Вирок № 137152049, 05.06.2026, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/1375/26

Номер провадження 1-кп/585/310/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю: секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Миколаївське Роменського району Сумської області, громадянина України, одруженого, з середньою освітою, не працюючого, мешканця б. АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше засудженого: вироком Роменського міськрайоного суду Сумської області від 8 січня 2024 року за ч. 1 ст. 249 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 17000 гривень; вироком Роменського міськрайоного суду Сумської області від 28 березня 2025 року за ч. 1 ст. 249 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 19550 гривень,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В підготовчому судовому засіданні прокурор, якому на підставі ст. 37 КПК України, надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, заявив клопотання про затвердження угоди про визнання винуватості, за умовами якої ОСОБА_5 повністю погодився з формулюванням фактичних обставин кримінального правопорушення та його правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 249 КК України, також беззастережно та у повному обсязі визнає свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, в обсязі, викладеному у підозрі. Крім цього, ОСОБА_5 зобов`язується беззастережно визнати винуватість у вчиненні кримінального правопорушення у обсязі фактичних обставин, зазначених у підозрі та в подальшому в обвинувальному акті у судовому провадженні; давати правдиві покази у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12026205500000043 від 24.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України; визнати в повному обсязі цивільний позов про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, в сумі 646056,00 грн. Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_5 за ч.1 ст. 249 КК України у вигляді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 51000 гривень.

В угоді про визнання винуватості вказано, що відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, не посягати на права та свободи, честь та гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Згідно ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Відповідно до ст.52-1 ЗУ «Про тваринний світ» - для добування об`єктів тваринного світу забороняються, зокрема, виготовлення, збут, застосування, зберігання монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову). Згідно п.п.1 п. 1 розділу IV Наказу № 700 від 19 вересня 2022 року «Про затвердження Правил любительського і спортивного рибальства» (далі - Наказ) передбачено заборону на лов риби сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями добування (вилову), за винятком раколовок конструкції «хапка», підсак та ручних драг, встановлених цими Правилами розмірів. Так, 23.02.2026, у невстановлений у ході досудового розслідування час, ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконне зайняття рибним добувним промислом, без передбаченого законом дозволу на промисловий вилов риби, в порушення вимог ст.52-1 ЗУ «Про тваринний світ», п. 1, п.3 розділу IV наказу № 700 від 19 вересня 2022 року «Про затвердження Правил любительського і спортивного рибальства», не маючи належного, законного дозволу на зайняття рибним добувним промислом, виданого компетентним органом, прибув до ставка (18,3 км. від гирла р. Сула-243, права притока р. Сула, бассейн р. Дніпро), розташованого між с Ріпки та с. Салогубівка на території Гришинського та Ріпчанських округів Роменської міської територіальної громади Роменського району Сумської області, з метою вилову риби для власних потреб. Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_5 , діючи умисно, керуючись мотивом власного збагачення та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді незаконного видобутку риби та бажаючи їх настання, посягаючи на суспільні відносини у сфері охорони та відтворення навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, 23.02.2026, у невстановлений у ході досудового розслідування час, незаконно встановив у воді заздалегідь заготовлені та принесені з собою заборонені знаряддя лову - волосінні рибальські сітки. Продовжуючи свій протиправний умисел, 24.02.2025 близько 00 год. 20 хв., зняв раніше встановлені ним сітки, та здійснив добування риби виду «карась сріблястий» у кількості 412 шт., виду «судак» у кількості 6 шт., та «окунь звичайний» у кількості 1 шт., завантажив вилов та знаряддя лову до транспортного засобу марки ВАЗ 2121 червоного кольору, днз НОМЕР_2 , який перебував у його користуванні, після чого його дії були припинені працівниками поліції. Згідно висновку експерта № СЕ-19/119-26/4554-ФХЕД - в досліджуваному випадку встановлено, що шкода яка завдана довкіллю внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів ОСОБА_5 , а саме виду «карась сріблястий» у кількості 412 шт., виду «судак» у кількості 6 шт., та «окунь звичайний» у кількості 1 шт., із водойми, яка розташована між с. Ріпки та с. Салогубівка Роменського р. Сумської обл., за критерієм «добування великої кількості риби», який визначений п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004. № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» та з урахуванням листа Інституту рибного господарства НААН України від 21.02.25 № 128-02/25, становить 676 056 грн. і має ознаки істотної шкоди. Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 249 КК України, а саме: незаконне зайняття рибним промислом, яке заподіяло істотну шкоду.

Представник потерпілого підтримала угоду і просила її затвердити. Також просила задоволити цивільний позов. Суду пояснила, що в міські раді є юридичний відділ, де працює кілька юристів. Прокурор звернувся до міскої ради з тим щоб заявити такий позов, вони не заперечували. Самі позов не заявляли бо не мають відповідних матеріалів щодо справи.

Обвинувачений ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні заявив про затвердження угоди про визнання винуватості. Суду повідомив що визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних в обвинувальному акті обставин і погоджується на призначення покарання за ч. 1 ст. 249 КК України у виді штрафу в розмірі 51000 гривень. Повідомив що він не має коштів сплачувати збитки по попереднім виркам і взагалі не відшкодовував шкоди. Він дійсно незаконно виловлював рибу. 23 лютого близько 18 години він приїхав на ставок між селами Ріпки і Салгубівка, поставив 6 сіток. Потім витягнув всі сітки і завантажив у автомобіль після чого з`явилися поліцейські і оформляли папери. Він вже взяв гроші в борг для сплати штрафу. За попередніми вироками він штрафи сплатив.

Захисник в судовому засіданні вважав, що угода відповідає інтересам обвинуваченого, не порушує його прав, не суперечить вимогам чинного законодавства і має бути затверджена. На питання суду прокурор повідомив що та обставина, що ОСОБА_5 не відшкодував завданої шкоди по попереднім вирокам, не є підставою вважати, що укладення угоди не відповідає інтересам суспільства і не є перешкодою для затвердження угоди. Що стосується можливості сплатити штраф за відсутності постійного прибутку та не відшкодованих збитків за попередніми вироками, вказане не свідчить про очевидну неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань, оскільки обвинувачений повідомив що має кошти на сплату штрафу. Крім цього інші покарання, на його думку, не будуть дієвими в даному провадженні, так як у випадку призначення покарання у виді апробаційного нагляду він просто ходитиме на відмітки і все, а інші види покарання не можуть бути застосовані.

За вказаних обставин суд погоджується з кваліфікацією дій ОСОБА_5 в ході досудового розслідування за ч.1 ст. 249 КК України.

Відповідно до ст. 472 КПК України, в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов`язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, наслідки невиконання угоди.

З урахуванням вказаних обставин і позиції сторін провадження, зокрема сторони обвинувачення, укладена угода про визнання винуватості правомірна, відповідає інтересам суспільства та держави, укладена добровільно, не порушує права свободи інтереси сторін та інших осіб, узгоджена сторонами міра покарання відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановлених загальною частиною КК України, а тому необхідно затвердити угоду, призначивши обвинуваченій узгоджену сторонами міру покарання.

З огляду на те, що в ході досудового слідства запобіжний захід не обирався, сторони в угоді питання про застосування запобіжного заходу не вирішували, суд для обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 підстав не вбачає.

Що стосується цивільного позову, заявленого прокурором, в інтересах держави в особі Роменської міської ради Сумської області до ОСОБА_5 про стягнення в дохід бюджету Роменської міської ради Сумської області шкоду, заподіяну водним живим ресурсам у розмірі 646056 гривень, то даний позов не може бути прийнятий до розгляду спільно з кримінальним провадженням та вирішений при затвердженні угоди, оскільки прокурор не обґрунтував підстав представництва ним інтересів Роменської міської ради Сумської області в суді і подання цивільного позову в інтересах Роменської міської ради. Крім цього, в угоді про визнання винуватості не вказано яким чином має вирішуватися питання по цивільному позову, оскільки в угоді вказано лише те, що ОСОБА_5 зобов`язаний визнати цивільний позов у повному обсязі.

Арешт накладений на майно підлягає скасуванню.

Доля речових доказів підлягає вирішенню в прядку ст.100 КПК України.

Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.

Підстави для застосування запобіжного заходу відсутні.

Керуючись ст. ст. 371, 373-374 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 3 квітня 2026 року між прокурором Роменської окружної прокуратури ОСОБА_3 , підозрюваним ОСОБА_5 та його захисником ОСОБА_4 .

ОСОБА_5 визнати винним у пред`явленому обвинуваченні про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України і призначити, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості, покарання, у виді штрафу в розмірі у 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі п`ятдесят одна тисяча гривень (51 000 грн.). Відмовити у прийнятті до спільного розгляду з кримінальним провадженням цивільного позову прокурора.

Стягнути з ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави 4457 гривень за проведення судової експертизи.

Скасувати арешт накладений на наступне майно: сім полімерних рибальських сіток різного діаметру; металеву котушку з рибальською ліскою; металевий саморобний виріб «кораблик»; металевий складний «бур» та предмет з дерев`яною ручкою та загостреним металевим кінцем; рибу виду «карась сріблястий» у кількості 206 шт.; рибу виду «карась сріблястий» у кількості 206 шт.; рибу виду «судак» у кількості 6 шт.;рибу виду «окунь звичайний» у кількості 1 шт.; автомобіль марки ВАЗ 2121 червоного кольору, з номерним знаком НОМЕР_2 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , на автомобіль марки «ВАЗ 2121» з номерним знаком НОМЕР_2 ; ключ до автомобіля марки «ВАЗ 2121».

Речові докази по справі: 1) сім полімерних рибальських сіток різного діаметру; металеву котушку з рибальською ліскою; металевий саморобний виріб «кораблик»; металевий складний «бур» та предмет з дерев`яною ручкою та загостреним металевим кінцем, які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів знищити. 2) рибу виду «карась сріблястий» у кількості 206 шт.; рибу виду «карась сріблястий» у кількості 206 шт.; рибу виду «судак» у кількості 6 шт.; рибу виду «окунь звичайний» у кількості 1 шт., як передані на зберігання ФОП ОСОБА_6 знищити; 3) автомобіль марки ВАЗ 2121 червоного кольору, з номерним знаком НОМЕР_2 , який перебуває на території Роменського РВП; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , на автомобіль марки «ВАЗ 2121» з номерним знаком НОМЕР_2 та ключ до автомобіля марки «ВАЗ 2121», які зберігаються в камері зберігання речових доказів повернути власнику.

На вирок може бути подана апеляція до Сумського апеляційного суду через Роменський міськрайонний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням обмежень передбачених ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_1