1 , електронний підпис одноразовим ідентифікатором А9517, про що зазначено в Паспорті споживчого кредиту.

Згідно квитанції № 2588447720 АТ КБ «ПриватБанк» 26.01.2025 Товариством здійснено переказ в сумі 10 000 грн (видача кредитних коштів за договором 1503-1323, 2025-01-26); платник ТОВ «Укр Кредит Фінанс», надавач платіжних послуг платника АТ КБ «ПриватБанк», отримувач: найменування платіжної системи Mastercard, номер платіжного інструменту 516780*41.

Згідно довідки ТОВ «Укр Кредит Фінанс», підписаної директором ТОВ «Укр Кредит Фінанс» Євгеном Резуєвим про перерахування суми кредиту №1503-1323 від 26.01.2025 через платіжну систему LiqPay 26.01.2025 було здійснено перерахування 10 000 грн, видача кредиту, платіж №2588447720, card_mask НОМЕР_1 .

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 категорично заперечує, що укладала вищевказаний кредитний договір та отримувала кредитні кошти у вказаному в договорі розмірі.

У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина перша статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За положенням статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтями 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Матеріали справи свідчать про те, що оспорюваний кредитний договір укладений в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Відповідно до частини першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Також, приписами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до статті 640 ЦК України - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно статті 642 ЦК України - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Суд, досліджуючи Договір про відкриття кредитної лінії № 1503-1323 від 26.01.2025 враховує, що такий укладався в електронній формі шляхом накладення електронного підпису позичальника одноразовим ідентифікатором А1115. Позивач зазначає, що відповідачкою під час укладення кредитного договору пройдено ідентифікацію шляхом використання системи BankID Національного банку.

Проте, у Паспорті споживчого кредиту одноразовий ідентифікатор вказаний НОМЕР_8 .

Докази того, який саме одноразовий ідентифікатор був направлений відповідачу та в який спосіб: смс-повідомлення на фінансовий номер телефону, електронний лист, шляхом здійснення дзвінку чи з використанням сучасних сервісів передачі даних (п.3.3 Договору), матеріали справи не містять.

На думку суду, такі суперечності виключають доведеність факту акцептування договору відповідачкою ОСОБА_1 .

Також в матеріалах справи відсутні первинні документи, які підтверджують надання кредитних коштів позичальнику.

Оцінюючи наявну у матеріалах справи квитанцію № 2588447720 АТ КБ «ПриватБанк», де вказано, що 26.01.2025 Товариством здійснено переказ в сумі 10 000 грн (видача кредитних коштів за договором 1503-1323, 2025-01-26); платник ТОВ «Укр Кредит Фінанс», надавач платіжних послуг платника АТ КБ «ПриватБанк», отримувач: найменування платіжної системи Mastercard, номер платіжного інструменту 516780*41, суд звертає увагу, що з її змісту не ідентифікується особа ОСОБА_2 , що дозволило б ідентифікувати відповідачку як власника банківської картки та отримувача цих коштів. Також цей документ не є первинним документом в розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Представником відповідача подано інформацію з банківських установ щодо належності/неналежності банківської карти № НОМЕР_9 .

Так, у довідці Raiffeisen Bank за рахунком НОМЕР_2 , який відкритий на ім`я ОСОБА_2 зазначені картки НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 .

Виписка АТ КБ «ПриватБанк» підтверджує наявність у ОСОБА_2 картки № НОМЕР_6 , при цьому договір за цією карткою відкритий лише 26.05.2025, тобто після дати Договору про надання кредитної лінії № 1503-1323 від 26.01.2025.

Довідка АТ «Ощадбанк» підтверджує, що у ТВБВ № 10019/054 філії Тернопільського обласного управління АТ «Ощадбанк» на ім`я ОСОБА_1 рахунки відсутні.

Отже, суд вважає, що позивачем не надано належного доказу того, що картка НОМЕР_1 належить відповідачці, а також не надано доказу фактичного зарахування 10 000,00 грн саме на рахунок відповідачки. Сам факт існування платіжної квитанції з маскованим номером картки без ідентифікації отримувача не підтверджує отримання відповідачкою кредитних коштів.

Відтак, на думку суду, позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження надання та отримання відповідачкою кредитних коштів згідно вищевказаного кредитного договору.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, за відсутності доказів укладення між сторонами кредитного договору, надання відповідачці та отримання нею кредитних коштів, вимоги позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частин 1, 2 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі відмови в позові на позивача.

Керуючись ст.ст. 526, 634, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 12, 78, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (бульвар Лесі Українки, 26 офіс 407 м. Київ, індекс 01133) до ОСОБА_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_10 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги Тернопільському апеляційному суду через Чортківський районний суд протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з оригіналом

Суддя: /підпис/

Рішення набрало законної сили «___» ______ 2026 року.

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/1139/26, яка зберігається в Чортківському районному суді Тернопільської області.

Суддя: Н. З. Коломієць

Копію рішення видано «___»___20____ року.

Секретар: