Рішення № 137151384, 08.05.2026, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 303/10049/25

Провадження № 2/455/311/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

08 травня 2026 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Кушніра А.В.,

секретар судового засідання Борковська Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку в спільному майні та визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

22.12.2025 представник позивача ОСОБА_1 адвокат Носова Г.В. звернулася до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області із зазначеною позовною заявою, в якій просить суд припинити право ОСОБА_2 на 1/8 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/8 частку квартири з виплатою ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації вартості 1/8 частки квартири в розмірі 50681,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що позивачу ОСОБА_1 належить на праві спільної часткової власності 7/8 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 28.02.2024 року. Як вбачається з вищезазначеного договору купівлі-продажу квартири від 28.02.2024 року, продавці ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були власниками по 1/8 частці квартири кожен. Крім того, 4/8 частки квартири належали продавцю ОСОБА_4 , яка є матір`ю позивача ОСОБА_1 .

Зазначає, що 15 лютого 2013 року на підставі заяви про прийняття спадщини доньки спадкодавця ОСОБА_4 , доньки спадкодавця ОСОБА_5 , сина спадкодавця ОСОБА_3 , та доньки спадкодавця ОСОБА_2 , нотаріальною конторою заведено спадкову справу №46 за спадкодавцем ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно відомостей спадкової справи спадкодавцю належала на праві власності 1/2 частка квартири за адресою: АДРЕСА_1 . 07 серпня 2023 року державним нотаріусом Другої мукачівської державної нотаріальної контори були видані свідоцтва про право на спадщину за законом спадкоємцям померлого ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_3 , кожному спадкоємцю по 1/8 частці квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Станом на сьогоднішній день свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/8 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , не видано спадкоємниці ОСОБА_2 , яка є донькою померлого ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Отже, позивач є власником 7/8 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідач, подавши разом з іншими трьома спадкоємцями заяву від 15 лютого 2013 року до Другої мукачівської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини за своїм померлим батьком ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та був власником 1/2 частки квартири, тим самим успадкувала право на 1/8 частину цього нерухомого майна.

Вказує, що припинення права відповідачки на її частку в спільному майні не завдасть істотної шкоди відповідачу ОСОБА_2 та членам її сім`ї, оскільки ні відповідачка, ні члени її сім`ї в квартирі не зареєстровані та не проживають, в квартирі відсутні будь-які речі відповідачки, дане майно вона ніколи не утримувала, взагалі не сплачувала комунальні послуги та не проводила поточні ремонти для збереження жилого стану квартири, при цьому відповідач ніколи не користувалася належним їй майном. Будь-які зв`язки з відповідачем були втрачені з 2015 року, при цьому сторони не є членами однієї сім`ї, не проживають спільно і не ведуть спільне господарство, а відтак спільне володіння і користування квартирою є неможливим.

З огляду на наведене, просить припинити право ОСОБА_2 на 1/8 частку квартири та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/8 частку квартири з виплатою ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації вартості 1/8 частки квартири в розмірі 50681,00 грн.

Ухвалою судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.12.2025 справу передано за підсудністю до Старосамбірського районного суду Львівської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2026 року справа визначена для розгляду судді Кушніру А.В.

Ухвалою судді від 16.02.2026 відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження.

Ухвалою суду від 09.04.2026 закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Носова Г.В. не з`явилися, проте представник позивача подала до суду заяву, в якій просить суд справу розглядати у відсутності позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримує повністю, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідачка ОСОБА_2 повідомлялася про дату, час і місце розгляду справи, однак в суд не з`явилася і не повідомила про причини своєї неявки, а також від неї не надходило відзиву на позовну заяву, клопотання про відкладення розгляду справи чи розгляду справи за її відсутності.

Враховуючи наведене, та беручи до уваги думку сторони позивача, яка не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає, що у справі є в наявності достатньо матеріалів про права і взаємовідносини сторін для розгляду справи за відсутності відповідача і постановлення заочного рішення, оскільки прийняття такого рішення не суперечить закону та відповідає вимогам ст.281 ЦПК України.

Оскільки в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що у справі можливо ухвалити рішення про задоволення позову, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 належить на праві спільної часткової власності 7/8 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 28.02.2024 року (а.с.15-17), посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Закарпатської області Машіка О.М., зареєстрованого в реєстрі за №243, номер відомостей про речове право 53928423, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав від 29.02.2024 року №367998869 (а.с.18), та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 03.12.2025 року №454762566 (а.с.19).

Як вбачається з вищезазначеного договору купівлі-продажу квартири від 28.02.2024 року, продавці ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були власниками по 1/8 частці квартири кожен згідно Свідоцтв про право на спадщину за законом від 07 серпня 2023 року, посвідчених державним нотаріусом Другої Мукачівської державної нотаріальної контори та зареєстрованих в Державному реєстрі речових прав, 4/8 частки квартири належали продавцю ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право власності на квартиру, виданого ТзОВ «Житловик» міста Старий Самбір Львівської області 11.10.1996 року та зареєстрованого в Самбірському МБТІ 11.10.1996 року, запис в реєстровій книзі за №1050-15.

Згідно відповіді державного нотаріуса Другої мукачівської державної нотаріальної контори від 16.12.2025 року, вих. №452/02-14 щодо надання інформації по спадковій справі №46/2013 щодо майна померлого ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.20, 21), Друга мукачівська державна нотаріальна контора повідомила, що 15 лютого 2013 року на підставі заяви про прийняття спадщини доньки спадкодавця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньки спадкодавця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина спадкодавця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та доньки спадкодавця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , нотаріальною конторою заведено спадкову справу №46 за спадкодавцем ОСОБА_6 , 1951 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє місце реєстрації та проживання якого було за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно відомостей спадкової справи спадкодавцю належала на праві власності 1/2 частка квартири за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Свідоцтва про право власності на квартиру від 11.10.1996 року, виданого на підставі розпорядження органу приватизації від 19.08.1996 року №189 ТзОВ «ЖИТЛОВИК», зареєстрованого в Самбірському МБТІ 11 жовтня 1996 року в реєстровій книзі за №1050-15. 07 серпня 2023 року державним нотаріусом Другої мукачівської державної нотаріальної контори були видані свідоцтва про право на спадщину за законом спадкоємцям померлого ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , кожному спадкоємцю по 1/8 частці квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Станом на сьогоднішній день свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/8 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , не видано спадкоємниці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка є донькою померлого ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна від 08.12.2025 року (а.с.33), щодо квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 52,20 кв.м., житловою 27,40 кв.м., вбачається, що за технічними показниками об`єкт нерухомого майна не може бути поділено, 1/8 частка квартири не може бути виділена в натурі як окремий об`єкт нерухомого майна.

Згідно висновку про вартість майна 11.12.2025 року (а.с.34), квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 52,20 кв.м., житловою 27,40 кв.м., ринкова вартість об`єкта оцінки становить 405445 грн. (без ПДВ), в тому числі вартість 1/8 частки квартири складає 50681грн.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.08.2013 року у справі №303/4501/13, визнано за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право спільної часткової власності по 1/4 за кожним, на будинок АДРЕСА_3 в порядку спадкування за законом за ОСОБА_6 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Правовідносини, наявні між сторонами, мають наступне правове регулювання.

Згідно з положеннями статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Частинами першою, другою статті 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

У відповідності до частини першої статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб, належить їм на праві спільної власності.

Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до частини першої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Частиною 2 цієї статті передбачено, що співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їх спільною частковою власністю.

У статті 365 ЦК України передбачено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Аналіз положень статті 365 ЦК України дає підстави для висновку, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено за наявності будь-якої з передбачених пунктами 1-3 частини першої цієї статті підстав, які є самостійними, але за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Саме ця обставина є визначальною при вирішенні спорів про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.

Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику та членам його сім`ї, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та технічних характеристик об`єкта, який є спільним майном.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 16 січня 2012 року у справі № 6-81цс11, від 02 липня 2014 року у справі № 6-68цс14, від 23 листопада 2016 року у справі № 6-1943цс16, та неодноразово підтриманій Верховним Судом.

У постанові від 18 грудня 2018 року у справі № 908/1754/17 (провадження № 12-180гс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що правова норма, закріплена пунктом 4 частини першої статті 365 ЦК України, не може вважатися самостійною обставиною для припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду, оскільки фактично встановлює неприпустимість такого припинення (таке припинення є неможливим у разі, якщо воно завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї). Приписи пункту 4 частини першої статті 365 ЦК України ("таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї") перш за все спрямовані на регулювання майнових відносин, учасниками яких є співвласники - фізичні особи.

Таким чином, при вирішенні позову, пред`явленого на підставі статті 365 ЦК України, визначальним для прийняття судом рішення є встановлення обставини про те, що припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників не завдасть шкоди особі, право власності на частку якої припиняється, а визначення істотності шкоди, яка може бути завдана співвласнику, право якого припиняється, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та технічних характеристик об`єкта, який є спільним майном.

Таке тлумачення відповідає сталій судовій практиці щодо застосування положень статті 365 ЦК України про примусове припинення частки у спільному майні, що викладено у постановах Верховного Суду від 31 січня 2019 рокув справі № 219/1551/17, від 27 квітня 2021 року в справі № 524/2579/18, від 29 січня 2021 року в справі № 629/511/17, від 24 листопада 2021 року в справі № 754/16751/18.

У постановах Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі№ 760/8958/15 (провадження № 61-4860св18), від 01 червня 2023 року у справі № 344/2399/21 (провадження № 61-1592св23), від 11 грудня 2023 року у справі № 442/7979/21 (провадження № 61-3161св23), від 10 січня 2024 року у справі № 344/6767/14 (провадження № 61-6980св22) зазначено, що висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику та членам його сім`ї, вирішується в кожному окремому випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об`єкта, який є спільним майном. Суд при розгляді справи повинен перевіряти, чи не будуть порушені інтереси й заподіяна шкода (майнова або немайнова) внаслідок припинення права на частку.

Згідно правових висновків викладених у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2019 року у справі №303/4849/16-ц та у постанові від 18.07.2019 у справі №210/2236/15-ц для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Таким чином, припинення права особи на частку в спільному майні поза її волею за рішенням суду на підставі позову інших співвласників (співвласника) можливе за наявності хоча б однієї з чотирьох передбачених частиною першою статті 365 ЦК України підстав, проте таке припинення в усякому випадку не повинно завдати істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї, і за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Стаття 365 ЦК України регулює правовідносини щодо припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників. Водночас реалізація співвласником свого суб`єктивного права, передбаченого зазначеною статтею (подання відповідного позову з доведенням обставин, передбачених ч.1 ст.365 ЦК України, внесення вартості частки відповідача на депозитний рахунок суду), спрямована не лише на припинення правовідношення спільної власності (п.7 ч.2 ст.16 ЦК України), а саме на набуття відповідного права за рахунок припинення права власності іншого співвласника, що передбачене п.1 ч.2 ст.16 ЦК України (визнання права).

Набуття права власності позивачем на припинену частку відповідача у спільному майні в порядку ст.365 ЦПК України відповідає визначеній ч.5 ст.11 ЦК України підставі виникнення цивільних прав та обов`язків.

За ч.2 ст.365 ЦК України суд може постановити рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 вересня 2024 року в справі № 671/1543/21 (провадження № 61-18278сво23) дійшов висновку, що за умови доведення наявності підстав, передбачених частинами першою та другою статті 365 ЦК України, для припинення права на частку у спільному майні, право відповідача на таку частку підлягає припиненню. З метою уникнення ситуації правової невизначеності, недопущення спору при проведенні державної реєстрації права власності за позивачем судам доцільно задовольняти одночасно з вимогою про припинення права власності на частку у спільному майні й заявлену вимогу про визнання права власності на неї за співвласником, який попередньо вніс на депозитний рахунок вартість спірної частки.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Як встановлено судом, за технічними показниками належна відповідачу 1/8 частка спірної квартири не може бути виділена в натурі як окремий об`єкт нерухомого майна.

Також встановлено, що відповідачка у спірній квартирі не проживає, не є зареєстрованою, має у власності інше нерухоме майно (частку), тобто фактично забезпечена житловим приміщенням для власного проживання.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили, що припинення права власності відповідача на частку у квартирі може завдати істотної шкоди її інтересам.

Відповідно до квитанції АТ «Райффайзен Банк»№-2956607908 від 24.03.2026, позивач ОСОБА_1 внесла на депозитний рахунок суду 50681,00 грн., для стягнення таких в користь відповідачки.

Загальна сума грошових коштів, внесених позивачем на депозитний рахунок суду для компенсації відповідачці вартості її частки відповідає вартості 1/8 частини квартири, визначеній в висновку про вартість майна від 11.12.2025 року.

На підставі викладеного, із врахуванням, що належна відповідачу частка не може бути виділена в натурі і спільне володіння та користування майном його співвласниками є неможливим, а припинення права відповідача на частку у спільному майні не завдасть істотної шкоди її інтересам, про що свідчить невикористання нею даного житла і непроявлення до нього інтересу тривалий час, з огляду на факт попереднього внесення позивачем на депозитний рахунок суду вартості частки відповідача у спільному нерухомому майні, що не порушить її гарантоване Конституцією України право власності, суд приходить до висновку про наявність визначених ч.1 ст.365 ЦК України підстав для припинення права власності відповідача на частку у спільному майні за вимогою іншого співвласника, тобто позивача.

Таким чином, з врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про задоволення позову про припинення права власності на 1/8 частку відповідача у спільному нерухомому майні та визнання права власності на неї за позивачем, виплативши відповідачу вартість цієї частки у розмірі 50681 гривню, які внесено позивачем на депозитний рахунок суду.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку в спільному майні та визнання права власності задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на 1/8 (одну восьму) частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП НОМЕР_2 ), право власності на 1/8 (одну восьму) частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Виплатити на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ), грошову компенсацію вартості 1/8 (однієї восьмої) частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 50681 (п`ятдесят тисяч шістсот вісімдесят одну) гривню 00 копійок, які внесено ОСОБА_1 на депозитний рахунок суду (отримувач ДКСУ, м.Київ, код отримувача 26306742, рахунок отримувача UA598201720355219002000000757), відповідно до квитанції АТ «Райффайзен Банк» №2956607908 від 24.03.2026.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення або після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя А.В.Кушнір