Рішення № 137146115, 02.06.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1044/26

Провадження № 2/346/1626/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі головуючого судді Яремин М.П.

з участю секретаря Урбанович І.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 14.04.2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено кредитний договір №119933907 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 3 750 грн., який в подальшому збільшила до 8 000 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, із зобов`язанням клієнта повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Товариство виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного договору, шляхом перерахування коштів на її банківську картку.

28.11.2018 року між ТОВ «Мінівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, (а також 28.11.2019 року, 31.12.2020 року, 31.12.2021 року, 31.12.2022 року та 31.12.2023 року додаткові угоди до нього), відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором. Відповідно до вказаного договору (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача.

05.08.2020 року між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" укладено договір факторингу № 05/0820-01 ( з урахуванням додаткових угод до нього від 03.08.2021 року та 30.12.2022 року), відповідно до умов якого до ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №119933907 від 14.04.2019 року. 11.07.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого позивач набув права грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Умови кредитного договору відповідач не виконувала належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість, розмір якої позивачем на момент звернення до суду визначено як 27 081,03 грн., яка складається із: 7 999,20 грн. заборгованість за кредитом; 14 200,33 грн. за несплаченими відсотками; 4 881,50 грн. за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Тому позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати, які складаються із 2 662,40 грн. сплаченого судового збору та 7 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві зазначив клопотання, згідно з яким просить розгляд справи проводити у відсутності представника (а.с. 1-15).

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, а саме шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України відповідно до положень ч. 11 ст. 128 ЦПК України, а також за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання. Причин своїх неявок відповідач суду не повідомила, не звернулася із заявою про розгляд справи в її відсутності та не подала відзив на позов.

За таких обставин, з урахуванням положень ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.

В зв`язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 14.04.2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено кредитний договір № 119933907, підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до пунктів 1.1, 1.3 якого кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит без конкретної споживчої мети на суму 3 750 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Кредит надається строком на 23 дні ( а.с. 21-23 ).

Відповідно до п. 1.4, 1.5 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 1,49 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту, визначеного в п.1.3 договору. З урахуванням положень п.1.4 договору позичальник сплачує товариству проценти за користування кредитом за фактичний час користування кредитом з розрахунку 543,85 % річних. Розрахунок сукупної вартості кредиту та термін платежу зазначені в графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною договору ( додаток №1 до договору ( п. 1.6. договору )).

Згідно з п. 2.2.2.1 договору позичальник зобов`язаний вчасно повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку, визначеному договором.

Також, згідно з п. 2.1.1.6. договору кредитодавець має право укласти договір відступлення права вимоги за договором або договір факторингу з будь-якою третьою особою.

Відповідно до п. 4.1 цього договору невід`ємною частиною цього договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога». Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті товариства www.moneyveo.ua.

Згідно з п. 4.2-4.3 договору сторони погоджуються, що у випадку користування позичальником кредитом понад строк, встановлений п.1.3 договору, або додатковими угодами між сторонами, зобов`язання позичальника за цим договором продовжуються на весь період фактичного користування кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п. 1.4 цього договору процентна ставка менша ніж 1,70 відсотків від суми кредиту за кожен день користування кредитом, то правила нарахування процентів за процентною ставкою, визначеною п.1.4 1.5 договору, скасовуються з моменту початку їх застосування і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом, а саме 1,70 відсотків за кожен день користування кредитом, починаючи з дати укладання договору і до дня повного повернення кредиту. Сторони погодили, що зобов`язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 1,70 % розповсюджуються на весь період фактичного користування кредитом з моменту укладення цього договору, при умові врахування в таких зобов`язаннях суми процентів, які були фактично сплачені позичальником до моменту завершення строку, встановленого п.1.3 договору. Сторони погоджуються що проценти, нараховані згідно п. 4.2 та п. 4.3. договору після закінчення строку кредиту, визначеного в п.1.3. цього договору, є процентами, що нараховуються за понадстрокове користування грошовими коштами, в розумінні ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 4.4 договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Згідно з графіком розрахунків (Додаток №1 до вказаного договору № 119933907 від 14.04.2019 року), сукупна вартість кредиту складає 134,27% від суми кредиту або 5 035,24 грн. та включає в себе: проценти за користування кредиту в розмірі 34,27% від суми кредиту або 1 285 грн.; суму кредиту 3 750 грн. ( а.с. 24 ).

15.04.2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено додаткову угоду до договору № 119933907 від 14.04.2019 року, відповідно до якої сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 300 грн. з 15.04.2019 року на строк дії договору та викласти графік розрахунків в новій редакції, відповідно до якого термін платежу 07.05.2019 року, загальна сума кредиту 4 050 грн., нараховані проценти 1 383,58 грн., до сплати 5 433,58 грн. ( а.с. 27, 28 ).

20.04.2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено додаткову угоду до договору № 119933907 від 14.04.2019 року, відповідно до якої сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 1 850 грн. з 20.04.2019 року на строк дії договору та викласти графік розрахунків в новій редакції, відповідно до якого термін платежу 07.05.2019 року, загальна сума кредиту 5 900 грн., нараховані проценти 1 852,10 грн., до сплати 7 752,10 грн. ( а.с. 29, 30 ).

23.04.2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено додаткову угоду до договору № 119933907 від 14.04.2019 року, відповідно до якої сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 1 000 грн. з 23.04.2019 року на строк дії договору та викласти графік розрахунків в новій редакції, відповідно до якого термін платежу 07.05.2019 року, загальна сума кредиту 6 900 грн., нараховані проценти 2 060,70 грн., до сплати 8 960,70 грн. ( а.с. 31, 32).

27.04.2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено додаткову угоду до договору № 119933907 від 14.04.2019 року, відповідно до якої сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 1 100 грн. з 27.04.2019 року на строк дії договору та викласти графік розрахунків в новій редакції, відповідно до якого термін платежу 07.05.2019 року, загальна сума кредиту 8 000 грн., нараховані проценти 2 224,60 грн., до сплати 10 224,60 грн. ( а.с. 33, 34 ).

09.05.2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено додаткову угоду до договору № 119933907 від 14.04.2019 року, відповідно до якої у зв`язку з неможливістю виконанням позичальником умов договору та зверненням позичальника, погоджено продовжити строк, на який був наданий кредит на 30 днів; починаючи з 07.05.2019 року позичальник сплачує за користування кредитом 1,54% в день від суми кредиту ( а.с. 25 ).

09.06.2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено додаткову угоду до договору № 119933907 від 14.04.2019 року, відповідно до якої у зв`язку з неможливістю виконанням позичальником умов договору та зверненням позичальника, погоджено продовжити строк, на який був наданий кредит на 30 днів; починаючи з 06.06.2019 року позичальник сплачує за користування кредитом 1,54% в день від суми кредиту ( а.с. 26 ).

У довідці щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (сформовано 06.06.2023 року) вказано: позичальник ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ); її паспортні дані, електронна адреса та номер телефону; договір №119933907 від 14.04.2019 року; сума кредиту 3 750 грн.; строк кредитування 23 дні; процентна ставка 1,54 % в день; заявка на кредит подана 14.04.2019 року о 12:07 год., договір відправлено позичальнику 14.04.2019 року; акцент оферти позичальником (підписання договору одноразовим ідентифікатором: 4B79K7JE, ідентифікатор введено позичальником/відправлено товариству 14.04.2019 року о 12:09:31 год.; перерахування грошових коштів позичальнику 14.04.2019 року о 12:09:36 год. (а.с. 61). Крім цього, згідно з цією довідкою відповідачу неодноразово збільшували суми кредиту на 300 грн., 1 850 грн., 1 000 грн., 1 00 грн. та строк кредитування двічі на 30 днів ( а.с. 61-62 ).

Фактичне перерахування коштів за кредитом на платіжну картку ОСОБА_2 № НОМЕР_2 згідно з договором № 119933907 від 14.04.2019 року підтверджується відповідним платіжними дорученнями ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та довідками, сформованими вказаним товариством про успішний переказ через платіжний сервіс коштів у розмірі 1 850 грн., 3 750 грн., 1 100 грн., 1 000 грн., 300 грн. ( а.с. 67-71, 186-190 ).

Згідно з листом АТ КБ «ПриватБанк» від 15.05.2026 року та долученої виписки про рух коштів по картці за період з 14.04.2019 року по 02.05.2019 року, на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_3 , на яку відбувалось зарахування коштів, зокрема 14.04.2019 року 3 750 грн.; 15.04.2019 року 300 грн., 20.04.2019 року 1 850 грн., 23.04.2019 року 1 000 грн., 27.04.2019 року 1 100 грн. ( а.с. 214, 216-217 ).

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», відповідачем 09.05.2019 року здійснено оплату нарахованих відсотків в розмірі 2 471 грн., 09.06.2019 року сплачено 0,80 грн. тіла кредиту та 3 819,20 грн. нарахованих відсотків; 10.07.2019 року 5 грн. нарахованих процентів; 17.07.2019 року 200 грн.; станом на 17.09.2019 року розмір його заборгованості становив 22 641,07 грн., з яких 7 999,20 грн. - за тілом кредиту; 14 641,87 грн. - за процентами; нарахування відсотків здійснювалось до 17.09.2019 року включно, тобто в межах строку дії вказаного договору, який зазначений у п. 1.2 ( а.с. 158-161 ).

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» ( фактор ) укладено договір факторингу №28/1118-01, згідно з п. 2.1 якого клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах права вимоги, а фактор зобов`язався їх прийняти за плату на умовах, визначених цим договором ( а.с. 89-95 ).

Відповідно до п. 1.2. 1.3 договору Право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу яких настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до цього договору, а саме в реєстрах прав вимог.

Згідно з п.4.1, 8.2 договору право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку. Строк цього договору закінчується 28.11.2019 року.

В подальшому між сторонами укладено додаткові угоди №19 від 28.11.2019 року, №26 від 31.12.2020 року, №27 від 31.12.2021 року, №31 від 31.12.2022 року, №32 від 31.12.2023 року, якими сторони вирішили, зокрема, продовжити строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року до 31.12.2020 року, 31.12.2021 року, 31.12.2022 року, 31.12.2023 року, 31.12.2024 року відповідно, інші умови залишились без змін (а.с. 100-107, 111-113 ).

Актом звірки взаємних розрахунків від 31.12.2019 року сторони договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року підтвердили, що станом на 31.12.2019 року фактором здійснено повну оплату суми фінансування за відступлення права вимоги за реєстром прав вимоги №44 від 17.09.2019 року ( а.с. 117 ).

Відповідно до реєстру прав вимоги № 44 від 17.09.2019 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року ТОВ «Таліон Плюс» набуло права вимоги до боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за кредитним договором №119933907 від 14.04.2019 року на загальну суму заборгованості 22 641,07 грн., з яких: за тілом кредиту 7 999,20 грн.; за процентами 14 641,87 грн. (а.с. 114-116).

Протоколом узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги згідно з реєстром прав вимоги №44 від 17.09.2019 року на виконання договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року клієнтом розглянуто та прийнято пропозицію фактора щодо фінансування під відступлення прав грошових вимог, визначених в реєстрі вимог №44 від 17.09.2019 року, до всіх визначених в цьому реєстрі боржників та у визначеному реєстром обсязі (а.с. 118).

05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія» «Онлайн фінанс» ( фактор ) укладено договір факторингу №05/0820-01, згідно з п. 2.1 якого клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах права вимоги, а фактор зобов`язався їх прийняти за плату на умовах, визначених цим договором ( а.с. 119-124 ).

Відповідно до п. 1.2, 1.3, договору Право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу яких настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до цього договору, а саме в реєстрах прав вимог.

Згідно з п.4.1, 8.2 договору право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі встановленій у відповідному додатку. Строк цього договору закінчується 04.08.2021 року.

В подальшому, між сторонами укладено додаткові угоди, а саме №2 від 03.08.2021 року та №3 від 30.12.2022 року, якими сторони вирішили, зокрема, продовжити строк дії вказаного договору факторингу до 31.12.2022 року та 30.12.2024 року відповідно, інші умови залишились без змін ( а.с. 128, 129).

Копія платіжної інструкції свідчить, що ТОВ «Фінансова компанія» «Онлайн фінанс» сплатило ТОВ «Таліон Плюс» за відступлення прав вимоги за договором факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 року (а.с. 134).

Відповідно до реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 року до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року ТОВ «ФК» «Онлайн фінанс» набуло права вимоги до боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за кредитним договором №119933907 від 14.04.2019 року на загальну суму заборгованості 22 199,53 грн., з яких: за тілом кредиту 7 999,20 грн.; за процентами 14 200,33 грн. (а.с. 130-132).

Протоколом узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги згідно з реєстром прав вимоги №9 від 30.05.2023 року на виконання договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 року клієнтом розглянуто та прийнято пропозицію фактора щодо фінансування під відступлення прав грошових вимог, визначених в реєстрі вимог №9 від 30.05.2023 року, до всіх визначених в цьому реєстрі божників та у визначеному реєстром обсязі (а.с. 133).

Згідно з даними розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Таліон плюс», розмір заборгованості ОСОБА_1 станом на 30.05.2023 року склав: 22 199,53 грн., з яких 7 999,20 грн. - за тілом кредиту; 14 200,33 грн. - за процентами ( а.с. 162 ).

11.07.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія» «Онлайн фінанс» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія» «Ейс» ( фактор ) укладено договір факторингу №11/07/25-Е, згідно з п. 1.1 якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта ( ціна продажу ) за плату, а клієнт зобов`язується відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (плату за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту ( а.с. 135-142 ).

Відповідно до п. 1.2 зазначеного договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно з Додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

14.07.2025 року між ТОВ «ФК» «Ейс» та ТОВ «ФК» «Онлайн фінанс» підписано акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025 року, згідно з яким клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 55 036 і став кредитором по відношенню до них стосовно заборгованостей (а.с. 150).

Копії платіжних інструкцій свідчать, що ТОВ «ФК» «Ейс» сплатило ТОВ «ФК» «Онлайн фінанс» за відступлення прав вимоги за договором факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025 року (а.с. 151-157).

Відповідно до реєстру боржників від 14.07.2025 року до договору факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025 року позивач набув право вимоги до боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за кредитним договором №119933907 від 14.04.2019 року на загальну суму заборгованості 27 081,03 грн., з яких: за тілом кредиту 7 999,20 грн.; за процентами 14 200,33 грн.;за пенею/штрафами 4 881,50 грн. ( а.с. 146-149 ).

Позивачем вказано, що відповідач станом на 26.12.2025 року має заборгованість за кредитним договором в розмірі 27 081,03 грн., з яких: за тілом кредиту 7 999,20 грн.; за процентами 14 200,33 грн.;за пенею/штрафами 4 881,50 грн. ( а.с. 164 ).

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 Закону № 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), вбачається, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону України «Про електронну комерцію», є оригіналом такого документа.

У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Нормою ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, між сторонами вказаних договорів (позики та кредитних договорів) було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договорів, які оформлені ними в електронній формі з використанням електронних підписів.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору. Договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: 1) у паперовому вигляді; 2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; 3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; 4) в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено ЦК України.

Отже, укладення кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов`язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики за електронним договором є обов`язковим.

При цьому, судом, згідно з ч.4 ст. 263 ЦПК України, враховані висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.

Згідно з ч.1 ст. 1077, ч.1 ст. 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту (позики) відповідач суду не надала, не подала будь-яких доказів на спростування користування ним наданими йому кредитними коштами, а також не подав будь-яких доказів на спростування розрахунку заборгованості.

Оскільки судом встановлено, що відповідач уклала кредитний договір, та, взявши на себе зобов`язання з повернення кредитних коштів, сплати процентів за їхнє використання, належним чином їх не виконала, що призвело до виникнення заборгованості, право вимоги на які набув позивач за укладеним між ним та кредитодавцем відповідача договорами факторингу, суд вважає підставними вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в сумі 7 999,20 грн.; процентами 14 200,33 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи) в розмірі 4 881,50 грн. суд зазначає наступне.

З 24.02.2022 року відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено режим воєнного стану.

15.03.2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (набрав чинності з 17.03.2022 року), яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також, розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 6-1, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені ч. 2 ст. 3 Закону. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем".

Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану.

У свою чергу, представник позивача просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості по штрафних санкціях, нарахованих ТОВ «ФК» «Онлайн фінанси в період з 03.05.2023 року ( дата набуття права вимоги до боржника ОСОБА_1 ) до 11.07.2025 року ( дата передачі прав вимог позивачу за договором факторингу ), тобто у період воєнного стану в Україні. Отже в цій частині позовних вимог слід відмовити.

У зв`язку з наведеним, слід позовні вимоги задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за вказаним кредитним договором в загальному розмірі 22 199,53 грн., яка складається із заборгованості: за тілом кредиту 7 999,20 грн.; за відсотками 14 200,33 грн.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки судом задоволено позов у розмірі 22 199,53 грн., що становить 81,97 % від заявлених вимог в розмірі 27 081,03 грн., то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2 182,04 грн.

Вирішуючи вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, за змістом ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.

Як встановлено судом, 20.08.2025 року між ТОВ «ФК «Ейс» та адвокатським бюро «Соломко та партнери», в особі керуючого бюро адвоката Соломки О.В., укладено договір надання правничої допомоги №20/08/25-01, за умовами якого адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором (а.с. 165-167 ). Відповідно до п.3.3 вказаного договору, гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в протоколі погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги.

Згідно з Додатковою угодою №25770907499 до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 року, клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу по захисту його прав та інтересів з питань, що відносяться до юрисдикції господарських судів, судів загальної юрисдикції, адміністративних судів по справам про стягнення заборгованості за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором №119933907 від 14.04.2019 року, за яким позичальником є ОСОБА_1 (а.с. 169 ).

Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг, адвокатським бюро на виконання договору про надання правничої допомоги надано послуги на загальну суму 7 000 грн., з них: 5000 грн. - складання позовної заяви до позичальника ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №119933907 від 14.04.2019 року (2 години); 1 000 грн. - вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (2 години); 1 000 грн. підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за вказаним кредитним договором ( 2 години ), що відповідає вартості послуг, визначених у протоколі погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 року ( а.с. 168, 170).

Разом з тим, суд вважає, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 7 000 грн. є завищеним, зважаючи на складність справи, час, витрачений на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг, ціну позову. Крім того, вартість вказаних послуг є необґрунтованою, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру та з конкретних обставин справи, пов`язаність витрат з розглядом справи. Оскільки вказаний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу є дещо завищеним, суд вважає за необхідне обмежити розмір заявлених позивачем до стягнення витрат до 2 000 грн.

На підставі ст. ст. 207, 509, 525, 526, 530, 610, 628, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077-1078 ЦК України та, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 89, 137, 141, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Ейс» (код ЄДРПОУ 42986956), заборгованість за кредитним договором № 119933907 від 14.04.2019 року в загальному розмірі 22 199 (двадцять дві тисячі сто дев`яносто дев`ять ) гривень 53 копійки.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити в зв`язку з їхньою безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Ейс», 2 000 (дві тисячі ) гривень витрат на професійну правничу допомогу та 2 182 (дві тисячі сто вісімдесят дві ) гривні 04 копійки сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ТОВ «Фінансова компанія» «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, 6, кабінет 13.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 05 червня 2026 року.

Суддя: Яремин М. П.