Рішення № 137149608, 05.06.2026, Доманівський районний суд Миколаївської області

Доманівський районний суд Миколаївської області

вул.Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 475/422/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05.06.2026смт. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Кривенко О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

У квітні 2026 року до суду надійшла вищевказана позовна заява, вимоги якої обґрунтовані тим, що між ОСОБА_1 та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 31 травня 2025 року було укладено кредитний договір № 5578604 (далі Договір) в електронному вигляді. У зв`язку з невиконанням умов Договору у відповідача виникла заборгованість в сумі 22221,67 грн, яка складається із заборгованості за основним зобов`язанням 5999,99 грн, заборгованості за відсотками 13221,68 грн та штрафу 3000,00 грн.

27 січня 2026 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено договір факторингу № С7-270126-1, відповідно до умов якого ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» зобов`язується передати (сплатити) ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» загальну ціну продажу в сумі, передбаченій п. 3.2. цього Договору, а ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язаний відступити ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» права вимоги за кредитним договором в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором. З дати відступлення права вимоги, Клієнт перестає бути стороною за Кредитним Договором, а Фактор стає виключним та єдиним кредитором за Кредитним Договором та набуває всіх прав за ним, зокрема, до ОСОБА_1 .

Посилаючись на вищезазначені обставини, представник позивача Савченко Тетяна Олексіївна просить стягнути з відповідача заборгованість, оскільки ОСОБА_1 своє зобов`язання за договором не виконав. Також просила стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою судді Доманівського районного суду Миколаївської області від 10.04.2026 р. справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, в позовній заяві клопотав про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, до суду не з`явився. Правом на подання відзиву не скористався.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до положень ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд постановив ухвалу про розгляд справи в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи та давши їм належну оцінку, доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що 31 травня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5578604 (далі Договір). Вказаний договір було підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора 43161.

В пункті 1.1. Договору вказано, що укладення цього Договору здійснюється Сторонами за

допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Вебсайт або Мобільний застосунок «Сredit7». Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» та внутрішніми документами Товариства, зокрема, шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході в Особистий кабінет, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля до Особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Вебсайту/ІКС Товариства.

Відповідно до пункту 1.2. Договору на умовах, встановлених Договором, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити Комісію (якщо передбачена Договором) і проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Тип кредиту кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 6 000,00 гривень.

Згідно п. 1.3. строк кредитування (строк, на який надається кредит): 360 днів. Періодичність платежів - кожні 10 днів.

Згідно п. 1.4.1. стандартна процентна ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3 цього Договору.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Згідно п. 6.3. Договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання (прострочення виконання) Клієнтом своїх грошових зобов`язань за Договором Товариство має право нарахувати, а Клієнт зобов`язаний на вимогу Товариства сплатити Товариству штраф у розмірі 75% від суми невиконаного та/або неналежно виконаного грошового зобов`язання на 2-й день кожного факту такого невиконання та/або неналежного виконання.

Крім того, відповідачка підписала за допомогою одноразового ідентифікатора 43161 Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, який є додатком до Договору, а також відповідач підписав за допомогою одноразового ідентифікатора 56179 паспорт споживчого кредиту, яким також визначені умови кредитування.

Листом від 27.01.2026 ТОВ «ПЕЙТЕК» повідомило, що відповідно до договору, про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_2 від 03.01.2024, укладеного з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта № НОМЕР_3 від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на суму 6000,00 грн., призначення платежу: виконання фінансових зобов`язань відповідно до укладеного договору № 5578604 від 31.05.2025.

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», за кредитним договором № 5578604 від 31 травня 2025 року, у ОСОБА_1 виникла заборгованість в сумі 22221,67 грн, яка складається із заборгованості за основним зобов`язанням 5999,99 грн, заборгованості за відсотками 13221,68 грн та штрафу 3000,00 грн.

27 січня 2026 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено договір факторингу № С7-270126-1 (далі - Договір факторингу).

Згідно з пунктом 2.1. договору факторингу ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» зобов`язується передати (сплатити) ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» загальну ціну продажу в сумі, передбаченій п. 3.2. цього Договору, а ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язаний відступити ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» права вимоги за кредитним договором в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором. З дати відступлення права вимоги, Клієнт перестає бути стороною за Кредитним Договором, а Фактор стає виключним та єдиним кредитором за Кредитним Договором та набуває всіх прав за ним.

У пункті 2.4. договору факторингу сторони домовились, що право вимоги за кредитним договором вважається відступленим клієнтом факторові з моменту надходження грошових коштів в розмірі, визначеному в п. 3.2. договору, на рахунок клієнта та після підписання сторонами відповідного Акту приймання-передачі Переліку (додаток 1).

Згідно з Актом приймання-передачі Переліку № 1 від 27 січня 2026 року до Договору Факторингу № С7-270126-1 від 27 січня 2026 клієнт передав, а фактор прийняв Перелік № 1, права грошових вимог за якими відступаються згідно договору.

Відповідно до Переліку № 1 до Договору факторингу № С7-270126-1 від 27 січня 2026 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передало право вимоги ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 за кредитним договором № 5578604 від 31 травня 2025 року. Сума заборгованості становить 22221,67

грн, яка складається із заборгованості за основним зобов`язанням 5999,99 грн, заборгованості за відсотками 13221,68 грн та штрафу 3000,00 грн.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (стаття 1077 ЦК України).

Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною першою статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (частини перша та друга статті 1046 ЦК України).

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; -

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

Факт укладення такого договору належним чином підтверджено доказами, наявними у матеріалах справи.

Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису) договір між відповідачем та первісним кредитором не було б укладено.

Так, підписання договору відповідачем підтверджується змістом договору, який містить усю необхідну для ідентифікації особи інформацію, а саме: прізвище, ім`я, по батькові відповідачки, номер паспорта та дату його видачі, РНОКПП та адресу місця проживання.

Доказів підписання договору від імені відповідача іншими (третіми) особами, у тому числі через вчинення шахрайських дій, відповідачем суду не надано, доказів звернення з даного факту до правоохоронних органів також не надано.

Отже, суд вважає, що позивачем доведено належними та достатніми доказами факт укладення договору саме відповідачем та отримання ним кредитних коштів в сумі 6000,00 грн.

Відповідач умови кредитного договору порушив та у строк, встановлений умовами кредитного договору, кредитні кошти не повернув, у зв`язку з чим та з врахуванням часткової сплати позовні вимоги щодо стягнення основної суми заборгованості в сумі 5999,99 грн є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Також сторонами були узгодженні істотні умови договору, зокрема процентна ставка.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Позивачем нараховувалися проценти в межах строку кредитування за денною процентною ставкою 0,95%, що свідчить про правомірність нарахування відсотків в сумі 13221,68 грн.

З урахуванням вищезазначеного суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за нарахованими відсотками в сумі 13221,68 грн.

Щодо нарахування штрафу суд зазначає наступне.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан та до дати розгляду даної справи його не скасовано.

Ураховуючи, що нарахування штрафу здійснювалося у період дії воєнного стану в Україні суд не вбачає законних підстав для його стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР».

Таким чином, ураховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення та з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість в розмірі 19221,67 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 5999,99 грн. та заборгованості за процентами в сумі 13221,68 грн. У задоволенні вимог про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в розмірі 3000,00 грн на підставі викладеного вище суд вважає за необхідне відмовити.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З платіжної інструкції № 3720477436 від 07 квітня 2026 року встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє частково на суму 19221,67 грн, що становить 86,50 % від ціни позову, з відповідача підлягають до стягнення судові витрати у виді судового збору в розмірі 2303, 00 грн на користь позивача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, понесені позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу в сумі 248,58 грн.

На підтвердження направлення копії позовної заяви з додатками до позову додана копія поштової квитанції №2000547 від 07.04.2026, згідно якої загальна вартість відправлення складає 248,58 грн, а також опис вкладення в цінний лист.

Згідно пункту 4 частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє частково на суму 19221,67 грн, що становить 86,50 % від ціни позову, з відповідача підлягають до стягнення судові витрати, понесені позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу у розмірі 215,00 грн на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 83, 128, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (ЄДРПОУ 43170298, адреса: 01133, м. Київ, Печерський район, вул. Алмазова Генерала, буд. 13, оф. 601) заборгованість за кредитним договором № 5578604 від 31 травня 2025 року в сумі 19221 (дев`ятнадцять тисяч двісті двадцять одна) грн. 67 коп., з яких заборгованість за тілом кредиту 5999 гривень 99 копійок та заборгованість за процентами 13221, 68 грн.

У частині стягнення суми заборгованості за штрафом у розмірі 3000, 00 грн. відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (ЄДРПОУ 43170298, адреса: 01133, м. Київ, Печерський район, вул. Алмазова Генерала, буд. 13, оф. 601) судові витрати по справі (судовий збір) у розмірі 2303 (дві тисячі триста три) грн. 00 коп. та витрати, понесені позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу у розмірі 215 (двісті п`ятнадцять) грн. 00 коп.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Суддя Доманівського районного суду Миколаївської області О. В. Кривенко