Рішення № 137145292, 05.06.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/3837/26

2/212/4009/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі:

головуючого судді Рибкіної Н.М.,

за участі секретаря судового засідання Ренкас Т.С.

представника позивача Громко Н.В.

представника відповідача Савєльєвої Т.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" про відшкодування моральної шкоди,

встановив:

У березні 2026 року позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Громко Н.В., звернулась до суду з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (далі ПрАТ «ЦГЗК») моральної шкоди, завданої смертю чоловіка від отриманого професійного захворювання.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що її чоловік ОСОБА_2 працював на ВАТ «Центральний гірничозбагачувальний комбінат», наразі - Приватне акціонерне товариство "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" в період з 03.06.1982р. по 01.02.1995р., при цьому в шкідливих умовах праці з: 03.06.1982р. по 01.12.1987р. помічником машиніста тепловозу по вивезенню руди та гірничої маси з кар`єру; 01.12.1987р. по 01.02.1995р. помічником машиніста тепловозу по вивезенню руди та гірничої маси на залізничні відвали. Робота ОСОБА_2 в умовах перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу призвела до розвитку у нього професійного захворювання: хронічного обструктивного захворювання легень 1 ступеню (пиловий бронхіт 1 ст., емфізема легень 1 ст.) ЛН першої ст. За життя ОСОБА_2 06 червня 2017 року було встановлено зазначене професійне захворювання легень безстроково та присвоєно 3 групу інвалідності. В акті розслідування хронічного професійного захворювання ОСОБА_2 , № 31 від 16.05.2007р., затв. головним лікарем Жовтневої районної СЕС, його причиною визнано у тому числі роботу ОСОБА_2 у Відповідача в період з 03.06.1982 по 01.02.1995 та виконання ним роботи, що характеризувалась важкою працею, запиленністю повітря робочої зони, які перевищували нормативи, а саме : запиленість повітря робочої зони, пил, вмістом кремнію діоксиду від 10 до 70% в концентраціях від 3,2 мг/м-3 до 6,4 мг/м-3 при ГДК- 2,0мг/м-3. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть № 137 та довідки, виданої КНП «Криворізька міська лікарня № 16» Криворізької міської ради від 09.02.2024р., причиною смерті ОСОБА_2 стало хронічне обструктивне захворювання легень. Згідно з Витягом із Рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 125/25/1595/В від 18.09.2025р., експертною командою встановлено наявність причинного зв`язку між смертю ОСОБА_2 та отриманим ним за життя професійним захворюванням легень. Відтак, смерть чоловіка Позивача настала внаслідок професійного захворювання, тобто наявний прямий причинний зв`язок між фактом його смерті та отриманим за життя на ПРАТ «ЦГЗК» професійним захворюванням.

Зазначає, що після звільнення з ПРАТ «ЦГЗК» чоловік Позивача працював і на іншому підприємстві теж у шкідливих умовах праці, але професійне захворювання не виникає раптово чи одномоментно це результат тривалого і систематичного впливу шкідливих виробничих факторів на організм людини, як працівника. У даному випадку чоловік Позивача протягом 13 років виконував роботу в умовах підвищеної запиленості, постійно вдихаючи пил у Відповідача, що поступово, крок за кроком, руйнувало його організм. Померлому ОСОБА_2 за життя було встановлено 15% втрати професійної працездатності за професійним захворюванням легень і це не досить великий відсоток, але саме він став причиною розвитку професійного захворювання, яке згодом зруйнувало весь організм та стало причиною смерті. Отже, Відповідач не створив безпечні умови праці на робочому місці ОСОБА_2 , що спочатку зумовило втрату його професійної працездатності, а в подальшому призвело до його смерті.

Позивач зазначає, що у зв`язку із втратою чоловіка вона зазнає душевного болю й відчуває сильний емоційний стрес, чим їй завдано моральну шкоду, яку просить стягнути з ПрАТ « ЦГЗК» в розмірі 600 000,00 грн.

23 березня 2026 року ухвалою суду було відкрито спрощене позовне провадження, судове засідання призначено на 23.03.2026 року, ухвалою суду від 09.04.2026 року постановлено розгляд справи здійснювати з викликом сторін.

Відповідач 07.04.2026 року до суду подав відзив, в якому заявлений позов не визнає та просить у його задоволенні відмовити, зазначає про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між діями Відповідача та шкодою. Підприємство Відповідача не було останнім місцем роботи померлого чоловіка Позивача, де були шкідливі фактори виробничого середовища та умови для виникнення профзахворювання. Заявлений розмір відшкодування не відповідає глибині моральних страждань Позивачки, не підтверджений доказами та визначений без урахування вимог розумності та справедливості, а також інших обставин, що мають істотне значення. Позивачу вже відшкодовано суму завданої йому моральної шкоди через настання смерті внаслідок ушкодження здоров`ю іншим колишнім роботодавцем. Дохід у вигляді відшкодування моральної шкоди є об`єктом оподаткування.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 на заявлених позовних вимогах наполягала, надала пояснення, аналогічні викладеним у позові. Просила суд не брати до уваги як доказ Інформаційну довідку про умови праці працівника від 13.07.2006 року у зв`язку з тим, що її оригіналу у позивача на теперішній час не збереглося.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 проти заявленого позову заперечувала, надала пояснення, аналогічні поданому відзиву.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

25 березня 1983 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , після реєстрації шлюбу прізвище дружні присвоєно « ОСОБА_6 ». ( а.с.10)

04 березня 2014 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано. ( а.с.11)

21 квітня 2018 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . ( а.с.12)

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, про що 09.02.2024 року складено актовий запис № 232 Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 09.02.2024 року. ( а.с.13)

Актом № 31 розслідування хронічного професійного захворювання від 04 травня 2007 року, затвердженим 16.05.2007 року, проведено розслідування випадку хронічного професійного захворювання: у тому числі 2) Хроничне абструктивне захворювання легень першої ст. (Пиловий бронхіт 1 ст., емфізема легень 1 ст.) ЛН першої ст.

Комісією встановлено, що вказані хронічні професійні захворювання виникли у ОСОБА_2 внаслідок його роботи в тому числі в залізничо- транспортному цеху ВАТ ЦГЗК в період з 03.06.1982 по 01.12.1987 помічником машиніста тепловозу по вивезенню руди та гірничої маси з кар`єру, 01.12.1987 року по 01.02.1995 року помічником машиніста тепловозу по вивезенню руди та гірничої маси на залізничі відвали, оскільки ОСОБА_2 виконував роботи, які також характеризувались важкою працею, запиленістю повітря робочої зони, які перевищували нормативи.( а.с.14-15)

06 червня 2017 року ОСОБА_2 довідкою МСЕК встановлено стійку втрату працездатності 60 %, з яких 45% за радикулопатією, 15% за ХОЗЛ, безстроково та присвоєно 3 групу інвалідності. ( а.с.16)

З виписки з Історії хвороби від 18.04.2007 року вбачається, що Рішенням ЛЕК НДІ ОСОБА_2 встановлено діагноз в тому числі Хронічне обструктивне захворювання легенів 1 ст.(Пиловий бронхіт 1 ст., емфізема легень 1 ст.) ЛН першої ст., захворювання є професійним. ( а.с.17)

Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №125/25/1595/В від 18.09.2025, встановлено наявність причинного зв`язку між смертю ОСОБА_2 та отриманим ним за життя професійним захворюванням легень. ( а.с.19-20)

Відповідно до відомостей, внесених до трудової книжки ОСОБА_2 підтверджується факт його перебування в трудових відносинах з відповідачем в період часу, вказаний в Акті розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання. ( а.с.21-22)

Згідно з рішенням Жовтневого районого суду міста Кривого Рогу у справі № 212/686/15-ц; провадження 2/212/1387/15 від 11.03.2015 року позов ОСОБА_2 до ПАТ ЦГЗК про стягнення моральної шкоди, заподіяної при виконанні трудових обов`язків було задоволено частково. В ході судового розгляду судом проаналізовано в тому числі Акт розслідування хронічного професійного захворювання від 04 травня 2007 року та інші надані ОСОБА_2 докази, на підставі яких суд дійшов висновку, що причиною професійного захворювання позивача є тривала робота в умовах перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу. ( а.с.125-127)

Статтею 3 Конституції України передбачається, що Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з ч. 2 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживають з нею однією сім`єю.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку з між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Право на звернення до суду про відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи виникає у зв`язку з настанням певних подій: каліцтво, ушкодження здоров`я або смерть фізичної особи.

Позивач ставить питання про відшкодування моральної шкоди, заподіяної йому смертю фізичної особи, тому право на відшкодування зазначеної шкоди виникло у позивача на підставі ч. 2 ст. 1168 ЦК України, яка передбачає відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи членам її сім`ї.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.10.2008 року № 20-рп/2008 (справа про страхові виплати) визначено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 237-1 КЗпП України (для потерпілих) та ст. 1167 ЦК України (для членів сімей потерпілих) їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Як вбачається з матеріалів справи, причина смерті чоловіка позивачки пов`язана із його хронічним професійним захворюванням.

Внаслідок його смерті позивачці спричинено моральну шкоду, пов`язану із втратою рідної людини, позбавлено моральної підтримки, що призвело до душевних страждань, порушення нормальних життєвих зв`язків.

Виходячи із наведених вище обставин, суд вважає, що позивачу ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду, і вона має право на її відшкодування.

Свої моральні страждання, пов`язані зі смертю чоловіка позивач оцінює в розмірі 600 000,00 гривень.

Разом з тим суд зважує на роз`яснення, які містяться у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до яких розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача у недотриманні положень з охорони праці, які призвели до смерті ОСОБА_2 та інших обставин, виходячи із засад розумності та справедливості, беручи до уваги конкретні обставини по справі, а саме: що ОСОБА_2 працював у Відповідача в період з 03.06.1982 року по 01.02.1995 року ( 13 років), потім працював з 16.10.1995 по 02.07.2007 в ПрАТ Суха Балка( майже 12 років), мав втрату працездатності 60 %, з яких 45% за радикулопатією, 15% за ХОЗЛ, помер через 29 років після звільненення з підприємства відповідача за власним бажанням, характер і тривалість моральних страждань позивача, істотність вимушених змін у її життєвих стосунках, як втрату підтримку близької людини, наслідки, що наступили, та їх невідворотність, вважає, що справедливою компенсацією перенесених позивачем моральних страждань, пов`язаних із втратою близької людини та зміною звичного ритму життя, буде стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 60 000,00 грн. без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Щодо вимоги про стягнення 600 000,00 грн., то суд приходить висновку, що така сума належним чином не вмотивована, є завищеною і не відповідає тяжкості та характеру завданої позивачеві шкоди.

Щодо доводів відповідача, що дохід у вигляді відшкодування моральної шкоди є об`єктом оподаткування, суд зазначає, що відповідно до пункту «а» підпункту 164,2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності 23 травня 2020 року, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Тобто, чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподаткованого доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткуванню, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

Аналогічний правовий висновок викладено й у постанові Верховного Суду від 21 червня 2022 року у справі № 599/645/21.

Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку мова йде про суми відшкодування збитків, завданих платнику податків внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю, отже вищевказані зміни не поширюються на оподаткування сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.2 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», суд стягує з відповідача ПрАТ « ЦГЗК» на користь держави судовий збір з урахуванням понижуючого коеффіцієнту 0,8 у розмірі 1064,96 гривень.

Керуючись ст. 23, 1167, 1168 ЦК України, ст. 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" про відшкодування моральної шкоди, - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, заподіяну смертю особи, пов`язаної з виробництвом в розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) гривень 00 копійок, без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" на користь держави судові витрати в розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення відповідного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Представник позивача: адвокат Громко Наталя Володимирівна, адреса здійснення адвокатської діяльності: м. Кривий Ріг мкр-н 7-й Зарічний 19/12;

Відповідач: Приватне акціонерне товариство "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", код ЄДРПОУ 00190977 , місцезнаходження: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, Покровський район:

Представник відповідача: Савельєва Тамара Джанібеківна, адреса здійснення адвокатської діяльності: Рівненська область, м. Рівне, вул Соборна 364 Е /1.

Повний текст рішення складений та підписаний 05 червня 2026 року.

Суддя: Н. М. Рибкіна