Ухвала суду № 137152144, 05.06.2026, Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 595/435/19

Провадження № 6/595/20/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2026 місто Бучач

Бучацький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Тхорик І.І.

з участю секретаря судового засідання Єдинак Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», заінтересовані особи: Бучацький відділ державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Акціонерне товариство КБ «ПриватБанк», боржник ОСОБА_1 про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», в інтересах якого діє представник Шафігіна В.Р., звернулося до суду із заявою, заінтересовані особи: Бучацький відділ державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Акціонерне товариство КБ «ПриватБанк», боржник ОСОБА_1 , про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа, в якій просить замінити стягувана у виконавчому листі № 595/435/19 від 18.11.2019, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу з ПАТ КБ «ПриватБанк» на його правонаступника, Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс». Окрім того, просить видати ТОВ «Капіталресурс» дублікат виконавчого листа № 595/435/19 від 18.11.2019, про стягнення боргу з ОСОБА_1 . Заявлені вимоги мотивує тим, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №б/н, згідно якого, останньому було надано грошові кошти (кредит) на споживчі цілі, та встановлений графік повернення їх. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконував, у зв`язку з чим ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості. В подальшому позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено, та на виконання рішення видано виконавчий лист № 595/435/19 від 18.11.2019 про стягнення з відповідача на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу за кредитним договором. 22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором відповідача. Таким чином, кредитора по договору було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «Капіталресурс». Окрім того, кредитний договір відповідача на момент звернення заявника з даною заявою є дійсним та не оскаржувався сторонами по справі. На примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 61134312 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа. 24.12.2020 державним виконавцем ВДВС вищевказане ВП було завершено, оригінал вищевказаного виконавчого листа направлено стягувачу. Станом на дату укладання Договору факторингу оригінал виконавчого листа ТОВ «Капіталресурс» не передавався. У зв`язку з відсутністю оригіналу виконавчого листа на адресу АТ КБ «ПриватБанк» було скеровано запит з метою з`ясування його наявності. 31.03.2026 на адресу ТОВ «Капіталресурс» надійшла відповідь, відповідно до якої оригінал виконавчого листа втрачено. У зв`язку з вказаним, ТОВ «Капіталресурс» на даний час не може реалізувати свої права, як стягувача. Зважаючи на викладене, просить заявлені вимоги задовольнити.

25 травня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», заінтересовані особи: Бучацький відділ державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Акціонерне товариство КБ «ПриватБанк», боржник ОСОБА_1 про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа та призначено заяву до розгляду у судовому засіданні.

Представник заявника ТОВ «Капіталресурс» Шафігіна В.Р. в судове засідання не з`явилася, у прохальній частині заяви просила розглядати справу без участі представника ТОВ «Капіталресурс».

Представники заінтересованих осіб АТ КБ «ПриватБанк», Бучацького відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та боржник ОСОБА_1 у судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку.

Зважаючи на вимоги частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

В провадженні Бучацького районного суду Тернопільської області перебувала цивільна справа № 595/435/19 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області від 21 березня 2019 року позов задоволено, ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 17 вересня 2012 року на загальну суму 40614 (сорок тисяч шістсот чотирнадцять) грн 41 коп. Також стягнуто з ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 1921 грн судового збору. Рішення набрало законної сили 23 квітня 2019 року.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

На виконання вказаного рішення суду 18 листопада 2019 року стягувачу ПАТ «КБ «ПриватБанк» судом було видано два виконавчі листи № 595/435/19 від 21 березня 2019 року.

У Бучацькому міжрайонному відділі державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) перебувало виконавче провадження ВП № 61134312 з примусового виконання виконавчого листа № 595/435/19, виданого Бучацьким районним судом Тернопільської області 18 листопада 2019 року.

Відповідно до постанови головного державного виконавця Бучацького Міжрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Крушельницької Н.М. від 24 грудня 2020 року виконавчий лист № 595/435/19, виданий 18 листопада 2019 року Бучацьким районним судом Тернопільської області, про стягнення з ОСОБА_1 в користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором від 17 вересня 2012 року в сумі 40614,41 грн, повернуто стягувачу.

Доказів неотримання стягувачем вказаного виконавчого документу суду не надано.

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс» укладено Договір факторингу №8-22-08/2025, згідно з яким Клієнт відступає належні йому Права вимоги (Прав вимоги), а саме права грошової вимоги Клієнта до позичальників, зазначених у Реєстрі боргових зобов`язань (за формою, що наведена у Додатку №1 до цього Договору, далі - Реєстр боргових зобов`язань), який складається Клієнтом, далі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших, осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за договорами (з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них), що укладені між Клієнтом та Боржниками, та перелік яких наведено згідно з відповідним Реєстром боргових зобов`язань, далі за текстом - Основні договори або Кредитні договори, а Фактор здійснює фінансування Клієнта шляхом купівлі у нього Прав вимоги та сплачує Клієнту за Права вимоги грошові кошти (купівельну ціну) у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

Відповідно до Акту №3 приймання-передачі реєстру боргових зобов`язань №3 від 10 вересня 2025 року за договором факторингу №8-22-08/2025 від 22 серпня 2025 року, клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боргових зобов`язань №3 від 10 вересня 2025 року в кількості 59139. Заборгованість боржників з правами грошової вимоги, що відступається згідно з Реєстр боргових зобов`язань №3 від 10 вересня 2025 року становить 393628700,24 грн.

Як вбачається із витягу з Реєстру боргових зобов`язань №3 до Договору факторингу №8-22-08/2025 від 22 серпня 2025 року, ТОВ «Капіталресурс» набуло право вимоги заборгованості за кредитним договором б/н від 17 вересня 2012 року до боржника ОСОБА_1 у розмірі заборгованості за основним боргом у розмірі 25480,64 грн.

Згідно інформації з АСВП від 06.05.2026, виконавче провадження № 61134312, відкрите 03.02.2020, де боржником є ОСОБА_1 , завершено.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

За своєю суттю заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц.

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин і не впливає на правомірність цесії.

Зазначене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі №759/11907/15-ц.

За таких обставин, суд вважає, що вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду та реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише у порядку, визначеному статтею 442 ЦПК України, шляхом заміни сторони у виконавчому листі, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у виконавчому листі, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду, тому заява в цій частині підлягає задоволенню шляхом заміни Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» у виконавчому провадженні по виконанню судового рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 21 березня 2019 року у справі № 595/435/19, виконавчі листи по якому видано стягувачу 18 листопада 2019 року.

Щодо вимог заявника про видачу дубліката виконавчого документу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з п. 17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Зі змісту вказаних норм законодавства вбачається, що дублікат виконавчого листа може видаватись у випадках втрати його оригіналу та в межах строку пред`явлення його до виконання. Єдиною підставою для видачі дубліката виконавчого листа є його втрата.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа, у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2023 року по справі № 6-66/2011 (провадження № 61-8679св22) зроблено висновок, що: «дублікат це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили. Єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата».

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року, прийнятій у справі №196/673/14-ц (провадження № 61-21357св21) дійшов висновку, що аналіз пункту 17.4 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 08 квітня 2019 року у справі № 2-1118/09, від 09 лютого 2022 року у справі №201/4043/19-ц, від 09 лютого 2022 року справі №757/14604/20-ц, від 06 листопада 2019 року у справі №2-1053/10, від 23 вересня 2020 року у справі №127/2-3538/10.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року по справі № 419/310/12 (провадження № 61-13084св21) зроблено висновок, що: «єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено».

Виходячи з наведеного, суд доходить висновку про те, що дублікат виконавчого листа може бути виданий судом лише у разі втрати отриманого раніше оригіналу виконавчого листа. Будь-які інші підстави для видачі судом дублікату виконавчого листа, законодавець не передбачив.

Таким чином, суд має право видати дублікат виконавчого листа тільки у разі доведеності втрати його оригіналу.

Відповідно до листа АТ КБ «ПриватБанк» від 18.03.2026 № 20.1.0.0.0/7-260312/78902, за результатами перевірки внутрішніх реєстрів обліку, встановлено, що оригінали документів, які надійшли бо банку в період до 05.10.2025 включно, знаходилися на зберіганні в архівному приміщенні, яке було знищено 05.10.2025 під час ракетного обстрілу з боку РФ. Інформують про неможливість передачі зазначених документів внаслідок форс-мажорних обставин. Також зазначили, що за даним фактом правоохоронними органами відкрито кримінальне провадження № 22025140000000276. На підтвердження вказаних обставин заявником до матеріалів справи долучено акт про пожежу від 06.10.2025 та лист Львівського міського управління цивільного захисту та превентивної діяльності ДСНС від 15.10.2025 № 5823.1- 2202/5823.3.

Як встановлено матеріалами справи, на виконанні Бучацького Міжрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) перебуло виконавче провадження № 61134312 з примусового виконання виконавчого листа № 595/435/19. Однак, 24.12.2020 державним виконавцем виконавчий документ повернуто стягувану з огляду на те, що у боржника відсутнє майно, яке може бути звернено до стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Станом на дату звернення до суду із даною заявою, виконавчий лист втрачено під час пожежі будівлі, де зберігалися оригінали виконавчих листів, рішення є невиконаним.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Відповідно до ч. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», доповненого Законом України від 15 березня 2022 року №2129-ІХ, який набрав чинності з 26 березня 2022 року, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Видача дубліката виконавчого листа не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат виконавчого листа має повністю відтворювати втрачений виконавчий лист. Натомість відсутність виконавчого листа у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 258, 260, 353, 354, 433, 442, п. 17.4 «Перехідних положень» Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», заінтересовані особи: Бучацький відділ державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Акціонерне товариство КБ «ПриватБанк», боржник ОСОБА_1 , про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа, - задовольнити.

Замінити стягувача ПАТ КБ «ПриватБанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (адреса: 04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, буд. 28А, ЄДРПОУ:43513923) у виконавчому листі по цивільній справі №595/435/19 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Видати дублікат виконавчого листа, виданого Бучацьким районним судом Тернопільської області у справі №595/435/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 17 вересня 2012 року.

Ухвалу надіслати (надати) учасникам справи в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 05 червня 2026 року.

Суддя: І. І. Тхорик