Рішення № 137151540, 05.06.2026, Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/9998/24

Провадження 2-а/465/18/26

РІШЕННЯ

Іменем України

05.06.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючої судді Мигаль Г.П.,

при секретарі судового засідання Білінській С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження по справі,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Чернія Володимира Олеговича серії ЕНА №3617298 від 06.12.2024 року, винесеної за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 06 грудня 2024 року, о 20 год. 29 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки ВМВ - 3301 із номерним знаком « НОМЕР_1 », рухаючись із дотриманням правил дорожнього руху, на вулиці Липинського, 40 у м. Львові був зупинений інспектором управління патрульної поліції Львівської області, капітаном поліції Чернієм В.О. Патрульний поліції повідомив позивачу, що він керує автомобілем, з номерним знаком « НОМЕР_1 », який не належить цьому автомобілю, а після отримання від позивача документів, які підтверджують придбання автомобіля та присвоєння йому такого номерного знаку одразу приступив до складення постанови у справі про адміністративне правопорушення. Постановою серії ЕНА №3617298 від 06.12.2024 у справі про адміністративне правопорушення позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.1 ст.121-3 КУпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1190,00 грн. Вважає таку постанову незаконною та безпідставною, а притягнення його до адміністративної відповідальності неправомірним з таких причин. На місці зупинки транспортного засобу позивача - ВМВ модель 3301, номерний знак « НОМЕР_1 » позивач відразу надав інспектору патрульної поліції Львівської області Чернію В.О. Договір купівлі-продажу цього транспортного засобу , в якому зазначено, що 30 жовтня 2024 року позивачем у Товариства з обмеженою відповідальністю «ШИЛІНГ АВТО» відповідно до Договору купівлі-продажу №245 було придбано автомобіль марки ВМВ модель 3301. Згідно із пунктом 4.1 цього Договору Товар передається Продавцем за актом приймання - передачі, що є невід`ємною частиною цього договору. Відповідно до Акту приймання-передачі транспортного засобу від 30 жовтня 2024 року ТОВ «ШИПІНГ АВТО» передано, а позивачем отримано транспортний засіб марки ВМВ , модель 3301, рік виготовлення 2018, VIN НОМЕР_2 , а також номерні на це авто «ТРАНЗИТ: 03ЕО6244». Також, відомості про номерний знак « НОМЕР_1 » містяться в Акті огляду реалізованого транспортного засобу №8693/0002562 від 30.10.2024 року, складеного на підставі договору купівлі -продажу №245 від 30 жовтня 2024 року. Зазначив, що оскаржувана постанова винесена з порушенням п. 7 Порядку №1388, затвердженого Кабінетом Міністрів України. З огляду на зазначене, просив задоволити позов.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказує на дотримання суб`єктом владних повноважень вимог законодавства при притягненні позивача до адміністративної відповідальності. Зазначає, що поліцейський чітко спостерігав факт допущення позивачем порушення вимог ПДР, а тому, як посадова особа єдиного контролюючого органу у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов`язаний був відреагувати на факт вчинення правопорушення. Останній, дотримуючись ст. ст. 278, 279 КУпАП та Інструкції «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» № 1395 від 07.11.2015 (далі Інструкція № 1395 від 07.11.2015). Поліцейським Управління було з`ясовано всі необхідні обставини та вирішено питання для початку розгляду справи. Розгляд справи відбувався в присутності особи, що відповідає пункту 8 Інструкції № 1395, з дотриманням вимог пункту 9, а саме було оголошено, яка справа розглядається, ознайомлено з правами та обов`язками. Оскільки, від отримання копії Постанови позивач відмовився, тому, дотримуючись вимог ст. 285 КУпАП, така копія була надіслана позивачу поштовим відправленням. Про це свідчить запис із зазначенням вихідного номера рекомендованого повідомлення (№14167) та дати 09.12.2024р. Згідно з наказом МВС «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» від 18.12.2018 № 1026 строк зберігання відеозаписів з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА, становить 30 діб. Виходячи з цього, відеозапис з нагрудних відео реєстраторів Інспекторів від 06.12.2024р. не є збереженими. З огляду на те, що позивач порушив п. 2.9.в Правил дорожнього руху просив відмовити у задоволенні позову у зв`язку з його безпідставністю. Крім того подав до суду заяву про розгляд справи за його відстуності.

Позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, подану заяву підтримав в повному обсязі, просив задоволити.

Судом встановлено фактичні обставини справи.

Постановою інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Чернія Володимира Олеговича серії ЕНА №3617298 від 06.12.2024 року про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП.

За змістом даної постанови, 06.12.2024 року, о 20 год. 29 хв., у місті Львові, вул. Липинського, 40, ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW-330I з номерним знаком НОМЕР_3 , який не належить такому транспортному засобу, чим порушив п.2.9.в Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Предметом оскарження у даній справі є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306.

Відповідно до п. 1.1. Правил дорожнього руху, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Частиною 1 ст. 121-3 КУпАП передбачена відповідальність за керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.

Відповідно до п. 2.9 в) Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом серед іншого без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу.

Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Стаття 9 КУпАП визначає адміністративне правопорушення (проступок) як протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зі статтею 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до п.7 Порядку Державної реєстрації транспортних засобів, затвердженого Кабінетом Міністрів України 07.09.1988 №№1388 (в редакції на день винесення оскаржуваної постанови) Власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. У разі припинення або скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях власники зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом дев`яноста днів.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

З огляду на те, що на момент винесення оскаржуваної постанови серії ЕНА №3617298 від 06.12.2024 року діяли положення п.7 Порядку Державної реєстрації транспортних засобів, затвердженого Кабінетом Міністрів України №1388, якими строк державної реєстрації транспортних засобів продовжується у разі введення воєнного стану в Україні, суд дійшов висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП.

Суд звертає увагу, що будь-яких інших доказів, окрім постанови від 06.12.2024 року щодо факту порушення позивачем вимог п. 2.9.в Правил дорожнього руху, а саме, що позивач керував транспортним засобом із номерним знаком НОМЕР_1 , що не належить такому транспортному засобу, які б спростовували твердження позивача, що він ці правила не порушував, зокрема, пояснень свідків, речових доказів, показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - кінозйомки, відеозапису, тощо відповідачем не надано. Про їх відсутність також свідчить не заповнена в оскаржуваній постанові графа "До постанови додаються".

Сам факт винесення оскаржуваної постанови не є доказом вчинення особою адміністративного правопорушення. Саме до цього зводяться висновки Верховного Суду викладені у постанові від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17.

Оскільки відповідачем не доведено факту порушення позивачем п.2.9.в Правил дорожнього руху, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП, а тому постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в не автоматичному режимі серії ЕНА №3617298 від 06.12.2024, винесена інспектором без додержання вимог законності та підлягає скасуванню.

За правилами ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Оскільки в ході розгляду справи встановлено відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, зазначена постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення відносно позивача закриттю.

Згідно з ч. 5 ст. 139 КАС України, судові витрати у виді судового збору в розмірі 536,80 грн необхідно стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 6, 8, 9, 20, 44, 47, 77, 90, 139, 143, 192, 210-211, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження по справі задовольнити.

Постанову інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Чернія Володимира Олеговича серії ЕНА №3617298 від 06.12.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1190,00 грн. - скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору в розмірі 605,60 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ,

адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , Фактична адреса проживання: АДРЕСА_2

Відповідач: Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: 03048, м. Київ вул. Федора Ернста, буд.3, код ЄДРПОУ 40108646.

Повне рішення складено 05 червня 2026 року.

Головуючий суддя Мигаль Г.П.