Рішення № 137149129, 05.06.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/4017/26

2-др/760/150/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(додаткове)

05 червня 2026 року суддя Солом`янського районного суду міста Києва Фіцай О.Л. розглянула заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення,

встановив:

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 22 квітня 2026 року у справі № 760/4017/26 позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти в сумі 16 584,83 гривень. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» на користь держави судовий збір у розмірі 1331,2 грн.

30.04.2026 року ОСОБА_1 подано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

Розглянувши зазначену заяву, суд вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п.3 ч.1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 3 ст. 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Щодо витрат на правничу допомогу

Як зазначено в ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати пов`язані з розглядом справи покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

Позивач просить стягнути з Відповідача на свою користь витрати на правничу допомогу в розмірі 15 000 грн.

Як вбачається з Договору про надання правової/правничої допомоги від 04 лютого 2026 року, адвокат Кожем`яченко В.В. надавав професійну правничу допомогу ОСОБА_1 , сума гонорару становить 15 000 грн.

Відповідно до квитанції від 13.02.2026 № 23474965 ОСОБА_1 сплатила Кожем`яченку В.В. 15000 грн.

Разом з тим, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У розумінні умов частин четвертої - шостої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Водночас у частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.

У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

Такий висновок міститься у постанові ВП ВС від 22.05.2024 № 754/8750/19 (14-202цс21).

Слід зазначити, що в матеріалах справи наявний опис наданих послуг без визначення їх вартості.

Ціна позову становить 16 584, 83 грн, розмір витрат на правничу допомогу заявлений у сумі 15 000 грн., що майже дорівнює ціні позову та відповідно є непропорційним до предмета спору.

Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, є малозначною, позивач подав заяву про розгляд справи без його участі та без участі його представника.

За таких обставин, суд вважає, що заявлений представником позивча розмір витрат на правничу допомогу є завищеним, виходячи з критерію розумності та враховуючі конкретні обставини справи, тому суд дійшов висновку, що загальна вартість виконаних представником відповідача робіт (наданих послуг), становить 7000,00 грн., що відповідатиме критеріям реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 11, 12, 13, 76 - 82, 109, 110, 141, 259, 263 - 265, 268, 270, 273 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

Заяву задовольнити частково.

Ухвалити у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РІАЛЬТО» про стягнення безпідставно набутих коштів додаткове рішення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка: ОСОБА_1 , адреса:

АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІАЛЬТО», адреса: 03124, м. Київ, вул. Вацлава Гавела, 4, код ЄДРПОУ:43492595;

Суддя: О.Л. Фіцай