Ухвала суду № 137149975, 22.05.2026, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/1065/26

Провадження № 2/488/1741/26

У Х В А Л А

про відкриття провадження у справі

22.05.2026 року м. Миколаїв

Суддя Корабельного районного суду м. Миколаєва Щеглова Я.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до держави Україна в особі представника Міністерства юстиції України та до держави російська федерація в особі посольства в Польщі про стягнення моральної шкоди завданої порушенням прав на мир,

ВСТАНОВИЛА:

06.03.2026 позивач ОСОБА_1 звернувся до Корабельного районного суду м. Миколаєва з позовною заявою до відповідачів держави Україна та держави російська федерація, в якому просив суд стягнути з держави російська федерація на свою користь в рахунок одноразового відшкодування моральної шкоди в розмірі 3 000 000 грн., а також стягнути з держави Україна в рахунок одноразового відшкодування 300 000 грн. моральної шкоди, завданої йому порушенням його права на мир, та 300 000 грн. за порушення його права на правомірну, добросовісну і кваліфіковану діяльність органів державної влади України в частині добросовісності внаслідок неналежного виконання своїх позитивних обов`язків. Судові витрати просив покласти на відповідачів.

Ухвалою судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 11.03.2026 позовна заява залишена без руху, а позивачу встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви. Зокрема, позивач мав сплатити судовий збір за подану ним позовну заяву в частині вимог про стягнення моральної шкоди з держави російська федерація.

18.05.2026 позивач подав:

- заяву в порядку ст. 49 ЦПК України про зміну предмета позову, якій просив стягнути солідарно з держави російська федерація та з держави Україна 6 000 000 грн. з подальшим нарахуванням інфляційних втрат та 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України;

- заяву про усунення недоліків позовної заяви;

- заяву про визнання належним позивачем у справі.

Дослідивши позовну заяву з урахуванням заяв про зміну предмету позову та про усунення недоліків позовної заяви суд дійшов висновку про можливість відкриття провадження у справі.

Зважаючи на те, що відповідачем у цій справі є Російська Федерація в особі посольства в Україні, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.22 № 2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Наразі відповідними указами Президента України строк дії режиму воєнного стану в Україні продовжено.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За змістом статей 10, 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Закону України «Про міжнародне приватне право», зокрема, пред`явлення позову до іноземної держави, - може бути допущено лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.

Закон України «Про міжнародне приватне право» встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави, за відсутності згоди компетентних органів цієї держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави, зокрема, в якості відповідача.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14.04.2022 «Про заяву Верховної Ради України «Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні», визнано геноцидом Українського народу дії Збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24.02.2022, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.

Наведені дії РФ вчиняє з 2014 року та продовжує станом на момент постановлення цієї ухвали. Отже, після початку війни в Україні з 2014 року суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено РФ, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі в результаті збройної агресії РФ, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19 щодо судового імунітету Російської Федерації у справах про відшкодування шкоди, завданої державою-агресором, Верховний Суд дійшов висновку, що Російська Федерація, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії фізичній особі-громадянину України.

У постановах від 18.05.2022 у справах № 428/11673/19 та № 760/17232/20-ц Верховний Суд розширив правові висновки, згідно з якими підтримання юрисдикційного імунітету Російської Федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Водночас, у зв`язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України 24.02.2022 Україна розірвала дипломатичні відносини з Російською Федерацією, що унеможливлює направлення запитів до Посольства Російської Федерації в Україні щодо згоди РФ бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди, з огляду на припинення його роботи на території України.

Судом встановлено, що звертаючись із позовом до Російської Федерації для правильного вирішення спору, позивач не потребує згоди компетентних органів держави Російської Федерації на розгляд справи у судах України або наявності міжнародної угоди між Україною та Російською Федерацією з цього питання.

При цьому судом враховано правову позицію, викладену у Постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19, відповідно до якого національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб`єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом «генерального делікту»).

Так, суд дійшов висновку про застосування у цій справі «деліктного винятку», відповідно до якого будь-який спір, що виник на її території у громадянина України, навіть з іноземною країною, зокрема й Російською Федерацією, може бути розглянутий та вирішений судом України як належним та повноважним судом.

Також суд зазначає, що оскільки в Україні введено воєнний стан у зв`язку з триваючою повномасштабною збройною агресією РФ проти України, чим порушено її суверенітет, отримання згоди РФ бути відповідачем у цій справі наразі є недоречним.

Така правова позиція суду відображена у постановах Верховного Суду у справі № 796/165/18 від 25.01.2019, № 308/9708/19 від 14.04.2022 та № 760/17232/20-ц від 18.05.2022.

Вказана справа не може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 274 ЦПК України, і її розгляд слід здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Тому справу слід прийняти до провадження, і з метою виконання вимог, передбачених ч. 1 ст. 189 ЦПК України призначити підготовче засідання у справі.

Згідно з листом Міністерства юстиції України «Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану» № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022, з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.

Відповідно до повідомлення, розміщеного 25.02.2022 на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства «Укрпошта», у зв`язку з агресією з боку Росії та введенням воєнного стану, АТ «Укрпошта» припинила поштове співробітництво з поштою Росії та Білорусі; посилки та перекази в ці країни не приймаються.

На підставі викладеного, враховуючи розірвання дипломатичних відносин України з Російською Федерацією, що унеможливлює надсилання цієї ухвали на адресу відповідача, повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судових засідань у цій справі здійснюватиметься шляхом розміщення на офіційному веб-порталі судової влади України відповідного оголошення в порядку, передбаченому ч .ч. 11, 12 ст. 128, ч. 2 ст. 129 ЦПК України.

Стосовно заяви про визнання належним позивачем суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі.

У ч. 1 ст. 44 ЦПК України закріплений обов`язок учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви та клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

З огляду на викладене, та враховуючи, що суд дійшов висновку про можливість відкриття провадження у справі, заява ОСОБА_1 від 18.05.2026, у якій він просить винести судове рішення (висновок) про те, що у даній справі громадянин є належним позивачем, чиї вимоги випливають із порушення його конституційних та майнових прав як співвласника національного багатства внаслідок агресії РФ, а також вимога прямо визначити та вказати у наступній ухвалі суду його повну правосуб`єктність як людини і громадянина суб`єкта права в республіці Україна, підлягають залишенню без розгляду.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст.19, 187, 189, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Відкрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі представника Міністерства юстиції України та до держави російська федерація в особі посольства в Польщі про стягнення моральної шкоди завданої порушенням прав на мир.

Розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

Призначити підготовче засідання у приміщенні Корабельного районного суду м. Миколаєва (54050, м. Миколаїв, вул. Самойловича 20-а) на 08 вересня 2026 року о 14 годині 30 хвилин, про що повідомити учасників справи.

Копію цієї ухвали надіслати сторонам. Відповідачу держава Україна в особі Міністерства юстиції України одночасно з копією цієї ухвали надіслати копію позовної заяви.

Інформацію про дату, час та місце судового засідання до відома російської федерації в особі посольства в Польщі розмістити на сторінці офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет (https://court.gov.ua/sud1414/) у розділі «Громадянам. Оголошення про виклик».

Визначити відповідачам 15-денний строк з дня вручення копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Роз`яснити відповідачу, що у зазначений строк він має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які, можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Роз`яснити відповідачам, що відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву він має право пред`явити зустрічний позов.

Роз`яснити позивачу, що він має право у 5-денний строк з дня отримання відзиву відповідача, подати суду відповідь на відзив, у порядку визначеному ст. 179, ч. 3-5 ст. 178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачам 5-денний строк з дня отримання відповіді на відзив (у разі його надіслання позивачем) для подання заперечення, яке має відповідати вимогам ч.ч. 3-5 ст. 178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Роз`яснити учасникам справи, що вони можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки https://court.gov.ua/fair/.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Я.В. Щеглова