Рішення № 137149787, 05.06.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/549/26

Провадження № 2/487/1340/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2026 року м. Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва в складі головуючого судді Притуляк І.О., за участю секретаря судового засідання Янковець Г.А., представника позивача адвоката Недибалюк О.Г, відповідача ОСОБА_1 розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «вул.. 8 Березня буд. 39» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати обов`язкових внесків,

ВСТАНОВИВ:

23.01.2026 року представник ОСББ «Вул.8 Березня, Буд 39», адвокат Недибалюк О.Г. звернулася до суду з позовною заявою, в якій просили стягнути з ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 , які є власниками квартири АДРЕСА_1 , заборгованість зі сплати обов`язкових внесків як співвласників багатоквартирного будинку у розмірі 24123,96 грн., три відсотки річних за прострочення виконання зобов`язання у розмірі 2942,77 грн., інфляційні витрати у розмірі 5332,20 грн., у загальному розмірі 32398,93 грн. Окрім того, просила стягнути судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам..

В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що ОСББ « АДРЕСА_2 » здійснює управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_3 . ОСОБА_2 , ОСОБА_1 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 .

Відповідачі належним чином не виконують свої обов`язки зі сплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території, внаслідок чого за період з 01.06.2017 року по 31.12.2025 року утворилася заборгованість в розмірі 24123,96 грн.

На вказану заборгованість, з урахуванням приписів ст.625 ЦК України було нараховано три відсотки річних за прострочення виконання зобов`язання у розмірі 2942,77 грн., інфляційні витрати у розмірі 5332,20 грн..

Невиконання відповідачами своїх обов`язків завдало позивачу матеріальну шкоду та стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою суду від 27.01.2026 року позовну заяву було прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 15.04.2026 року за заявою відповідачів, було продовжено строк для подання відзиву на позовну заяву до 24.04.2026 року.

24.04.2026 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 спільно надали до суду відзив на позовну заяву, в якому просили позовні вимоги залишити без задоволення. Мотивування заявленої позиції не виклали.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила про їх задоволення. Вказала, що відповідачі не зверталися до ОСББ з заявою про реструктуризацію боргу.

На тепер вважала не можливим укладання мирової угоди у справі.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав. Факт належності йому та ОСОБА_2 на праві власності квартири АДРЕСА_1 не спростовував.

У задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на те, що він та його матір є тяжко хворими людьми. Так, ОСОБА_2 має ряд хронічних захворювань нервової, ендокринної, серцево-судинної систем, на даний час стан її здоров`я значно погіршився. Матір потребує постійного лікування.

У свою чергу, він переніс інфаркт та потребує реабілітації.

З урахуванням вказаних обставин їх з матір`ю дохід, повністю витрачається на лікування та вони не мають можливості сплачувати внески з утримання будинку.

Зазначив, що надати медичну документацію стосовно ОСОБА_2 не має можливості, оскільки за станом здоров`я, матір не може прибути до лікарні, а отже вказані документи можуть бути надані лише на запит суду.

Вказав, що за потреби може надати суду документи, які підтверджують стан його здоров`я.

Зазначив, що ні йому ні матері групу інвалідності не присвоювали.

У разі, якщо суд дійде висновку про задоволення позовних вимог, просив відстрочити виконання рішення суду на 6 місяців та розстрочити виконання рішення на невизначений період рік чи більше, з урахуванням його та ОСОБА_2 стану здоров`я та майнового стану.

Оскільки представник позивача не бажає укласти мирову угоду чи договір реструктаризації боргу, просив відмовити у стягненні трьох відсотків річних, інфляційних втрат, витрат по сплаті судового збору та витрат на правничу допомогу.

Той факт, що ні він ні ОСОБА_2 не зверталися до правління ОСББ з заявою про укладання договору реструктаризації боргу, не спростовував.

До судового засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явилася, надала заяву, у якій вказала, що за станом здоров`я прибути не має можливості.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_3 , відповідача ОСОБА_1 , дослідивши документи та матеріали, повно і всебічно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, приходить до наступних висновків

Судом встановлено, що ОСББ «вул..8 Березня, буд.39» надає послуги з утримання багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 .

Квартира АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , (квартира була отримана у власність внаслідок приватизації а.с.40-50),а отже відповідачі є споживачами послуг з управління багатоквартирним будинком, які надаються позивачем.

Нарахування відповідачам до сплати обов`язкових внесків, здійснювалось відповідно протоколів ОСББ «вул..8 Березня, буд.39», якими були затвердженні витратина утримання спільного майна ОСББ.

Так, Протоколом від 14.06.2017 року було затверджено кошторис витрат ОСББ «вул..8 Березня, буд.39» на період з 01.07.2017 року і до затвердження нового тарифу, та встановлено місячний розмір витрат на утримання спільного майна ОСББ у розмірі: для 1-х поверхів - 2,47 грн за 1 м2; для 2-9х поверхів - 3,00 грн за 1 м2.

Протоколом від 27.01.2018 року було затверджено кошторис витрат «вул..8 Березня, буд.39» на період з 01.02.2018 і до затвердження нового тарифу, та встановлено місячний розмір витрат на утримання спільного майна ОСББ у розмірі: для 1-х поверхів - 3,4352 грн за 1 м2; для 2-9х поверхів - 4,0352 грн за 1 м2.

Протоколом від 01.07.2021 року було затверджено кошторис витрат ОСББ «вул..8 Березня, буд.39» на період з 01.08.2021 і до затвердження нового тарифу, та встановлено місячний розмір витрат на утримання спільного майна ОСББ у розмірі: для 1-х поверхів - 5,00 грн за 1 м2; для 2-9х поверхів - 5,00 грн за 1 м2.

Протоколом від 19.06.2025 року було затверджено кошторис витрат ОСББ «вул..8 Березня, буд.39» на період з 01.07.2025 і 31.12.2025 року, та встановлено місячний розмір витрат на утримання спільного майна ОСББ у розмірі: для 1-х поверхів - 6,00 грн за 1 м2; для 2-9х поверхів - 6,00 грн за 1 м2.

Відповідачі факт надання позивачем послуг з утримання багатоквартирного будинку в приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 не спростовували.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань зі своєчасної та повної сплати внесків на утримання будинку за період з 01.06.2017 року по 31.12.2025 року нараховано заборгованість у розмірі 24123,96 грн.

На суму простроченого грошового зобов`язання, відповідно до положень ст.625 ЦК України, позивачем нараховано 2942,77 грн. - три відсотки річних за прострочення виконання зобов`язання та 5332,20 грн. інфляційні витрати.

Доказів, які б спростовували розраховану позивачем суму заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку, відповідачі суду не надали.

За приписами ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 156, 162 ЖК України власники квартири зобов`язані брати участь у витратах по утриманню квартири і прибудинкової території, проведенню ремонту та своєчасно і в повному обсязі вносити оплату за комунальні послуги.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ст. 68 ЖК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця у встановлений строк.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів (п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, що узгоджується з правовим висновоком Верховного Суду України викладеним у постанові від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс 15, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 751/3840/15-ц, від 07.07.2020 № 712/8916/17, від 15.06.2021 № 910/6077/21).

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору і в установлений строк.

Положеннями ст.ст. 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З урахуванням вищезазначеного суд приходить до висновку, що з відповідачів на користь позивача належить стягнути заборгованість зі сплати обов`язкових внесків у сумі 24123,96 грн.

Щодо стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

З огляду на те, що відповідачі прострочили виконання грошового зобов`язання, позивач просить стягнути з відповідачів три проценти річних у сумі 2942,77 грн. та інфляційні втрати у сумі 5332,20 грн. які нараховані за період з 01.07.2017 року по 31.12.2025 року. Однак, виконаний позивачем розрахунок не відповідає вимогам закону.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки комунальні платежі є періодичними (нараховуються щомісяця), то розрахунок 3% річних від простроченої суми не може бути загальним на всю суму боргу, а має проводитися окремо за кожним місячним платежем, починаючи з першого дня прострочення конкретного платежу. Право на їх нарахування виникає з наступного дня після граничного строку оплати та розраховується за формулою: 3% річних від суми боргу за місячним платежем = сума боргу за один щомісячний платіж х 3 : 100 : кількість днів у році, коли мало місце прострочення х кількість днів прострочення цього щомісячного платежу у відповідному році.

Такий висновок відповідає висновкам, викладеним у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 року у справі № 712/8916/17.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05.07.2019 року у справі №905/600/18.

Крім цього суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» до 29 грудня 2023 року було визначено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування 06.03.2022 року і застосовується з 24.02.2022 року.

В подальшому, Постановою Кабінету Міністрів України № 1405 від 29.12.2023 року, серед іншого, абзац 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» викладено в такій редакції: до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15.05.2015 року № 285)

З урахуванням змін п. 1 постанови, з 30.12.2023 року заборона на нарахування штрафних санкцій, інфляційних нарахувань, процентів річних, припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг та стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, у зв`язку з несплатою їх, стосується виключно територій, де ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси).

Відповідно до Наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» Миколаївська міська територіальна громада віднесена до територій активних бойових дій з 26.02.2022 року до 11.11.2022 року та до територій можливих бойових дій з 11.11.2022 року по теперішній час.

Таким чином, нарахування інфляційних витрат та 3 % річних відповідно до ст. 625 ЦК України можливо лише до 24.02.2022 року.

З урахуванням зазначеного, суд не погоджується з розміром сум, які позивач нарахував відповідно до ст. 625 ЦК України, та вважає, що наявні підстави для нарахування відповідачам трьох процентів річних та інфляційних втрат за період з 01.07.2017 року до 23.02.2022 року, яка судом розраховується таким чином:

Липень 2017 року 153,60 х3%х1668/365=21,06 грн.;

Серпень 2017 року 153,60-104,67=48,93х3%х1637/365=6,58 грн.;

Вересень 2017 року153,60-16,73=138,87 х3%х1607/365=18,08 грн.;

Жовтень 2017 року153,60 х3%х1576/365=19,89 грн.;

Листопад 2017 року153,60 х3%х1546/365=19,51 грн.;

Грудень 2017 року153,60 х3%х1515/365=19,13 грн.;

Січень 2018 року 206,60х3%х1484/365=25,19 грн.;

Лютий 2018 року 206,60-239,13=0 грн.;

Березень 2018 року 206,60-122,48=84,12х3%х1425/365=9,85 грн.;

Квітень 2018 року 206,60-114,96=91,64х3%х1395/365=10,50 грн.;

Травень 2018 року 206,60х3%х1364/365=23,16 грн.;

Червень 2018 року 206,60х3%х1334/365=22,65 грн.;

Липень 2018 року 206,60 х3%х1303/365=22,13 грн.;

Серпень 2018 року 206,60 х3%х1272/365=21,60 грн.;

Вересень 2018 року206,60 х3%х1242/365=21,09 грн.;

Жовтень 2018 року206,60-50,76=155,84 х3%х1211/365=5,05 грн.;

Листопад 2018 року206,60 х3%х1181/365=20,05 грн.;

Грудень 2018 року206,60 х3%х1150/365=19,52 грн.;

Січень 2019 року206,60 х3%х1119/365=19 грн.;

Лютий 2019 року206,60 х3%х1091/365=18,53 грн.;

Березень 2019 року206,60 х3%х1060/365=17,99 грн.;

Квітень 2019 року206,60 х3%х1030/365=17,49 грн.;

Травень 2019 року206,60 х3%х999/365=16,96 грн.;

Червень 2019 року 206,60 х3%х969/365=16,45 грн.;

Липень 2019 року 206,60 х3%х938/365=15,92 грн.;

Серпень 2019 року 206,60 х3%х907/365=15,40 грн.;

Вересень 2019 року206,60 х3%х877/365=14,89 грн.;

Жовтень 2019 року206,60 х3%х846/365=14,36 грн.;

Листопад 2019 року206,60 х3%х816/365=13,85 грн.;

Грудень 2019 року206,60 х3%х785/365=13,32 грн.;

Січень 2020 року206,60 х3%х754/365=12,80 грн.;

Лютий 2020 року206,60 х3%х725/365=12,31 грн.;

Березень 2020 року206,60 х3%х694/365=11,78 грн.;

Квітень 2020 року206,60 х3%х664/365=11,27 грн.;

Травень 2020 року206,60 х3%х633/365=10,74 грн.;

Червень 2020 року206,60 х3%х603/365=10,23 грн.;

Липень 2020 року 206,60 х3%х572/365=9,71 грн.;

Серпень 2020 року 206,60 х3%х541/365=9,18 грн.;

Вересень 2020 року206,60 х3%х511/365=8,67 грн.;

Жовтень 2020 року206,60 х3%х480/365=8,15 грн.;

Листопад 2020 року206,60 х3%х450/365=7,64 грн.;

Грудень 2020 року206,60 х3%х419/365=7,11 грн.;

Січень 2021 року206,60 х3%х388/365=6,58 грн.;

Лютий 2021 року206,60 х3%х360/365=6,11 грн.;

Березень 2021 року206,60 х3%х329/365=5,58 грн.;

Квітень 2021 року206,60 х3%х299/365=5,07 грн.;

Травень 2021 року206,60 х3%х268/365=4,55 грн.;

Червень 2021 року206,60 х3%х238/365=4,04 грн.;

Липень 2021 року 206,60 х3%х207/365=3,51 грн.;

Серпень 2021 року 256 х3%х176/365=3,70 грн.;

Вересень 2021 року256 х3%х146/365=3,07 грн.;

Жовтень 2021 року256 х3%х115/365=2,41 грн.;

Листопад 2021 року256 х3%х85/365=1,78 грн.;

Грудень 2021 року256 х3%х54/365=1,13 грн.;

Січень 2022 року256 х3%х23/365=0,48 грн.;

Лютий 2022 року сума не розраховується.

Загальна сума трьох процентів річних, яка підлягає стягненню з відповідачів, становить 665,80 грн.

Сума інфляційних втрат розраховується таким чином:

Липень 2017 року 153,60 x 1.42991353 - 153,60 = 66,03 грн.;

Серпень 2017року 48,93 x 1.42705942 - 48,93 = 20,90 грн.;

Вересень 2017 року136,87 x 1.42848790 - 136,87 = 58,65 грн.;

Жовтень 2017 року153,60 x 1.40047834 - 153,60 = 61,51 грн.;

Листопад 2017 року153,60 x 1.38387187 - 153,60 = 58,96 грн.;

Грудень 2017 року 153,60 x 1.37152812 - 153,60 = 57,07 грн.;

Січень 2018 року 153,60 x 1.35794863 - 153,60 = 54,98 грн.;

Лютий 2018 року 206,60-239,13=0;

Березень 2018 року 84,12 x 1.33788043 - 84,12 = 28,42 грн.;

Квітень 2018 року 91,64 x 1.32594691 - 91,64 = 29,87 грн.;

Травень 2018 року 206,60 x 1.30111129 - 206,60 = 62,21 грн.;

Червень 2018 року 206,60 x 1.30111129 - 206,60 = 62,21 грн.;

Липень 2018 року 206,60 x 1.30111129 - 206,60 = 62,21 грн.;

Серпень 2018 року 206,60 x 1.31028328 - 206,60 = 64,10 грн.;

Вересень 2018 року 155,84 x 1.31028328 - 155,84 = 48,35 грн.;

Жовтень 2018 року 206,60 x 1.28585209 - 206,60 = 59,06 грн.;

Листопад 2018 року 206,60 x 1.26435800 - 206,60 = 54,62 грн.;

Грудень 2018 року 206,60 x 1.24690138 - 206,60 = 51,01 грн.;

Січень 2019 року 206,60 x 1.23700534 - 206,60 = 48,97 грн.;

Лютий 2019 року 206,60 x 1.22475776 - 206,60 = 46,43 грн.;

Березень 2019 року 206,60 x 1.21866444 - 206,60 = 45,18 грн.;

Квітень 2019 року 206,60 x 1.20779429 - 206,60 = 42,93 грн.;

Травень 2019 року 206,60 x 1.19583593 - 206,60 = 40,46 грн.;

Червень 2019 року 206,60 x 1.18752327 - 206,60 = 38,74 грн.;

Липень 2019 року 206,60 x 1.19349072 - 206,60 = 39,98 грн.;

Серпень 2019 року 206,60 x 1.20069489 - 206,60 = 41,46 грн.;

Вересень 2019 року 206,60 x 1.20430781 - 206,60 = 42,21 грн.;

Жовтень 2019 року 206,60 x 1.19593626 - 206,60 = 40,48 грн.;

Листопад 2019 року 206,60 x 1.18762290 - 206,60 = 38,76 грн.;

Грудень 2019 року 206,60 x 1.18643646 - 206,60 = 38,52 грн.;

Січень 2020 року 206,60 x 1.18881409 - 206,60 = 39,01 грн.;

Лютий 2020 року 206,60 x 1.18644121 - 206,60 = 38,52 грн.;

Березень 2020 року 206,60 x 1.19001124 - 206,60 = 39,26 грн.;

Квітень 2020 року 206,60 x 1.18056671 - 206,60 = 37,31 грн.;

Травень 2020 року 206,60 x 1.17119713 - 206,60 = 35,37 грн.;

Червень 2020 року 206,60 x 1.16769405 - 206,60 = 34,65 грн.;

Липень 2020 року 206,60 x 1.16536332 - 206,60 = 34,16 грн.;

Серпень 2020 року206,60 x 1.17239771 - 206,60 = 35,62 грн.;

Вересень 2020 року 206,60 x 1.17474720 - 206,60 = 36,10 грн.;

Жовтень 2020 року 206,60 x 1.16890269 - 206,60 = 34,90 грн.;

Листопад 2020 року 206,60 x 1.15732940 - 206,60 = 32,50 грн.;

Грудень 2020 року 206,60 x 1.14247719 - 206,60 = 29,44 грн.;

Січень 2021 року 206,60 x 1.13228661 - 206,60 = 27,33 грн.;

Лютий 2021 року 206,60 x 1.11775579 - 206,60 = 24,33 грн.;

Березень 2021 року 206,60 x 1.10668890 - 206,60 = 22,04 грн.;

Квітень 2021 року 206,60 x 1.08818968 - 206,60 = 18,22 грн.;

Травень 2021 року 206,60 x 1.08062530 - 206,60 = 16,66 грн.;

Червень 2021 року 206,60 x 1.06675745 - 206,60 = 13,79 грн.;

Липень 2021 року 206,60 x 1.06462820 - 206,60 = 13,35 грн.;

Серпень 2021 року 256,00 x 1.06356463 - 256,00 = 16,27 грн.;

Вересень 2021 року256,00 x 1.06569602 - 256,00 = 16,82 грн.;

Жовтень 2021 року256,00 x 1.05305931 - 256,00 = 13,58 грн.;

Листопад 2021 року256,00 x 1.04366631 - 256,00 = 11,18 грн.;

Грудень 2021 року256,00 x 1.03538325 - 256,00 = 9,06 грн.;

Січень 2022 року256,00 x 1.02920800 - 256,00 = 7,48 грн.;

Лютий 2022 року256,00 x 1.01600000 - 256,00 = 4,10 грн..

Загальна сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідачів, становить 2045,33 грн.

Щодо заявленої відповідачем вимоги про надання відстрочення та розстрочення виконання рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 7 ст. 265 ЦПК України у разі необхідності в резолютивній частині рішення суду також вказується, серед інших відомостей, про надання відстрочення або розстрочення виконання рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Стаття 265 ЦПК України не містить окремо визначені підстави для розстрочення виконання рішення суду, тому застосовуються положення статті 435 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно ч.4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Верховний Суд у постанові від 19.06.2019 року в справі № 2-55/10 зазначив, що при вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що, відповідно до статті 435 ЦПК України, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Також у постанові Верховного Суду від 19.12.2018 року в справі № 264/2548/16-ц вказано, що відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначені нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю.

При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання такого додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання строку для відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Нормами ЦПК України не встановлено вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою сторони відстрочити або розстрочити виконання судового рішення.

Водночас обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим (постанова Верховного Суду від 05.09.2023 року в справі № 295/5781/19).

Так, як на підставу заявленої вимоги про відстрочення та розстрочення виконання рішення суду відповідач ОСОБА_1 посилався на вкрай тяжкий матеріальний стан та тяжкі хвороби, як його так і ОСОБА_2 ..

Разом з цим, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження факту наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, відповідач до суду не надав, тоді як, відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Слід зазначити, що право на подання доказів, було роз`яснено відповідачам Ухвалою суду від 27.01.2026 року. Суд сприяв відповідачам у реалізації їх процесуальних прав на подання доказів, про що свідчить Ухвала від 15.04.2026 року, якою було продовжено строк на подачу відзиву.

Твердження відповідача про неможливість самостійного надання ОСОБА_2 доказів які б підтверджували стан її здоров`я (тоб-то документів, які містять охоронювану законом таємницю), суд вважає не вмотивованими та такими, що не грунтуються на положеннях діючого законодавства.

Таким чином, суд не вбачає підстав для відстрочення та розстрочення виконання рішення суду.

Суд наголошує, що відповідачі не позбавлені права звернутися із заявою про відстрочення чи розстрочення виконання рішення у порядку статті 435 ЦПК України, надавши відповідні докази на підтвердження своїх доводів, або укласти мирову угоду з позивачем в порядку ст.. 434 ЦПК України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.

За положеннями ч.1, п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, при розподілі судових витрат, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з урахуванням часткового задоволення позову з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог з кожного у сумі 1377,79 грн. (26835,09 грн. (сума задоволених вимог) х 100% : 32398,93 грн. (сума заявлених вимог) = 82,8%; 82,8% х 3328 грн. (сплачений судовий збір) : 100% = 2755,58 грн.:2).

Доказів які б свідчили про право на звільнення від сплати судового збору з урахуванням приписів ст.5 Закону України « Про судовий збір», відповідачами суду не надано.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн., представником позивача надані договір про надання правничої допомоги №25-40 від 03.12.2025 року, додаткову угоду №1 до договору про надання правничої допомоги №25-40 від 03.12.2025 року, акт наданих послуг №1 від 03.12.2025 року, згідно якого надано послугу у виді первинної консультації з питань стягнення заборгованості зі співвласників багатоквартирного будинку вартістю 4000 грн., акт наданих послуг № 25-40/26/1 від 14.01.2026 року, згідно якого у зв`язку з утворенням заборгованості зі сплати внесків що утворилася у співвласників кв. АДРЕСА_4 надано послугу у виді підготовки та поданні позовної заяви про стягнення заборгованості у сумі 4000 грн., виписку АТ «РайффайзенБанк», якою підтверджено перерахування адвокату Недибалюк О.Г. грошових коштів по 4000 грн. 05.12.2025 року та 16.01.2026 року, за зазначеними вище договорами, ордер про надання правничої допомоги від 22.01.2026 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Так, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою їх розподілу, суд приймає до уваги норми ч.ч.4,5 ст.137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі №904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Крім того, згідно правового висновку викладеного Верховним Судом у постанові від 26.12.2023 у справі №380/6904/23, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Так представником позивача до позовної заяви долучено акт наданих послуг №1 від 03.12.2025 року, складений сторонами до договору про надання правової допомоги №25-40 від 03.12.2025 року.

Разом з цим, предметом договору №25-40 є надання загальної правової допомоги ОСББ « АДРЕСА_2 ». У свою чергу актом №1 підтверджено надання адвокатом первинної консультації з питань стягнення заборгованості зі співвласників багатоквартирного будинку

Таким чином, вказаний акт не підтверджує виконання адвокатом робіт з надання правової допомоги у справі про стягнення заборгованості зі співвласників квартири АДРЕСА_4 , що позбавляє суд можливості встановити дійсний розмір понесених витрат позивачем на правову допомогу за договором №25-40 відповідно до акту №1 та розглянути такі вимоги.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що витрати на правову допомогу (акт наданих послуг №1 від 03.12.2025 року) у сумі 4000 грн. не підлягають задоволенню.

Таким чином, з урахуванням документального підтвердження розміру витрат за актом з надання послуг №25-40/26/1 від 14.01.2026 року, з кожного відповідача на користь позивача слід стягнути понесені витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволеної суми позовних вимог, в розмірі 1656 грн. (82,8% х 4000 грн.: 100%=3312 грн.:2).

Керуючись ст.ст. 141, 258,259,263-265, 268, 352,354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «вул.. 8 Березня буд. 39» задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «вул.. 8 Березня буд.39» заборгованість у сумі 26835,09 грн., з яких 24123,96 заборгованість зі сплати обов`язкових внесків, 665,80 грн. три проценти річних, 2045,33грн. інфляційні втрати.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «вул.. 8 Березня буд. 39» витрати по сплаті судового збору по 1377,79 грн. з кожного

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «вул.. 8 Березня буд. 39» витрати на професійну правничу допомогу по 1656 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «вул.. 8 Березня буд. 39», код ЄДРПОУ:40369744, місцезнаходження, м. Миколаїв, вул. Гліба Бабіча, 39.

Відповідачі: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуючий суддя І.О. Притуляк