Рішення № 137144439, 04.06.2026, Господарський суд Чернігівської області

ДОДАТКОВА УХВАЛА

04 червня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/149/22(927/237/26)

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 від 01.06.2026 про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

відповідач: Потупало Наталіяи Ігорівна , РНОКПП НОМЕР_2 , Вознесенський узвіз, буд. 10а, оф. 213, м. Київ, 04053 , ІНФОРМАЦІЯ_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ; електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2

про стягнення 487 274,90грн

у межах справи №927/149/22

за заявою кредитора: ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ; електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2

боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Яворина-Трейдінг", код ЄДРПОУ 32505077, вул. Незалежності, буд. 16, кв. 107, м. Ніжин, Ніжинський район, Чернігівська область, 16600

учасники справи:

ліквідатор - арбітражна керуюча Потупало Н.І., Вознесенський узвіз, буд. 10а, оф. 213, м. Київ, 04053, ІНФОРМАЦІЯ_1

про відкриття провадження у справі про банкрутство

без повідомлення (виклику) сторін

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Потупало Наталії Ігорівни як ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Яворина-Трейдінг", у якому просить суд:

- визнати протиправними дії арбітражної керуючої Потупало Н.І. (свідоцтво № 1167 від 02.07.2013) щодо організації та проведення торгів з продажу майна боржника, а саме транспортного засобу FORD TRANSIT CONNECT, реєстраційний номер НОМЕР_4 , 2018 р.в., VIN - НОМЕР_5 , 2018 року випуску, колір - білий;

- стягнути з арбітражної керуючої Потупало Н.І. (свідоцтво № 1167 від 02.07.2013) на користь ТОВ "Яворина - Трейдінг" (Код ЄДРПОУ 32505077, місцезнаходження: 16600, Чернігівська область, Ніжинський р-н, м. Ніжин, вул. Незалежності, буд. 16, кв. 107) збитки завдані Боржнику у розмірі 487 274,90грн. та судовий збір у розмірі 4677 грн. 84 коп.

Ухвалою суду від 31.03.2026, після усунення позивачем недоліків заяви, позовну заяву прийнято до розгляду в межах справи №927/149/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Яворина-Трейдінг" та відкрито провадження у справі №927/149/22(927/237/26); постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, з урахуванням особливостей, визначених Кодексом України з процедур банкрутства.

Також даною ухвалою залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ; електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2 ); встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті.

Ухвалою суду від 27.05.2026, серед іншого, позовну заяву ОСОБА_2 до Потупало Наталії Ігорівни про стягнення 487 274,90грн залишено без розгляду.

01.06.2026 через Електронний суд надійшла заява ОСОБА_1 , у якій просить суд: ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката в розмірі 16 000,00грн.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (ч. 3 ст. 244 ГПК України).

Враховуючи, що суд вирішує лише питання про судові витрати, розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення здійснюється судом без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 , судом встановлено наступне.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У відзиві на позовну заяву третя особа зазначала, що орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу адвоката становить 10 000,00грн, що докази на обґрунтування понесених витрат будуть надані протягом 5 днів з дня ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Отже, третьою, при зверненні до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, дотримано визначений ч. 8 ст. 129 ГПК України строк.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 16 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Інтереси третьої особи у даній справі представляв адвокат Забарін Антон Федорович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЗП №002563 від 15.04.2020, ордер на надання правничої допомоги від 09.04.2026 №1309194.

На підтвердження отримання третьою особою правової допомоги надано договір про надання правової допомоги від 18.06.2025, укладений між Адвокатським бюро «Іллі Комлика» та ОСОБА_1, відповідно до умов якого гонорар за цим Договором визначається на підставі додаткової угоди, яка є невід`ємною частиною цього Договору.

13.04.2026 між тими ж сторонами укладено Додаткову угоду до Договору, відповідно до умов якої сторони погодили, що розмір гонорару бюро в межах справи №927/149/22(927/237/26) становить:

- підготовка та подання відзиву (письмових заперечень) на позовну заяву - 7 000,00грн;

- участь у судових засіданнях - 3 000,00грн одне судове засідання (п. 2 Угоди).

Гонорар сплачується протягом 30 робочих днів з дня складання сторонами Акту прийому-передачі наданих послуг (п.3 Угоди).

01.06.2026 сторонами підписано акт приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги. Відповідно до якого розмір гонорару Бюро в межах справи №927/149/22(927/237/26) становить 16 000,00грн.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постановах від 26.11.2020 у справі №922/1948/19, від 12.08.2020 у справі №916/2598/19, від 30.07.2019 у справі №911/1394/18, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №379/1418/18 та від 23.11.2020 у справі №638/7748/18.

Розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі не залежить від обсягу послуг та часу, витраченого представником позивача, а отже, є визначеним (Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19 та від 20.01.2021 у справі № 357/11023/18).

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також, критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269). (Аналогічна правова позиція викладена у постанові вищого господарського суду України від 22.11.2017 року у справі №914/434/17).

Суд також зауважує, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами, до правової допомоги належать й консультації, роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво в судах тощо (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16).

Варто також зазначити, що згідно правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду у справах №923/560/17, №329/766/18, №178/1522/18, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Відповідно до ч. 6 ст. 126 ГПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З урахуванням викладеного, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №911/471/19).

Боржником заперечень щодо неспівмірності витрат на правову допомогу, незгоди із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу суду не надано.

З наданих до матеріалів справи доказів випливає, що адвокатом надано, а третьою особою прийнято юридичні послуги, загальна вартість яких становить 16 000,00 грн.

Отже, наявними в матеріалах справи доказами підтверджуються обставини надання третій особі адвокатом професійної правничої допомоги, у зв`язку з чим, зазначені витрати є витратами на професійну правничу допомогу та, відповідно, є судовими витратами в розумінні ст. 123 ГПК України.

Згідно з ч. 5 ст. 130 ГПК України передбачено право відповідача на отримання за рахунок позивача компенсації понесених судових витрат, зокрема, витрат на правничу допомогу, у разі залишення позову без розгляду лише у випадку встановлення судом необґрунтованості дій позивача.

Судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги (ч.13 ст. 129 ГПК України).

Судом враховано, що ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.02.2021 у справі № 905/121/19, від 13.05.2021 у справі № 910/16777/20, від 15.09.2021 у справі № 902/136/21, від 18.01.2022 у справі № 922/2017/17, під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду.

Разом з тим, Верховний Суд акцентує, що поняття "необґрунтованість дій позивача" не є тотожнім таким поняттям як "зловживання правом", "неправомірність дій" або ж "встановлення того, що спір виник внаслідок необґрунтованих дій позивача" (наведена правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 01.12.2022 у справі 922/2017/17, від 06.03.2024 у справі № 905/1840/21).

Таким чином, відповідач повинен обґрунтовано заявити про наявність витрат, які виникли у зв`язку із поданням позову до нього і залишенням його у подальшому без розгляду, а також довести, що процесуальні дії позивача були необґрунтованими.

Оцінюючи дії позивача, які призвели до залишення позову без розгляду, на предмет їх обґрунтованості або необґрунтованості в розумінні приписів, що містяться у частині 5, 6 статті 130 Господарського процесуального кодексу України суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Разом з тим зі змісту положень статей 2, 4, 14, 130, 191 ГПК України вбачається, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується, і ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Проте, реалізація такого права позивачем у будь-якому випадку зачіпає та має вплив на права та інтереси особи, визначеної ним в якості відповідача, яка цілком логічно з метою ефективного захисту своїх прав змушена звертатися за професійною правничою допомогою адвоката, яка є оплачуваною працею.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.07.2022 року у справі № 911/1237/21.

Третя особа у відзиві на позовну заяву зазначала про те, що ОСОБА_2 не вправі звертатися із позовними заявами в інтересах ТОВ «Яворина-Трейдінг» та просила суд залишити позов без розгляду. Також третя особа зазначає про безпідставність подання позову ОСОБА_2 у заяві про винесення додаткового рішення.

Як встановлено судом, підставою залишення позову без розгляду є те, що ОСОБА_2 - неналежний позивач у даному позові, що свідчить про необґрунтованість дій позивача.

Таким чином, враховуючи що третьою особою у межах строку, визначеного частиною 8 статті 129 ГПК України подано до справи належні докази на підтвердження розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом даної справи, беручи до уваги, що за результатом розгляду позов залишено без розгляду, судом встановлено необґрунтованість дій позивача щодо подання позову, суд, дійшов висновку про те, що понесені третьою особою витрати на професійну правничу допомогу в сумі 16 000,00грн підлягають відшкодуванню за рахунок позивача та є підставою для прийняття додаткового рішення у справі.

Із аналізу змісту ст. 244 ГПК вбачається, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою та ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й судове рішення; додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати.

Оскільки первісним судовим актом є ухвала, то додатковим судовим актом, яким вирішено питання про судові витрати в даному випадку є додаткова ухвала.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 233, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву від 01.06.2026 ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) 16 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 04.06.2026 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Вебадреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/

Суддя В.В. Моцьор