Ухвала суду № 137149190, 26.05.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/19401/26

Провадження № 2/761/11561/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Саадулаєв А.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович, про стягнення безпідставно набутих грошових коштів,

встановив:

Позивач звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з вищевказаним позовом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позову передана на розгляд судді Саадулаєву А.І.

20.05.2026 ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Саадулаєва А.І. позовну заяву залишено без руху та наданий строк позивачу для усунення недоліків.

25.05.2026 на адресу суду від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Під час вивчення матеріалів вказаної позовної заяви, суддя дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексах випадках.

Частиною 1 ст. 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

При розмежуванні юрисдикційних форм захисту порушеного права основним критерієм є характер (юридичний зміст) спірних відносин.

Як вбачається з інформації, наявної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, судовим рішенням у справі № 910/6826/24 порушено справу про банкрутство ТОВ «Вердикт Капітал», яке визначено у якості відповідача.

Так, відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.07.2024, постановленою у справі № 910/6826/24, відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «Вердикт Капітал» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Отже, станом на теперішній час, стосовно відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» вже відкрита справа про банкрутство.

21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018.

У пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство.

Відповідно до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша).

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 14 травня 2020р. у справі № 903/69/18 зазначає, що Верховний Суд неодноразово висловлював позицію щодо концентрації всіх спорів у межах справи про банкрутство. Так, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів. З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника. Така ж правова позиція зазначена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019р. у справі № 918/420/16, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19 червня 2018р. у справі № 908/4057/14, від 11 липня 2018р. у справі № 922/3040/17, від 29 листопада 2019р. у справах № 908/130/15-г, № 923/1194/17, від 05 лютого 2020р. у справі № 921/557/15-г.

Законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута. Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача. Таке врегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.

Таким чином, з огляду на положення законодавства України, законодавець підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Дана позиція також викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020р. у справі № 607/6254/15-ц, де зазначено, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому, таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.

У ч. 1 ст. 378 ЦПК України визначено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За правилом ч. 5 ст. 186 ЦПК України, відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

За таких обставин, враховуючи правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, а також те, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.07.2024 у справі № 910/6826/24 порушено справу про банкрутство ТОВ «Вердикт Капітал», яке є відповідачем у даній справі, суддя дійшов висновку про відмову позивачеві у відкритті провадження у цій справі та роз`яснити їй про право на звернення до відповідного господарського суду, за правилами підсудності, встановленими ГПК України.

Крім цього, згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

На підставі вище викладеного, суд дійшов висновку, що слід повернути позивачеві судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст. 19, 186, 260 ЦПК України, суддя,

постановив:

Відмовити у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович, про стягнення безпідставно набутих грошових коштів.

Роз`яснити позивачу її право на звернення до Господарського суду м. Києва.

Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), судовий збір у розмірі 1331,20 грн, сплачений відповідно до квитанції № 7726-7458-0548-2712 від 14.05.2026, одержувач - ГУК у м. Києві/Шевченк.р-н, код 37993783, рах. №UA628999980313151206000026011.

Виконання ухвали доручити Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві.

Ухвала в частині повернення судового збору - оскарженню не підлягає.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 261 ЦПК України.

Суддя: