Ухвала суду № 137150492, 02.06.2026, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/2644/24

Провадження №1-кп/307/201/24

УХВАЛА

02 червня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , представників потерпілого ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 лютого 2024 року за № 12024078160000140 про обвинувачення ОСОБА_7 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Тячівського районного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 лютого 2024 року за № 12024078160000140 про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Від захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 до суду надійшло клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів. В обґрунтування клопотання зазначила, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 березня 2024 року було розглянуто і задоволено клопотання про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР 21 лютого 2024 року під №12024078160000140 за ч.4 ст. 186 КК України, зокрема, накладено арешт на предмет злочину, а саме, мобільний телефон марки «ІPhone» сірого кольору, ІМЕІ 1 НОМЕР_1 та ІМЕІ 2 № НОМЕР_2 та зелений чохол до нього, які згідно постанови слідчого від 01 березня 2024 року визнано речовим доказом. Після проведення товарознавчої експертизи відповідний речовий доказ був упакований в спецпакет експертної служби № 3977893 та на підставі розписки переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_4 . Під час досудового розслідування стороною захисту було отримано доступ до телефонних з`єднань потерпілого ОСОБА_4 , результати були досліджені судом у складі письмових доказів захисту. Разом з тим, в ході судового розгляду, а саме під час допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та потерпілого ОСОБА_4 виявились розбіжності щодо телефонних дзвінків потерпілого учасникам цього провадження за день та в день події злочину. Більше того, потерпілий вказував у своїх показах, що не був знайомий зі свідком ОСОБА_10 та ніколи з ним не спілкувався по телефону, що суперечить показам останнього. Тому, вважає, що такі розбіжності можуть бути додатково встановлені шляхом огляду відповідного речового доказу. В ході судового розгляду судом було задоволено клопотання захисту про дослідження цього речового доказу. Проте, під час дослідження, в судовому засіданні 29 квітня 2026 року потерпілий відмовився надавати доступ до інформації на телефоні щодо з`єднань з учасниками цього кримінального провадження (зокрема, обвинуваченим, його сином ОСОБА_10 , свідком ОСОБА_11 ) та інформації до списку телефонних контактів на предмет наявності у ньому номерів вищевказаних учасників кримінального провадження. Така процесуальна поведінка потерпілого свідчить, на думку захисту, про введення суду в оману та бажання останнього приховати обставини які виправдовують обвинуваченого. Враховуючи, що відповідний речовий доказ був арештований ухвалою слідчого судді та переданий на відповідальне зберігання потерпілому така поведінка останнього створює перешкоди для подальшого встановлення всіх обставин «злочину». Разом з тим, ОСОБА_7 не визнає вказаних у обвинувальному акті обставин, вказує на те, що не забирав та не користувався телефоном ОСОБА_4 , а мав з останнім цивільно-правові відносини з надання правової допомоги останнім його сину, ОСОБА_10 . Враховуючи вищенаведене, інформація, що міститься в мобільному телефоні марки «ІPhone» сірого кольору, ІМЕІ 1 НОМЕР_1 та ІМЕІ 2 № НОМЕР_2 щодо телефонних з`єднань з мобільних телефонів учасників подій, зокрема: ОСОБА_4 з ОСОБА_7 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , що відбувались в період з 01 червня 2023 року по 23 лютого 2024 року включно має важливе значення для встановлення об`єктивних обставин кримінального провадження. Оскільки інформація про з`єднання абонентського зв`язку та записів у телефонній книзі є інформацією з обмеженим доступом та містить відомості, що стосуються приватного спілкування особи, доступ до неї може бути надано стороні захисту виключно шляхом отримання тимчасового доступу в порядку ст.159 КПК України.

Враховуючи викладене просить надати тимчасовий доступ до речей та документів, а саме до інформації, яка містить охоронювану законом таємницю, та перебуває у розпорядженні потерпілого, ОСОБА_4 , зокрема в мобільному телефоні марки «ІPhone» сірого кольору, ІМЕІ 1 НОМЕР_1 та ІМЕІ 2 № НОМЕР_2 щодо дати, часу та тривалості з`єднань, типи з`єднання абонента - вхідні та вихідні дзвінки, SMS, MMS з абонентськими номерами: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ( ОСОБА_7 ); НОМЕР_5 ( ОСОБА_10 ) та НОМЕР_6 ( ОСОБА_11 ), що відбувались в період з 01 червня 2023 року по 23 лютого 2024 року включно; наявності збережених у телефонній книзі контактів за номерами телефонів: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ( ОСОБА_7 ); НОМЕР_5 ( ОСОБА_10 ) та НОМЕР_6 ( ОСОБА_11 ). Зобов`язати ОСОБА_4 надати ОСОБА_8 телефон для огляду інформації, до якої надається доступ та зобов`язати розпорядника (потерпілого) виготовити в електронному або паперовому носії копії (скріншоти) записів з відповідною інформацією.

Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 підтримали раніше подане клопотання та просили клопотання задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував щодо заявленого клопотання.

Потерпілий ОСОБА_4 та його представники ОСОБА_6 , ОСОБА_5 просили в задоволенні клопотання відмовити.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотань, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

Згідно з ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 5 частини 2 статті 131 КПК України передбачений такий вид заходів забезпечення кримінального провадження, як тимчасовий доступ до речей і документів.

Відповідно до ч.1 ст.159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Відповідно до ч.5 ст.163 КПК України суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:

1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;

2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;

3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Ч. 2 ст. 333 КПК України передбачає, що під час розгляду клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів суд також враховує причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування. Якщо судом під час судового провадження прийнято рішення про надання доступу до речей і документів, суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для здійснення такого заходу забезпечення кримінального провадження та ознайомлення учасників судового провадження з його результатами. Особа, яка під час судового провадження отримала речі і документи внаслідок здійснення тимчасового доступу до них, зобов`язана надати до них доступ у порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 333 КПК України, у разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі дії. У разі прийняття такого рішення суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для проведення слідчої дії та ознайомлення учасників судового провадження з її результатами.

Ухвалою слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 07 березня 2024 року клопотання задоволено та накладено арешт на майно, яке було вилучено в ході проведення 01 березня 2024 року огляду за адресою: АДРЕСА_1 , а саме мобільний телефон марки «IPhone» cipого кольору, IMEI 1 НОМЕР_1 та ІМEL 2 НОМЕР_2 та зелений чехол до нього, які згідно постанови слідчого від 01.03.2024 року визнано речовими доказами, та упаковано в паперовий конверт, шляхом заборони розпорядження, відчуження та користування цим майном.

Відповідно до розписки потерпілого ОСОБА_4 від 07 червня 2024 року, мобільний телефон марки «IPhone» cipого кольору, IMEI 1 НОМЕР_1 та ІМEL 2 НОМЕР_2 та зелений чехол до нього, переданий останньому на відповідальне зберігання.

В порядку ст. 290 КПК України обвинуваченому та захиснику були надані матеріалів досудового розслідування для ознайомлення.

Жодних заяв, клопотання, в тому числі про огляд мобільного телефону, обвинуваченим та його захисником не заявлялося.

Захисником ОСОБА_8 не повідомлено суду жодної причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування. У обвинуваченого на досудовому розслідування був захисник, який не заявляв клопотання про доступ до зазначених у клопотанні речей.

Як вже було зазначено вище, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи зокрема не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю (п.3 ч. 5 ст. 163 КПК України).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.162 КПК України до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать особисте листування особи та інші записи особистого характеру.

Відповідно до ч. 6 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Відповідно до ч.1 ч.3 ст.14 КПК України під час кримінального провадження кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, інших форм спілкування. Втручання у таємницю спілкування можливе лише на підставі судового рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, з метою виявлення та запобігання тяжкому чи особливо тяжкому злочину, встановлення його обставин, особи, яка вчинила злочин, якщо в інший спосіб неможливо досягти цієї мети. Інформація, отримана внаслідок втручання у спілкування, не може бути використана інакше як для вирішення завдань кримінального провадження.

Водночас ч. 2 ст. 264 ЦПК України передбачає, що не потребує дозволу слідчого судді здобуття відомостей з електронних інформаційних систем або її частини, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем або не пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Враховуючи викладене, доступ до телефону з метою дослідження телефонних дзвінків між обвинуваченим та потерпілим, а також свідками включають охоронювану законом таємницю.

Крім того, згідно ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 червня 2024 року надано захиснику ОСОБА_8 дозвіл на тимчасовий доступ до речей та документів, а саме до інформації, яка містить охоронювану законом таємницю, та перебуває у розпорядженні оператора стільникового зв`язку: ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_2 за номерам телефону, що належить ОСОБА_4 : - НОМЕР_7 у період з 19.02.2024 по 02.03.2024р. включно.

04 липня 2024 року захисником ОСОБА_8 на виконання ухвали суду від 14 червня 2024 року отримано у ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " інформацію в електронному вигляді.

Таким чином, доступ до телефону потерпілого суперечить принципу таємниці телефонних розмов, оскільки телефон потерпілого, доступ до якого просить надати захисник, містить інші особисті контакти, які містить охоронювану законом таємницю, та такий необмежений доступ до телефону потерпілого очевидно порушить його право на невтручання в приватне життя.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання захисника про тимчасовий доступ до речей і документів.

Керуючись ст. ст. 160, 333, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 про надання тимчасового доступу до речей та документів - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та оголошено о 08 год. 40 хв. 05 травня 2026 року.

Суддя ОСОБА_1