Рішення № 137146137, 05.06.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/3568/25

Провадження № 2-о/346/44/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Сольського В.В.,

за участю секретаря судових засідань Пігуляк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , яка діє в своїх та в інтересах ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах яких діє законний представник ОСОБА_5 про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу на час його зникнення безвісти та перебування на його утриманні,-

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшла заява ОСОБА_1 , яка діє в своїх та в інтересах ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу на час його зникнення безвісти.

Заява обґрунтована наступним.

У 2019 році заявниця, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 почали спільно проживати цивільним шлюбом. За час цивільного шлюбу в них народився син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Та, оскільки заявниця із ОСОБА_6 не перебували в зареєстрованому шлюбі, дитина була зареєстрована у Коломийському відділі ДРАЦС відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України. На той час вони не надали значення даному факту. Окрім спільного сина, ОСОБА_2 , вона має від першого шлюбу сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У них із ОСОБА_8 склалася справжня сім`я, про яку вони давно мріяли. Їхня сім`я будувалася на повазі, любові одне до одного, вони разом проводили з дитиною свій вільний час, вели спільне господарство, мали спільні витрати, формували спільний бюджет, мали спільні права та обов`язки, притаманні сім`ї, що підтверджується спільними фотознімками, перепискою в месенджерах, крім цього ОСОБА_6 після його призову на військову службу постійно передавав кошти для заявниці та дітей. До заявниці та ОСОБА_6 часто приходив в гості батько ОСОБА_9 ОСОБА_10 , який ІНФОРМАЦІЯ_3 помер, також вони часто відвідували його сестру ОСОБА_11 . ОСОБА_12 постійно дбав про матеріальне становище їхньої сім`ї. У 2024 році ОСОБА_13 було мобілізовано на військову службу у військову частину НОМЕР_1 , де він і проходив службу.

Від початку проходження військової служби ОСОБА_14 , заявниця разом із ним спілкувалися в телефонному режимі та перепискою в месенджерах, обговорювали побутові справи, підтримувала коханого та хвилювалася за нього, що підтверджується скрінами з переписок в месенджері. Крім цього, ОСОБА_14 велась сторінка в Тік-тоці, де він виставляв відео та фото сина, також фото з пологового будинку, хрестин та заявниці.

В травні 2024 року ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_15 зареєструвати шлюб, та офіційно зареєструвати спільного сина ОСОБА_16 , так як розумів, що у разі загибелі чи інших обставин, пов`язаних з війною, в подальшому у заявниці та сина можуть виникнути проблеми з документами. 14 червня 2024 року ОСОБА_12 та ОСОБА_15 отримали сповіщення як наречені про дату реєстрації шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_4 о 14 год 00 хв.

Приблизно з 10 червня 2024 року ОСОБА_6 перестав виходити на зв`язок, що викликало у заявниці велике занепокоєння.

27 червня 2024 року батько ОСОБА_9 ОСОБА_10 отримав сповіщення сім`ї зниклого безвісти за №6238, в якому вказано, що ОСОБА_12 під час виконання бойового завдання, при виконанні службових обов`язків по захисту територіальної цілісності та суверенітету України від збройної агресії російської федерації, виконуючи бойове завдання в складі підрозділу Збройних Сил України зник безвісти 18 червня 2024 року.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько ОСОБА_9 ОСОБА_10 .

Після зникнення безвісти ОСОБА_13 постало питання отримання виплат щомісячного грошового забезпечення військовослужбовця, зниклого безвісти за особливих обставин та оформлення пенсії по втраті годувальника на час зникнення особи безвісти та отримання посвідчення члена сім`ї особи, зниклою безвісти за особливих обставин у зв`язку з його зникненням безвісти.

Незважаючи на те, що офіційний шлюб між заявницею та ОСОБА_6 укладено не було, вони проживали однією сім`єю в квартирі матері заявниці, виховували їхню спільну дитини, вели спільне господарство, разом проводили весь вільний час, мали спільний бюджет, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права і обов`язки, притаманні подружжю.

Заявниця звертається до суду у зв`язку із тим, що не перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 , а для отримання виплати щомісячного грошового забезпечення військовослужбовця, зниклого безвісти за особливих обставин та оформлення пенсії по втраті годувальника на час зникнення особи безвісти, отримання посвідчення члена сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин у зв`язку з його зникненням безвісти необхідно встановити факт проживання однією сім`єю з ОСОБА_6 та перебуванням на його утриманні заявниці та їхнього сина, ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 15 липня 2025 року у справі відкрито окреме провадження.

28.07.2026 року від представника Міністерства оборони України надійшли пояснення, в яких останній просив відмовити в задоволенні заяви з наступних підстав. Згідно ч.2 ст. 21 Сімейного кодексу України встановлено, що проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя. ОСОБА_1 не надано достовірних доказів, які отримані законним шляхом та відповідно чинному законодавству щодо факту спільного проживання. Факт спільного проживання без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, не може свідчити про те, що мали місце усталені відносини, які притаманні сім`ї та що вони проживали однією сім`єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу. Заявник у своїй заяві не зазначає чому не відбувалися грошові перекази на банківську картку. Ведення спільного бюджету ту утримання здійснювалося через військовослужбовців, які передавали кошти, однак ніяких підтверджень зазначеного не надано, тому зазначене свідчить про не підтвердженість спільного проживання однією сім`єю та ведення спільного бюджету. Щодо фото доказів зазначає, що на зазначених фото неможливо визначити що заявник спілкується саме з ОСОБА_6 , що це саме її телефон та не можна зрозуміти період часу коли було зроблено даний скриншот. Також на фото доказах, які начебто підтверджують проведення спільного часу, зазначені невідомі особи, в невизначеному приміщенні у невизначений час. У заяві не зазначено та не наведено належних і допустимих доказів наявності взаємних прав та обов`язків у заявниці із зниклим безвісти за особливих обставин. Щодо перебування заявниці на утриманні у зниклого безвісти є хибними, суперечать нормам чинного законодавства та практиці Верховного Суду. За загальним правилом судом не може бути встановлено факт перебування фізичної особи на утриманні померлого, що має значення для одержання свідоцтва про право на спадщину, призначення пенсії, відшкодування шкоди чи отримання грошової допомоги. З наданих заявником не вбачається за можливе встановити факт її перебування на утриманні у зниклого безвіти. Також, заявником не зазначено і не доведено, чому вона не може самостійно себе утримувати, а покладалася лише на утримання ОСОБА_6 .

Заявник в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала. Пояснила, що з ОСОБА_8 познайомились в ОСОБА_17 на початку 2019 року. З весни 2019 року почали проживати разом. Влітку 2019 року в неї народилася дитина. ОСОБА_12 працював на будові неофіційно та отримував приблизно 5 тис гривень. Іі мама, яка знаходиться на заробітках за кордоном, допомагала їм матеріально приблизно 100-150 євро в місяць. ОСОБА_12 брав участь у вихованні дитини. В липні 2023 року народилась спільна дитина син ОСОБА_18 . Одружуватись вони не хотіли. Спільна дитина записана на заявницю та оформила допомогу як одинока мати, а також допомагали мати та батько ОСОБА_9 . Отримувала допомогу близько 10 тисяч на місяць 6 місяців, потім 6 місяців 7 тисяч гривень. Чоловік заробляв 10-15 тисяч гривень в місяць неофіційно. ОСОБА_12 допомагав заявниці із дитиною. Коли проходив військову службу, гроші передавав побратим. З першої зарплати 20 тисяч половину віддав заявниці.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, 03.06.2026 року адвокат Лейб`юк Б.Б. подав заяву в якій просив провести розгляд справи за його та заявниці відсутності. Вимоги викладені в заяві підтримує в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України Ткачук В.В. в судовому засіданні підтримав подані суду пояснення та просив відмовити в заяві ОСОБА_1 .

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в судове засідання не з`явився, 20.08.2025 року подав до суду заяву в якій просив розгляд справи проводити без його участі.

Заінтересовані особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , від імені та в інтересах яких діє законний представник ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, повідомлялася своєчасно та у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не повідомила, заяв чи клопотань до суду не подала.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить наступного.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб.

Згідно копії свідоцтва серії НОМЕР_2 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_2 . Батьками зазначені: ОСОБА_19 та ОСОБА_1 .

Згідно копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька встановлено, що у свідоцтві про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про батька записані відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 слідує, що ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 . Батьками зазначені: ОСОБА_10 та ОСОБА_20 .

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_7 померла ОСОБА_20 .

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_8 помер ОСОБА_10 .

14.06.2024 року Коломийський відділ ДРАЦС надіслав лист-привітання з тим, що ОСОБА_6 та ОСОБА_1 подали заяву про державну реєстрацію шлюбу. Державна реєстрація шлюбу відбудеться 18 червня 2024 року о 14 год 00 хв.

Відповідно до сповіщення сім`ї від 27 червня 2024 року, адресованого ОСОБА_10 , повідомлено про те, що його син, стрілець помічник гранатометника штурмового відділення 3 штурмового взводу 9 штурмової роти НОМЕР_6 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зник безвісти 18 червня 2024 року поблизу н.п. Глибоке, Харківського району, Харківської області під час виконання бойового завдання, при виконанні службових обов`язків по захисту територіальної цілісності та суверенітету України від збройної агресії російської федерації, виконуючи бойове завдання в складі підрозділу Збройних Сил України.

Згідно з витягом з ЄРДР (КП № 12024091180000491 від 02.07.2024 року) ОСОБА_11 присвоєно статус потерпілої, в короткому викладі якого зазначено, що 02.07.2024 року до Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, надійшла заява від ОСОБА_11 , про те, що її брат, стрілець-помічник гранатометника 2 штурмового відділення 3 штурмового взводу 9 штурмового взводу 9 штурмової роти НОМЕР_6 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зник безвісти 18 червня 2024 року поблизу н.п. Глибоке, Харківського району, Харківської області під час виконання бойового завдання, при виконанні службових обов`язків по захисту територіальної цілісності та сувереніту України від збройної агресії російської федерації, виконуючи бойове завдання в складі підрозділу Збройних Сил України.

Згідно висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження № 48326 від 24.06.2025 року встановлено, що ймовірність того, що ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , є біологічним дідусем дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , в рамках проведеного дослідження, складає 99,89 %.

Відповідно до копії актового запису № 250 від 13 липня 2018 року, складеного Коломийським міським відділом ДРАЦС встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_21 уклали шлюб. Прізвище дружини після укладення шлюбу « ОСОБА_22 ». Шлюб припинено на підставі рішення Коломийського міськрайонного суду №346/3392/20 від 04.12.2020 року.

Згідно копії актового запису про народження серії № 110 від 22 березня 2019 року, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_12 . В графі батьки зазначені: ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

Згідно актового запису про народження № 39 від 28.11.2020 року, складений Томашпільським відділом ДРАЦС у Тульчинському районі Вінницької області, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_13 . В графі батьки зазначені: ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

Згідно відомостей про застраховану особу, наданих Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області на ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_7 ) за період з 01.08.2023 по 30.06.2024 відображено суми доходу 6 700 грн та 8 000 грн. Інфрормація за період з 01.01.2023 по 31.07.2023 в реєстрі застрахованих осіб відсутня. Відомостей про застраховану особу ОСОБА_6 за період з 01.01.2023 по 25.04.2024 в реєстрі застрахованих осіб відсутня.

До заяви долучені скриншоти з переписками між заявницею та ОСОБА_6 , в яких між ними обговорюються сімейні питання та ведення спільного побуту, а також фототаблиці ОСОБА_13 з двома дітьми та заявницею.

Із змісту заяви вбачається, що встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_6 з ОСОБА_1 як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, необхідно заявниці, оскільки без підтвердження сімейних відносин вона позбавлена права на отримання виплат у зв`язку із зникненням безвісти.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Відповідно ч.ч.2, 4 ст.3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) зроблено висновок, що «вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України)».

Вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити такі факти: спільне проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2024 року у справі№523/14489/15-ц(провадження №14-22цс20).

Згідно з роз`яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо. Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із "подружжя", свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї») визначено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Згідно вимог ч.4 СК України, сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Згідно із частинами 1, 2 статті 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до частини 1 статті 36 цього Кодексу, шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них прав та обов`язків.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.

Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання.

Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини.

У справі «Джонстон проти Ірландії» (справа номер ECH-1986-S-006) було встановлено, що заявники прожили спільно близько 15 років. На цій підставі Європейський суд зробив висновок, що вони складали сім`ю, а тому мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв`язок існує поза шлюбом.

Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім`єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у статті 3 СК України.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

З позиції викладеної в постанові Верховного суду України від 19.12.2018 року (справа № 540/147/17) встановлено, що саме по собі визнання юридичного факту в судовому порядку є непотрібним, якщо від цього факту не виникають, не змінюються чи не припиняються інші правовідносини.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 відступила від висновку Великої Палати Верховного суду від 30 січня 2020 року у справі № 287/167/18 та Верховного Суду, викладеного у постанові від 22 березня 2023 року у справі № 290/289/22-ц, на які посилалися суди попередніх інстанцій при ухваленні оскаржених судових рішень, згідно з яким спори про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з метою звернення до відповідних органів за призначенням одноразової грошової допомоги не належать до цивільної юрисдикції. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що юридичні факти, які належить встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.

Велика Палата Верховного Суду визнала неефективним підхід до визначення юрисдикції спорів про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в залежності від їх мети звернення та наявності у заявника певних цивільних прав та обов`язків чи виникнення публічно-правових спорів із суб`єктами владних повноважень, оскільки це не сприятиме належному способу захисту порушеного права заявника, призведе до необхідності звертатися в суди різних юрисдикцій з доказуванням одних і тих же обставин, подій та фактів при поданні кожної позовної заяви.

У цій постанові підкреслено, що до юрисдикції цивільних судів справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам право подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 січня 2024 року у справі № 523/14489/15-ц (провадження № 14-22цс20) зазначила, що вимога про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу може бути вирішена в порядку окремого судового непозовного цивільного судочинства, що передбачено розділом IV ЦПК України, у випадку, якщо між сторонами не існує спору. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Враховуючи, що законом не визначено іншого порядку встановлення даного факту, він має бути встановлений у порядку цивільного судочинства.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засідання пояснила, що вона є рідною сестрою ОСОБА_13 . Із заявницею знайома з 2019 року та перебуває з нею у хороших відносинах. Її брат ОСОБА_12 та заявниця проживали в АДРЕСА_1 . Батько свідка сприймав заявницю як невістку. В її брата із заявницею є спільний син ОСОБА_18 , який народився в 2023 році. ОСОБА_12 забирав заявницю з пологового будинку, разом купили газову плиту і холодильник для облаштування побуту в квартирі. Знає, що брат заробляв 10-15 тисяч гривень в місяць. Також допомогу отримували діти брата від його першого шлюбу.

Свідок ОСОБА_23 в судовому засідання пояснила, що заявниця ОСОБА_24 є її сусідкою та подругою. Знає заявницю з 2018 року. Заявниця жила разом з ОСОБА_25 , жили вони добре, як подружжя, в них народився син ОСОБА_18 . ОСОБА_12 працював на будові та заробляв 10-15 тисяч гривень. Разом із заявницею вони купляли побутову техніку. Знає що у ОСОБА_9 була колись жінка і діти.

Судом встановлено та матеріалами справи доведено факт спільного проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_6 однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, наявність взаємних прав та обов`язків, спільного побуту та бюджету.

За таких обставин, суд проаналізувавши дані, що знаходяться в матеріалах справи та дослідивши докази у їх сукупності суд приходить до переконання, що обставини на які покликається заявниця у заяві про встановлення факту проживання однієї сім`єю без шлюбу знайшли своє підтвердження у представлених суду доказах та у показах свідків, а тому, вимоги, викладені у цій частині підлягають до задоволення.

Відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» особа, зникла безвісти, - це фізична особа, стосовно якої немає відомостей про її місце перебування на момент подання заявником заяви про її розшук. Особливими обставинами вважаються збройний конфлікт, воєнні дії, тимчасова окупація частини території України, надзвичайні ситуації природного чи техногенного характеру.

Особа набуває статусу зниклої безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, на підставі заяви про факт зникнення особи.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» близькі родичі та члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - це чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Згідно з ч.4 ст.6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.

Відповідно до п.7 постанови КМУ від 30.11.2016 року №884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також безвісти відсутніх», виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.

Згідно з ч.2 ст.38 Закону України «Про пенсійне забезпечення», члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Отже, факт перебування заявника на утриманні зниклого безвісти, має значення для виплати грошового забезпечення у зв`язку з зникненням безвісти її чоловіка, яке може бути їй виплачено в разі встановлення факту перебування на утриманні військовослужбовця.

Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого.

Якщо крім допомоги, що надавалася зниклим безвісти, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що зниклий безвісти, виконував обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги необхідно з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку зниклого безвісти, та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

В постановах Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 210/343/19, від 13 січня 2021 року у справі № 592/17552/18 вказано, що для вирішення вимоги про встановлення факту перебування на утриманні, суду слід встановити чи перебувала заявниця на повному утриманні безвісно зниклої особи, а повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, крім допомоги годувальника. Якщо крім допомоги, що надавалася безвісно відсутнім військовослужбовцем, заявниця мала інші джерела доходів, то слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Таким чином, для встановлення факту перебування особи на утриманні суду необхідно дослідити зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Утримання може бути повним або частковим. Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, крім допомоги померлого. Часткове утримання означає, що особа мала інші джерела доходів, однак допомога годувальника була постійним і основним джерелом засобів до існування.

Таким чином, предметом доказування у справі є обставини, які підтверджують отримання заявником допомоги, яка надавалась постійно та була основним джерелом засобів до існування.

Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї.

Із метою підтвердження факту перебування на утриманні, який вважається військовослужбовцем, що зник безвісти, заявниця звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, посилаючись на те, що вона перебувала на його утримані, отримувала від нього допомогу, що була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування.

Як встановлено судом, що у період з 01.08.2023 по 30.06.2024 заявниця отримувала допомогу на дитину як одинока мати, інших доказів грошового утримання, зокрема, того, що ОСОБА_6 надавались грошові кошти на утримування її чи сина і що останній мав кошти для цього, суду не надано, що не підтверджує те, що заявниця фактично перебувала на утриманні у ОСОБА_6 .

Із наданих доказів заявницею суду не підтверджується, що допомога, яка надавалася була для заявниці єдиним, постійним та основним джерелом засобів до існування.

Показання свідків суд не приймає як доказ перебування заявниці на утриманні у ОСОБА_6 , оскільки свідки лише підтвердили факт спільного проживання заявниці та ОСОБА_6 , а достовірні дані про джерела доходів ОСОБА_6 їм не відомо.

Інших доказів, які б підтверджували факт перебування заявниці на утриманні ОСОБА_6 матеріали справи не містять.

Таким чином, у судовому засіданні обставини викладені в заяві про встановлення факту перебування на утриманні не знайшли своє підтвердження, оскільки заявницею не доведено наявність обґрунтованих підстав для встановлення факту перебування її на утриманні ОСОБА_6 , до моменту зникнення його безвісти за особливих обставин.

За таких обставин заявлені вимоги про встановлення факту перебування ОСОБА_1 та малолітнього сина ОСОБА_2 на утриманні ОСОБА_6 не підлягають задоволенню, а відтак в цій частині вимог заяви слід відмовити.

Згідно з ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заяви.

Керуючись статтями 10, 13, 81 - 89, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву задовольнити частково.

Встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 до дня його зникнення безвісти 18 червня 2024 року.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області або безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Відомості про учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , РНОКПП НОМЕР_7 , жителька: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: Міністерства оборони України, код ЄДРПОУ 00034022, місцезнаходження: м. Київ, проспект Повітряних Сил, буд. 6.

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 20551088, місцезнаходження: м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, буд. 15.

Заінтересована особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , від імені та в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , адреса проживання: АДРЕСА_3 , інша відома суду адреса проживання: АДРЕСА_4 .

Заінтересована особа: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , від імені та в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , адреса проживання: АДРЕСА_3 , інша відома суду адреса проживання: АДРЕСА_4 .

Суддя: Сольський В. В.