Рішення № 137148665, 05.06.2026, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/905/26

Провадження №:2/138/1157/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі головуючого судді Савкової І.М., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Позика» звернулосядо Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 18181154, у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Згідно з умовами договору відповідачу було надано кредит у сумі 6800,00 грн. на умовах строковості, зворотності та платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов договору. Відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість у сумі 24616,00 грн. 01.09.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» та позивач уклали Договір факторингу № 01092025/1 відповідно до умов якого позивачу відступлено право вимоги до відповідача за Кредитним договором № 18181154 від 17.02.2022. Разом з тим, після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором ОСОБА_1 не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора. За таких підстав позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за вказаним кредитним договором в загальній сумі 24616,00 грн. та судові витрати.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 23.03.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк десять днів для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Ухвалою судді Могилів-Подільського міськрайонного суду від 27.03.2026 відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, роз`яснено сторонам порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.

Представник позивача, належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав, в прохальній частині позовної заяви просив справу розглядати без участі позивача. Відповідач, належним чином повідомлена про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, правом подання відзиву на позовну заяву не скористалася, клопотання про розгляд справи в іншому порядку не подавала. Вказане відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України дає суду підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Судом встановлено, що 17.02.2022 між ТОВ «ФК «Ірбіс» і ОСОБА_1 укладений договір про надання фінансового кредиту № 18181154, який відповідачем підписаний електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора «855084», що надісланий 17.02.2022 на її номер мобільного телефону НОМЕР_1 . Згідно п. 1.1, п. 1.4- п. 1.8. договору, товариство шляхом розміщення цього документу "Договір про надання фінансового кредиту № 18181154 від 17.02.2022 року в онлайн системі на веб-сайті товариства направляє (робить) пропозицію укласти договір (оферту) відповідно до статті 634 Цивільного кодексу України, статей 10, 11 Закону України "Про електронну комерцію". Прийняти (акцептувати) пропозицію може лише клієнт, що подав заявку на кредит. До акцептування пропозиції клієнт зобов`язаний ознайомитися з умовами пропозиції, умовами договору та правилами, якщо клієнт не згодний з умовами договору, правилами та/або вважає умови договору, правил такими, що є явно обтяжливими для клієнта, клієнт не має права вчиняти дії, спрямовані на укладення та виконання договору. Після акцептування клієнтом пропозиції, всі умови договору є обов`язковими для товариства і клієнта. Клієнт акцептує пропозицію в цілому. клієнт не може запропонувати свої умови договору. Договір вважається укладеним з моменту одержання товариством відповіді про прийняття (акцепту) пропозиції в порядку (що є невід`ємною частиною договору). Відповідь клієнта про прийняття (акцепт) пропозиції надається шляхом надсилання електронного повідомлення товариству, підписаного у відповідності до Закону України "Про електронну комерцію" електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до п. 3.1, п. 3.2. договору товариство надає кредит клієнту у розмірі 6800,00 грн, з оплатою по процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку згідно п. 3.2 цього договору, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити передбачені цим договором проценти у строки та на умовах даного договору. За користування кредитом клієнт зобов`язаний сплатити товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3%. Стандартна процентна ставка застосовується у межах строку, визначеного у п. 4.2. цього договору та у межах нового стандартного періоду строку кредитування, якщо відбулось продовження строку кредитування за ініціативою клієнта. При цьому, клієнт може скористуватись пільговим періодом та отримати пільгову процентну ставку (знижку) на наступних умовах:

- пільговий період строк кредитування 20 календарних днів з 17.02.2022 по 09.03.2022, пільгова процентна ставка (знижка), процентна ставка складає 2,6%;

- стандартний період строк кредитування 70 календарних днів з 10.03.2022 по 18.05.2022, стандартна процентна ставка, процентна ставка складає 3%.

Клієнт зобов`язується повністю повернути кредит та сплатити відсотки, що були нараховані за кредитом до 18.05.2022 шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок товариства. Клієнт має право на дострокове погашення (повернення) кредиту. Клієнт має право скористатись пільговою процентною ставкою повторно, якщо він сплатив проценти за користуванням кредиту не пізніше 3-ох днів після останнього дня попереднього пільгового періоду. У такому випадку клієнт на сайті товариства обирає наступний пільговий період, у значенні від 1 до 30 днів. Після обрання клієнтом наступного пільгового періоду, між товариством та клієнтом підписується додатковий договір до цього договору, в якому зазначають строк наступного пільгового періоду та оновлений загальний строк кредитування. У цьому випадку зміни істотних умов договору набирають чинності з моменту підписання сторонами додаткового договору до цього договору та додатку № 1 до цього договору в новій редакції. На наступний пільговий період розповсюджуються ті самі правила, що і на пільговий період, визначений в п.3.2.1. п. 3.2. цього договору. Після закінчення строку пільгового періоду нараховується стандартна процентна ставка, зазначена у п. 3.2.2. цього договору. Сума виданого (наданого) кредиту, нараховані проценти та штрафні санкції за користування кредитом є заборгованістю клієнта за цим договором (п. 4.2.- п. 4.5. договору).

Клієнт зобов`язаний сплачувати товариству проценти за користування кредитом, за процентною ставкою, зазначеній у пунктах 3.1, 3.2 цього договору, але з урахуванням положень, передбачених пунктом 3.2 цього договору. Сукупна вартість кредиту з урахуванням відсоткової ставки за кредитом, передбаченої пунктом цього договору, та детальний розпис сукупної вартості кредиту для клієнта (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки та формули розрахунків за кредитом наведено у додатку №1 до цього договору (п. 5.1., п. 5.2. договору).

Згідно п. 11.1. договору, цей Договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 18.05.2022, але у будь-якому випадку до повного виконання Клієнтом зобов`язань за цим Договором.

Цей договір підписано з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, використання якого допускає Закон України "Про електронну комерцію" (п. 13.2. договору).

В п. 14 договору, містяться відомості про його підписання ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 855084.

Згідно додатку № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 18181154 від 17.02.2022, сторони погодили графік платежів. Зокрема, сторонами погоджено дату видачі кредиту 17.02.2022, дати платежів (усього визначено 2 дати платежів), кількість днів у розрахунковому періоді усього 90 днів, чисту суму кредиту 6800,00 грн, суми платежів за розрахунковий період усього 17816,00 грн, проценти за користування кредитом усього 17816,00 грн, реальну річну процентну ставку 62135.24%, загальну вартість кредиту 24616,00 грн.

Вказані документи підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором і в цих документах містяться відомості про тип кредиту, суму кредиту, строк надання кредиту та спосіб надання кредиту, розмір процентної ставки, порядок користування та повернення кредиту, відповідальність за порушення умов кредитного договору тощо.

Згідно із довідкою ТОВ «ФК «Ірбіс» про ідентифікацію, клієнт ОСОБА_1 ідентифікована 17.02.2022 о 13:00:53 ТОВ «ФК «Ірбіс». Акцепт оферти позичальником (підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором) 855084, направленого позичальнику 17.02.2022 на номер телефону НОМЕР_2 .

Згідно повідомлення ТОВ «Універсальні платіжні рішення» Вих. № №3152_251023164455 від 23.10.2025, яке надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків, було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 17-02-2022 13:00:54 на суму 6800,00 грн, маска картки НОМЕР_3 , номер транзакції в системі iPay.ua 138529410, призначення платежу: Зарахування 6800 грн на карту НОМЕР_3 .

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

В абзаці другому частини другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

01.09.2025 між між ТОВ «ФК «Ірбіс» (далі по тексту клієнт) та ТОВ «ФК «Позика» було укладено договір факторингу № 01092025/01, у відповідності до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором (п. 1.1. договору факторингу).

Факт укладення вказаного договору підтверджується підписаним сторонами Актом прийому-передачі реєстру боржників за Договором факторингу № 01092025/01 від 01.09.2025 та платіжною інструкцією № 6054383 від 02.09.2025 про сплату коштів за договором факторингу.

Як вбачається з витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 01092025/01 від 01.09.2025, ТОВ «Фінансова компанія «Позика» набуло право грошової вимоги до відповідача за Договором про надання фінансового кредиту № 18181154 від 17.02.2022 загальна сума заборгованості за яким становила 24616,00 грн., з яких 6800,00 грн. сума заборгованості за основною сумою кредиту; 17816,00 грн. сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до п. 1 ч. ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Отже, суд встановив, що до позивача перейшло право вимоги за вказаним вище кредитним договором до боржника ОСОБА_1 .

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом, станом на 01.09.2025 у ОСОБА_1 наявна заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 18181154 від 17.02.2022 року, яка становить 24616,00 грн., з яких 6800,00 грн. заборгованість по тілу кредиту; 17816,00 грн. заборгованість по процентах.

Вказаний розрахунок здійснено в межах погодженого сторонами строку договору з застосуванням процентної ставки визначеної договором, а тому суд вважає вказаний розрахунок вірним, докази зворотного у суду відсутні.

Суд також враховує правові висновки Верховного Суду в постанові від 14 листопада 2018 року в справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18), згідно яких у разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідач не спростував обставину, що він не укладав кредитний договір та не отримував кредитні кошти за цим договором.

Суд вважає встановленим та належним чином підтвердженим факт отримання відповідачем кредитних коштів за кредитним договором, а також факт неповернення отриманих кредитних коштів кредитодавцю у порядку та строки, визначені договором.

Отже, суд встановив, що відповідач ОСОБА_1 на підставі Договору про надання фінансового кредиту № 18181154 від 17.02.2022 отримала кредит у загальному розмірі 6800,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом, з датою повернення кредиту 18.05.2022, але взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та процентів не виконує в повному обсязі, чим істотно порушує умови укладеного договору.

Зважаючи на викладені вище норми права та встановлені обставини та враховуючи те, що кредитний договір, укладений між сторонами, встановлює обов`язок позичальника повернути кредит та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов`язання за цим договором, а також те, що позичальник не виконує взятті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим, доведеним, а відтак таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також представник позивача просив стягнути з відповідача понесені судові витрати на правову допомогу, надані адвокатом Білецьким Б.М. у сумі 5500 грн.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Водночас принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Так, відповідно до положень ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, а і за власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою - п`ятою та дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна позиція відображена в п. 119 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.

На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до суду подано: копію договору № 39493634 про надання правової допомоги від 02.01.2026; копію додаткової угоди №18181154 від 16.02.2026 до Договору №39493634 про надання правової допомоги від 02.01.2026; детальний опис робіт на суму 5500 грн. за 4 год., що включає: письмову консультацію клієнта щодо спірних правовідносин (1000 грн. за год.) 0,5 год. = 500 грн., правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «ФК «Позика» (1500 грн. за 1 год.) 1 год. = 1500 грн., складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (1500 грн. за 1 год.) - 2 год. =3000 грн.; формування додатків до позовної заяви (письмові докази) (1000 грн. за 1 год.) 0,5 год. =500 грн.; копію акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 16.02.2026.

Разом з тим, відповідач правом подання клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, та доведення їх неспівмірності не скористалася.

При цьому, суд враховує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема, постановами Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі №923/560/17, від 10 листопада 2021 у справі № 329/766/18, від 01 вересня 2021 у справі №178/1522/18.

Тому виходячи із положень ч.3 ст. 141 ЦПК України, враховуючи співмірність складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію їх необхідності та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 5500,00 грн. є завищеними.

Зокрема, суд звертає увагу, що справа стосується стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 24616,00 грн., тобто у справі незначної складності, яка розглядається судом у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, з огляду на ціну позову. Окрім цього, суд зауважує, що правова позиція ТОВ «ФК «Позика» була сталою та не зазнавала змін протягом розгляду справи. Крім того, підготовка та ведення даної справи в суді не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи.

Крім того, суд вважає, що виокремлення адвокатом «правового аналізу обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій щодо захисту інтересів ТОВ «ФК «Позика»» (1 год. 1500,00 грн.) та «формування додатків до позовної заяви (письмові докази)» (0,5 год. 1000,00 грн.), як самостійних видів адвокатської послуги є необґрунтованим та охоплюється діями адвоката з «складання позовної заяви (2 год. - 3000 грн.), а тому визначення оплати за вказані послуги є неспівмірним із фактично наданим обсягом юридичної допомоги та має бути виключено із загальної вартості наданих позивачу послуг правничої допомоги.

З огляду на викладене суд прийшов до висновку про часткове задоволення вимог ТОВ «ФК «Позика» про стягнення з ОСОБА_1 понесених позивачем витрат пов`язаних з правовою допомогою.

Таким чином, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, її доцільність, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача 3500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 3 ч. 1 п. 3, 525, 526 ч. 1, 530 ч. 1, 610, 626 ч. 1, 634 ч. 1, 638 ч. 1, 1050 ч. 2, 1054 ч. 1 ЦК України, ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 7 ч. 13, 12, 76-81, 141 ч. 1, 178 ч. 8, 259 ч. 1, 2, 263-265, 273, 275, 279 ч. 5 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (код ЄДРПОУ 39493634) заборгованість за Кредитним договором № 18181154 від 17.02.2022 у розмірі 24616 (двадцять чотири тисячі шістсот шістнадцять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (код ЄДРПОУ 39493634) судові витрати у виді судового збору в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (код ЄДРПОУ 39493634) судові витрати у виді витрат на правничу допомогу у розмір 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд.21/1, м. Бровари, Київська область, 07406, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39493634.

Представник позивача: Міньковська Анастасія Володимирівна, адреса для листування: вул. Симона Петлюри, буд.21/1, м. Бровари, Київська область, 07406, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Суддя: І.М.Савкова