Рішення № 137152431, 20.04.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/7279/25

Провадження № 2/496/965/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Буран В.М.,

за участю: секретаря Агаджанян Д.Х.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільний позов ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Коллект Центр» звернувся до суду з позовом та просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором 54120,00 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 16000,00 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 06.12.2019 року між ТОВ «Інфінанс» та відповідачем укладено кредитний договір.

На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 20000,00 грн.

14.07.2021 р. між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір відповідно умов якого ТОВ «Інфінанс» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором що укладений між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 .

У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відповідно до Договору відступлення права вимоги відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором, що укладений між ТОВ «Інфінанс» та відповідачем.

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом грошової вимоги до відповідача. У порушення умов Договору, Відповідач, свої зобов`язання належним чином не виконує, в результаті чого станом на день підготовки позову загальний розмір заборгованості відповідно до розрахунку заборгованості становить 54120,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 4000,00 грн.; заборгованість за відсотками 50120,00 грн.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 27.01.2026 р. відкрито спрощене позовне провадження та вирішено справу розглядати з повідомленням (викликом) сторін (а.с.12).

У судове засідання представник ТОВ «Коллект Центр» не з`явився, але в прохальній частині позову просив розгляд справи проводити без їхньої участі. Позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі не заперечував проти заочного розгляду справи (а.с.5).

Відповідач у судові засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся шляхом надіслання ухвали та судової повістки на зареєстроване місце проживання (перебування), але до суду повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній» (а.с.18), тому судом було здійснено виклик відповідача до суду, шляхом створення оголошення про виклик на офіційному веб-сайті Судової влади (а.с.22).

В установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строки не подав до суду відзив на позовну заяву.

Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з тим, що відповідач повідомлений належним чином про час та місце слухання справи, відповідач не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, відповідач не подав відзив та враховуючи згоду позивача на заочний розгляд справи, суд вважає за необхідне ухвалити рішення про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що відповідно до Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0686318513 від 06.12.2019 року відповідач ОСОБА_1 отримав від ТОВ «Інфінанс» кредит у розмірі кредитної лінії 20000,00 гривень, зі сплатою 1,75% за один календарний день на суму фактичного залишку заборгованості, терміном 36 календарних днів.

Згідно пропозиції надання 3 траншу кредиту згідно заяви-анкети №2628508952 від 17.01.2020 р. в рамках договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0686318513 від 06.12.2019 р. в рамках договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0686318513 від 06.12.2019 р. ОСОБА_1 отримав від ТОВ «Інфінанс» кредит у розмірі 4000 гривень, строком на 30 днів.

Відповідно до договору факторингу №14-07/21 від 14.07.2021 р. ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за договорами позики, в тому числа за договором позики №0686318513 від 06.12.2019 р.

Згідно Договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників ТОВ «Коллект Центр», в тому числі за Договором позики №0686318513 від 06.12.2019 р., що укладений між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 . Таким чином, ТОВ «Коллект центр» отримало право грошової вимоги до відповідача.

Відповідно до довідки Іpay.ua від 03.07.2025 17.01.2020 21:16 на суму 4000 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 46738486, призначення платежу: Зарахування 4000 грн на карту НОМЕР_1 .

Відповідно до розрахунку заборгованості заборгованість ОСОБА_1 становить 54120,00 гривень.

Усупереч умовам Кредитних договорів відповідач не виконав своїх зобов`язань. Після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості за Кредитними договорами.

Таким чином, установлено, що між сторонами існують зобов`язальні правовідносини.

Згідно з частинами першою, третьою статті 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Пунктом 5 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" (далі Закону) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Порядок та підстави нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами, зокрема за кредитними договорами, передбачені статтями 1048 та 1056-1 ЦК України.

Зокрема, ч. 1 статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 1056-1 ЦК України установлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення виконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зокрема, статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що позивачем доведено факт отримання відповідачем кредитних коштів за Кредитними договорами, правові підстави для нарахування відсотків та нарахування 3% річних за неналежне виконання умов Договору позики, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у цій частині.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Коллект Центр" підлягає стягнення заборгованості за Кредитними договорами в загальній сумі 54120,00 грн.

Позивач у зв`язку із захистом своїх прав поніс судові витрати, які складаються із наступного: судового збору при поданні позовної заяви у розмірі 2422,40 грн., та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16000,00 грн.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з наданої платіжної інструкції від 28.10.2025 року за подання даного позову до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн., а тому, у зв`язку з повним задоволенням позовних вимог, вказані судові витрати підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Коллект Центр".

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача надано суду: договір про надання правової допомоги №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 року складають 16000,00 грн. Заявка на надання юридичної допомоги № 1962 від 01.09.2025 року. Витяг з Акту № 14 про надання юридичної допомоги від 30.09.2025 року - надання усної консультації з вивченням документів 4000,00 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 12000,00 грн.

Проте, суд вважає такий розмір винагороди не співмірним зі складністю справи, обсягом часу витраченого на підготовку, з урахуванням фактичної неучасті представника в судових засіданнях, а тому у цієї частині позов підлягає задоволенню частково у сумі 3000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 19, 81, 89, 137, 141, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Позов ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Коллект Центр» (місцезнаходження 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за кредитним договорам №0686318513 від 06.12.2019 р. у розмірі 54120,00 грн.

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Коллект Центр» (місцезнаходження 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926) судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу у сумі -3000,00 гривень.

В інший частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст рішення складено 04 червня 2026 року, з урахуванням навантаження на склад суду, яке пов`язано з тим, що від штатної кількості 11 суддів, зараз здійснюють правосуддя тільки - 6, недостатня кількість суддів, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ, введенням воєнного стану, навчання та відпустки у травні 2026 р., що обумовлює збільшення строку виготовлення повного тексту рішення суду, оскільки показники навантаження перевищують нормативні у 8 разів, передачі справ 2-х інших суддів, суд першої інстанції позбавлений можливості дотримання строків, передбачених національним законодавством.

З урахуванням рекомендованих Вищою радою правосуддя показників, ДСА України зробила розрахунок необхідної кількості суддів для здійснення ефективного правосуддя, яка суттєво перевищує кількість суддів визначену рішенням ВРП від 24 серпня 2023 р. 852/0/15/ - 23. Згідно розрахунків ДСА України, чисельність суддів Біляївського районного суду Одеської області, з урахуванням рівня навантаження, має складати 47 осіб. Зараз штатна кількість 13 суддів, фактично здійснюють правосуддя тільки 6 суддів.

Суддя: В.М. Буран