Ухвала суду № 137149369, 01.06.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/19974/26

Провадження № 2-з/761/210/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді: Левицької Т.В.

при секретарі: Поповій В.О.,

розглянувши заяву позивача громадської організації «Песики Києва» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом громадської організації «Песики Києва» до ОСОБА_1 про витребування майна (тварини) з чужого незаконного володіння, -

в с т а н о в и в:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла цивільна справа за позовом громадської організації «Песики Києва» до ОСОБА_1 про витребування майна (тварини) з чужого незаконного володіння.

Одночасно з позовом до суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом: витребування майна та накладення арешту на тварину - собаку на прізвисько Хвоя , порода - метис, жіночої статі, чорно-рудого кольору, мікрочіп № НОМЕР_1 .

Свою заяву громадська організація «Песики Києва» обґрунтовує тим, що тварина на даний час перебуває у третіх осіб в іншому місті без належного правового контролю, медичного догляду та умов утримання.

Метою вжиття заходів забезпечення позову представником заявника вказано те, що невжиття таких заходів унеможливить спокійне навчання та позбавить заявника права на безпечне існування.

Під час вивчення матеріалів заяви, суд прийшов до висновку про наявність підстав для залишення заяви про забезпечення позову без задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.

Відповідно до роз`яснень п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі, а п. 4 вказаної Постанови, передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

У відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

При цьому, ч. 3 ст. 12 ЦПК України регламентовано, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вказана правова позиція відображена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2019 року у справі № 320/3560/18.

У своїй заяві сторона позивача просить витребувати майно та накласти арешт на тварину - собаку на прізвисько Хвоя , порода - метис, жіночої статі, чорно-рудого кольору, мікрочіп № НОМЕР_1 .

Разом з тим, відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом витребування майна, оскільки статтею 150 ЦПК Українине передбачено обраний позивачем вид забезпечення позову.

Крім того, відсутні підстави для забезпечення позову у виді накладення арешту на тварину, оскільки стороною позивача не надано доказів реальної небезпеки ускладнення чи неможливості виконання рішення суду, в разі задоволення позовних вимог.

В заяві сторони позивача відсутнє достатнє обґрунтування та докази, які б підтверджували доцільність та необхідність забезпечення позову у виді накладення арешту на тварину.

Стороною позивача не наведено обґрунтованих підстав того, що невжиття заходів забезпечення позову впливатиме на ефективність захисту та унеможливить виконання ймовірного рішення суду про задоволення вимог позову.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи та враховуючи її обставини, характер правовідносин, предмет та підстави позову, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 151, 153, 259-261, 353 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву позивача громадської організації «Песики Києва» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом громадської організації «Песики Києва» до ОСОБА_1 про витребування майна (тварини) з чужого незаконного володіння - залишити без задоволення.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено законом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя: