Рішення № 137148591, 05.06.2026, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/634/26

Провадження № 2/135/485/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

05.06.2026 Ладижинський міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Корнієнка О.М.,

з участю секретаря судових засідань Кузьміних О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Ладижин Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що 15.08.2025 між ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2726053.

28.01.2026 між ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №28012026, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» права вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №28012026 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №2726053 в сумі 23 670 грн, з яких: 9 450 грн сума заборгованості за основним боргом; 10 220 грн сума заборгованості за по комісії за обслуговування кредиту; 4 000 грн сума заборгованості за неустойкою.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №2726053 в розмірі 23 670 грн, яку позивач просив стягнути із відповідача та стягнути судові витрати.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином. У позовній заяві представник позивача просив здійснювати розгляд справи за відсутності їхнього представника та зазначив, що в разі неявки в судове засідання відповідача не заперечують проти ухваленням судом заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи за зареєстрованою адресою місця проживання, однак в судове засідання не з`явився. Клопотання про розгляд справи за його відсутності чи відкладення розгляду справи за наявності поважних причин до суду не направив. Відзиву на позов до суду не подавав.

За таких обставин судом, з урахуванням положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України, було ухвалено розглядати справу заочно на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Відповідно до ст.13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 15.08.2025 між ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2726053, за умовами якого Товариство надало кредит позичальнику в сумі 10 000 грн, строком на 360 днів, із процентною ставкою протягом першого розрахункового періоду 0,0010 відсотків річних, та із стандартною процентною ставкою протягом решти строку кредитування 0,0010 відсотків річних, з комісією за надання кредиту 0.30% від суми кредиту, та з комісією за обслуговування кредиту 14.60 % від суми кредиту, дата повернення кредиту 10.08.2026 (п.п.1.2., 1.3., 1.4., 1.5.1., 1.5.2., 1.5.3., 1.5.4. Договору).

Відповідно до п.1.3. Договору кредит надається загальним строком на 360 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів з 15.08.2025 (дата надання кредиту).

Відповідно до п.1.4. Договору повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальників зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 10.08.2026 (дата остаточного погашення заборгованості).

Відповідно до п.1.5.1. Договору комісія за надання кредиту: 30.00 грн, яка нараховується за ставкою 0.30 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Відповідно до п.1.5.2. Договору комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк користування): 32120.00 грн, що нараховується за ставкою 14.60 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є Додатком №1 до цього Договору.

Відповідно до п.1.5.3. Договору проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 0.0010 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом.

Відповідно до п.1.5.4. Договору проценти за користування кредитом протягом рещти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0.0010 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів.

У Графіку платежів до кредитного договору №2726053 визначено дату видачі та дату платежу кредиту, згідно якого позичальник зобов`язаний сплатити платіж на погашення кредиту до 10.08.2026, що складається з погашення суми кредиту, сплати комісії за надання кредиту та комісії за обслуговування кредиту.

Проте, відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором в не виконав, не сплачував кошти на погашення тіла кредиту і комісію за обслуговування кредиту згідно кредитного договору.

В зв`язку з цим, станом на 28.01.2026 (дата передачі права вимоги за договором факторингу №28012026) у ОСОБА_1 виникла заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №2726053.

28.01.2026 між ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №28012026, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» права вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Згідно п.1.2. Договору факторингу перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі відповідного Реєстру згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Прав Вимог підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Позивач вказує, що відповідно до Реєстру Боржників до Договору факторингу №28012026 від 28.01.2026 набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №2726053 в сумі 23 670 грн, з яких: 9 450 грн сума заборгованості за основним боргом; 10 220 грн сума заборгованості за по комісії за обслуговування кредиту; 4 000 грн сума заборгованості за неустойкою.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним (що відповідає належному виконанню відповідно до ст. 516 ЦК України). Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Встановлено, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» має право вимоги до ОСОБА_1 за договором кредиту на підставі укладеного договору факторингу №28012026 від 28.01.2026.

Розрахунок заборгованості за кредитним договором №2726053 від 15.08.2025 наданий суду позивачем, є належним та допустимим доказом заборгованості за кредитним договором стосовно заборгованості відповідача лише за неповерненою сумою кредиту. При цьому, сума заборгованості відповідача по комісії за обслуговування кредиту та за неустойкою стягненню не підлягає.

Щодо стягнення комісії за обслуговування кредиту слід відмітити таке.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Отже, чинним законодавством України кредитодавцю надано право отримувати плату за обслуговування кредиту, оскільки таке право прямо передбачено Законом України «Про споживче кредитування».

У той же час, лише однієї умови договору про сплату позичальником комісії за обслуговування кредиту недостатньо для стягнення з нього вказаної комісії. Окрім цього, кредитодавцю необхідно надати докази того, що позичальнику справді надавалися послуги пов`язані з обслуговуванням кредиту, якими він скористався.

Зокрема, у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 (провадження № 61-18751св21) зроблено висновок, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів існування, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Як видно з матеріалів справи кредитодавцем не було зазначено та не надано доказів існування, переліку послуг пов`язаних з обслуговуванням кредиту, і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, а також доказів того, що він користувався даними послугами протягом строку кредитування. Відтак, положення умов кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи, що кредитодавець не зазначив та не надав вищевказаних доказів, то відсутні і правові підстави для стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредиту в сумі 10 220 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки в сумі 4 000 грн, то вона не підлягає задоволенню, оскільки не відповідає чинному законодавству.

Відповідно до п.18 прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого неодноразово продовжувалась і триває до теперішнього часу.

Оскільки неустойка за кредитним договором нарахована в період дії воєнного стану, то ОСОБА_1 звільняється від обов`язку її сплати на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Тому суд вважає обґрунтованими доводи позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №2726053 в розмірі 9 450 грн, тобто суми заборгованості за неповерненим тілом кредиту.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «ФК «ЄАПБ» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «ЄАПБ» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №2726053 підлягають задоволенню частково в розмірі 9 450 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, тому відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір має бути присуджено позивачеві з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивач пред`явив позов на загальну суму 23 670 грн. Позов задоволено на суму 9 450 грн. Відтак, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме 1 062,94 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 76, 80, 81, 89, 141, 258-259, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Київська область, м.Бровари, вул.Лісова, буд.2, ЄДРПОУ 35625014, IBAN № НОМЕР_2 в АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за кредитним договором №2726053 від 15.08.2025 у розмірі 9 450 (дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 1 062,94 грн судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення до Вінницького апеляційного суду.

Суддя