Вирок № 137151401, 05.06.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/2858/25

Провадження № 1-кп/456/170/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2026 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні угоду про визнання винуватості від 02 червня 2026 року та обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №42024142410000278 від 11.12.2024 про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Боршна, Прилуцького району, Чернігівської області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

встановив:

Так, згідно угоди про визнання винуватості від 02.06.2026 року, укладеної між прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , з однієї сторони, та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участю захисника ОСОБА_4 з іншої сторони, ОСОБА_5 обвинувачується та визнає себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України.

При цьому, згідно обвинувального акту та угоди про визнання винуватості, ОСОБА_5 обвинувачується і визнає себе винним у тому, що 13.01.2025 близько 17;45 год, маючи умисел на організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб із невстановленими досудовим розслідуванням особами, достовірно знаючи, що в умовах воєнного стану чоловікам - громадянам України, віком від 18 до 60 років обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та усвідомлюючи, що у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відсутні законні підстави для виїзду за межі території України в умовах воєнного стану, розробив план незаконного переправлення останнього через державний кордон України, згідно якого:

- ОСОБА_5 в ході розмови із ОСОБА_7 повідомив останньому про те, що за грошову винагороду може організувати останньому безперешкодний виїзд за межі України;

- ОСОБА_5 надавав ОСОБА_8 вказівку, щодо прибуття до Закарпатської області та необхідності мати в наявності особисті речі та грошові кошти, які будуть передані третій особі;

- ОСОБА_5 забезпечує ОСОБА_6 транспортним засобом та водієм задля безперешкодного доставлення ОСОБА_6 до с. Нанково, Закарпатської області, яке знаходиться у безпосередній близькості до лінії державного кордону України;

- ОСОБА_5 забезпечує особу, яка додатково проінструктує ОСОБА_6 щодо перетину державного кордону України та проведе останнього поза межами пункту пропуску.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, керівництві такими діями або сприяння їх вчиненню вказівками, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Крім цього, ОСОБА_5 , 28.01.2025 близько 18.05 год., перебуваючи на території мобільного блок-посту, що знаходиться на в`їзді до м. Стрий, Львівської області, діючи умисно усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення через державний кордон України ОСОБА_9 , отримав від останнього заздалегідь ідентифіковані спеціальні імітаційні засоби у вигляді грошових коштів у сумі 10 000 (десять тисяч) Євро за організацію незаконного переправлення ОСОБА_9 через державний кордон України, які на вимогу ОСОБА_5 , ОСОБА_9 розмістив у транспортному засобі, шляхом:

- надання вказівки, щодо прибуття ОСОБА_9 до Закарпатської області та необхідності мати в наявності на своєму мобільному телефоні додаток «Резерв+» із оновленими персональними даними особи, дійсний паспорт громадянина України для виїзду за кордон, особисті речі та грошові кошти в сумі 10 000 (десять тисяч) Євро, які будуть передані третій особі;

- забезпечення транспортним засобом та водієм задля безперешкодного доставлення ОСОБА_9 до м. Мукачева, Закарпатської області, яке знаходиться у безпосередній близькості до лінії державного кордону України;

- забезпечення особи, яка додатково проінструктує ОСОБА_9 , щодо перетину державного кордону України та проведе останнього поза межами пункту пропуску.

Після чого діяльність ОСОБА_5 була припинена працівниками правоохоронних органів, а грошові кошти вилучено.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, керівництві такими діями або сприяння їх вчиненню вказівками, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Так, 24.03.2025 р. між прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участі захисника ОСОБА_10 , укладено угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №42024142410000278 від 11.12.2024. Проте, в судовому засіданні 2.04.2026р. прокурор ОСОБА_3 , пославшись на наказ Генерального прокурора, просив оголосити перерву в судовому засіданні, для узгодження умов угоди з керівництвом Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону. В свою чергу, в судовому засіданні 5.05.2026р., прокурор ОСОБА_3 , пославшись на те, що оскільки відсутній висновок вищестоящого керівника прокуратури, про відповідність угоди нормам Закону, просив визнати зазначену угоду передчасно поданою, та що прокурор відкликає таку угоду. У вказаному судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 відмовився від послуг захисника ОСОБА_10 , просив розгляд справи відкласти, для укладення угоди з новим захисником.

При цьому, в судове засідання 2.06.2026р., прокурор ОСОБА_3 з посиланням на п. 8 ст. 474 КПК України, подав нову угоду укладену між прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участі захисника ОСОБА_4 , на підставі 468, 469, 472 КПК України, про визнання винуватості у кримінальному провадженні №42024142410000278 від 11.12.2024, наголосивши, що скориставшись своїм правом сторонами ініційовано зміни та укладено нову угоду, відтак просив розглянути вказану угоду та прийняти відповідне рішення.

Згідно з угодою про визнання винуватості, прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення та правової кваліфікації діянь останнього за частиною 3 ст. 332 КК України, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин, ОСОБА_5 в повному обсязі беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Сторони узгодили, що при визначенні покарання за скоєне кримінальне правопорушення, зважаючи на наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного, із врахуванням положень ст. 69 КК України, визначено узгоджене ними покарання за ч. 3 ст. 332 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади та займатись певною діяльністю та без конфіскації майна із застосуванням вимог ст. ст. 75, 76 КК України.

В угоді передбачені наслідки її укладання, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому.

Враховуючи, що прокурор та обвинувачений за участю захисника досягли угоди про визнання винуватості, підписали її, обвинувачений беззаперечно визнав свою провину у вчиненні інкримінованих правопорушень, між сторонами досягнута домовленість про призначення покарання, суд розглядає кримінальне провадження з обвинувальним актом відповідно до положень ст.ст. 468-475 КПК України та виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Згідно класифікації злочинів, передбаченій ст.12 КК України, ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення злочину (ч.3 ст. 332 КК України), що відноситься до категорії тяжких злочинів.

Прокурор у судовому засіданні, вважаючи, що при укладанні даної угоди дотримані вимоги законодавства, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначив, що угоду укладено добровільно, просив вказану угоду про визнання винуватості затвердити і призначити узгоджені в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Захисник ОСОБА_4 підтримав позицію свого підзахисного, просив застосувати ст.75 КК України, а саме звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.

Судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені абз. 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди.

Суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди про визнання винуватості, тобто, що укладена угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дій будь-яких інших обставин, ніж ті, які передбачені в угоді.

Узгоджені прокурором та обвинуваченим вид та міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особі обвинуваченого, тобто умови даної угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим відповідають вимогам діючого кримінально-процесуального та матеріального законодавства.

Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст.ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкістю висунутого ОСОБА_5 обвинувачення.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, тяжких захворювань чи інвалідності не має, має постійне місце проживання, за місцем мешкання характеризується позитивно, кримінальне правопорушення вчинено ним внаслідок збігу тяжких сімейних обставин у зв`язку з необхідністю утримувати матір похилого віку ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка потребує догляду та систематичного лікування у зв`язку з наявністю хронічних захворювань, щиро розкаявся у вчиненому, добровільно перерахував на рахунок ЗСУ 200 000 (двісті тисяч) гривень, окрім того зобов`язується перерахувати добровільний внесок на користь в/ч НОМЕР_1 в сумі 300 000 грн. протягом 30 днів з моменту ухвалення вироку, тобто до набрання вироком суду законної сили.

Так, згідно ч. 8 ст. 474 КПК України, до моменту видалення суду до нарадчої кімнати сторони угоди мають право ініціювати зміни до укладеної угоди та у разі досягнення згоди укласти нову угоду. Повторне звернення з угодою з тим самим підозрюваним, обвинуваченим в одному кримінальному провадженні допускається одноразово у разі усунення підстав, на основі яких суд відмовив у затвердженні такої угоди. У разі повторної відмови судом у затвердженні угоди наступне звернення з угодою з тим самим підозрюваним, обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам КПК України та на її основі може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не порушують прав, свобод та інтересів сторін, укладення угоди було добровільним, а тому є фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченим.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що угоду про визнання винуватості від 02 червня 2026 року, укладену у кримінальному провадженні №42024142410000278 від 11.12.2024 року, між прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участі захисника ОСОБА_4 , необхідно затвердити.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання, суд враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ч.4 ст.12 КК України є тяжким злочином та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Щодо обставин, які пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, яка обтяжує покарання, відповідно до ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Таким чином, з врахуванням обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, вчинення ним кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких сімейних обставин у зв`язку з необхідністю утримувати матір похилого віку ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка потребує догляду та систематичного лікування у зв`язку з наявністю хронічних захворювань, добровільно перерахував кошти на потреби Збройних Сил України в сумі 200 000 гривень, та зобов`язується ще перерахувати добровільний внесок на користь в/ч НОМЕР_1 в сумі 300 000 грн. протягом 30 днів з моменту ухвалення вироку, тобто до набрання вироком суду законної сили, а також з врахуванням обставин вчинення злочину, відсутності тяжких наслідків злочину та потерпілого, критичного відношення винного до вчиненого, позиції сторони обвинувачення, який згідно угоди пропонує призначити ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст.69 КК України та те, що згідно ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення обвинуваченого, суд вважає можливим застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 статтю 69 КК України та перейти до більш м`якого покарання, передбаченого санкцією ч.3 ст.332 КК України за цей злочин, у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Також, зважаючи на те, що сторони угоди погодили не призначати на підставі ст.69 КК України обвинуваченому додаткові покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю та конфіскації майна, що підтвердили у судовому засіданні, суд, враховуючи вказані вище обставини, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, вважає можливим відповідно до ч.2 ст.69 КК України не застосовувати відносно обвинуваченого ОСОБА_5 визначені санкцією ч.3 ст.332 КК України додаткові покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та конфіскації майна.

При цьому, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненому визнав, раніше не судимий, розкаявся у вчиненому, добровільно сплатив кошти на підтримку ЗСУ, та зобов`язався до набрання цим вироком законної сили, ще сплатити добровільний внесок на користь ЗСУ, суд приходить до висновку, що виправлення можливе без відбування ним покарання, призначеного за даним вироком, із звільненням від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з випробуванням, з покладенням на нього обов`язків, передбачених п. 1, 2 ч. 1, п.2 ч. 3 ст. 76 КК України.

Таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого у вигляді застави до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.

В свою чергу заставу у розмірі 242 240 грн., внесену заставодавцем ОСОБА_12 за обвинуваченого ОСОБА_5 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 30.01.2025 року, за згодою заставодавця (подав письмову заяву) слід перерахувати на користь Міністерства оборони України, як благодійну пожертву на користь Збройних сил України, - після набрання вироком законної сили.

Долю речових доказів по кримінальному провадженню необхідно вирішити в порядку визначеному ст. 100 КПК України.

Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.

Судові витрати слід стягнути з обвинуваченого в користь держави.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 ст. ст. 468-476 КПК України, -

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 2 червня 2026 року, укладену в кримінальному провадженні №42024142410000278 від 11.12.2024 року, між прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участі захисника ОСОБА_4 ..

ОСОБА_5 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання з урахуванням вимог ст. 69 КК України у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади та займатись певною діяльністю та без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов`язки.

Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

На підставі п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки, а саме:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід, застосований ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 30.01.2025 року відносно ОСОБА_5 у виді застави до набрання вироком законної сили залишити без змін, а після набрання вироком законної сили - скасувати.

Заставу у розмірі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн., внесену заставодавцем ОСОБА_12 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 30.01.2025 року на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Львівській області, перерахувати на користь Міністерства оборони України, код ЄДРПОУ 00034022, рахунок UA458201720313281002302018611; назва банку: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, призначення платежу: благодійна пожертва на користь Збройних сил України, - після набрання вироком законної сили.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язок перерахувати добровільний внесок (допомога ЗСУ) на користь в/ч НОМЕР_1 в сумі 300 000 (триста тисяч) гривень протягом 30 днів з моменту ухвалення вироку, тобто до набрання вироком суду законної сили.

Після набрання вироком законної сили, арешт накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 30.01.2025 на: - грошові кошти у сумі 5650 євро купюрами номіналом по 100 євро у кількості 56 шт. та 50 євро у кількості 1 шт.; - грошові кошти у сумі 2400 євро купюрами номіналом по 100 у кількості 24 шт.; - грошові кошти у сумі 800 доларів США купюрами номіналом 100 у кількості 8 шт.; два аркуші паперу у клітинку із рукописним записами, а також аркуш паперу формату А4; - пластикову картку від оператора мобільного зв`язку «Heyah», пластикову карту мобільного оператора зв`язку «ВФ Україна»;- зошит формату А5 з тигром на обкладинці на 32 арк.; - зошит формату А5 з лемуром на обкладинці; - блокнот у лінійку; - автомобіль марки Volkswagen Arteon, д.н.з. НОМЕР_2 з Vin: НОМЕР_3 ; - свідоцтво про реєстрацію ТЗ Volkswagen Arteon, д.н.3. НОМЕР_4 з Vin: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 та ключ до Volkswagen Arteon, д.н.3. НОМЕР_4 з Vin: НОМЕР_5 ; - довіреність від 08.01.2025 на право користування транспортним засобом на ОСОБА_5 та ОСОБА_12 ; - автомобіль марки Volkswagen Passat, д.н.3. НОМЕР_7 з Vin: НОМЕР_8 ; - два ключі запалювання від Т3 Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_7 з Vin: НОМЕР_8 ; - мобільний телефон марки Samsung моделі А50, у якому наявна сім-карта мобільного оператора ВФ «Україна» з номером НОМЕР_9 ; - мобільний телефон марки DODGEE моделі X50, у якому наявна сім-карта мобільного оператора ВФ «Україна» з невідомим номером та пластикова картка від сімкарти оператора ВФ Україна» на якій наявний штрихкод №115060313483; - мобільний телефон Samsung Galaxy A02s, чорного кольору, із сім-картою НОМЕР_10 в силіконовому чохлі чорного кольору; - грошові кошти: 1 купюра номіналом 50 євро, 1 купюра номіналом 1000 грн. 3 купюри номіналом 500 грн, 12 купюр номіналом 200 грн, 1 купюра номіналом 100 грн, 1 купюра номіналом 20 грн.; - імітаційні (несправжні) грошові кошти - 50 купюр номіналом 100 Євро на загальну суму 5000 (п?ять тисяч) Євро, які мають однакову серію та номер RC 1367371174 та 50 купюр номіналом 100 Євро на загальну суму 5000 (п?ять тисяч) Євро, які мають однакову серію та номер - RB 2966513296; - імітаційні (несправжні) грошові кошти - 1 купюра номіналом 100 Євро, які мають серію та номер - RC 1367371174 та 1 купюра номіналом 100 Євро, які мають однакову серію та номер - RB 2966513296 - скасувати.

Після набрання вироком законної сили, речові докази, а саме:

- грошові кошти у сумі 5650 євро купюрами номіналом по 100 євро у кількості 56 шт. та 50 євро у кількості 1 шт., які належать ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та які упаковано в спецпакет НП України CRI 1095342 - повернути ОСОБА_11 .

- грошові кошти у сумі 2400 євро купюрами номіналом по 100 у кількості 24 шт., які належать ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та які упаковано в спецпакет НП України CRI 1095341 - повернути ОСОБА_11 ;

- грошові кошти у сумі 800 доларів США купюрами номіналом 100 доларів у кількості 8 шт., які належать ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та які упаковані в спецпакет CRI 1095339 - повернути ОСОБА_11 ;

- два аркуші паперу у клітинку із рукописним записами, а також аркуш паперу формату А4, які упаковані в спецпакет НП України CRI 1095338 залишити при матеріалах кримінального провадження.

- пластикова картка від оператора мобільного зв`язку «Heyah», пластикова карта мобільного оператора зв`язку «ВФ Україна», які упаковано в спецпакет НП України CRI 1095335 - знищити.

- зошит формату А5 з тигром на обкладинці на 32 арк., який упаковано в спецпакет НП України CRI 1095334 - знищити.

- зошит формату А5 з лемуром на обкладинці, який упаковано в спецпакет НП України CRI 1095333 - знищити.

- блокнот у лінійку, який упаковано у спецпакет CRI 1095358 - знищити.

- автомобіль марки Volkswagen Arteon, д.н.з. НОМЕР_2 з Vin: НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_11 - повернути власнику ОСОБА_13 ;

- свідоцтво про реєстрацію ТЗ Volkswagen Arteon, д.н.3. НОМЕР_4 з Vin: НОМЕР_5 , належить ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІН 2665400140 та ключ до Volkswagen Arteon, д.н.3. НОМЕР_4 з Vin: НОМЕР_5 , які упаковані в спецпакет НП WAR 1324840 - повернути власнику ОСОБА_13 ;

- довіреність від 08.01.2025 на право користування транспортним засобом на ОСОБА_5 та ОСОБА_12 , яка упакована в спецпакет НП RIC 2189493 - повернути ОСОБА_13 ;

- автомобіль марки Volkswagen Passat, д.н.3. НОМЕР_7 з Vin: НОМЕР_8 , який належить ОСОБА_5 - повернути ОСОБА_5 ;

- два ключі запалювання від Т3 Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_7 з Vin: НОМЕР_8 , які упаковано в спецпакет НП України PSP 1261254, які належать ОСОБА_5 - повернути ОСОБА_5 ;

- мобільний телефон марки Samsung моделі А50, у якому наявна сім-карта мобільного оператора ВФ «Україна» з номером НОМЕР_9 , який упаковано в спецпакет CRI 1095340, який належить ОСОБА_5 - повернути ОСОБА_14 :

- мобільний телефон марки DODGEE моделі X50, у якому наявна сім-карта мобільного оператора ВФ «Україна» з невідомим номером та пластикова картка від сімкарти оператора ВФ Україна» на якій наявний штрихкод №115060313483, які упаковані до спецпакету НП України, який належить ОСОБА_5 - повернути ОСОБА_5 ;

- мобільний телефон Samsung Galaxy A02s, чорного кольору, із сім-картою НОМЕР_10 в силіконовому чохлі чорного кольору, які поміщено в спецпакет ЕП RIC 2189492, який належить ОСОБА_5 - повернути ОСОБА_5 ;

- грошові кошти: 1 купюра номіналом 50 євро, 1 купюра номіналом 1000 грн. 3 купюри номіналом 500 грн, 12 купюр номіналом 200 грн, 1 купюра номіналом 100 грн, 1 купюра номіналом 20 грн, які упаковані в спецпакет НП RIC 218 9491 - повернути ОСОБА_5

- імітаційні (несправжні) грошові кошти - 50 купюр номіналом 100 Євро на загальну суму 5000 (п`ять тисяч) Євро, які мають однакову серію та номер RC 1367371174 та 50 купюр номіналом 100 Євро на загальну суму 5000 (п?ять тисяч) Євро, які мають однакову серію та номер - RB 2966513296, які упаковано в спецпакет НП FPS 600626 - знищити;

- імітаційні (несправжні) грошові кошти - 1 купюра номіналом 100 Євро, які мають серію та номер - RC 1367371174 та 1 купюра номіналом 100 Євро, які мають однакову серію та номер - RB 2966513296 - знищити.

- CD-R диск, на якому містяться відомості щодо руху ТЗ Volkswagen Arteon, д.н.3. НОМЕР_4 за 28.01.2025 - залишити при матеріалах кримінального провадження;

- DVD-R диск «Philips» 4.7. Gb - залишити при матеріалах кримінального провадження;

- документ - протокол про результати проведення оперативно-технічного заходу - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж №05/3134 цт від 11.12.2024 (нетаємно) та оптичний носій інформації DVD-R диск з інв. №ОРВ 535цт від 29.10.2024 (нетаємно) - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_5 в користь держави судові витрати по справі в сумі 55 266 (п`ятдесят п`ять тисяч двісті шістдесят шість) грн. 80 коп. за проведення судових експертизи, а саме: 28 524,80 грн. за проведення експертизи відео-, звукозапису №CE-19/114-25/7108-B3 від 22.04.2025; 1782,80 грн. за проведення експертизи відео-, звукозапису №CE-19/114-25/7112-В3 від 29.04.2025; 7 131, 20 грн. за проведення експертизи відео-, звукозапису №CE-19/114-25/7087-B3 від 02.05.2025; 5 348, 40 грн. за проведення експертизи відео-, звукозапису №CE-19/114- 25/7088-B3 від 05.05.2025; 12 479, 60 грн за проведення експертизи відео-, звукозапису №CE-19/114-25/7116-В3 від 08.05.2025.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1