Ухвала суду № 137146757, 05.06.2026, Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/507/26

провадження №2/624/366/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року суддя Кегичівського районного суду Харківської області Богачова Т.В. розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Павлоградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Златопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Лозівському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства,

в с т а н о в и в:

Позивач звернув до суду з позовом до відповідача про визнання батьківства, в якому просить визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та внести зміни до актових записів про народження дітей зазначивши його батьком дітей та змінивши їх прізвище на « ОСОБА_5 ».

Позовна заява обгрунтована тим, що У 2014 році позивач та ОСОБА_6 уклали шлюб за національними традиціями та почали жити разом однією сім`єю. Однак, в органах державної реєстрації актів цивільного стану шлюб не було зареєстровано, оскільки відповідачка була неповнолітньою, громадянкою іншої країни та не мала посвідки на проживання в Україні. В цей час у них народились діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 18 листопада 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований шлюб. Оскільки від батьків дітей до органів ДРАЦС не надавались спільні заяви про батьківство, в актових записах про народження зазначених дітей запис про батька вчинено на підставі статті 135 СК України, за вказівкою матері. Відповідно до висновку про біологічне батьківство № MGU2623 від 01 жовтня 2025 року біологічне батьківство ОСОБА_1 щодо дитини ОСОБА_4 підтверджується із вірогідністю 99,9999999999%, а щодо дитини ОСОБА_3 підтверджується із вірогідністю 99,9999991%. Після укладення шлюбу у сторін народились діти: ОСОБА_7 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Згідно з довідкою, виданою Кегичівською селищною радою № 21-36/8/266 від 03.11.2025 неповнолітні діти: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з дня свого народження проживають разом зі своїми батьками - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в с. Новоіванівка. Оскільки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є рідними дітьми позивача, останній має бажання встановити батьківство щодо них та внести зміни до актових записів про їх народження, щоб мати взаємні сімейні права та обов`язки.

Позовна заява ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 28 травня 2026 року була залишена без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків зазначених в ухвалі суду. Підставою для залишення позову без руху стало, те що законодавством України передбачений досудовий порядок встановлення батьківства. Позивачем у позові не зазначено обставин, які перешкоджають визнанню батьківства в позасудовий спосіб, обставин та доказів, які б свідчили про існування спору про право, зокрема спору про батьківство. В позовній заяві не викладено ким не визнається, чи оспорюється батьківство позивача, що перешкоджає реалізації права на батьківство без звернення до суду, та чи взагалі реалізував позивач право на досудове вирішення вказаного питання. З поданих до суду документів не вбачається, що між сторонами існує спір з приводу батьківства позивача або, що органом державної реєстрації актів цивільного стану відмовлено сторонам у справі у вчинені відповідного актового запису (у випадку відмови, надати підтверджуючі документи).

01.06.2026 представник позивача подала до суду заяву про усунення недоліків, в якій зазначила, що відповідач відмовляється подавати до органу реєстрації актів цивільного стану відповідну заяву та своєю бездіяльністю чинить перешкоди у встановленні батьківства. На цьому позивач вважає недоліки позовної заяви усуненими та просить відкрити провадження у справі.

Розглянувши заяву про усунення недоліків, суддя встановив, що недоліки позовної заяви зазначені в ухвалі суду від 28.05.2026 позивачем в повному обсязі не усунені.

Позивачу судом в ухвалі від 28.05.2026 було роз`яснено порядок звернення з заявою до органу реєстрації актів цивільного стану з заявою про визнання батьківства, а саме:

Процедура внесення змін до актового запису про народження дитини, на підставі спільної заяви жінки та чоловіка, за умови, що реєстрація народження дитини проведена на підставі ст. 135 СК України (відомості про батька дитини внесено за заявою жінки, яка не перебувала у шлюбі), визначена Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 № 96/5 (надалі Правила).

Відповідно до п. 2.1., п.2.5., п. 2.12. розділу ІІ Правил 2.1. заява про внесення змін до актового запису цивільного стану за формою, наведеною в додатку 1, подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника.Іноземці, особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, подають заяву про внесення змін до актового запису цивільного стану, складеного органом державної реєстрації актів цивільного стану України, до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання або за місцем зберігання першого примірника актового запису. У разі зберігання актового запису цивільного стану на тимчасово окупованій території України заява подається за межами цієї території на їх вибір.

Заява про визнання батьківства, яка є підставою для внесення змін, може бути подана до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про народження (крім випадків, коли актовий запис про народження складено дипломатичним представництвом або консульською установою України) або за місцем постановлення рішення суду про визнання батьківства.

Якщо заява про визнання батьківства, яка є підставою для внесення змін до актового запису про народження після державної реєстрації народження, не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою за умови засвідчення справжності підпису нотаріально. Повноваження представника мають ґрунтуватися на нотаріально посвідченій довіреності.

На підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в адміністративному та/або судовому порядку.

Згідно з п.2.13., п.2.13.4 розділу ІІ Правил, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, заява про визнання батьківства (додаток 3)

Відповідно до п.п. розділу ІІ Правил, 2.16.16. Правил, за наявності заяви матері та батька дитини про визнання батьківства в актовий запис про народження, який складено відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України, уносяться відомості про батька, змінюється по батькові дитини і, на бажання батьків, змінюється її прізвище.

Однак, позивач, всуперечь викладеним положенням в ухвалі про залишення позову без руху, докази звернення позивача до органу реєстрації актів цивільного стану з заявою про визнання батьківства та відповідне рішення щодо розгляду його заяви суду не надав.

В зв`язку з вищевикладеним, суд визнає позовну заяву, у відповідності до ч. 3 ст. 185 ЦПК України неподаною та повертає її позивачу.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У зв`язку з наведеним, повернення позовної заяви, недоліки якої не усунуті після залишення заяви без руху з підстав, передбачених законом не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Відповідно до ч. 1 ст. ст. 12, ч. 1 ст. 20 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у тому числі, реалізовує своє право на захист.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, визначені ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а саме не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

За таких обставин суддя вважає, що позовна заява містить недоліки, які не були усунуті позивачем, що унеможливлює її розгляд по суті, а тому підлягає поверненню позивачу.

Частиною 7 ст. 185 ЦПК України передбачено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позову.

Керуючись ст.ст. 185, 258, 260 ЦПК України, суддя

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Павлоградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Златопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Лозівському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства - повернути позивачу з усіма додатками.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Т.В. Богачова