Ухвала суду № 137148862, 05.06.2026, Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 146/1392/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2026 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого-судді Пилипчука О.В.,

з участю секретаря судового засідання Баранецької О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Цокало-Зливко Т.М. про розстрочення виконання рішення суду від 23.10.2025 у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ВСТАНОВИВ:

11.05.2026 представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Цокало-Зливко Т.М. звернулася до суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду, згідно якої просить розстрочити виконання рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 23.10.2025 р. по справі №146/1392/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1381-3407 від 15 квітня 2024 року на суму 124312 (сто двадцять чотири тисячі триста дванадцять гривень) 40 копійок строком на 12 (дванадцять) місяців з щомісячною сплатою платежу у розмірі 8704 (вісім тисяч сімсот чотири) гривень 69 копійки, які підлягають зарахуванню в рахунок погашення боргу на підставі вказаного рішення суду.

Заяву обґрунтовано наступним.

23.10.2025 року судом першої інстанції прийнято рішення, за яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено повністю. Стягнено з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» загальну суму заборгованості за кредитним договором № 1381-3407 від 15 квітня 2024 року в розмірі 121890 грн. Стягнено з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» 2422,40 грн. судових витрат, що складаються із сплаченого судового збору.

03.03.2026 р. Вінницький апеляційний суд ухвалив постанову, за якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником адвокатом Цокало Т.М., залишив без задоволення, а рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 23 жовтня 2025 року без змін.

Відповідач має намір сплатити суму боргу за даним рішенням, але на даний момент не має можливості сплатити одним платежем всю суму відразу з наступних підстав.

ОСОБА_1 має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, що підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , які проживають разом з нею, про що свідчать витяги з реєстру територіальної громади.

Донька відповідачки, ОСОБА_2 , хворіє на ювенільний ідіопатичний сколіоз, попереково-грудного відділу, плоскостопість (двобічна повздовжня), синдром гіпермобільності (надмірної рухливості), а також має різну довжину кінцівок (ділянка таза та стегна) та періодично лежить на лікуванні у Вінницькій обласній дитячій клінічній лікарні Вінницької обласної Ради, що підтверджується виписками форми №027/о.

Відповідно до Довідки з Пенсійного Фонду України (форми ОК-5) за 2012-2026 р.р. відповідачка має в середньому соціальну виплату по догляду за дитиною на місяць, розмір якої не надає можливості сплатити заборгованість одним платежем.

У ОСОБА_1 родичі чи близькі знайомі, які могли б допомогти з виконанням рішення відсутні.

Від виконання рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 23.10.2025 р. відповідач ніяким чином не ухиляється та не відмовляється.

Задля підтвердження наміру в добровільному порядку виконувати рішення суду, ОСОБА_1 вже сплатила частково заборгованість за кредитним договором №1381-3407 від 15.04.2024, на виконання за рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 23.10.2025 р., сп.№146/1392/25 в розмірі 10359,36 грн. та 9496,82 грн.

В подальшому відповідач має можливість сплачувати кожного місяця суму в розмірі 8704,69 грн впродовж 12-и місяців., виходячи з розрахунку 124312,40 грн. (121890,00 грн. загальна заборгованість + 2422,40 грн. судовий збір - 10359,36 грн. сплата від 27.02.2026 р. 9496,82 грн. сплата від 29.04.2026 р.) / 12 = 8704,69 грн.

Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача, адвокат Цокало-Зливко Т.М. в судове засідання повторно не з`явилися, про причини неявки не повідомили, хоча сторона відповідача була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Суд, вважає можливим розглядати заяву у відсутність сторін. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про розстрочку виконання рішення суду.

За таких обставин та у відповідності до ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, надані до заяви матеріали, суд доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 23.10.2025 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на користь позивача стягнено з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» загальну суму заборгованості за кредитним договором № 1381-3407 від 15 квітня 2024 року в розмірі 121890 грн. та стягнено з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» 2422,40 грн. судових витрат, що складаються із сплаченого судового збору.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 03.03.2026 року рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 23 жовтня 2025 року залишено без змін.

Відповідачем ОСОБА_1 надано суду Довідку форми ОК-5 ПФУ (за період з 2011 до 2026 року включно), з якої вбачається, що її доходи у 2024 році (рік оформлення кредиту) за рік склали 123428,88 грн, у 2025 році 160736,81 грн, у 2026 році (за 3 місяці) - 8647 грн.

Також відповідач вказує про наявність на її утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, про що додає копії свідоцтв про народження чотирьох дітей.

Крім цього відповідачем додано виписки з медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_2 , згідно яких, остання хворіє на ювенільний ідіопатичний сколіоз, попереково-грудного відділу, плоскостопість (двобічна повздовжня), синдром гіпермобільності (надмірної рухливості).

Також згідно платіжної інструкції №2.592521941.1 ОСОБА_1 сплатила ТОВ "Укр кредит фінанс" 10359,36 грн заборгованості за кредитним договором № 1381-3407 від за рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 23.10.2025 сп. № 146/1392/25.

Згідно платіжної інструкції від 29.04.2026 ОСОБА_1 сплатила ТОВ "Укр кредит фінанс" 9496,82 грн заборгованості за кредитним договором № 1381-3407 від за рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 23.10.2025 сп. № 146/1392/25.

Згідно з статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Аналогічні положення закріплені у ст. 18 ЦПК України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Відповідно до ч.ч.1, 3, 4 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка - спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

В той же час, згідно з ч.5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконання рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують, що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

Водночас, відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 06.2019 у справі №916/190/18.

Відповідно до положень ч. 1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до внутрішнього переконання.

Відповідно до положень ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічного, повному, об`єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у сукупності (ст.89 ЦПК України).

Так, заявниця зазначає, що можливості сплатити розмір заборгованості в повній мірі на даний час немає, оскільки в неї відсутній розмір доходу, який би надав можливість сплатити заборгованість одним платежем та вона має на утриманні чотирьох дітей. Разом з тим, ОСОБА_1 не надала суду будь-яких доказів на підтвердження обставин, що ускладнюють виконання рішення у цій справі або роблять його неможливим (тяжке захворювання, відрядження, стихійне лихо тощо).

Боржник має законне право звернутися до суду із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Це передбачено статтями 267 Цивільного процесуального кодексу України.

Розстрочка виконання рішення суду дає можливість відтермінування повної оплати боргу шляхом його поділу на визначені частини, які боржник сплачує поступово протягом встановленого судом періоду.

За наявності виняткових обставин, що істотно ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення, боржник має право подати до суду письмову заяву про відстрочку або розстрочку виконання рішення з додаванням належних доказів.

Суд ухвалює рішення щодо надання відстрочки або розстрочки з урахуванням конкретних обставин справи кожен випадок розглядається індивідуально. Судова практика враховує вплив воєнного стану на можливість виконання зобов`язань.

Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» визначено право сторін виконавчого провадження на звернення до суду із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Крім того, за заявою стягувача (за його погодженням) виконавець може відстрочити або розстрочити виконання рішення (крім судового рішення) за наявності об`єктивних перешкод.

Якщо обставини ускладнюють виконання рішення, доцільно своєчасно скористатися передбаченими законом інструментами та взаємодіяти із судом або виконавцем.

Приведені заявницею вище обставини, на думку суду не можна оцінювати як особливі та виняткові обставини, які на теперішній час ускладнюють виконання рішення суду в розумінні положень ст.435 ЦПК України для надання розстрочки виконання судового рішення, що не зашкодить меті дієвого та вчасного виконання рішення суду.

Суд враховує бажання боржника повернути заборгованість стягувачу, шляхом розстрочення виконання судового рішення, однак ОСОБА_1 не доведено, в тому числі і те, що у разі відстрочки виконання рішення остання має можливість добровільно виконати судове рішення зазначеними платежами у вказаний період.

Отже, проаналізувавши обставини справи, враховуючи недоведеність вимог заяви щодо відстрочення виконання судового рішення, суд вважає, що відсутні правові підстави для її задоволення.

Керуючись ст. ст. 258-261,353,435 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Цокало - Зливко Т.М. про розстрочення виконання рішення суду від 23.10.2025 у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О. В. Пилипчук