Ухвала суду № 137150410, 05.06.2026, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/145/20

Провадження № 6/302/20/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Повідайчика О.І.,

за участю секретаря судового засідання Куруц В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

25 травня 2026 року ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» звернулося до суду з заявою про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

Заява обґрунтована тим, що позов АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості було задоволено та на виконання рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області видано виконавчий лист № 302/145/20 від 19.06.2020.

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУР» було укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором щодо відповідача ОСОБА_1 . За таких обставин ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» є новим кредитором ОСОБА_1 .

Заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво), можлива на будь-якій стадії судового розгляду.

Так, на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 63361151 з примусового виконання зазначеного вище виконавчого листа. 17 березня 2021 року державним виконавцем ВДВС дане виконавче провадження було завершено, а оригінал виконавчого листа направлено стягувачу. Проте станом на теперішній час оригінал цього виконавчого листа на адресу стягувавча не надходив та, відповідно до відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження, жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з боржника ОСОБА_1 на підставі даного виконавчого листа немає.

Зазначав заявник і те, що у зв?язку з відсутністю виконавчого документу він, як новий кредитор, не може реалізувати свої права як стягувача, що гарантовані йому законодавством України, оскільки оригінал виконавчого листа утрачений.

Посилаючись на наведене вище заявник просив суд замінити стягувача у виконавчому листі № 302/145/20 від 19.06.2020 Міжгірського районного суду Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» боргу з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на його правонаступника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» та видати ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікат виконавчого листа № 302/145/20 від 19.06.2020 про стягнення боргу з ОСОБА_1 ..

Учасники процесу в судове засідання не з`явилися. У прохальній частині заяви представниця заявника просила про розгляд заяви без їх участі.

Боржник ОСОБА_1 та представник третьої особи АТ КБ "ПриватБанк" про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, шляхом SMS-повідомлень.

Представник Міжгірського відділу ДВС у Хустському районі Закарпатської області Білинець О. подав до суду заяву від 28.05.2026, в якій просив розглянути цю справу без його участі.

Згідно із положенням ч. 3 ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. У зв`язку з неявкою усіх учасників справи згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи, викладені у заяві, встановив наступне.

Судом установлено, що рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 30.03.2020 у справі № 302/145/20 позов АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» кредитну заборгованість у загальному розмірі 41651,82 грн, а також 2 102 грн понесених судових витрат зі сплати судового збору.

На виконання цього рішення суду позивачу АТ КБ «ПРИВАТБАНК» було видано виконавчий лист № 302/145/20 від 19.06.2020, який був пред`явлений до виконання до Міжгірського РВ ДВС Південо-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) і, як наслідок, постановою державного виконавця цього ж РВ ДВС Звірич Н.І. від 17.03.2021 даний виконавчий лист було повернуто стягувачу АТ КБ «ПРИВАТБАНК» через відсутність майна у боржниці ОСОБА_1 на яке б можливо було звернути стягнення та всі дії спрямовані на розшук такого майна виявились безрезультатними.

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, відповідно до якого АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відступило права вимоги за кредитними договорами, у тому числі і за кредитним договором укладеним між АТ КБ «ПРИВАТБАНК та ОСОБА_1 .

Відтак, ТОВ "КАПІТАЛРЕСУРС" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржника.

Відповідно до вимог ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Згідно частини 5 цієї статті у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Частинами 1, 2 ст. 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

У правових висновках, викладених у постановах Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 2-а-3494/11 та від 27 серпня 2020 року у справі № 804/536/18, від 16.06.2021 у справі № 0417/7776/2012 зазначено, що заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво), можлива на будь-якій стадії судового процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того, чи виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.

Сам лише факт правонаступництва у матеріальних правовідносинах, без відповідного судового рішення про процесуальне правонаступництво, не забезпечує повної реалізації прав такої особи з виконання судового рішення, адже лише стягувач має право на отримання виконавчого листа та пред`явлення його до виконання. Таким чином, у правовій ситуації, коли у матеріальних правовідносинах відбулося правонаступництво, проте суд відмовляє у заміні у виконавчому листі сторони стягувача його правонаступником відбувається порушення принципу обов`язковості судового рішення та нівелюється правова мета звернення особи до суду, адже завдання цивільного судочинства - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Отже, з огляду на наведене вище ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» набуло статусу нового кредитора - стягувача з примусового виконання виконавчого листа № 302/145/20 від 19.06.2020, виданого Міжгірським районним судом Закарпатської області, а відтак суд доходить висновку, що заява в частині про заміну стягувача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у виконавчому листі його правонаступником ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в цій частині.

Щодо видачи дубліката виконавчого листа.

За положеннями ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до пункту 17.4 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

За приписами підпункту 4 пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», то визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Дублікат - це документ, що видається замість утраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Звертаючись до суду із цією заявою, заявник ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» стверджувало, що станом на теперішній час оригінал даного виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, а тому він є втраченим і наявні підстави для видачі його дублікату.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Так, Верховним Судом сформовано сталу практику у подібних справах за заявами стягувачів про видачу дублікатів виконавчих листів. У постанові Верховного Суду від 17 листопада 2021 року у справі № 419/310/12 (провадження № 61-13084св21) зроблено висновок, що: «єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. … Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено».

У постанові Верховного Суду від 8 листопада 2023 року у справі № 196/673/14-ц (провадження № 61-21357св21) зроблено висновок, що аналіз пункту 17.4. розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо в установлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Отже, дублікат виконавчого документа видається замість утраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

У постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 0907/2-3576/2011 (провадження № 61-13332св18) зроблено висновок, що: «Установивши недоведеність заявником втрати виконавчих листів виданих Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області у справі № 0907/2-3576/2011, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про відсутність передбачених законом підстав для видачі його дубліката за заявою стягувача. Видача дубліката виконавчого листа передбачена законодавством лише у разі його втрати. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Стягувач має повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази».

Отже, видача дубліката виконавчого листа передбачена законодавством лише у разі його втрати, зокрема, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

При цьому, звертаючись до суду для вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою, саме заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши на підтвердження зазначених обставин відповідні докази.

Відтак, установивши в цій справі, що заявником ТОВ «КАПІТАЛРЕСУР» разом із заявою про видачу дублікату виконавчого документу не було надано достатніх доказів на підтвердження втрати виконавчого листа, суд доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» у частині видачі дублікату виконавчого листа.

Водночас суд зауважує, що відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13 листопада 2024 року у справі № 186/871/14-ц (провадження № 14-97цс24), Верховного Суду у пункті 52 постанови від 25 лютого 2025 року у справі № 646/5771/18, то розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень, зокрема і видача дубліката виконавчого документа, є триваючими правовідносинами до тих пір, поки судове рішення не буде виконане в порядку, передбаченому законом. Тому державний/приватний виконавець чи заявник має право звертатися до суду з відповідним поданням, заявою, направленими на виконання статті 129 Конституції України щодо обов`язковості судового рішення, стільки раз, скільки це необхідно, аби виконати судове рішення (за винятком випадків, передбачених статтею 44 ЦПК України).

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ч. 1 ст. 13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

Положеннями ч. 1 ст. 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи із висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Бочаров проти України» від 17.03.2011 (п. 45), «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom). Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини» (Salman v. Turkey, заява № 21986/93, п. 100, ECHR 2000-VII).

Отже, з огляду на наведене вище суд доходить висновку, що заявник частково довів поза розумним сумнівом належними, допустимими, достовірними, а в їх сукупності та взаємозв`язку між собою достатніми доказами свої вимоги, а відтак заява підлягає до часткового задоволення.

Керуючись статями 259, 260, 261, 433, 442 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, задовольнити частково.

Замінити стягувана у виконавчому листі № 302/145/20 від 19.06.2020 р., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу з ПАТ КБ "Приватбанк" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС».

Відмовити у видачі Товариству з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікату виконавчого листа № 302/145/20 від 19.06.2020, про стягнення боргу з ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної з моменту підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду безпосередньо протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.І. Повідайчик